Ухвала

від 22.04.2024 по справі 911/954/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"22" квітня 2024 р. м. Київ Справа №911/954/24

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали

За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м.Київ, б-р, Л.Українки, 27/2)

в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (01196 м.Київ, пл.Л.Українки, 1)

до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 27/28)

про витребування земельної ділянки

встановив:

У квітні 2024 Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі позивач) до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» (далі відповідач) про витребування земельної ділянки площею 2,5379 га з кадастровим номером 3223187700:04:028:0078.

Позовні вимоги мотивовані порушенням вимог земельного та лісового законодавства набуттям відповідачем у власність вказаної земельної ділянки, яка, як стверджує прокурор в позовній заяві, накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства.

В позовній заяві прокурор також просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 у справі №911/954/24 задоволено заяву судді Грабець С.Ю. про самовідвід у вказаній справі. Питання про відкриття провадження у справі №911/954/24 при цьому не вирішувалось.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 для розгляду справи №911/954/24 визначено новий склад суду, а саме суддю Третьякову О.О.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У ст.162 ГПК України встановлені вимоги до позовної заяви. Суд зазначає, що дотримання цих вимог пов`язане, серед іншого, з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.

У п.2 ч.3 ст.162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в системі ЄСІТС у учасників справи.

В поданій до суду позовній заяві прокурором зазначено про наявність у прокуратури електронного кабінету в системі ЄСІТС, а стосовно наявності такого електронного кабінету у інших учасників позивача та відповідача в позовній заяві зазначено, що такі відомості невідомі.

Суд відмічає, що відомості про наявність або відсутність електронного кабінету є істотними реквізитами позовної заяви стосовно учасників спору, оскільки наявність у учасників електронного кабінету пов`язана з реалізацією процесуального обов`язку надсилання копій документів таким учасникам справи.

Так, згідно з приписами частини 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Отже, зазначене стосується не лише формального виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, а спрямовано на забезпечення прав інших учасників судового процесу, передбачених частиною 7 статті 42 ГПК України з урахуванням частини 5 статті 165 ГПК України, зокрема щодо способу надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, та способу надсилання інших процесуальних документів таких учасників справи.

При цьому наявний в ЄСІТС електронний кабінет функціонально дозволяє особі, яка зареєструвала такий електронний кабінет, в своєму електронному кабінеті отримати відомості про наявність/ відсутність електронного кабінету у інших учасників справи (здійснити пошук відомостей про електронний кабінет особи за найменуванням, ідентифікаційним кодом).

Таким чином, зазначення заявником, який має електронний кабінет в ЄСІТС, в позовній заяві того, що заявнику невідомі відомості про зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС у інших учасників спору, не є належним виконанням вимог п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, яким встановлено, що позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність у учасників спору електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Крім того, відповідно до п.5 та 8 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити в тому числі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Відповідно до ч.2 ст.164 цього Кодексу позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ч.1 ст.55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

В позовній заяві прокурором заявлено вимогу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та викладено в хронологічному порядку відомості про перехід прав на спірну земельну ділянку, починаючи від 23.10.2006 дати видачі державного акта на право власності серії ЯД №658723 від 23.10.2006. В той же час, в доданій до позовної заяви копії цього акта серії ЯД №658723 від 23.10.2006 зазначено, що він виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №3712 від 22.09.2006, при цьому ніяких відомостей про укладення чи не укладення такого договору купівлі-продажу земельної ділянки №3712 від 22.09.2006 позовна заява не містить.

Отже, позовна заява не містить викладу обставин вибуття спірної земельної ділянки з володіння власника, які можуть мати значення для вирішення справи, з посиланням на докази, а саме:

-коли (в яку дату) спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) та за яких обставин;

-який орган був повноважним приймати рішення про розпорядження землями державної власності лісогосподарського призначення, на які накладається спірна земельна ділянка, на момент її вибуття з володіння власника та чи приймав такий орган відповідне рішення;

-які органи повинні були погоджувати розпорядження спірною земельною ділянкою на момент її вибуття з володіння власника та чи були наявні такі погодження;

-чи був укладений та ким договір купівлі-продажу земельної ділянки №3712 від 22.09.2006;

-на який саме квартал та виділи кварталу Козинського лісництва накладалась спірна земельна ділянка на момент її вибуття з володіння держави;

-у користуванні якого саме спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства перебували землі державної власності лісогосподарського призначення, на які, як стверджується в позові, накладається спірна земельна ділянки, та чи був або не був оформлений цим спеціалізованим державним лісогосподарським підприємством акт на право користування цими земельними лісовими ділянками;

Так, на стор.5 позовної заяви прокурор посилається на лист філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 15.09.2023 №02-897 та просить залучити вказане Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Одночасно, на стор.5 позовної заяви прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка накладається на 23 квартал Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство», та посилається, зокрема, на матеріали лісовпорядкування Козинського лісництва ДЛГО «Київліс», однак позовна заява при цьому не містить викладу обставин щодо правового зв`язку між ДП «Київське лісове господарство», ДЛГО «Київліс» та ДП «Ліси України» з посиланням на докази (реорганізація, правонаступництво тощо).

Крім того, прокурор в позовній заяві посилається на те, що спірна земельна ділянка вкрита лісом та додає до позовної заяви копії певних витягів з матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років, зазначаючи номери виділів кварталу 23 Козинського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року, на які накладалась спірна земельна ділянка. Разом з тим, в позовній заяві не зазначені відповідні номери виділів кварталу 23 Козинського лісництва, на які накладалась спірна земельна ділянка, за матеріалами лісовпорядкування 2003 року, хоча ці дані також можуть мати значення для правильного встановлення обставин справи.

У зв`язку з цим в позовній заяві необхідно належним чином виконати вимоги ч.3 ст.162 ГПК та подати уточнення до позовної заяви, в яких зазначити:

1.відомості про наявність/ відсутність електронного кабінету в ЄСІТС у позивача та відповідача;

2. виклад обставин спору з посиланням на докази, а саме:

- обставини вибуття спірної земельної ділянки з володіння власника (держави);

- обставини наявності/відсутності правового зв`язку між ДП «Київське лісове господарство», ДЛГО «Київліс» та ДП «Ліси України»;

- номери виділів кварталу 23 Козинського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2003 року, на які, як стверджує прокурор, накладалась спірна земельна ділянка.

Наведене є недоліками позовної заяви, що підлягають усуненню.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, усунення недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.164 та ч.1 ст.172 цього Кодексу щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо були усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.2, 162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

3.1. письмових уточнень до позовної заяви із зазначенням:

3.1.1. відомостей про наявність/ відсутність електронного кабінету в ЄСІТС у позивача та відповідача;

3.1.2. викладом обставин спору з посиланням на докази, а саме:

- викладом обставин вибуття спірної земельної ділянки з володіння власника (держави);

- викладом обставини наявності/відсутності правового зв`язку між ДП «Київське лісове господарство», ДЛГО «Київліс» та ДП «Ліси України»;

- зазначенням номерів виділів кварталу 23 Козинського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2003 року, на які, як стверджує прокурор, накладається спірна земельна ділянка.

3.2. доказів на підтвердження викладених обставин в уточненнях до позовної заяви з урахуванням даної ухвали суду про залишення позову без руху, якщо такі докази ще не були подані разом з позовною заявою.

4. Подати суду докази направлення учасникам спору письмових уточнень, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2024 № 911/954/24.

Ухвала набирає законної сили 22.04.2024 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова