Рішення

від 17.04.2024 по справі 914/3649/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 Справа № 914/3649/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДКФ БУД БК, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Макроекобуд, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 219 029,84 грн.

Представники сторін:

від позивача: Стороженко Б.В. адвокат, довіреність від 19.09.2023 р. за вих. № 18/09

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДКФ БУД БК до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Макроекобуд про стягнення заборгованості в розмірі 455 261,84 грн., з них: 336 232,00 грн. - основний борг, 35 790,77 грн. - пеня, 70 327,21 грн. втрати від інфляції, 12 911, 86 грн. - 3% річних, а також сплачений судовий збір.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2023 р., справу № 914/3649/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2023 р., позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДКФ БУД БК до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Макроекобуд про стягнення заборгованості в розмірі 455 261,84 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

20.12.2023 р. представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2023 р., подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву з додатками за вх. № 31127/23, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 336 232,00 грн. основної заборгованості, 35 790,77 грн. - пені, 70 327,21 грн. втрат від інфляції та 12 911, 86 грн. - 3% річних, а також сплачений заявником судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 31.01.2024 р.

09.01.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду в систему Електронний суд відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 680/24, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

16.01.2024 р. від представника позивача на адресу суду в систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив з додатками за вх. № 1457/24, відповідно до якої просить позов задоволити повністю.

22.01.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду в систему Електронний суд заперечення на відповідь на відзив з додатками за вх. № 1916/24, відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у запереченнях.

23.01.2024 р. від представника позивача на адресу суду в систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 2096/24.

31.01.2024 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 21.02.2024 р.

07.02.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатками за вх. № 529/24, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. основного боргу (у зв`язку із частковою оплатою відповідачем на користь позивача 12.12.2023 р. 236 232,00 грн. основної заборгованості), 35790,77 грн. пені, 70327,21грн. втрат від інфляції, 12 911, 86 грн. - 3% річних та витрати зі сплати судового збору, а також просить суд повернути судовий збір у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

19.02.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання про долучення доказів з додатками за вх. № 4772/24.

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2024 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/3649/23 на тридцять днів, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України, за клопотанням представника позивача.

Також, протокольною ухвалою суду від 21.02.2024 р., заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог з додатками за вх. № 529/24 від 07.02.2024 р. прийнято до розгляду та вирішено подальший розгляд справи № 914/3649/23 здійснювати з її врахуванням.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2024 р., підготовче судове засідання призначено на 20.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/3649/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.04.2024 р.

17.04.2024 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 529/24 від 07.02.2024 р., відповіді на відзив за вх. № 1457/24 від 16.01.2024 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

17.04.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

17.04.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву за вх. № 10593/24, в якій відповідач просить провести судове засідання 17.04.2024 року без участі повноважного представника відповідача, за наявними в матеріалах справи, документами.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3649/23.

В судовому засіданні 17.04.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, щодо оплати за надані послуги згідно умов Договору підряду № 07/09-2021 від 07.09.2021 р. Вважає, що факт виконання позивачем, як підрядником, робіт за договором підтверджується Актом №1 приймання виконаних робіт за листопад 2021 року, Актом №2 приймання виконаних робіт за січень 2022 року, Актом №3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Відповідач не заперечив їх виконання у 10 денний строк, як це визначено п. 7.2 Договору, а тому позивач вважає, що роботи згідно вказаних актів є прийнятими, узгодженими і виконаними та підлягають оплаті. Однак, відповідач обов`язок щодо оплати виконаних підрядних робіт виконав частково. На підставі наведеного, позивач просить суд, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вх. № 529/24 від 07.02.2024 р., стягнути з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. основної заборгованості згідно акту № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року, 35 790,77 грн. - пені, 70 327,21 грн. втрат від інфляції та 12 911,86 грн. 3% річних, нарахованих за актами № 1 та № 2 приймання виконаних робіт, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 680/24 від 09.01.2024 р. відповідач посилається на те, що позивач у позовній заяві зазначив, що на момент складання позовної заяви у відповідача існує непогашений борг перед позивачем. Загальна сума проплат, яку повинен був провести Відповідач склала 1 726 232,00 грн., а було проведено 1 490 000,00 грн. Таким чином непогашена заборгованість зі слів позивача склала 236 232,00 грн. Відповідач зазначає, що на момент написання відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості від 07 грудня 2023 року, заборгованість ТОВ МАКРОЕКОБУД перед ТОВ ДКФ БУД БК погашено повністю, що підтверджується наступними документами, які долучено до відзиву відповідача: фільтрована виписка за період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року від 05.01.2024 року загальна сума 830 000,00 грн.; фільтрована виписка за період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року від 05.01.2024 року загальна сума 266 232,00 грн.; платіжна інструкція № 35 - 100 000,00 грн.; платіжна інструкція № 36 30 000,00 грн.; платіжна інструкція № 39 30 000,00 грн.; платіжна інструкція № 41 170 000,00 грн.; платіжна інструкція № 53 100 000,00 грн; платіжна інструкція № 55 100 000,00 грн.; платіжна інструкція № 72 100 000,00 грн.

Відповідач вказує на те, що загальна сума оплат, здійснених ним щодо правильно та коректно наданих послуг позивачем, становить 1 726 232,00 грн., що повністю покриває зазначену суму в позові позивача. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Щодо непідписання акту № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року і його неоплати відповідач зазначив, що такий акт відповідачем буде розглянуто після отримання від позивача пакету виконавчої документації, як це передбачено п. 3.4 Договору та підписано в разі відсутності недоліків і зауважень. Не заперечив, що такі роботи виконано позивачем. 16.02.2024 р. позивачем така виконавча документація була скерована відповідачу, про що є докази в матеріалах справи. Відповідач це не заперечив, заборгованість не погасив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07.09.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКФ БУД БК" (підрядник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Макроекобуд (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду № 07/09-2021 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов`язується виконати роботи по улаштуванню буроін`єкційних паль на об`єкті: "Нове будівництво багатоквартирного секційного житлового будинку за адресою: м.Житомир, вул.Маликова,8-А" (надалі - Об`єкт), відповідно до вимог проектної документації, у визначені цим Договором строки та передати виконані роботи Замовнику, а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, оплатити аванс, прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Договірну ціну робіт позивач і відповідач встановили, згідно п.2.1 Договору та Додатку №1 до Договору №07/09-2021 від 07.09.2021р. на суму 4 075 860,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 679 310,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.12.2021р. до Договору та Додатка №1 до додаткової угоди №1 від 01.12.2021р. (Договірна ціна), позивач з відповідачем змінили вартість робіт по улаштуванню буроін`єкційних паль пальового поля (секції 1, 2, 3, 4), що становить 2 630 976,00 грн.

Згідно п.3.2 Договору, Замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва - авансування та своєчасну оплату виконаних робіт: - до початку робіт по улаштуванню випробувальних кущів та пальового поля здійснює попередню оплату Підряднику у розмірі: 1460000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% (50% вартості улаштування випробувальних кущів та 30% вартості улаштування пальового поля); до завершення робіт - Замовник здійснює оплати за фактично виконані роботи на підставі проміжних актів виконаних робіт, які підписуються сторонами щотижня; розрахунки Замовник здійснює за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками Сторін щомісячно. Акти виконаних робіт, Довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) підрядник створює станом на останнє число звітного місяця на підставі огляду на місці та погодження представником Замовника об`єму та якості виконаних робіт. Акти передаються підрядником для розгляду замовнику з 1 по 5 число місяця. Замовник протягом 10 робочих днів після отримання актів, перевіряє їх та у разі відсутності зауважень підписує. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання Замовником і Виконавцем Акту виконаних робіт.

Згідно п.4.2 Договору, Підрядник приступає до виконання обумовлених цим Договором робіт не пізніше трьох робочих днів після отримання від Замовника авансу, затвердженої проектної документації, дозвільної документації, інженерної підготовки.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було сплачено аванс у повному обсязі 05.01.2022 року в розмірі 1 490 000,00 грн.

Згідно п.4.1 Договору, загальний строк виконання робіт по улаштуванню випробувальних кущів складає 7 календарних днів, загальний строк виконання робіт по улаштуванню буроін`єкційних паль пальового поля складає 30 календарних днів.

З урахуванням оплати відповідачем у повному обсязі авансу 05.01.2022р. та трьохденного строку, визначеного п.4.2 Договору, кінцевий строк (30 календарних днів) виконання будівельних робіт для позивача припадав на 08.02.2022 року.

Згідно п.5.2.2.1 Договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи, передбачені даним Договором у відповідності з вимогами проектної документації, будівельних норм та правил, графіків виконання робіт, улаштування паль виконати до позначки початку шару грунту ІГЕ14, відповідно до наданої геології або довжиною 25м.

Належне виконання позивачем підрядних робіт за укладеним Договором підряду № 07/09-2021 від 07.09.2021р. підтверджується наступними документами, а саме: Акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2021 року з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021р. на суму 664 660,00 грн.; Акт №2 приймання виконаних робіт за січень 2022 року з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022р. на суму 1 061 572,00 грн.

Вказані акти приймання виконаних робіт долучені позивачем до матеріалів справи, підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи Акт № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року на суму 100 000,00 грн., який підписаний зі сторони позивача.

Вказаний Акт № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року був направлений на адресу відповідача разом з претензією від 18.09.2023 р. за вих. № 09/23, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовою квитанцією № 0420528799050 від 18.09.2023 р. та описом вкладення.

Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора №0420528799050, претензію від 18.09.2023 р. за вих. № 09/23 разом з Актом № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року, відповідачем отримано 22.09.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно п.3.2 Договору, розрахунки Замовник здійснює за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками Сторін щомісячно. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання Замовником і Виконавцем Акту виконаних робіт. Так, Договором визначено строки, порядок та обсяги оплати відповідачем виконаних робіт позивачем.

Таким чином, з моменту підписання Акту №2 приймання виконаних робіт за січень 2022 року, відповідач зобов`язаний до 03.02.2022р. сплатити позивачу загальну ціну виконаних робіт.

Перерахування з боку відповідача, станом на 03.02.2022р., були здійснені частково на загальну суму 1 490 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які долучені позивачем до матеріалів справи.

У пункті 13.6 Договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

З метою врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.09.2023р. за вих. №09/23. У вказаній претензії позивач просив сплатити заборгованість у сумі 236 232,00 грн. та підписати додані до претензії Акт №3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 року на суму 100 000,00 грн. та по одному примірнику надіслати на адресу позивача. Відповідач надав відповідь на претензію №09/23 від 22.09.2023р., якою заборгованість та Акт №3 з Довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2023р. не спростовує, не заперечує та просить надати виконавчу документацію, визначену п.7.1.1 Договору, та вказав, що після надання вказаних документів буде здійснена оплата.

Відтак, загальна ціна виконаних робіт по Договору становить 1 826 232,00 грн. (664 660,00+1 061 572,00+100 000,00).

Згідно п.7.2 Договору, у разі відсутності обгрунтованої письмової відмови від прийняття повністю або частково виконаних робіт, та не повернення Підряднику наданих на підпис актів виконаних робіт з боку Замовника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх отримання, такі акти вважаються прийнятими та узгодженими і підлягають оплаті в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору, акти приймання-передачі виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт по цьому Договору, разом з виконавчою документацією, повинні створюватись не пізніше останнього числа звітного місяця та подаватись з 1 по 5 числа наступного місяця.

На виконання умов Договору, позивачем долучено до матеріалів справи поштову накладну № 0420528982440 від 16.02.2024 р. з описом вкладення від 16.02.2024 р., що підтверджує факт відправлення у трьох примірниках Виконавчої документації «Нове будівництво багатоквартирного секційного житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8-А» на адресу відповідача.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2022 року-червень 2023 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2023 р. становить 236 232,00 грн. Вказаний акт звірки взаємних розрахунків підписаний представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.12.2023 р. відповідачем частково оплачено на користь позивача заборгованість за виконані підрядні роботи в розмірі 236 232,00 грн. по актах № 1 та № 2, що підписані сторонами Договору.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи, із врахуванням проведених оплат відповідачем, становить 100 000,00 грн. ( 1 826 232,00 1 726 232,00).

Враховуючи наведене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним Договором підряду, позивач просить суд, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вх. № 529/24 від 07.02.2024 р., стягнути з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. основної заборгованості за актом № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року, 35 790,77 грн. - пені, 70 327,21 грн. втрат від інфляції та 12 911,86 грн. 3% річних, розрахованих за актами № 1 та № 2 приймання виконаних робіт, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Оцінка суду.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір підряду № 07/09-2021 від 07.09.2021 р., у зв`язку з чим набули взаємних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою Договір № 07/09-2021 від 07.09.2021 р. є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ч. 1,3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень Актом №1 приймання виконаних робіт за листопад 2021 року з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021р. на суму 664 660,00 грн. та Актом №2 приймання виконаних робіт за січень 2022 року з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022р. на суму 1 061 572,00 грн.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи Акт №3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 року на суму 100 000,00 грн. та докази направлення вказаних документів на адресу відповідача. Відповідач не надав письмової відмови від прийняття частково чи повністю виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту отримання, а тому акт № 3 приймання виконаних робіт за вересень 2023 року вважається прийнятим та узгодженим відповідачем і підлягає оплаті.

Відтак, загальна ціна виконаних робіт по Договору становить 1 826 232,00 грн.

Згідно п.3.2 Договору, Акти передаються підрядником для розгляду замовнику з 1 по 5 число місяця. Замовник протягом 10 робочих днів після отримання актів, перевіряє їх та у разі відсутності зауважень підписує. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання Замовником і Виконавцем Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору, Замовник зобовязаний розглянути своєчасно надані підрядником акти приймання-передачі виконаних робіт на підставі огляду на місці та погодження представником Замовника обєму та якості виконаних робіт, протягом (десяти) календарних днів з моменту їх отримання прийняти виконані роботи, або надати підряднику письмову обгрунтовану відмову у прийнятті повністю або частково виконаних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків. Підписаний та скріплені печаткою Акт приймання виконаних будівельних робіт передається Підряднику.

У п. 7.2 Договору сторони узгодили, що у разі відсутності обгрунтованої письмової відмови від прийняття повністю або частково виконаних робіт, та не повернення Підряднику наданих на підпис актів виконаних робіт з боку Замовника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх отримання, такі акти вважаються прийнятими та узгодженими і підлягають оплаті в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач роботи за Договором виконав повністю на загальну суму 1 826 232,00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (містяться в матеріалах справи).

Відповідачем проведено часткову оплату за виконані підрядні роботи в загальному розмірі 1 726 232,00 грн., що підтверджується доказами у справі.

Відтак, основна заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи за актом № 3, із врахуванням здійснених проплат відповідача, станом на момент ухвалення рішення суду становить 100 000,00 грн. ( 1 826 232,00 1 726 232,00).

Даний факт наявності основної заборгованості відповідачем не спростовано.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо оплати вартості робіт за Договором підряду у повному розмірі і не спростував факту виконання таких робіт позивачем, то вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт підлягають до задоволення повністю, в розмірі 100 000,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 911,86 грн. 3% річних та 70327,21 грн. втрат від інфляції за період з 04.02.2022 р. по 30.11.2023 р. згідно приведених розрахунків за актами № 1 та № 2 приймання виконаних робіт.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019р. у справі №915/880/18, від 26.09.2019р. у справі №912/48/19, від 18.09.2019р. у справі №908/1379/17).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №905/600/18).

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. по справі № 902/417/18 зазначила та вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися, як спосіб отримання кредитором доходів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції, здійснений позивачем, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме: у розмірі 12 911,86 грн. 3% річних та 70327,21 грн. втрат від інфляції, відповідно, за визначений позивачем період.

Щодо стягнення з відповідача 35 790,77 грн. нарахованої пені згідно приведених позивачем розрахунків за період з 04.02.2022 р. по 02.06.2022 р. із суми заборгованості 236 232,00 грн. =15 403,62 грн., за період з 03.06.2022 р. по 04.08.2022 р. із суми заборгованості 236 232,00 грн. = 20387,15 грн., суд зазначає наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. За неналежне виконання зобов`язань сторона повинна нести господарсько-правову відповідальність за наявності її вини, а у випадку нанесення збитків вони повинні бути відшкодовані в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

У пункті 11.3 Договору зазначено, що за порушення термінів оплати згідно з умовами Договору, Замовник пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України зобов`язань, за кожен день затримки.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок розміру пені, який позивачем долучено до матеріалів справи, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення і стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 35 790,77 грн. пені.

Стосовно заперечень, які викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 680/24 від 09.01.2024 р., суд зазначає наступне.

З моменту закінчення виконання будівельних робіт по Договору, позивач виконав усі передумови, що передбачені Договором, в т.ч. умови п.3.2 Договору, що зобов`язують позивача відправити відповідачу для підписання Акт №3 приймання виконаних робіт за вересень 2023р. на суму 100000,00грн. з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які були відправлені позивачем з претензією №09/23 від 18.09.2023р. Претензію за вих. № 09/23 від 18.09.2023 р. відповідачем отримано 22.09.2023р. відповідно до трекінга Укрпошти від 29.11.2023р. (докази містяться в матеріалах справи). Проте, відповідач, виконані підрядні роботи протягом 10 (десяти) робочих днів (ч.3 п.3.2 Договору) не спростовував. Зазначені документи не підписав і не повернув позивачу та оплату не здійснив.

Згідно п.7.2 Договору, у разі відсутності обгрунтованої письмової відмови від прийняття повністю або частково виконаних робіт, та не повернення Підряднику наданих на підпис актів виконаних робіт з боку Замовника протягом 10(десяти) календарних днів з моменту їх отримання, такі акти вважаються прийнятими та узгодженими і підлягають оплаті в повному обсязі.

Частиною1 ст.853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.882 Цивільного кодексу України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відтак, вказаними законодавчими приписами передбачено обов`язок замовника негайно розпочати прийняття виконаних робіт та заявити про їх недоліки у випадку їх наявності.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч.6 ст.882 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання Замовника до підписання актів виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на Замовника (п.6 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18.02.2013 року №01-06/374/2013.

Позивачем були виконані роботи та складений Акт №3 приймання виконаних робіт за вересень 2023р. на суму 100 000,00 грн. з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, які були надіслані відповідачу. Крім цього, 16.02.2024 р. позивачем скеровано відповідачу виконавчу документацію (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач не заперечив у відзиві на позовну заяву факту виконання позивачем таких робіт. В той час, відповідач, всупереч вимогам ст.ст.853, 882 Цивільного кодексу України, відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а відтак, строк оплати за Актом виконаних робіт за вересень 2023р. настав і відповідач не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані позивачем за Договором. Таким чином, ці роботи вважаються прийнятими відповідачем та підлягають оплаті відповідачем, виходячи із п. 7.2 Договору.

У суду відсутні докази про те, що на час ухвалення судом рішення у справі, Договір підряду № 07/09-2021 від 07.09.2021р. із додатками визнавались судом недійсними чи неукладеними, договірними сторонами Договір розірваний чи змінений не був.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі, доказів оплати відповідачем позивачу зазначених вище сум, як основної заборгованості, так і нарахованих 3% річних, втрат від інфляції та пені, а також доказів в спростування наведених обставин, відповідачем, суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. основної заборгованості, 35 790,77 грн. - пені, 70 327,21 грн. втрат від інфляції та 12 911,86 грн. 3% річних, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 529/24 від 07.02.2024 р., позивач також просить повернути судовий збір, у зв`язку із зменшенням позовних вимог, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 6 828,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 356 від 04.12.2023 р., яка долучено до матеріалів справи.

Таким чином, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача в частині повернення судового збору за вх. № 529/24 від 07.02.2024 р. підлягає до задоволення та у зв`язку з цим, до повернення Товариству з обмеженою відповідальністю ДКФ БУД БК з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 3 543,48 грн. (6 828,93-3285,45), cплачений на підставі платіжної інструкції № 356 від 04.12.2023 р. на суму 6 828,94 грн.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3 285,45 грн., відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Макроекобуд (79071, м. Львів, вул.Кульпарківська, 230-А, корп. 5; код ЄДРПОУ №39941103) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДКФ БУД БК (02166, м. Київ, вул. Волкова, 20-А; код ЄДРПОУ №39595223) 100 000,00 грн. основної заборгованості, 35 790,77 грн. - пені, 70 327,21 грн. втрат від інфляції, 12 911,86 грн. 3% річних та 3 285,45 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ДКФ БУД БК (02166, м. Київ, вул. Волкова, 20-А; код ЄДРПОУ №39595223) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 543,48 грн., cплачений на підставі платіжної інструкції № 356 від 04.12.2023 р.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 22.04.2024 р.

СуддяДолінська О.З.