Рішення

від 22.04.2024 по справі 917/2212/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 917/2212/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онікс +", вул.Добровольського, 17, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

про стягнення 234 966,93 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онікс +" 234 966,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг, з яких : 230 957,85 грн - основний борг за період з жовтня 2015 по липень 2023; 818,67 грн - 3% річних за період з 05.11.2020 по 23.02.2022; 3 190,41 грн - інфляційні втрати за період з листопада 2020 по лютий 2022.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях : Статут Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні"; наказ № 418 від 25.10.2021 "Про встановлення плати за абонентське обслуговування"; підтвердження відправки заяви з додатками на адресу відповідача; розрахунок заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування по нежитловому приміщенню, розташованого за адресою : м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 17; розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань; акт звірки взаєморозрахунків за період з 23.10.2015 по 31.07.2023; рахунки на оплату, акт перевірки стану опалювальної системи; розрахунок споживання теплової енергії житлового будинку за адресою : м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 17; розрахунок споживання теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання житловим будинком за адресою : м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 17; розрахунок споживання тепла за показниками теплових лічильників; акти зняття показів теплового лічильника; аркуші з журналу вихідної кореспонденції; виписка з банківського рахунку; Постанови НКРЕКП; рішення виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області; акт приймання вузла обліку теплової енергії; претензія вих.№ 1620 від 26.06.2023; повідомлення про вручення поштового відправлення № 3980416058585; статут відповідача; журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями; довідка №19/1250 про включення до ЄДР підприємств та організацій України; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ; акт Державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію від 18.08.2005; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; лист № 9 від 01.08.2005; договір № 505 від 01.08.2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатками; лист №09 від 31.10.2006; службова записка від 19.09.2018.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

14.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онікс +" про стягнення 234 966,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг, з яких: 230 957,85 грн - основний борг за період з жовтня 2015 по липень 2023; 818,67 грн - 3% річних за період з 05.11.2020 по 23.02.2022; 3 190,41 грн - інфляційні втрати за період з листопада 2020 по лютий 2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 справу № 917/2212/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 18.12.2023 року позовну заяву Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" вх. № 2384/23 від 14.12.2023 залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

27.12.2023 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх № 16738) недоліки позовної заяви усунено в строку та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 02.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 02.01.2024, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 02.01.2024 вважається врученою відповідачу 12.01.2024.

Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онікс +" є власником приміщення загальною площею - 349,6 м2 та опалювальною площею - 111,8 м2, розташованого в житловому будинку за адресою : м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 17, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Позивач вказує, що КВП "Теплоенерго" забезпечує вказаний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов`язані сплачувати за їх обсяг.

З матеріалів справи вбачається, що у період з жовтня 2015 по 01.11.2021 між позивачем та відповідачем існували цивільно-правові відносини з приводу надання комунальних послуг на підставі Договору № 505 від 01.08.2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді (копія наявна у матеріалах справи).

01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг" (далі - Закон № 1060). Законом № 1060 внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії". Публічний індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії 01 жовтня 2021 року розміщений на офіційному сайті підприємства: http://teplo-hp.in.ua/.

01 листопада 2021 року між споживачами комунальних послуг та комунальним виробничим підприємством "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" почав діяти індивідуальний договір приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води.

Позивач у період з жовтня 2015 по липень 2023 належним чином виконував зобов`язання щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

На виконання умов Договору позивачем своєчасно надсилались відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг (копії рахунків та докази їх надсилання наявні у матеріалах справив).

За даними позивача, відповідач за вказані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онікс +" 234 966,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг на підставі індивідуального договору, з яких: 230 957,85 грн - основний борг за період з жовтня 2015 по липень 2023; 818,67 грн - 3% річних за період з 05.11.2020 по 23.02.2022; 3 190,41 грн - інфляційні втрати за період з листопада 2020 по лютий 2022.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Також частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Аналогічні положення щодо укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води містяться у Правилах надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 р.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним у вказаний строк рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідних договорів з виконавцем комунальної послуги.

З огляду на викладене, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води між Комунальним виробничим підприємством "Теплоенерго" та відповідачем вважаються укладеними.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води встановлено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця.

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи (п. 31 договору).

Рішеннями Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області було затверджено тариф на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії, що постачається через індивідуальні теплові пункти (ІТП) (а.с.140-145).

Також наказом Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» № 418 від 25.10.2021 встановлено з 01 листопада 2021 року розмір плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про:

- надання послуг з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку на рівні 24,47 грн. на місяць;

- надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку на рівні 14,72 грн. на місяць.

Згідно з п. 33 договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

На виконання зазначених положень договору позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води (в яких зазначено, що вони одночасно є актами приймання-передачі за відсутності письмового заперечення Споживача) за період з жовтня 2015 року по липень 2023 року на загальну суму 246 155,51 грн (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 28-65), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів згрупованих поштових відправлень.

Пунктом 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як стверджує позивач, відповідачем не у повному обсязі та з порушенням термінів сплачено заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води а саме : відповідачем сплачено 15 197,66 грн. Заборгованість відповідача за період з жовтня 2015 по липень 2023 складає 230 957,85 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку обсягу теплової енергії та гарячої води, поставленої відповідачу Комунальним виробничим підприємством «Теплоенерго», та встановлено, що він є обґрунтованим.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 230 957,85 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 818,67 грн 3% річних за період з 05.11.2020 по 23.02.2022 та 3 190,41 грн інфляційних втрат за період з листопада 2020 по лютий 2022, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 230 957,85 грн основного боргу, 818,67 грн 3% річних та 3 190,41 грн інфляційних втрат, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 524,37 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онікс +" (вул. Добровольського, 17, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 32272258) на користь Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" (39801, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 13940851) 230 957,85 грн - основного боргу за період з жовтня 2015 по липень 2023; 818,67 грн - 3% річних; 3 190,41 грн - інфляційних втрат та 3 524,37 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 22.04.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик