Ухвала

від 22.04.2024 по справі 911/977/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"22" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/977/24

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ БОРОДЯНКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (07801 Київська обл, Бучанський р-н, смт.Бородянка, вул. Центральна, 224-Д)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр духовного розвитку» (07801, Київська обл., Бучанський р-н, смт.Бородянка, вул.Центральна, 224Д, оф.58)

про визнання недійсним рішення загальних зборів та договору дарування церкви

встановив:

Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ БОРОДЯНКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (далі позивач) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр духовного розвитку» (далі відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів та договору дарування церкви.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність рішень Парафіяльних (Загальних) зборів релігійної громади «Релігійна організація Української Православної Церкви парафії Св.Архистратига Михайла», які оформлені протоколом №3 від 09.07.2023, та протиправність договору дарування церкви від 13.07.2023, який укладений між Релігійною організацією Української Православної Церкви парафії Св.Архистратига Михайла та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр духовного розвитку» та предметом якого є дарування церкви із будівлями та спорудами за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд.224Г.

З наведених підстав позивачем заявлені вимоги до відповідача про 1) визнання недійсним рішень Парафіяльних (Загальних) зборів релігійної громади «Релігійна організація Української Православної Церкви парафії Св.Архистратига Михайла», які оформлені протоколом №3 від 09.07.2023; 2) визнання недійсним договору дарування церкви від 13.07.2023; 3) відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом віндикації нерухомого майна, яке є предметом спірного договору дарування церкви від 13.07.2023.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У ст.162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані позивачем при поданні позовної заяви.

Суд зазначає, що дотримання необхідних вимог до позовної заяви, які встановлені статтями 162 та 164 цього Кодексу, пов`язане з виконанням завдання господарського судочинства.

Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачено, однак до позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. У клопотанні позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, посилаючись на вкрай тяжкий матеріальний стан позивача, надалі клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України "Про судовий збір". Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. Позивач не належать до вказаного переліку осіб в статті 5 зазначеного Закону.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору або може бути надано відстрочення сплати судового збору, є вичерпним.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Спір у справі №911/977/24 є немайновим в частині оспорювання рішень та майновим спором з приводу права власності на нерухоме майно і не є спором про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому підстав для розгляду судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору або надання їй відстрочення сплати судового збору немає.

Зазначені висновки суду кореспондуються з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.2 та ст.7 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Суд при цьому відмічає, що в умовах воєнного стану значна кількість підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб перебуває у важкому майновому стані. В такому разі звільнення судом позивача від сплати судового збору, що не передбачене законом, з підстав, які наведені позивачем у його клопотанні про звільнення від сплати судового збору, створило би суперечливу практику та порушило би принцип рівності учасників судового процесу в умовах, коли одним учасникам судового процесу надавалось би звільнення або відстроченням від сплати судового збору, а іншим ні.

Таким чином, виходячи з того, що позивач не підпадає під категорію осіб, яких суд може звільнити від сплати судового збору або яким може бути надане відстрочення сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд не знаходить правових підстав звільнення позивача від сплати судового збору чи для надання позивачу відстрочення сплати судового збору.

У зв`язку з цим позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи встановлені ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору, за подання у 2024 році до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в загальній сумі 59278,00 грн за подання позову, що включає судовий збір в сумі 3028,00 грн за вимогу немайнового характеру про визнання недійсними рішень, які оформлені протоколом №3 від 09.07.2023, та судовий збір в сумі 56 250,00 грн (0,015 х 3750000=56250) за вимогу майнового характеру про визнання недійсним договору дарування майна та віндикацію цього ж майна (3028,00+56250,00=59278,00). Реквізити для сплати судового збору містяться на сайті Господарського суду Київської області https://ko.arbitr.gov.ua/sud5012/gromadyanam/tax/.

Також, відповідно до п.9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Однак позовна заява Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ БОРОДЯНКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» цих даних не містить.

Наведене є недоліками позовної заяви, що підлягають усуненню.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.164 та ч.1 ст.172 цього Кодексу щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 123, 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

3.1. письмових уточнень до позовної заяви із зазначенням:

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

3.2. доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

4. Подати суду докази направлення відповідачу уточнень до позовної заяви, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2024 №911/977/24.

5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 22.04.2024 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова