Ухвала

від 16.04.2024 по справі 914/158/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

16.04.2024 Справа № 914/158/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» на суму 9118 грн. 24 коп.

у справі:№ 914/158/14про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» (код ЄДРПОУ 32784498)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Пукач М. В.

Учасники у справі в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 р. до Господарського суду Львівської області за вх. № 166 від ТзОВ «Комлайт» поступила заява про порушення справи про банкрутство ТзОВ «Комлайт» (вул. Личаківська, буд. 112, м. Львів, 79014; код ЄДРПОУ 32784498) в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2014 р. порушено провадження у справі № 914/158/14 про банкрутство ТзОВ «Комлайт», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Львівської області від 04.02.2014 р. у справі № 914/158/14 ТзОВ «Комлайт» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, обов`язки ліквідатора ТзОВ «Комлайт» покладено на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) ТзОВ «Комлайт» Пристая А. Б.

Повідомлення про визнання ТзОВ «Комлайт» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 05.02.2014 р. № 808.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2014 р. у справі № 914/158/14 визнано вимоги Ужгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до ТзОВ «Комлайт» визнати на суму 627,94 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ «Комлайт».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2021 р. у справі № 914/158/14 ліквідатором ТзОВ «Комлайт» призначено арбітражного керуючого Папуру Я. М.

14.02.2024 р. до суду за вх. № 651/24 від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшла заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» на суму 9118 грн. 24 коп. (з яких: 4844,80 грн. витрати зі сплати судового збору за подання заяви з вимогами до боржника; 4108,00 грн. зобов`язання зі сплати податкових зобов`язань по земельному податку за поданою декларацією № 14000076 від 20.02.2014 р.; 10,88 грн. пеня; 154,57 грн. штрафна санкція).

Ухвалою суду від 19.02.2024 р. заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» на суму 9118 грн. 24 коп. прийнято до розгляду та розгляд такої призначено на 16.04.2024 р.

20.03.2024 р. до суду за вх. № 7926/24 від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ГУ ДПС у Закарпатській області. У вказаному повідомленні ліквідатор заперечив проти визнання заявлених ГУ ДПС у Закарпатській області кредиторських вимог та зазначив, що кредитором нараховано штрафні санкції та пеню після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а заявлена кредитором вимога щодо сплати податкових зобов`язань по земельному податку, виникла після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а отже таке не могла виникнути в силу положень ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

09.04.2024 р. до суду за вх. № 9748/24 від ГУ ДПС у Закарпатській області надійшло заперечення на повідомлення ліквідатора про результати розгляду заявлених кредиторських вимог. У вказаних запереченнях кредитор не погоджується з доводами ліквідатора щодо відхилення заявлених кредиторських вимог, просить визнати заявлені кредиторські вимоги у повному обсязі та зазначає, що ТзОВ «Комлайт» самостійно задекларувало суми грошових зобов`язань.

Заява ГУ ДПС у Закарпатській області з грошовими вимогами до ТзОВ «Комлайт» обгрунтована тим, що станом на 26.12.2023 р. за ТзОВ «Комлайт» рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 4273,44 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв`язку з несплатою боржником податкового зобов`язання по земельному податку за поданою декларацією № 1400003376 від 20.02.2014 р. у розмірі 4108,00 грн.

Контролюючим органом було проведено камерну перевірку з нарахування та сплати земельного податку з юридичних осіб за наслідками чого складено акт перевірки № 2730/15-01 від 07.11.2014 р.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, складено податкові повідомлення-рішення № 0010451500 від 09.12.2014 р. на суму 125,59 грн. та № 0010441500 від 09.12.2014 р. на суму 28,98 грн.

Також, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, боржнику проведено нарахування пені у розмірі 10,88 грн. за платежем 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб».

Як зазначалось, провадження у справі № 914/158/14 про банкрутство ТзОВ «Комлайт» порушено ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2014р. Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Провадження у справі № 914/158/14 про банкрутство ТзОВ «Комлайт» перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою Господарського суду Львівської області від 04.02.2014 р.

21.10.2019 р. вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 р. у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 р. у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 р. у справі № 904/9024/16.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 р. у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 р. у справі № 908/2189/17).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

При цьому, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Розглянувши заяву ГУ ДПС у Закарпатській області, судом встановлено, що податкова заборгованість ТзОВ «Комлайт» перед ГУ ДПС у Закарпатській області по земельному податку становить 4273,45 грн., з яких: 4108,00 грн. основне зобов`язання по земельному податку за поданою декларацією з плати за землю № 1400003376 від 20.02.2014 р.; 10,88 грн. пеня, нарахована відповідно до ст. 129 ПК України; 154,57 грн. штрафна санкція згідно податкових повідомлень-рішень № 0010451500 від 09.12.2014 р. та № 0010441500 від 09.12.2014 р., складених на підставі акту камерної перевірки з нарахування та сплати земельного податку з юридичних осіб № 2730/15-01 від 07.11.2014 р.

З долучених до заяви з кредиторськими вимогами розрахунків «Паперова копія електронного доказу, роздруковано з 1С «Податковий блок»» вбачається, що вимога на суму 4108,00 грн. (основне зобов`язання по земельному податку за поданою декларацією з плати за землю № 1400003376 від 20.02.2014 р.) виникла за період з 02.03.2014 р. по 30.12.2014 р.

Отже, вказана вимога по земельному податку за поданою декларацією з плати за землю № 1400003376 від 20.02.2014 р. виникла після визнання ТзОВ «Комлайт» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Наслідки визнання боржника банкрутом, визначені положеннями статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до частини першої якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

Пунктом 1.3. ст. 1 визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до п. 87.10. ст. 87 Податкового кодексу України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Водночас, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

З урахуванням наведеного, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком з цього правила (п.10.1. постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/4181/14).

За висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, наведеними у постанові від 12.03.2019 р. у справі № 910/14827/16, які зроблені на підставі аналізу частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та положень підпункту 1.3. ст. 1, підпункту 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України, подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Такі висновки є сталою судовою практикою щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеною у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 910/14827/16, від 08.10.2019 р. у справі № 911/3883/16, від 14.08.2019 р. у справі № 913/412/16, від 06.02.2020 р. у справі № 911/1164/13, від 07.10.2020 р. у справі № 15/293-б, від 14.09.2021 р. у справа № 908/1671/16, від 28.07.2022 р. у справі № 904/2166/20, від 17.08.2022 р. у справі № 924/995/19.

З урахуванням зазначеного, вимога кредитора по земельному податку за поданою декларацією з плати за землю № 1400003376 від 20.02.2014 р. на суму 4108,00 грн. підлягає відхиленню, оскільки така виникла після визнання ТзОВ «Комлайт» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та не є витратами, безпосередньо пов`язаними із здійсненням ліквідаційної процедури.

Щодо заявлених вимог по нарахованих штрафних санкціях та пені, суд зазначає таке.

З долученого до заяви акту камерної перевірки з нарахування та сплати земельного податку з юридичних осіб № 2730/15-01 від 07.11.2014 р. та доданого до нього розрахунку штрафних санкцій вбачається, що податковим органом нараховано штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати земельного податку з юридичних осіб за період з 01.09.2013 р. по 08.04.2014 р. на суму 154,56 грн., а саме: за порушення термінів сплати земельного податку за листопад 2013 року за період з 30.12.2013 р. (підлягало до сплати) по 08.04.2014 р. (фактично сплачено) на суму 57,12 грн.; за порушення термінів сплати земельного податку за грудень 2013 року за період з 30.01.2014 р. (підлягало до сплати) по 08.04.2014 р. (фактично сплачено) на суму 68,47 грн.; за порушення термінів сплати земельного податку за серпень 2013 року за період з 01.09.2013 р. (підлягало до сплати) по 23.09.2013 р. (фактично сплачено) на суму 13,86 грн.; за порушення термінів сплати земельного податку за вересень 2013 року за період з 02.10.2013 р. (підлягало до сплати) по 18.10.2013 р. (фактично сплачено) на суму 15,11 грн.

Також, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, боржнику нараховано пеню у розмірі 10,88 грн.

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Вказане положення кореспондується із абз. 4 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п. 129.3.3. статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Отже, нарахування штрафної санкції та пені могло здійснюватися податковим органом до порушення провадження у даній справі та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до 30.01.2014 р.

Таким чином, штрафна санкція за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати земельного податку з юридичних осіб за листопад 2013 року повинна нараховуватись за період з 30.12.2013 р. по 30.01.2014 р. за ставкою 10% та скласти 28,56 грн., а за грудень 2013 року штрафна санкція нарахуванню не підлягає у зв`язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Пеня також повинна нараховуватись до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та скласти 1,89 грн.

Отже, до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (30.01.2014 р.), штрафна санкція за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати земельного податку з юридичних осіб становить 57,53 грн., а пеня 1,89 грн.

Таким чином, суд визнає вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області до ТзОВ «Комлайт» на суму 59,42 грн. (з яких: 57,53 грн. штрафна санкція; 1,89 грн. пеня).

Вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області до ТзОВ «Комлайт» на суму 4214,03 грн. (з яких: 4108,00 грн. основне зобов`язання по земельному податку; 8,99 грн. пеня; 97,04 грн. штрафна санкція) підлягають відхиленню.

За подання заяви з вимогами до ТзОВ «Комлайт», ГУ ДПС у Закарпатській області сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 23.01.2024 р. № 185.

Суму судового збору, сплачену кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, слід покласти на ТзОВ «Комлайт».

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 41, 45, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 74, 86, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина Августина, буд. 52, м. Ужгород(з), 88000; код ЄДРПОУ 44106694) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» (вул. Личаківська, буд. 112, м. Львів, 79014; код ЄДРПОУ 32784498) визнати на суму 59 грн. 42 коп. (з яких: 57,53 грн. штрафна санкція; 1,89 грн. пеня).

2.Витрати Головного управління ДПС у Закарпатській області по сплаті судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп. за подання до суду заяви з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Комлайт».

3.Вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина Августина, буд. 52, м. Ужгород(з), 88000; код ЄДРПОУ 44106694) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» (вул. Личаківська, буд. 112, м. Львів, 79014; код ЄДРПОУ 32784498) на суму 4214 грн. 03 коп. (з яких: 4108,00 грн. основне зобов`язання по земельному податку; 8,99 грн. пеня; 97,04 грн. штрафна санкція) відхилити.

Повна ухвала складена 22 квітня 2024 року.

Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.