Рішення

від 22.04.2024 по справі 917/370/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 917/370/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628

до Комунального підприємства Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування

про стягнення 1255,63 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулось Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 з позовом до Комунального підприємства Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування про стягнення 1255,63 грн заборгованості за договором № R/2979/3 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 26.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує свого обов`язку щодо своєчасної оплати послуг, наданих позивачем в жовтні-листопаді 2023, за умовами вказаного договору.

Відповідач у відзиві (вхід. № 3568 від 15.03.2024, а.с. 58-61) проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- сторони перебували в договірних відносинах на підставі договору № R/2979/3 від 26.10.2022, але цей договір було достроково розірвано за взаємною згодою сторін згідно з Додатковою угодою №1 від 18.11.2022 в зв`язку з відсутністю на території кладовища належним чином обладнаного спеціального майданчика для встановлення контейнеру для збору твердих побутових відходів, передбаченого відповідними державними санітарними нормами та правилами;

- позивач послуг з поводженням з побутовими відходами по Договору № R/2979/3 від 26.10.2022 не надавав, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) в період дії Договору позивач та відповідач не підписували, також не надавалися рахунки на оплату наданих послуг;

- як на підставу виникнення боргу по Договору позивач посилається зокрема на рахунок на оплату № 40029 від 01.10.2022 року, тоді як спірний Договір був укладений 26.10.2022 року.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 4309 від 29.03.2024; а.с. 68-75) заперечує проти доводів відповідача, з тих підстав, що непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання вмотивованої відмови не може свідчити про відсутність господарської операції; прийняття відповідачем спірних послуг підтверджується сформованим ним податковим кредитом за податковими накладними; рахунки та акти направлялися відповідачу простими поштовими листами, а 23.01.2024 надіслані з описом вкладення; підтвердженням реальності господарської операції також свідчать подорожні листи; в рахунку №40029 датованого 01.10.2022 була допущена описка.

Відповідач не скористався правом на подання заперечень, передбаченим ст. 167 ГПК України, строк для їх подання закінчився.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 48).

Ухвалою від 07.03.2024 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі № 917/370/24, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с. 53-54).

Вказана ухвала суду надсилалась та доставлена позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд (довідки про доставку електронного листа від 08.03.2023, а.с. 55, 56).

Відповідно п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи .

Отже, ухвала від 07.03.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (далі виконавець, позивач) та Комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» (далі споживач, відповідач) уклали Договір № R/2979/3 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 26.10.2022 з додатком № 1 до нього (далі Договір, а.с. 26-28).

Згідно з вказаним Договором виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронения, далі - Послуги), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором, на підставі рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18.01.2018 року № 323 та відповідно до «Правил благоустрою міста Полтави», розроблених з урахуванням «Схеми санітарної очистки території міста Полтави», затверджених одинадцятою сесією Полтавської міської ради сьомого скликання від 16 червня 2017 року та «Схеми санітарної очистки території міста Полтави», затвердженої рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.02.2013 року № 08 (п. 1 Договору).

За умовами пунктів 2, 3 Договору виконавець надає споживачеві послуги з поводження з (твердими, великогабаритними) відходами. Надання послуг виконавцем проводиться за контейнерною схемою. Для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю та у кількості, вказаних у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору. Контейнери належать виконавцю. Виконавець вивозить побутові відходи за контейнерною схемою згідно з маршрутним графіком, затвердженим виконавцем.

У Додатку № 1 до Договору (а.с. 28) сторони узгодили об`єкт обслуговування: Новоміське кладовище за адресою: вул. Лізи Чайкіної, вид відходів поводження з твердими побутовими відходами, параметр розрахунку контейнер один раз на тиждень, режим обслуговування 52 тижні за рік; тариф 105,88 грн/м3 з ПДВ; сума до сплати за період з 26.10.2022 по 31.12.2022 з ПДВ становить 3623,11 грн.

Відповідно до п. 14 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Послуги оплачуються в безготівковій формі згідно з рахунком, виставленим виконавцем та актом наданих послуг. Споживач до 05 числа періоду, що настає за розрахунковим, повинен направити виконавцю підписані акти наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (претензію). У випадку неповернення споживачем підписаного акту наданих послуг та відсутності письмових претензій у термін, зазначений у попередньому абзаці, послуги вважаються наданими в повному обсязі і з належною якістю та підлягають оплаті згідно виставлених рахунків. Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховуєтеся виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягів надання послуг, визначених відповідно до законодавства.

За п. 15 Договору у разі застосування щомісячної системи оплати послуг споживач здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно із пп. 3 п. 10 Договору споживач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 26, 27 Договору цей Договір діє з 26 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Договір вважається таким, що продовжений на кожний наступний рік. якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Додатковою угодою № 1 від 18.11.2022 до Договору (а.с. 29) сторони за взаємною згодою достроково розірвали Договір № R/2979/3 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 26.10.2022. Згідно з п. 1.2 угоди ця додаткова угода набрала силу з дати її підписання.

Отже, з 18.11.2022 Договір № R/2979/3 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 26.10.2022 припинив свою дію.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 2/ПР від 15.03.2023 (а.с. 38-40) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 1255,63 грн разом із актом звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 14.03.2023 за Договором № R/2979/3 від 26.10.2022. Відповідач отримав претензію 20.03.2023 (а.с. 41), проте вимоги позивача не задовольнив.

На виконання п. 14 Договору позивач супровідним листом № 0260 від 23.01.2024 (а.с. 30-37) направив на адресу КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» рахунок № 40029 від 01.10.2022 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 39077 (R/2979/3) від 31.10.2022 на суму 319,65 грн за жовтень 2022 року, рахунок № 40156 від 01.11.2022 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 39215 (R/2979/3) від 18.11.2022 на суму 935,98 грн за листопад 2022 року.

У позовній заяві позивач посилається, що факт прийняття відповідачем послуг, наданих позивачем за період з жовтня по листопад 2022 року, також підтверджується отриманням КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» податкового кредиту на загальну суму 209,28 грн. за податковими накладними: № 1478 від 31.10.2022 року та № 8 від 18.11.2022 року (роздруківки з Реєстру податкових накладних , а.с. 42-45), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що мається відмітка у верхньому правому кутку та документ прийнято Державною податковою службою України, що вбачається з відповідних квитанцій (паперові копії надаються), а на податковій накладній № 1478 від 31.10.2022 року є відмітка, що вона прийнята контрагентом.

Позивач вказує, що відповідач не сплатив рахунки оплати наданих позивачем послуг за Договором в сумі 1255,63 грн та не підписав та не повернув акти здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 1255,63 грн.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Порядок вчинення та укладання правочинів щодо надання послуг регулюється главою 63 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Відповідно до п. 14 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Послуги оплачуються в безготівковій формі згідно з рахунком, виставленим Виконавцем та Актом наданих послуг. Споживач до 05 числа періоду, що настає за розрахунковим, повинен направити Виконавцю підписані Акти наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (претензію). У випадку неповернення Споживачем підписаного Акту наданих послуг та відсутності письмових претензій у термін, зазначений у попередньому абзаці, послуги вважаються наданими в повному обсязі і з належною якістю та підлягають оплаті згідно виставлених рахунків. Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховуєтеся виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягів надання послуг, визначених відповідно до законодавства.

На виконання п. 14 Договору позивач супровідним листом № 0260 від 23.01.2024 (а.с. 30-37) направив на адресу КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» рахунок № 40029 від 01.10.2022 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 39077 (R/2979/3) від 31.10.2022 на суму 319,65 грн за жовтень 2022 року, рахунок № 40156 від 01.11.2022 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 39215 (R/2979/3) від 18.11.2022 на суму 935,98 грн за листопад 2022 року.

Вказаний лист отриманий відповідачем.

Відповідач отримав вказаний лист 29.01.2024 (а.с. 33), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не повернув, письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (претензію) не надав.

Відповідно до п. 14 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного Акту наданих послуг та відсутності письмових претензій у термін, зазначений у попередньому абзаці, послуги вважаються наданими в повному обсязі і з належною якістю та підлягають оплаті згідно виставлених рахунків.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, суд відхиляє за наступного.

Процес надання послуг є господарською операцією, у зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що у свою чергу є фактичним обґрунтуванням надання виконавцем відповідних послуг замовнику.

Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 Господарського кодексу України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Так, частинами першою та другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 905//49/15 та від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 викладено висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху активів, а в разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити господарські операції іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Разом з цим, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару(надання послуги) за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні та формує як покупець (отримувач послуг) податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на надання я послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту отримання послуги від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Зазначена правова позиція щодо податкових накладних як доказів на підтвердження господарських операцій викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, на неврахування висновків якої судом першої інстанції посилається позивач в апеляційній скарзі.

Згідно з частинами 5, 6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд зазначає, що у даній справі наявні докази вчинення відповідачем дій щодо відображення ним в податковому та бухгалтерському обліку послуг за наданими позивачем до позовної заяви податковими накладними, в тому числі формування ним як отримувачем послуг податкового кредиту на підставі зазначених видаткових накладних.

Факт прийняття відповідачем спірних послуг також підтверджується отриманням КП «Спецкомбінат ПРО» податкового кредиту на загальну суму 209,28 грн за наступними податковими накладними: № 1478 від 31.10.2022 року та № 8 від 18.11.2022 року (роздруківки з Реєстру податкових накладних а.с.42-45).

З наведених податкових накладних вбачається, що вони зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що мається відмітка у верхньому правому кутку, прийняті Державною податковою службою України, що вбачається з відповідних квитанцій (а.с.43, 45), на податковій накладній № 1478 від 31.10.2022 року є відмітка, що вона прийнята контрагентом, на податковій накладній № 8 від 18.11.2022 року є відмітка, що вона доставлена контрагенту.

В порядку п. 198.2 ПК України датою виникнення податкового кредиту у замовника є дата першої з подій: або списання грошей у рахунок оплати послуг; або отримання послуги. Отже, підставою для відображення податкового кредиту служить податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН постачальником послуг.

Отже, зареєстровані податкові накладні, які не були відхилені відповідачем, додатково підтверджують факт надання та отримання послуг.

Це узгоджується із сталою судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема, висловленою у постанові від 29.06.2021 року у справі № 910/23097/17 стосовно підтвердження реальності господарської операції зареєстрованими податковими накладними.

Позивач в підтвердження реальності господарської операції також надав затверджені 26.10.2022, 09.11.2022, 16.11.2022 маршрути № 2 четвер (а.с.79-81), з яких вбачається затвердження рейсів на маршрут № 2, до якого включений «Спецкомбінат ПРО» (адреса Лізи Чайкіної - кладовище з 26.10.22), та подорожні листи вантажного автомобіля № 12106 від 27.10.2022, № 12764 від 10.11.2022, № 13050 від 17.11.2022 по маршруту № 2, в яких вказано марку та номер вантажного автомобіля та якої марки, прізвище водія, номер маршруту, графіком та кількість поїздок з вантажем та кілометраж поїздок.

Вказані докази підтверджують надання послуг відповідачу щотижнево, як передбачено у додатку № 1 до Договору.

У ч. 1, ч.2 ст. 161 ГПК України вказано, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Згідно з ч. 3 ст. 166 ГПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

У ч. 6 ст. 165 ГПК України вказано, що до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Отже, можливість подання доказів разом із відповіддю на відзив на спростування заперечень відповідача передбачена положеннями ГПК України.

Відповідач у відзиві вказує, що Додатковою угодою № 1 від 18.11.2022 сторони за взаємною згодою достроково розірвали Договір № 11/2979/3 від 26.10.2022 року.

Однак, стаття 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачає, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Отже, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Судова практика Верховного Суду також виходить з того, що закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов`язання між сторонами. Зокрема у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19; від 09.04.2020 року при розгляді справи № 910/4962/18, Верховний Суд у своєму висновку зазначив, що поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, передання відступного, зарахування тощо). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Отже, на думку Верховного Суду зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Посилання відповідача на несвоєчасне направлення рахунків та актів не є підставою для несплати послуг, наданих протягом дії договору. Суд також зазначає, що позивач заявив вимоги про стягнення лише основного боргу та не застосовував штрафних санкцій.

За п. 15 Договору у разі застосування щомісячної системи оплати послуг споживач здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Отже, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості в сумі 1255,63 грн, строк оплати якої настав.

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 викладено правовий висновок про те, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Отже, наявність обставин, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог у позові, суд вважає доведеними, оскільки докази, надані на підтвердження цих обставин, є більш вірогідними, а доказів на її спростування відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1255,63 грн заборгованості за надані послуги за договором № R/2979/3 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 26.10.2022 підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

За подачу цього позову позивач сплатив 3028,00 грн судового збору, з яких 302,80 грн за платіжною інструкцією № 256 від 07.02.2024 (а.с. 12) та 2725,20 грн за платіжною інструкцією № 443 від 01.03.2024 (а.с. 13). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджене виписками від 08.02.2024 та від 05.03.2024 (а.с. 49, 50).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування (вул. Європейська, буд. 154, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 21044993) на користь Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 (вул. Кагамлика, буд. 84, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 03351823) 1255 грн 63 коп. основного боргу, 3028 грн 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 22.04.2024.

Суддя Т. М. Безрук