Рішення

від 22.04.2024 по справі 916/4123/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4123/23Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/4123/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС" (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 1А/4; код ЄДРПОУ 37153400);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ" (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул.Стовпова, буд. 28; код ЄДРПОУ 42280548);

про стягнення 128 325,95 грн

1. Суть спору.

20.09.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 4675/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар, в розмірі 128 325,95 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 1-П від 27.01.2021 в частині оплати за поставлений товар.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.09.2023 було відкрито провадження у справі №916/4123/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 25.09.2023 була надіслана позивачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак копія ухвали суду повернулась на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС".

Позивач зазначає, що ТОВ "ГРІН ПАРТС" (позивач) згідно договору поставки l-п від 27.01.2021, було здійснено поставку товару на користь ТОВ "САНПОЛЛ-ЮГ" різного виду будівельних матеріалів, будівельних сумішів, оздоблювальних матеріалів, згідно видаткових накладних: №ГРІ000607 від 24.06.2021, №ГРІ000633 від 25.06.2021, №ГРІ000720 від 08.07.2021, №ГРІ000738 від 09.07.2021, №ГРІ000769 від 21.07.2021, №ГРІ000781 віл 26.07.2021, №ГРІ000858 від 09.08.2021, №ГРІ000908 від 25.08.2021, №ГРІ001205 від 20.10.2021, №ГРІ001289 від 12.11.2021, на загальну суму 214 325,95 грн.

Згідно тверджень позивача, вказаний товар був оплачений частково на суму 86 000,00 грн.

Таким чином, на думку позивача розмір заборгованості за поставлений товар складає 128 325,95 грн.

Позивач повідомляє, що у зв`язку з несплатою поставленого товару за вказаними видатковими накладними та рахунками, 08.01.2022 позивач звернувся з вимогою (лист-повідомлення) №26 від 30.12.2021 сплатити заборгованість.

Вказану вимогу (лист-повідомлення), згідно тверджень позивача, відповідач проігнорував та не відповіді не надав, борг не сплатив.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

27.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС" (продавець) Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ" (покупець) було укладено Договір поставки №1-П (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити і передати на умовах відстрочення платежу терміном 30 календарних днів будівельні та оздоблювальні матеріали та/або інструменти та комплектуючі (товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар у власність на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не с предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

У п.1.3. Договору, продавець підтверджує, що укладення та виконання ним цього Договору не суперечить цілям його діяльності, положенням його установчих документів та інших локальних актів.

У п. 2.1. Договору сторони погодили, що асортимент товару вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.2. Договору, товар повинен бути поставлений згідно видаткових накладних. В разі поставки не якісного товару, покупець має право відмовитись від його прийомки або вимагати його доукомплектування.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього Договору, згідно з рахунками, видатковими накладними, що с додатками до даного Договору.

За умовами п. 4.1. Договору, товар поставляється силами та засобами постачальника або покупця, спосіб поставки товару узгоджується сторонами.

В разі відсутності на складі продавця товару, продавець повинен протягом однієї доби повідомити покупця про неможливість повного або часткового виконання цього замовлення (п. 4.2. Договору).

У п. 6.1. Договору визначено, що покупець сплачує кошти за товар на р/р продавця. Валюта розрахунків - гривня.

Положеннями п. 6.2. Договору передбачено, що оплата за цим Договором передбачає розрахунок покупця з продавцем на умовах відстрочення платежу, що не може перевищувати термін 30 календарних днів з дня відвантаження покупцю продукції.

Продавець має право отримувати повну інформацію та проводити вати звірок стосовно наявності залишків свого товару на складі у покупця з метою повноти та своєчасності оплати (п. 6.3. Договору).

У п.7.1. Договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань з поставки товару згідно даного Договору у встановлені даним Договором строки, продавець на вимогу покупця, сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого замовлення товару відповідно за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі несвоєчасної оплати, відповідно до п.6.2 даного Договору, вартість товару може бути змінена відповідно до зміни курсу НБУ гривні по відношенню до євро.

У випадку несвоєчасної оплати товару, покупець на вимогу продавця сплачує пеню у розмірі, подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, сплата пені не звільняє сторону від обов`язків виконати зобов`язання в натурі та відшкодувати заподіяні збитки у повному обсязі, якщо інше не встановлено даним Договором або чинним законодавством (п. 7.3. Договору).

У п. 7.4. Договору сторони погодили, що товар, поставлений згідно цього Договору, поверненню не підлягає.

За умовами п. 7.5. Договору, у випадках, що не передбачені даним Договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Положеннями п. 8.1. Договору передбачено, що перебіг терміну виконання сторонами зобов`язань за цим Договором може бути призупинений тільки в разі настання обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме; пожежі, стихійного лиха, збройного конфлікту, істотної зміни законодавства України, що ускладнює або унеможливлює виконання Стороною своїх зобов`язань по даному Договору, або з інших обставин, які перебувають поза контролем сторін.

Карантинні заходи у зв`язку з COVID-19 згідно цього Договору не с обставинами непереборної сили (форс-мажор) (п. 8.2. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору, сторона, яка зазнала дії обставин непереборної сили, має протягом 3 (трьох) календарних днів письмово повідомити про не другу сторону.

Згідно п. 8.4. Договору, наявність і тривалість форс-мажорних обставин підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України.

За умовами п. 8.4. Договору, у випадку настання обставин непереборної сили сторона, яка зазнала їх дії, за умови дотримання вимог пункту 8.3. даного Договору на період дії таких обставин звільняється від відповідальності за даним Договором.

У п. 9.2. Договору сторони погодили, що якщо спір не вирішено заходами досудового врегулювання, він вирішується у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Відповідно до п. 10.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

На виконання вказаного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС", як продавець, передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ", як покупець, прийняло товар на загальну суму 214 325,95 грн, згідно наступних видаткових накладних:

1. №ГРІ-000607 від 24.06.2021 на суму 86 637,00 грн з ПДВ;

2. №ГРІ-000633 від 25.06.2021 на суму 11 903,41 грн з ПДВ;

3. №ГРІ-000720 від 08.07.2021 на суму 6 345,00 грн з ПДВ;

4. №ГРІ-000738 від 09.07.2021 на суму 11 446,20 грн з ПДВ;

5. №ГРІ-000769 від 21.07.2021 на суму 6 888,00 грн з ПДВ;

6. №ГРІ-000781 віл 26.07.2021 на суму 21 549,60 грн з ПДВ;

7. №ГРІ-000858 від 09.08.2021 на суму 5 129,64 грн з ПДВ;

8. №ГРІ-000908 від 25.08.2021 на суму 18 063,00 грн з ПДВ;

9. №ГРІ-001205 від 20.10.2021 на суму 41 462,10 грн з ПДВ;

10. №ГРІ-001289 від 12.11.2021 на суму 4 902,00 грн з ПДВ.

Також позивачем були виставлені рахунки на оплату: №ГРІ-000015, №ГРІ-000318, №ГРІ-000347, №ГРІ-000362, №ГРІ-000367, №ГРІ-000404, №ГРІ-000415, №ГРІ-000458, №ГРІ-000550, №ГРІ-000721.

Водночас, згідно банківської виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС", Товариство з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ" здійснило часткову оплату отриманого товару, а саме сплачено 86 000,00 грн, згідно рахунку №ГРІ-000318 від 23.06.2021.

Також наявність заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ" перед Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС" у розмірі 128 325,95 грн, додатково підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.05.2023.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що позивач, позивач з метою мирного врегулювання спору, направляв на адресу відповідача Лист-повідомлення за вих. № 26 від 30.12.2021. Однак матеріали справи не містять відповіді на зазначену претензію.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено статтею 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Як встановлено судом, відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ", як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки від 27.01.2021 № 1-П.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Приписами ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що ТОВ "ГРІН ПАРТС" належним чином виконав умови договору поставки №1-П від 27.01.2021 щодо своєчасної поставки обумовленого сторонами товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані сторонами видаткові накладні №ГРІ-000607 від 24.06.2021 на суму 86 637,00 грн з ПДВ, №ГРІ-000633 від 25.06.2021 на суму 11 903,41 грн з ПДВ, №ГРІ-000720 від 08.07.2021 на суму 6 345,00 грн з ПДВ, №ГРІ-000738 від 09.07.2021 на суму 11 446,20 грн з ПДВ, №ГРІ-000769 від 21.07.2021 на суму 6 888,00 грн з ПДВ, №ГРІ-000781 віл 26.07.2021 на суму 21 549,60 грн з ПДВ, №ГРІ-000858 від 09.08.2021 на суму 5 129,64 грн з ПДВ, №ГРІ-000908 від 25.08.2021 на суму 18 063,00 грн з ПДВ, №ГРІ-001205 від 20.10.2021 на суму 41 462,10 грн з ПДВ, №ГРІ-001289 від 12.11.2021 на суму 4 902,00 грн з ПДВ, на загальну суму 214 325,95 грн з ПДВ.

Також суд зауважує про відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо самої поставки, якості товару, строку здійсненої поставки, а також виконання позивачем інших умов договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями п. 6.2. Договору передбачено, що оплата за цим Договором передбачає розрахунок покупця з продавцем на умовах відстрочення платежу, що не може перевищувати термін 30 календарних днів з дня відвантаження покупцю продукції.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем вартості поставленого товару на суму 86 000,00 грн.

Однак, відсутні належні та допустимі докази оплати заборгованості за отриманий товар у розмірі 128 325,95 грн (214 325,95 грн - 86 000,00 грн), у строки визначені п. 6.2. Договору, зі сторони відповідача, на підставі чого суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору поставки №1-П від 13.09.2021 та не здійснив оплату отриманого товару у визначений строк, з огляду на що, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 128 325,95 грн обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ" заборгованості з оплати вартості поставленого товару у розмірі 128 325,95 грн обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

6. Судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

З огляду на вказане, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження наявних у представника позивача повноважень, ним до матеріалів справи додано оригінал ордеру серії АА №1346831.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем додано до матеріалів справи Договір № 76 про надання правничої допомоги від 21.08.2023 (Договір № 76), укладений між адвокатом Данилюком Дмитром Володимировичем (адвокат) та ТОВ "ГРІН ПАРТС" (клієнт), згідно п. 1.1. якого, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги (в тому числі з представництва в судах всіх юрисдикцій) клієнту У всіх справах та питаннях, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 76, правова допомога надається на умовах цього договору та укладених додатків до нього.

За умовами п. 1.3. Договору № 76, предмет правової допомоги визначається сторонами в окремому дорученні (додаток №1 до договору), який є невід`ємним додатком до цього договору.

У п. 2.2. Договору № 76, передбачено, зокрема право адвоката представляти клієнта в судах всіх рівнів та спеціалізацій та користуватися усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, в тому числі, брати участь у судових засіданнях; надавати пояснення від імені клієнта; заявляти клопотання та відводи; знайомитись з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення у судових установах, зменшувати або збільшувати предмет позовних вимог; отримувати копії рішення, ухвал, постанов суду; зміни підстав або предмета позову, оскарження рішення, ухвал, постанов суду (у тому числі подавати апеляційну та касаційну скарги, доповнення до них, додаткові документи, право підпису на документах, тощо.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання. Даний договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи клієнта або адвоката, діє до його повного виконання адвокатом з урахуванням укладених окремих доручень до договору (п. 3.1. Договору № 76).

У п. 4.1. Договору № 76 сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за кожним укладеним окремим дорученням з клієнтом та порядок їх оплати визначаються в Додатках до цього договору (погодження вартості послуг (гонорару) до окремого доручення.).

Відповідно до п. 4.2. Договору № 76 , правова допомога, що надається за цим договором, обліковується Адвокатом в Робочому звіті.

Згідно п. 4.3. Договору № 76 , якщо протягом трьох робочих днів з дати отримання акту приймання- передачі послуг (Акт) та Робочого звіту Адвоката (3віт) клієнт не підписав зазначений Акт та 3віт, не подав письмової мотивованої відмови від його підписання, послуги вважаються наданими адвокатом та прийнятими клієнтом без заперечень згідно інформації наведеної у вказаному Акті та 3віті.

21.08.2023 між адвокатом Данилюком Дмитром Володимировичем (адвокат) та ТОВ "ГРІН ПАРТС" (клієнт) було підписано окреме доручення № 1, згідно якого на умовах Договору та додатків до нього, цього окремого доручення, клієнт уповноважує адвоката на надання клієнту наступної правничої допомоги: надати професійну правничу допомогу адвоката у, Господарському суді Одеської області за позовом ТОВ «ГРІН ПАРТС» (клієнт) до ТОВ "САНПОЛЛ-ЮГ" (42280548) про стягнення заборгованості за договором поставки 1-п від 27.01.2021 року, а саме:

- Здійснити правовий аналіз наявних між позивачем та відповідачем спірних правовідносини, скласти правову позицію щодо підстав та предмету звернення до суду з позовом з урахуванням чинного законодавства та наявних доказів боргу;

- Зібрати необхідні документальні докази до позову;

- Скласти позовну заяву в суд, підготувати додатки до позову, квитанції для сплати судового збору;

- Здійснити необхідні поштові відправлення процесуальних документів поштою;

- Здійснити представництво в у судових засіданнях в режимі відеоконференцій (за необхідності).

У п. 4. окремого доручення № 1, вартість послуг за цим окремим дорученням визначається та погоджується сторонами в додатку №2 до договору «Погодження вартості послуг (гонорару)».

Додатком №2 до Договору № 76, адвокат Данилюк Д.В. (адвокат) та ТОВ "ГРІН ПАРТС" (клієнт) погодили, що вартість (ціна) послуг адвоката встановлюються сторонами на погодинній основі та становить 1320 грн. (ПДВ не нараховується) за годину роботи адвоката (п. 1).

Оплата послуг здійснюється в строк 2-х робочих днів з дати надання рахунку Клієнту на оплату (п. 2).

Деталізація наданих послуг з зазначенням витраченого часу надаються адвокатом в Робочому звіті та затверджуються актом приймання-передачі наданих послуг (п. 3).

Як вбачається із робочого звіту адвоката №1 від 28.08.2023 про надання правничої професійної допомоги, за окремим дорученням клієнта №1 від 21.08.2023 року до Договору про надання правничої допомоги №76 від 21.08.2023, адвокат надав наступні послуги:

1. Правовий аналіз наявних між позивачем та відповідачем спірних правовідносини з урахуванням наявних документів, складання правової позиції щодо підстав та предмету звернення до суду з позовом та з урахуванням чинного законодавства, наявних доказів, погодження правової позиції з клієнтом; тривалістю 1 година; вартістю 1320,00 грн/год; на загальну суму 1320,00 грн;

2. Вивчення, підбір та отримання доказів, первинної документації, які стосуються предмету спору та є додатками до позову; тривалістю 2 години; вартістю 1320,00 грн/год; на загальну суму 2640,00 грн;

3. Складання позовної заяви; тривалістю 5 годин; вартістю 1320,00 грн/год; на загальну суму 6600,00 грн;

4. Підготовка додатків до позову, їх посвідчення у клієнта, підготовка для відправки поштою позову в суд та копії позову відповідачу; тривалістю 2 години; вартістю 1320,00 грн/год; на загальну суму 2640,00 грн.

Так, загальна вартість послуг згідно робочого звіту адвоката №1 від 28.08.2023 складає 13 200,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг від 28.08.2023 ТОВ "ГРІН ПАРТС" (клієнтом) було прийнято від адвоката Данилюка Д.В., без зауважень та претензій професійну правничу допомогу, що зазначена у робочого звіту адвоката №1 від 28.08.2023 на загальну суму 13 200,00 грн.

Адвокатом Данилюком Д.В. було виставлено ТОВ "ГРІН ПАРТС" рахунок-фактуру №328 від 28.09.2023 на суму 13 200,00 грн, який був оплачений позивачем у повному обсязі згідно платіжної інструкції №4216 від 28.08.2023.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тобто критерії, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №920/26/21.

У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, наданий адвокатом робочий звіт №1 від 28.08.2023 містить опис наданих послуг з правової допомоги та вартість кожної з наданих послуг із зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг.

Між тим, дослідивши та проаналізувавши поданий адвокатом робочий звіт №1 від 28.08.2023 по справі №916/4123/23, суд вважає, що вказані в пункті 1 послуги із правового аналізу наявних між позивачем та відповідачем спірних правовідносини з урахуванням наявних документів, складання правової позиції щодо підстав та предмету звернення до суду з позовом та з урахуванням чинного законодавства, наявних доказів, погодження правової позиції з клієнтом охоплюються послугами та діями, зазначеними в п. 3 вказаного звіту щодо складання позовної заяви. Вказані послуги є одним безперервним процесом під час надання правової допомоги.

Крім того, господарський суд зазначає, що кількість часу витраченого адвокатом при наданні послуг, вказаних у робочому звіті адвоката №1 від 28.08.2023 є завищеною. Так, на думку суду:

1. послуги, вказані в п. 1 та п. 3 робочого звіту адвоката, для кваліфікованого юриста у даному випадку займають не більше 4 годин робочого часу; оскільки у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

2. щодо послуги із вивчення, підбору та отримання доказів, первинної документації, які стосуються предмету спору та є додатками до позову (п. 2 звіту); а також підготовки додатків до позову, їх посвідчення у клієнта, підготовка для відправки поштою позову в суд та копії позову відповідачу (п. 4. звіту), для кваліфікованого юриста у даному випадку займають не більше 3 годин робочого часу (1 год./кожен із пунктів), оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання, вивчення та підготовки яких, адвокат витратив значний час (договір поставки на 3 сторінках, 10 видаткових накладних, 10 рахунків фактур, акт звірки взаєморозрахунків та виписка із рахунку позивача).

Таким чином, на думку суду, загальна кількість витраченого адвокатом позивача робочого часу складає 7 год. на загальну суму 9 240,00 грн (1320,00 грн/год. згідно узгодженої вартості послуг).

У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява19336/04).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи пропорційності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове відшкодування судових витрат на правничу допомогу по справі №916/4123/23, на підставі чого судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 9240,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОЛЛ-ЮГ" (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул.Стовпова, буд. 28; код ЄДРПОУ 42280548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ПАРТС" (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 1А/4; код ЄДРПОУ 37153400) заборгованість у розмірі 128 325/сто двадцять вісім тисяч триста двадцять п`ять/грн 95 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн. 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 240/дев`ять тисяч двісті сорок/грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Рішення підписано 22 квітня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська