Рішення

від 09.04.2024 по справі 927/1321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1321/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

Позивач: Акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,

код ЄДРПОУ 21677333, проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод»,

код ЄДРПОУ 00306319, вул. Молодіжна, 3, с. Іванпуть, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15432

Відповідач-2: ОСОБА_1 ,

ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс»,

код ЄДРПОУ 32821534, вул. Васильківська, 30, м. Київ, 03022

Предмет спору: про стягнення 6 218 474,69 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: Борода А. В., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод», ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс», у якому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів:

- заборгованість за кредитним договором №115.50829/FW115.1918 від 03.11.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №115.1918 від 03.11.2020, у розмірі 1 008 071,21 грн, з якої 968 876,13 грн заборгованості з повернення кредитних коштів та 39 195,08 грн заборгованості за процентами;

- заборгованість за кредитним договором №115.52402/FW115.1918 від 03.12.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №115.1918 від 03.11.2020, у розмірі 5 210 403,48 грн, що є заборгованістю з повернення кредитних коштів.

Процесуальні дії у справі.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.11.2023 о 10:00 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 16.11.2023 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.11.2023 на 11:00.

Ухвалою суду від 28.11.2023 позов залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 скасовано ухвалу суду від 28.11.2023, а справу передано на розгляд Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято справу до подальшого провадження та продовжено судовий розгляд; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче засідання на 28.03.2024 о 10:00; повідомлено сторін про час та місце проведення цього судового засідання.

За заявою представника позивача ухвалою суду від 26.03.2024 постановлено підготовче засідання, призначене на 28.03.2024 о 10:00, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 11.03.2024 в їх Електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, але у підготовче засідання 28.03.2024 не з`явились.

До початку підготовчого засідання від відповідача-3 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із військовою агресією рф проти України, перебуванням товариства в зоні активних бойових дій, необхідністю залучення іншого представника до участі у справі, бажанням вирішити спір мирним шляхом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК України установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Таким чином, представництво інтересів ТОВ «Українська лляна компанія плюс» у справі № 927/1321/23 у суді може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

Відповідач-3 у поданому клопотанні не навів та не обґрунтував причин неможливості взяти участь у судовому засіданні у порядку самопредставництва, у тому числі у зв`язку із військовою агресією, як і не навів обставин щодо неможливості залучення до участі у справі іншого адвоката.

Щодо бажання відповідача-3 вирішити спір мирним шляхом суд зазначив, що з моменту подачі позову до суду минуло півроку і у товариства було достатньо часу для врегулювання цього спору, проте доказів вчинення відповідних дій суду не надав.

Суд вважає, що відкладення розгляду справи за наведених вище підстав призведе до безпідставного затягування розгляду справи, що суперечить засадам господарського судочинства.

У підготовчому засіданні суд визнав неповажними причини неявки відповідача-3 у судове засідання та відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Від інших відповідачів жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України підготовче засідання 28.03.2024 проводилось за відсутності відповідачів (їх представників).

У підготовчому засіданні 28.03.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.04.2024 на 12:00.

Ухвалою суду від 28.03.2024 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання 09.04.2024.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 28.03.2024 в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, але у судове засідання з розгляду справи по суті 09.04.2024 не з`явився, жодних заяв та клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України судове засідання з розгляду справи по суті 09.04.2024 проводилось за відсутності позивача (його представника).

До початку судового засідання від відповідача-1 та відповідача-3 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заяви про відстрочення виконання рішення суду на один рік з дня його ухвалення з доданими до них документами.

Суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи подані відповідачами заяви про відстрочення виконання рішення суду.

У судовому засіданні 09.04.2024 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за кредитними договорами №115.50829/FW115.1918 від 03.11.2020, №115.52402/FW115.1918 від 03.12.2021 та договорами поруки №13736-ДП2 від 03.11.2020, №URL.2093-ДП1 від 03.11.2020, укладених в межах рамкової угоди №115.1918 від 03.11.2020, в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати кредиту в сумі 6 179 279,61 грн та заборгованість по процентам в сумі 39 195,08 грн.

Відзивів на позов, відповіді на відзиви та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачі не подали відзиви у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод» (далі - Позичальник) та Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі - Банк) укладено рамкову угоду № FW115.1918 (далі - Рамкова угода).

Відповідно до пункту 1 Рамкової угоди Банк встановлює для Позичальника наступні кредитні умови: максимальна сума 25 000 000,00 грн, максимальний строк - 180 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Ця Рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які Позичальник може одержати від Банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт, строковий кредит, відновлювальна кредитна лінія, гарантії, акредитиви (документарні операції), кредитні картки.

Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення.

Згідно з п. 4 Рамкової угоди кошти за Кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором.

За умовами п. 5 Рамкової угоди користування Кредитними послугами Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти у розмірі та порядку, визначених Рамковою угодою та Кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених Рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою Кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення.

Проценти за користування кредитом встановлюються відповідним Кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою Банку (далі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, зазначені в Графіку як дні платежу (п. 5.2 Рамкової угоди).

Пунктом 16 Рамкової угоди передбачено, що Банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з Кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з урахуванням усіх процентів та інших нарахувань, зокрема, у разі прострочення Позичальником належних до сплати платежів більше ніж на 30 календарних днів.

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого п. 1 Рамкової угоди (п. 20 Рамкової угоди).

03.11.2020 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» (далі - Поручитель) було укладено договір поруки №URL.2093-ДП1.

03.11.2020 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) було укладено договір поруки №13736-ДП2.

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов`язань Позичальника (ТОВ «Іванівський льонозавод) у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Розмір зобов`язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - 25 000 000,00 грн; ліміт строку кредитування - до 03.11.2035 року; максимальний розмір процентів - 40% річних (п. 2.2 договорів поруки).

Згідно з п. 2.3 договорів поруки порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Поручитель безумовно та безвідклично погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із Поручителем.

За умовами п. 3.2 договорів поруки Поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв`язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від Поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань Позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами Кредитних договорів.

Відповідно до п. 4.1 догорів поруки порука діє з моменту укладання договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.

03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод» (далі - Позичальник) та Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі - Банк) було укладено кредитний договір №115.50829/FW115.1918 (далі Кредитний договір №1), відповідно до п. 1 якого Банк зобов`язався надати Позичальнику строковий кредит (далі - Кредит), загальна сума якого складає 1 600 000,00 грн, строком на 60 місяців від дати видачі кредиту включно.

Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів (далі - Графік), що є додатком №1 до цього договору шляхом зарахування коштів на рахунок Позичальника (п. 3 Кредитного договору №1).

Згідно з п. 4 Кредитного договору №1 на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 11 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 12+2,12%, де дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет, зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua).

Для розрахунку процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 12 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс.

Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.

Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули, не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10.00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Банк зобов`язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного Індексу може бути невідомий кредитору, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням кредитором свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту.

Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий Графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього Графіку. При цьому сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з Позичальником і для його чинності є достатнім підпису Банку. Сторони можуть погодити інший принцип формування нового Графіка, у такому випадку, новий Графік підписується обома сторонами.

Відповідно до п. 5 Кредитного договору №1 погашення Кредиту здійснюється у порядку, встановленому у Графіку. Суми, сплачені на погашення Кредиту, не надаються в Кредит повторно.

Додатком №1 до Кредитного договору №1 є Графік повернення кредиту та сплати процентів, який був підписаний Банком та Позичальником.

Надалі цей Графік неодноразово викладався Банком у новій редакції.

03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод» (далі - Позичальник) та Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі - Банк) було укладено кредитний договір №115.52402/FW115.1918 (далі Кредитний договір №2).

Відповідно до п. 1 Кредитного договору №2 (у редакції Договору №1 про внесення змін від 05.12.2022) Банк зобов`язався надати Позичальнику строковий кредит (далі - Кредит), загальна сума якого складає 5 300 000,00 грн, строком на 13 місяців від дати видачі кредиту включно.

Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів (далі - Графік), що є додатком №1 до цього договору шляхом зарахування коштів на рахунок Позичальника (п. 3 Кредитного договору №2).

Згідно з п. 4 Кредитного договору №2 на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 13 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 3+5,69%, де дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет, зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua).

Для розрахунку процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 3 місяці та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс.

Інші положення п. 4 Кредитного договору №2 є аналогічними положенням п. 4 Кредитного договору №1.

Відповідно до п. 5 Кредитного договору №1 погашення Кредиту здійснюється у порядку, встановленому у Графіку. Суми, сплачені на погашення Кредиту, не надаються в Кредит повторно.

Додатком №1 до Кредитного договору №2 є Графік повернення кредиту та сплати процентів, який був підписаний Банком та Позичальником.

Надалі цей Графік неодноразово викладався Банком у новій редакції.

Згідно з меморіальним ордером №370032607/403629594/1146459270/919 від 04.11.2020 позивач перерахував відповідачу-1 кошти згідно з Кредитним договором №1 у розмірі 1 600 000,00 грн.

У період з 04.12.2020 по 04.01.2023 відповідач-1 частково повернув Банку кредитні кошти, а також здійснив оплату процентів. Усього відповідач-1 перерахував Банку кошти у розмірі 968 505,62 грн, що підтверджується виписками по рахунку та наданим розрахунком заборгованості.

Заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором №1 становить 1 088 071,21 грн, з яких 968 876,13 грн боргу з повернення кредитних коштів та 39 195,08 грн зі сплати процентів.

Відповідно до меморіального ордеру №405967263/439553405/1240341470/7045 від 03.12.2021 позивач перерахував відповідачу-1 кошти згідно з Кредитним договором №2 у розмірі 5 300 000,00 грн.

У період з 04.01.2022 по 10.08.2023 відповідач-1 частково повернув Банку кредитні кошти, а також здійснив оплату процентів. Усього відповідач-1 перерахував Банку кошти у розмірі 893 275,27 грн, що підтверджується виписками по рахунку та наданим розрахунком заборгованості.

Заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором №2 становить 5 210 403,48 грн (борг з повернення кредитних коштів).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача-1 за кредитними договорами становить 6 218 474,69 грн, з яких 6 179 279,61 грн боргу з повернення кредитних коштів та 39 195,08 грн зі сплати процентів.

У зв`язку з порушення відповідачем-1 своїх зобов`язань за Кредитними договорами №1 та 2 щодо повернення кредитних коштів відповідно до Графіку, 19.04.2023 Банк надіслав Позичальнику вимогу №19-04-23/1/61 від 19.04.2023 про повне дострокове погашення кредиту, у якій вимагав протягом 5-ти банківських днів з моменту відправлення даної вимоги погасити існуючу заборгованість за вказаними кредитними договорами.

Також 19.04.2023 Банк надіслав поручителям вимоги №19-04-23/1/63 від 19.04.2023 та №19-04-23/1/64 від 19.04.2023 про виконання зобов`язань за договором поруки, у яких вимагав протягом 5-ти банківських днів повністю погасити заборгованість Позичальника за Кредитними договорами №1 та №2.

Доказів сплати спірної заборгованості суду не надано.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Як встановив суд, на підставі Кредитного договору №1 позивач надав відповідачу-1 кредит у розмірі 1 600 000,00 грн, який останній зобов`язався повернути у строк до 04.11.2025 шляхом сплати коштів згідно з графіком платежів, а на підставі Кредитного договору №2 позивач надав відповідачу-1 кредит у розмірі 5 300 000,00 грн, який останній зобов`язався повернути у строк до 05.01.2023.

Однак відповідач-1 частково виконав свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів, а також допустив порушення термінів сплати платежів.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 16 Рамкової угоди, вимагати дострокове погашення кредиту шляхом направлення відповідачу-1 письмової вимоги, у якій вимагав сплатити заборгованість протягом 5-ти банківських днів з моменту її відправлення.

Відповідні вимоги про виконання договорів поруки та погашення заборгованості відповідача-1 за кредитними договорами були направлені Банком поручителям (відповідачу-2 та відповідачу-3).

Проте ані відповідач-1 не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитними коштами у встановлений у вимозі строк, ані відповідачі -2, -3 як поручителі не виконали такого зобов`язання.

Оскільки відповідач-1 у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не повернув позивачу наданий кредит, а також не сплатив проценти за користування кредитом, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 6 179 279,61 грн заборгованості з повернення кредитних коштів та 39 195,08 грн зі сплати процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на встановлене судом порушення відповідачем-1 зобов`язань по сплаті кредиту та процентів за користування ним, суд дійшов висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Щодо відстрочення виконання рішення.

Відповідач-1 та відповідач-3 просять відстрочити виконання рішення на один рік з дня його ухвалення, враховуючи військову агресію російської федерації проти України.

Так, відповідачі зазначають, що вони здійснюють сільськогосподарську діяльність в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, де постійно відбуваються обстріли артилерією, ракетами, безпілотниками, керованими авіабомбами тощо, що значно ускладнює або унеможливлює логістику агропідприємств, робить частину сільськогосподарських земель недоступною або занадто небезпечною для посівних робіт, обробки та збору врожаю. Крім того, деякий час господарська діяльність товариств була повністю паралізована та зупинена внаслідок російської окупації всієї території Новгород-Сіверського району Чернігівської області в період з 24.02.2022 до 03.04.2022.

Зазначені обставини, за твердженнями відповідачів, призвели до зменшення обсягу вирощування і реалізації сільськогосподарської продукції та, як наслідок, понесення збитків.

Як вказують відповідачі, ними вживаються відповідні заходи, спрямовані на те, щоб отримати дохід від своєї господарської діяльності, за рахунок якого вони планують погасити заборгованість перед позивачем, зокрема, здійснено посіви сільськогосподарських культур, однак для їх збору та реалізації потрібен певний час.

На підтвердження зазначених обставин відповідачі надали документи фінансової та бухгалтерської звітності.

Крім того, обґрунтовуючи такий строк відстрочення, представник відповідачів у судовому засіданні пояснив тим, що лише восени може бути зібраний урожай, який можна буде реалізувати і розрахуватись з кредитором.

За ч. 1, 3, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 р. у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Відповідно до приписів ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин, які унеможливлюють виконання рішення.

Суд враховує, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Загальновідомими обставинами є те, що Новгород-Сіверський район, де здійснюють свою сільськогосподарську діяльність відповідачі, межує з російською федерацією, і у лютому-квітні 2023 на території Чернігівської області велись активні бойові дії. Крім того, прикордонні громади зазнають ворожих обстрілів і по теперішній час.

Також загальновідомим є те, що військовий стан негативно вплинув на більшість суб`єктів господарювання, у тому числі в аграрному секторі: неможливість здійснення посівів сільськогосподарських культур через замінування територій, постійні обстріли, знищення техніки та майна, скоротилися обсяги товарообігу та продаж продукції тощо. У цьому контексті першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізації ризиків та втрат вітчизняного товаровиробника, захист населення держави і національних виробників продукції та послуг.

Зазначені обставини, на думку суду, впливають на здійснення господарської діяльності відповідачами та виникли не з їх вини.

Отже, незадовільний майновий стан відповідачів утворився саме внаслідок об`єктивних, незалежних від них обставин.

Поруч з цим, відповідачі наголошують на тому, що вони не ухиляються від сплати заборгованості, а навпаки шукають способи її погашення перед позивачем

Суд вважає, що одночасне і повне виконання рішення суду в даній справі може призвести до погіршення фінансового становища відповідача-1 та відповідача-3, зупинки фінансово-господарської діяльності товариств та подальшого їх банкрутства у зв`язку з неплатоспроможністю.

Отже, враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання рішення суду.

Разом з тим, з метою дотримання балансу інтересів сторін та досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідачів з інтересом позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяви відповідачів та відстрочити виконання рішення до 01.12.2024. Зазначений строк з урахуванням пояснень представника відповідачів щодо збору майбутнього врожаю саме восени цього року суд вважає достатнім для його реалізації з метою сплати заборгованості позивачу.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод» (код ЄДРПОУ 00306319, вул. Молодіжна, 3, с. Іванпуть, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15432), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» (код ЄДРПОУ 32821534, вул. Васильківська, 30, м. Київ, 03022) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115) 6 179 279,61 грн заборгованості з повернення кредитних коштів та 39 195,08 грн заборгованості зі сплати процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський льонозавод» (код ЄДРПОУ 00306319, вул. Молодіжна, 3, с. Іванпуть, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15432) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115) 31 092,38 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115) 31 092,37 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» (код ЄДРПОУ 32821534, вул. Васильківська, 30, м. Київ, 03022) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115) 31 092,37 грн витрат зі сплати судового збору.

6. Відстрочити виконання рішення суду у справі №927/1321/23 до 01.12.2024.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 22.04.2024.

Суддя В. В. Шморгун