Рішення

від 19.04.2024 по справі 922/481/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/481/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таго Трейд (36003, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, буд. 40-В) до Фермерського господарства ТУРАН АГРО (64143, Харківська обл., Первомайський р-н, с. Михайлівка, вул. Бугайченко, буд. 41) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Таго Трейд звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства ТУРАН АГРО, в якому просить:

- Стягнути із Фермерського господарства ТУРАН АГРО (64143, Харківська обл., Первомайський р-н, село Михайлівка, вул. Бугайченко, буд. 41, ЄДРПОУ 43570850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАГО ТРЕЙД (36003, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, буд. 40- В, ЄДРПОУ 39977229) кошти в розмірі - 359 100,00 грн.

- Стягнути із Фермерського господарства ТУРАН АГРО (64143, Харківська обл., Первомайський р-н, село Михайлівка, вул. Бугайченко, буд. 41, ЄДРПОУ 43570850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАГО ТРЕЙД (36003, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, буд. 40-В, ЄДРПОУ 39977229) судові витрати: судовий збір в розмірі - 5 386,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 8 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки мінеральних добрив №07022022/07 від 07.02.2022 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/481/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2024 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача та отримана останнім 23.02.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В той же час, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

04.03.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача до суду подано заяву за вх. № 5818, в якій представник позивача зменшує розмір заявлених до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу на 1 500,00 грн. та просить стягнути із Фермерського господарства «ТУРАН АГРО» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАГО ТРЕЙД» (далі - Позивач, постачальник) та Фермерським господарством «ТУРАН АГРО» (далі - Відповідач, покупець) було укладено Договір поставки мінеральних добрив №07022022/07 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) в передбачені цим договором строки, а покупець прийняти для використання у своїй підприємницькій діяльності, мінеральні добрива (агрохімікати), в подальшому товар, та вчасно оплатити його повну вартість по цінам цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору ціна, кількість, асортимент, терміни і умови поставки товару обумовлюються в специфікаціях до даного Договору.

Згідно Специфікації № 1 про умови поставки мінеральних добрив від 25.03.2022 постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар: аміачна селітра на загальну суму 359 100,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 59 850,00 грн.; графік оплати товару покупцем до 29.03.2022.

Відповідно до п. 5.1. Договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника, на підставі виставлених рахунків постачальника, в строки та на умовах згідно укладених специфікацій до даного Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору датою поставки товару вважається дата, вказана на залізничній або товарно-транспортній накладній в пункті поставки товару (пункт передачі товару перевізнику). При поставці товару самовивозом зі складу, датою поставки вважається дата передачі товару представнику покупця (перевізнику) на складі. Перехід права власності відбувається за датою виписування видаткової накладної.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині взаєморозрахунків сторін за даним Договором до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Позивач поставив аміачну селітру 13,3 т на загальну суму 359 100,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 59 850,00 грн., а Відповідач прийняв її (отримав у власність), що підтверджується видатковою накладною № 375 від 28.03.2022, товарно-транспортною накладною № 375 від 28.03.2022.

Позивач вказує, що Відповідач повинен був оплатити поставлену аміачну селітру до 29.03.2022, однак оплати не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 359 100,00 грн.

Обставини щодо стягнення суми боргу в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Таго Трейд до суду із відповідним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Так, згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи наведені положення цивільного законодавства, суд зазначає, що строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, які склалися між сторонами у даному випадку, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, а факт отримання товару є самостійною підставою для виникнення у покупця обов`язку здійснити розрахунки, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно Специфікації № 1 про умови поставки мінеральних добрив згідно Договору від 25.03.2022 чітко визначено обов`язок Покупця оплатити поставленій Товар не пізніше 29.03.2022, а підписання видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом і фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Отже, строк оплати є таким, що настав 29 березня 2022 року.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що Фермерське господарство ТУРАН АГРО в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, жодних доказів оплати отриманого за Договором поставки мінеральних добрив №07022022/07 від 07.02.2022 Товару не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Таго Трейд щодо примусового стягнення з відповідача 359 100,00 грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві Позивач заявив до відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.

Проте, в подальшому, заявою (вх. № 5818 від 04.03.2024) позивачем зменшено розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 7 000,00 грн.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. позивач надав: копію ордеру серія АА № 1408011 від 14.02.2024, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4147 від 28.09.2010, копію Договору № 01-08/02 про надання правової допомоги від 08.02.2024, копію Додатку № 1 до Договору № 01-08/02 про надання правової допомоги від 08 лютого 2024 року, виписку по рахунку щодо оплати послуг з надання правової допомоги.

З поданих до суду доказів вбачається, що між Позивачем та адвокатом Дейнекою Вікторією Михайлівною укладено Договір № 01 -08/02 про надання правової допомоги від 08 лютого 2024 року, згідно п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання правової допомоги щодо захисту та представництва інтересів останнього в судовому спорі між Клієнтом і Фермерським господарством «ТУРАН АГРО» у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Верховному суді у складі колегії суддів Касаційного господарського, перед органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем (юридичні послуги).

Згідно пунктів 1,2 Додатку № 1 від 08 лютого 2024 року до Договору № 01-08/02 про надання правової допомоги від 08 лютого 2024 року:

1.Послуги Адвоката з надання правової допомоги щодо захисту інтересів Клієнта в спорі із фермерським господарством «ТУРАН АГРО» у Господарському суді Харківської області (юридичні послуги) за цим Договором, оплачується в порядку та розмірі передбаченим цим Додатком № 1.

2.Сторони визначили, що надання правової допомоги (юридичних послуг) Адвокатом Клієнту та її оплата буде відбуватися на наступних умовах:

2.1.Послуги по підготовці та подачі позовної заяви до Господарського суду Харківської області, аналізу документів, по підготовці та подачі до вказаного суду необхідних процесуальних документів складає грошову суму в розмірі - 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн. без ПДВ і оплачується Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання цього Додатку № 1 на банківський рахунок Адвоката згідно реквізитів, вказаних в цьому Додатку № 1.

2.2.Вартість послуг при безпосередній участі Адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції з м. Києва складає грошову суму в розмірі - 1 500 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) без ПДВ за 1 (одне) судове засідання і оплачується Клієнтом не пізніше, ніж за день до дати судового засідання на банківський рахунок Адвоката згідно реквізитів, вказаних в цьому Додатку № 1.

Тобто, в п. 2.1., п. 2.2 Додатку №1 зазначено детальний опис правової допомоги.

12.02.2024 Позивач здійснив попередню оплату адвокату згідно п. 2.1, п. 2.2. Додатку № 1 в розмірі 8 500,00 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку.

А отже, з вищевказаного вбачається, що вартість фактично наданих виконавцем послуг з правничої допомоги становить 7 000,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надав. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду також надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також враховуючи повне задоволення позову, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 5386,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями1,4,12,20,73,74,76-79,86,123,129,236-238,247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства ТУРАН АГРО (64143, Харківська обл., Первомайський р-н, село Михайлівка, вул. Бугайченко, буд. 41, ЄДРПОУ 43570850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАГО ТРЕЙД (36003, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, буд. 40- В, ЄДРПОУ 39977229) заборгованість у розмірі 359 100,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 5386,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТАГО ТРЕЙД (36003, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, буд. 40- В, ЄДРПОУ 39977229).

Відповідач: Фермерське господарство ТУРАН АГРО (64143, Харківська обл., Первомайський р-н, село Михайлівка, вул. Бугайченко, буд. 41, ЄДРПОУ 43570850).

Повне рішення складено "19" квітня 2024 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/481/24