Рішення

від 09.04.2024 по справі 916/905/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/905/23Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/905/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хлівненко Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 559 120,86 грн.

Представник:

Від позивача: Федорова В.В. довіреність;

Від відповідача: Лях Р.М. ордер;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Хлівненко Ігоря Миколайовича з вимогами про стягнення 559120,86 грн за Договором № 007390(2022) від 23.02.2022, з яких основна заборгованість у розмірі 384822,79 грн, пеня у розмірі 70955,00 грн, 3% річних у розмірі 11006,99 грн та інфляційні втрати у розмірі 92336,08 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/905/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі №916/905/23 (суддя Нікітенко С.В.) провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, роз`яснено позивачу, що розгляд справи відноситься до цивільної юрисдикції.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ було задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі №916/905/23 скасовано. Справу №916/905/23 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023р., справу №916/905/23 передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка своєю ухвалою від 09.10.2023р. прийняла відповідно справу до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.11.2023р. до Господарського суду за вх. ГСОО №15415/18 надійшла ухвала Верховного суду від 17.11.2023р. по справі №916/905/23, відповідно до якої було відкрите касаційне провадження у справі № 916/905/23 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Хлівненка Ігоря Миколайовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023., призначено до розгляду справу № 916/905/23 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Хлівненка Ігоря Миколайовича на 12 грудня 2023 року о 10:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду. Вказаною ухвалою витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/905/23.

Ухвалою суду від 21.11.2023р. провадження у справі № 916/905/23 було зупинено до розгляду судом касаційної інстанції скарги Фізичної особи-підприємця Хлівненка Ігоря Миколайовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2023 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 залишено без змін.

17.01.2024 матеріали справи №916/905/23 були повернуті до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 14.03.2024р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи було призначено по суті в засіданні суду.

27.02.2024р. за вх. №7987/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

01.03.2024р. за вх.№8761/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.02.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Хлівненко Ігорем Миколайовичем (Споживач) укладено договір постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання № 00007390 (2022) (Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору передати у власність Споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином.

Перелік точок входу та виходу газу Споживача (адреси точок комерційного обліку споживача, по яких здійснюється постачання природного газу постачальником): м. Одеса, Ванний провулок 3 (пункт 2.1.1 Договору).

Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначено у п.2.3. цього Договору. Річний плановий обсяг постачання газу - до 99877куб.м. (пункт 2.2 Договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м. січень 10, лютий 10, березень 10, квітень 10, травень 5, червень 5, липень 5, серпень 4, вересень 5, жовтень 6, листопад 9, грудень 10 (п. 2.3 договору).

Підписанням даного Договору Споживач підтверджує наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору транспортування природного газу, а також, що на момент його укладання у нього відсутня заборгованість перед попереднім постачальником природного газу (пункт 2.9 Договору).

Загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу протягом дії Договору (пункт 3.1 Договору).

Сторони домовились, що постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору ГТС (пункт 3.2 Договору).

Для визначення вартості послуг замовленої потужності (послуг транспортування), які підлягають сплаті відповідно до пункту 3.2. Договору, застосовуються тарифи, визначені НКРЕКП. Станом на момент укладення Договору для розрахунку витрат на послуг замовленої договірної потужності (послуг транспортування) діє тариф визначений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 р. № 3013, який встановлений у розмірі 136,58 грн. за 1 000 куб. м без ПДВ (пункт 3.3 Договору).

Розрахунок за природний газ здійснюється Споживачем у наступному порядку у разі обрання Споживачем порядку розрахунків за І категорії ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а у разі її відсутності оплатити вартість планового обсягу споживання газу зазначеного у п. 2.3. Договору шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у такому порядку: 100% вартості газу планового місячного обсягу газу до 25 числа місяця який передує місяцю постачання; остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу (пункт 4.1.1 Договору).

У разі обрання Споживачем порядку розрахунків за II категорією ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість фактично спожитого обсягу газу шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу (пункт 4.1.2 Договору).

Кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується даними Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС (пункт 5.1 Договору).

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці (пункт 5.3 Договору).

Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту або іншого документу що підтверджує фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС (пункт 5.4 Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГTC Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газ, в якому зазначається вартість поставленого природного газу, компенсацію вартості замовленої потужності та плата за небаланс (за наявності) та направляє їх Споживачу (пункт 5.5 Договору).

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту прийманні-передачі природнього газу, підписаний уповноваженими представниками Сторін. Або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природнього газу.

У випадку невиконання обов`язку, передбаченого п.5.6 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ.

За порушення умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до п.8.2 Договору, у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.4.1 Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми простроченого платежу.

Цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Сторони домовились, що Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 18 лютого 2022 року, згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України (пункт 12.1 Договору).

Позивач вказує, що на виконання умов договору, у лютому 2022р. поставив Споживачу 9953м.куб. природного газу за ціною 38664,00грн. за 1000 м.куб на загальну суму 384 822,79грн. Даний факт, за посиланнями позивача, підтверджується актом приймання-передачі природного газу №7390/02 від 28.02.2022р. та витягом з інформаційної платформи оператора ГТС України.

Як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого не оплатив в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 384 822,79грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням Відповідачем зобов`язань за договором Позивачем було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 70 955грн., 3% річних у розмірі 11 006,99 грн. та інфляційних втрати у розмірі 92 336,08грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідними позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 23.02.2022 року за № 007390 (2022) договору постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фізичної особи-підприємця Хлівненко Ігоря Миколайовича зобов`язань з оплати природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у розмірі 384 822,79 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

З огляду на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Хлівненко Ігорем Миколайовичем умов Договору ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", окрім 384 822,79 грн. основного боргу, заявлено до стягнення 70 955 грн пені, 11 006,99 грн. 3% річних та 92 336,08грн. інфляційних збитків.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, пунктом 8.2 Договору встановлено, що у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.4.1. Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми простроченого платежу.

Як визначено у частині 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд встановив, що вказані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі, а стягненню з Фізичної особи-підприємця Хлівненко Ігоря Миколайовича підлягає 70 955 грн. пені, 11 006,99грн. 3% річних та 92336,08грн. інфляційних збитків.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов до уваги не приймаються з наступних підстав.

Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що станом на 18.02.2022 організацією, яка закуповувала природний газ у ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", відповідала за обслуговування вузла комерційного розподілу природного газу і спожила певний обсяг природного газу до 18.02.2022 було ТОВ «ПРК» на підставі договору № 008947(20) від 01.10.2020, а не ФОП Хлівненко І.М., як у позовній заяві зазначає Позивач.

Також, відповідач вказує що відповідач звернувся до АТ «ОДЕСАГАЗ» з заявою про приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), тільки після того, як ТОВ «ПРК» припинило договір з АТ «ОДЕСАГАЗ» про постачання природного газу та підписало відповідний акт обстеження комерційного вузла обліку, а саме: 18.02.2022. Безпосередньо сам договір про постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання був укладений між ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" та ФОП Хлівненко І.М. 23.02.2022 за номером 007390. Після укладання договору постачання природного газу ФОП Хлівненко І.М. як споживачу природного газу було присвоєно відповідний номер ЕІС-код: 56X000070L5HI00M на Єдиній інформацій платформі постачальника природного газу та як повідомляє сам Позивач у позовній заяві, згідно даних інформаційної платформи, ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" є постачальником природного газу ФОП Хлівненко І.М. з 24.02.2022 по 31.12.2023.

Відповідач наголошує, що твердження Позивача, про те, шо ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", на виконання умов договору, у лютому 2022 року поставило Хлівненко І.М. 9953 м.куб. природного газу не відповідає дійсності, оскільки з наведених фактичних обставин та даних самого Позивача про дату постановлення ОСОБА_1 на інформаційну платформу з 24.02.2022, вбачається, що за період з 01 лютого по 18 лютого 2022 року споживачем природного було ТОВ «ПРК», а сам ОСОБА_1 почав використовувати природний газ з 24.02.2022 й о 07:44 ранку того ж дня припинив, у зв`язку з початком повномасштабних воєнних дій по всій території України.

Крім того, відповідач зазначає що відповідно до звіту за спожитий природний газ у лютому 2022 року, що був складений у програмі ConCor 5.56, зафіксовано, що 24.02.2022 о 07 год. 44 хв. 41 сек. Споживач - ОСОБА_1 припинив споживання природного газу повністю, покази пристрою обліку природного газу визначені визначено такими: 54171,90.

З 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 у будинку за адресою: м. Одеса, пров. Ванний, 3, жодного дня не споживав природний газ, покази пристрою обліку природного газу досі визначені на рівні 54171,90.

Суд відповідні посилання оцінює критично з огляду на наступне.

Так, як встановлено суд між сторонами було укладено Договір № 007390(2022) постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання від 23.02.2022 року.

Пунктом 12.1. Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Сторони домовилися, що Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з « 18» лютого 2022 року, згідно п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що Відповідач підписання даного Договору підтвердив, що починаючи з 18.02.2022 року є повноцінним користувачем об`єкту постачання та споживачем природного газу. Крім того 18.02.2022 року, Відповідач приєднався до Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). 24.02.2022 року, відповідно до п. 2 Глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (надалі «Кодекс ГТС»), Позивачем зареєстровано Відповідача в інформаційній платформі Оператора ГТС та з цього моменту ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Отже, обсяг газу відібраного Відповідачем починаючи з 18 лютого 2022 є обсягом газу поставленим Відповідачеві.

Згідно п. 5.1. Договору встановлено, що кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обсягу поставленого природного газу на об`єкт Відповідача м. Одеса, пров. Ванний, буд.3, Оператором ГРМ АТ «ОДЕСАГАЗ» складено Акт приймання-передачі за лютий 2022 року №7390/02 від 28.02.2022 року. Відповідно до даних акту, складного Оператором ГРМ, станом на 28.02.2022 року обсяг спожитого Відповідачем газу за період лютий 2022 року склав 9 953 метр куб..

При цьому, вказаний обсяг природного газу підтверджений Оператором ГТС ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», інформація щодо якого опублікована в Інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до п. 1 Глави 3 розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа запроваджена для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ. Оператор ГТС зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Поміж іншого, Інформаційна платформа містить: інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М). (п. 2 Глава 4 Розділу IV Кодексу ГТС).

Відповідно до витягів з інформаційної платформи Оператора ГТС України, за лютий 2022 року обсяг поставленого Відповідачеві природного газу за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 року (період постачання відповідно до вимог Кодексу ГТС газовий місяць) склав 9 953 метр. куб., що відповідає Акту приймання-передачі, складеному Оператор ГРМ.

Згідно з інформацією Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо подобового споживання Відповідачем, споживання здійснювалося в наступних обсягах 24.02.2022 1 991,00 метр.куб.; 25.02.2022 - 1 991,00 метр.куб.; 26.02.2022 - 1 991,00 метр.куб.; 27.02.2022 - 1 991,00 метр.куб.; 25.02.2022 - 1 989,00 метр.куб..

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, про подачі та відбори/споживання, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Так, відповідно до п.1 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС, встановлено, що Оператору ГТС інформація про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, надається оператором газорозподільної системи. Тобто, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» має змогу визначити фактичний обсяг природного газу, який був спожитий побутовими споживачами у звітному місяці, виключно з використанням даних, зафіксованих АТ «ОДЕСАГАЗ», та даних, розміщених на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до правил комерційного обліку природного газу (п. 1 Глава 1 Розділ ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (надалі «Кодекс ГРС»), Оператор ГРМ організовує комерційний облік об`ємів (обсягів) природного газу, які розподілені (передані) підключеним споживачам для подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Пунктом 6 Глави 3 Розділу ІХ Кодексу ГРС встановлено, що визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. (Пункт 7 Глава 3 Розділу ІХ Кодексу ГРС).

Отже, враховуючи вищевикладене, згідно з розподілом функцій між учасниками ринку природного газу, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» не має, в тому числі технічної, можливості для здійснення обліку природного газу, а зобов`язаний використовувати дані, отримані з Інформаційної платформи Оператора ГТС на підставі відомостей про розподілені обсяги газу від Оператора ГРМ.

Так, на підтвердження відсутності відбору природного газу з газорозподільної ситеми Відповідачем надані докази, а саме копія Акту обстеження комерційного вузла обліку газу від 18.02.2022 року та роздруківки Комерційних місячних звітів роботи вузла обліку, сформованих в програмі ConCor за лютий та березень 2022 року.

Суд зазначає, що Акт обстеження комерційного вузла обліку газу від 18.02.2022 року лише фіксує робочі показники комерційного вузла обліку та не підтверджує факту припинення розподілу газу на об`єкт Відповідача.

Поряд з цим, роздруківки Комерційних місячних звітів роботи вузла обліку, сформованих в програмі ConCor за лютий та березень 2022 року, є витягами з електронної системи фіксації роботи комерційного вузла обліку, робота якої безпосередньо залежить від сталої роботи енергосистеми в місті, наявності електроенергії, сталого інтернет зв`язку та інших систем передачі даних, які забезпечити в умовах військової агресії рф, яка розпочалася саме 24 лютого 2022 року не було можливим.

Розділ V Договору чітко регулює правовідносини сторін щодо порядку та умов постачання, приймання та обліку природного газу. Згідно п. 5.1. Договору встановлено, що кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС.

Отже, з урахуванням вище викладених положень нормативних актів в сфері функціонування ринку природного газу, та Договору, обсяг поставленого природного газу встановлюється виключно Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС, який є обов`язковим для всіх учасників ринку газу, в тому числі Споживача та Постачальника, а відтак для Відповідача та Позивача.

Посилання Відповідача, що надання ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» рахунку про передплату обсягів природного газу на березень 2022 року за Договором є підтвердженням відсутності споживання Відповідачем газу протягом лютого 2022 року, суд оцінює критично, оскільки відповідно до п. 4.1. Договору встановлений порядок проведення розрахунків, відповідно до якого Відповідач має можливість обрати порядок оплати за зниженою ціною за умови оплати споживачем вартості місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці споживача, а у разі її відсутності оплатити вартість планового обсягу споживання газу зазначеного в п. 2.3. Договору, шляхом перерахування на рахунок постачальника коштів в обсязі 100% вартості газу планового місячного обсягу газу до 25 числа місяця, який передує місяцю постачання. Таким чином, додані до Відзиву, копії рахунків-фактури ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» на лютий 2022 та на березень 2022 року є рахунками для передоплати на наступні місяці поставки, за умови обрання Споживачем даного порядку розрахунку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257) до Фізичної особи-підприємця Хлівненко Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хлівненко Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257) основний борг в сумі 384 822 (триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дві)грн. 79коп., пеню в сумі 70 955 (сімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять)грн., 3% річних в розмірі 11 006 (одинадцять тисяч шість)грн. 99коп., інфляційні витрати в сумі 92 336 (дев`яносто дві тисяч триста тридцять шість)грн. 08коп. та судовий збір в розмірі 8 386 (вісім тисяч триста вісімдесят шість)грн. 81коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна