Рішення

від 19.04.2024 по справі 911/172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/172/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44, код: 42795490)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд. 14, офіс 22, код: 31462406)

про стягнення 396471,66 гривень,

До Господарського суду Київської області 22.01.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (надалі відповідач) заборгованості за договором від 30.04.2020 № 2004000725 у загальному розмірі 396471,66 гривень, з яких: 255378,54 гривень пеня, 141093,12 гривень штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором щодо строків виконання робіт, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами п.п. 10.1., 10.2. договору, за порушення зобов`язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

14.02.2024 в системі «Електронний суд» відповідачем сформовано відзив на позовну заяву, а також заяву про застосування строків позовної давності.

19.02.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзив, а 21.02.2024 заперечення на заяву про застосування позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) 30.04.2020 укладено договір № 2004000725 (надалі договір) відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (ремонт металевих покрівель будівель укриттів ГПА на КС Золотоніського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, є роботами і в розумінні цього договору далі іменуються роботи), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із Договірною ціною (Додаток № 2) становить 2988000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 498000,00 грн.

Згідно п. 3.2. договору ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством. Ціна договору може бути знижена за згодою сторін без зміни передбачених договором обсягу робіт та інших умов виконання договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 210 календарних днів з дати підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Згідно з пунктом 4.2. договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього договору. Виконання Робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

Місце виконання робіт (надалі - Об`єкт): КС-36 «Іллінці», с. Тягун Іллінецького району Вінницької області; КС-35 «Ставищенське», с. Дибинці Богуславського району Київської області (пункт 4.3. договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 договору підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Згідно із підпунктом 7.3.6. пункту 7.3. договору підрядник зобов`язаний передати замовнику у передбаченому законодавством та цим договором порядку завершені роботи.

Як вбачається з Графіку виконання робіт (Додаток № 3 до договору), граничний термін виконання робіт «Ремонт металевих покрівель будівель укриттів ГПА на КС Золотоніського ЛВУМГ» становить 210 календарних днів з дати підписання договору.

Тобто, враховуючи зміст пункту 4.1. договору та Графіку виконання робіт останнім днем виконання робіт є 26.11.2020.

Відповідно до пункту 10.2. договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Станом на 26.11.2020 (дата закінчення строку виконання робіт) відповідачем було виконано роботи лише на суму 233269,19 гривень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року № 1 від 31.07.2020.

Тобто, станом на дату закінчення строку виконання робіт загальна вартість невиконаних робіт становила 2754730,81 гривень.

Згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року №№ 2, 3 від 19.11.2021, №№ 4, 5 від 30.11.2021, відповідачем виконано роботи на суму 1343799,64 гривень.

Крім того, як зазначає відповідач, між сторонами існували певні суперечки щодо передання виконаних робіт за актом № 6 щодо виконання робіт по ГПА №3 на КС-35 «Ставищенська», роботи за яким позивач не приймав посилаючись на виявлені недоліки та, як стверджує відповідач, в наступному, після усунення таких недоліків у 2023 році, відповідні роботи на суму 333331,63 гривень, все ж були прийняті. Проте, акт № 6 сторонами до матеріалів справи не долучався.

Позивач звернувся із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме пеню у розмірі 255378,54 гривень та штраф у розмірі 141093,12 гривень, нараховані на суму невиконаних робіт у розмірі 1410931,17 гривень за період прострочення з 27.11.2020 по 26.05.2021.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що хоча договором і було визначено загальну вартість робіт у розмірі 2988000,00 гривень, проте пунктом 13 Технічних вимог і якісних характеристик (додаток 1 до договору) були погоджені лише орієнтовні обсяги робіт та під час виконання робіт безпосередньо на об`єктах виконання робіт сторони встановили, що фактичні обсяги робіт відрізняються від визначених в додатку 1 до договору та позивач погодив фактичні зменшені обсяги робіт для виконання відповідачем.

Відповідач вважає, що оскільки зменшення обсягів робіт по договору погоджено самим позивачем, відповідач в повному обсязі виконав роботи по договору, що свідчить про його повне виконання.

До того ж, відповідач посилався на пропуск позивачем строків позовної давності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що в строк визначений п. 4.1. договору (до 26.11.2020) відповідач роботи у повному обсязі не виконав. Відомостей про продовження строку виконання робіт, зміни договірної ціни та обсягів виконання робіт матеріали справи не містять.

Предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 255378,54 гривень та штрафу у розмірі 141093,12 гривень, нараховані на суму невиконаних робіт у розмірі 1410931,17 гривень за період прострочення з 27.11.2020 по 26.05.2021.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Судом встановлено, що у пункті 10.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, кінцевою датою виконання робіт за договором, відповідно до п. 4.1. договору є 26.11.2020.

Для оцінки правомірності здійснення нарахування позивачем штрафних санкцій у визначений ним період суду належить встановити дійсний розмір заборгованості, що існував протягом часу, визначеного позивачем, як період нарахування штрафних санкцій.

Судом вище вже було зазначено, що станом на 26.11.2020 відповідачем було виконано роботи лише на суму 233269,19 гривень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року № 1 від 31.07.2020.

Тобто станом на дату закінчення строку виконання робіт загальна вартість невиконаних робіт становила 2754730,81 гривень.

Решта наявних в матеріалах справи актів (№№ 2-5) підписана сторонами у листопаді 2021 року, тобто поза межами періоду нарахування штрафних санкцій, а тому факт їх підписання на розрахунок штрафних санкцій не впливає.

Поряд із цим, за наявності невиконаної частини робіт на суму 2754730,81 гривень, позивач здійснив нарахування штрафних санкцій на суму невиконаної частини робіт у розмірі 1410931,17 гривень, що є безумовним правом позивача та дотримуючись принципу диспозитивності судового процесу, суд перевірятиме правильність здійсненого нарахування штрафних санкцій саме на суму заборгованості визначену позивачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 255378,54 гривень та штрафу у розмірі 141093,12 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Твердження відповідача щодо того, що вартість робіт, визначена сторонами у п. 3.1. договору ґрунтується на орієнтовних обсягах робіт та під час виконання робіт безпосередньо на об`єктах виконання робіт сторони встановили, що фактичні обсяги робіт відрізняються від визначених в додатку 1 до договору та позивач погодив їх фактичний обсяг судом відхиляються, адже в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що протягом часу за який позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій, обсяг робіт та їх вартість не відповідали, визначеному сторонами в п. 3.1. договору та додатку 1 до договору.

Посилання відповідача на обставини підписання сторонами акту прийняття виконаних робіт № 6 судом також до уваги не приймаються, оскільки на здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій зазначені відомості не впливають.

Щодо строків позовної давності.

Відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності.

За змістом ст.ст. 256, 158 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Поряд із цим, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» починаючи з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами та доповненнями) було продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Також відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан. Дія зазначеного указу неодноразово подовжувалась Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 та триває дотепер.

З огляду на викладене вище, твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності судом відхиляються, адже такі строки впродовж дії карантину та на період воєнного стану не застосовуються.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Отже, суд приймає рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 255378,54 гривень пені та 141093,12 гривень штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд. 14, офіс 22, код: 31462406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44, код: 42795490) 255378,54 гривень пені, 141093,12 гривень штрафу та 5947,07 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2024.

Суддя Р.М. Колесник