Рішення

від 22.04.2024 по справі 910/1738/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2024Справа № 910/1738/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІ-5"

про стягнення заборгованості в розмірі 15 196,39 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІ-5» про стягнення заборгованості в розмірі 15 196,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про відшкодування витрат за надані послуги № Е-236/2018 від 30.11.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1738/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як і не забезпечено реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2021 року між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІ-5» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про відшкодування витрат за надані послуги (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем послуги за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3-А, нежитлові приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 1), перший поверх, літ. А, в окремо розташованій нежитловій будівлі загальною площею 157,00 кв.м., проведення замовником своєчасної оплати за послуги на умовах, передбачених цим Договором.

Виконавець визначає вартість послуги за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення, яке перебуває в орендованому користуванні замовника, на підставі діючої вартості та структури послуг за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3-А, нежитлові приміщення № 1 по № 13 (група приміщень № 1), поверх 1, літ. А, в окремо розташованій нежитловій будівлі загальною площею 157,00 кв.м. та законодавчо визначеної періодичності та строків надання таких послуг (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість послуги за цим Договором для замовника становить 2 347,15 грн. з ПДВ.

За умовами п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.5 Договору замовник щомісяця до 10 числа отримує у виконавця (договірно-обслуговуючий відділ) під підпис в журналі видачі документацій акт надання послуг та рахунок на оплату за отримані послуги (перелік послуг зазначений в Додатку № 1).

Якщо замовник не отримує у виконавця в термін, зазначений в пункті 3.5 цього Договору акт надання послуг та рахунок на оплату за отримані послуги, виконавець має право направити їх поштою на адресу замовника (п. 3.6 Договору).

У відповідності до п. 3.7 та п. 3.8 Договору замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та підписати два примірника актів наданих послуг, в результаті чого один примірник в 3-денний термін з дня отримання актів наданих послуг надіслати виконавцю листом на адресу: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 148-а або надати особисто під підпис.

У випадку відмови замовника від підписання акту наданих послуг без подання письмового мотивованого обґрунтування своїх дій, протягом 3 днів з моменту одержання Акту наданих послуг відповідно до п. 3.5, або 3.6, надані послуги вважаються прийнятими, акти підписаними.

Пунктом 4.2.1 Договору узгоджено, що замовник зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання, а в частині проведення розрахунків - відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України з 29.11.2021 і діє до припинення дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та/або підписання іншого договору прямо передбаченого законодавством для надання виду послуг, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Розрахунок відшкодування витрат за послуги по Договору, які надає КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва».

10 серпня 2023 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої, сторони дійшли згоди п. 2.3 викласти в новій редакції.

Відповідно до п. 2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.08.2023) вартість послуги за цим Договором для замовника становить: 517,48 грн. з ПДВ (з 01.12.2021 по 31.12.2021); 598,17 грн. з ПДВ (з 01.01.2022 по 30.06.2022); 634,28 грн. з ПДВ (з 01.07.2022 по 31.11.2022); 679,81 грн. з ПДВ (з 01.12.2022 по 31.12.2022); 701,79 грн. з ПДВ (з 01.01.2023 по 31.12.2023).

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 від 10.08.2023 до Договору сторонами узгоджено Розрахунок відшкодування витрат за послуги по Договору, які надає КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва».

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 14 730,58 грн. за період з грудня 2021 року по січень 2024 року включно.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено 3% річних у розмірі 157,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 307,92 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа поточного місяця.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором за період з грудня 2021 року по січень 2024 року включно, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість 14 730,58 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за Договором за спірний період, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, невиконання зобов`язань за Договором про надання послуг підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаних сум заборгованості відповідачем не надано, в зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором у розмірі 14 730,58 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено 3% річних у розмірі 157,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 307,92 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 157,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 307,92 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІ-5» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19-В, кв. 264; ідентифікаційний код: 36159616) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (02175, м. Київ, Харківське шосе, 148-а; ідентифікаційний код: 39604270) заборгованість у розмірі 14 730 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 157 (сто п`ятдесят сім) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 307 (триста сім) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 22.04.2024

Суддя О.А. Грєхова