Постанова

від 17.04.2024 по справі 916/2497/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2497/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (колегія суддів: Савицький Я. Ф., Колоколов С. І., Разюк Г. П.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (суддя Бездоля Ю. С.) у справі

за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: 1) Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області; 2) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до відповідачів: 1) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів"; 2) Подільської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору та додаткових угод до нього та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Колодяжна А. В.,

відповідача-1 - Швець К. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - Сільрада) та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Держгеокадастр) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" (далі - СВК "Дружба народів") та Подільської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Подільська РДА), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Подільської РДА № 103/18 від 07.02.2018 "Про передачу в оренду СВК "Дружба народів" нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Куяльницької сільської ради";

- визнати незаконним та скасувати рішення Сільради № 1640-VІІ від 14.02.2019 "Про надання згоди на заміну сторони орендодавця у зобов`язаннях за договором оренди земельної частки (паю) № 13/01-17 від 07.02.2018 та укладення додаткової угоди про внесення змін до договору";

- визнати незаконним та скасувати рішення Сільради № 4380-VII від 20.02.2020 "Про внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) № 13/01-17 від 07.02.2018 на території Куяльницької сільської ради та укладання додаткової угоди до договору оренди";

- визнати незаконним та скасувати рішення Сільради № 4535-VІІ від 28.05.2020 "Про внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) № 13/01-17 від 07.02.2018 на території Куяльницької сільської ради та укладання додаткової угоди до договору оренди";

- визнати незаконним та скасувати рішення Сільради № 63-VІІІ від 09.12.2020 "Про внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) № 13/01-17 від 07.02.2018 на території Куяльницької сільської ради та укладання додаткової угоди до договору оренди";

- визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю) № 13/01-17 від 07.02.2018 та додаткові угоди до нього № 16/01-17 від 13.08.2018, № 24/01-17 від 23.08.2018, № 29/01-17 від 04.09.2018, № 44/01-17 від 03.10.2018, № 48/01-17 від 06.11.2018, № 52/01-17 від 11.12.2018, № 53/01-17 від 19.12.2018, № 54/01-17 від 27.12.2018, № 1 від 15.02.2019, № 2 від 21.02.2020, № 11 від 29.05.2020, № 20 від 10.12.2020;

- застосувати наслідки недійсності договору оренди земельної частки (паю) № 13/01-17 від 07.02.2018, а саме: зобов`язати СВК "Дружба народів" повернути за актом приймання-передачі незапитані паї для товарного сільськогосподарського виробництва на території Куяльницької сільської ради (до реорганізації Нестоїтської сільської ради) Подільського району Одеської області державі в особі Сільради.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Подільською РДА при прийнятті спірного розпорядження та при укладанні спірного договору, перевищено повноваження надані статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", що призвело до незаконної передачі в оренду СВК "Дружба народів" незапитаних паїв для товарного сільськогосподарського виробництва на території Сільради (до реорганізації Нестоїтської сільської ради).

3. Підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави зазначено, що Сільрада та органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Однак, позивачами як органами, уповноваженими на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 25.06.1996 КСП "Дружба Народів" був виданий державний акт на право колективної власності на землю, 4 414,7 га, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції; додатком до вказаного акту є список громадян-членів КСП.

5. 01.02.2018 головою правління СВК "Дружба Народів" подано заяву до Подільської РДА про укладення договору оренди на нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї), орієнтованою площею 211,76 га (87 паїв); до вказаної заяви були додані, зокрема, список невитребуваних паїв по Куяльницькій сільраді на 2018 рік, в якому відображені ПІБ фізичних осіб, номери ділянок, площа та кількість паїв; графічні зображення земельних ділянок.

6. 07.02.2018 Подільською РДА прийнято розпорядження № 103/18 "Про передачу в оренду СВК "Дружба народів" нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Куяльницької сільської ради".

7. 07.02.2018 між Подільською РДА (орендодавець) та СВК "Дружба Народів" (орендар) укладений договір оренди земельної частки (паю) № 13/01-17, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає оренду земельні частки (паї) колишніх членів КСП "Дружба Народів" для товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 211,76 га терміном на 1 рік.

8. Після державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на частки (паї) за фізичними особами, між сторонами договору укладались додаткові угоди, в яких зазначалось про таку реєстрацію та змінювалась загальна площа переданих в оренду земельних ділянок.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. 08.11.2023 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, про залишення позову без розгляду.

10. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що земельні частки (паї), які були передані СВК "Дружба народів" в оренду за спірним договором оренди, не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад чи адміністрацій до моменту отримання їх власниками (колишніми членами КСП) державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки останні ще не скористались правом на оформлення права власності на земельну ділянку, але, таке право у них наразі наявне.

При цьому лише після 01.01.2025 невитребувані земельні частки (паї) зможуть набути статус земель комунальної власності, що свідчить про недоведеність прокурором наявності повноважень у позивачів здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи

11. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12. На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права - статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 151, 187 Земельного кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 13, 141 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а також з порушенням норм процесуального права - статей 2, 4, 53, 236 Господарського процесуального кодексу України; наголошує на тому, що прокурор при зверненні з позовом у цій справі правильно визначив позивачів, які уповноважені державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

13. СВК "Дружба народів" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Позиція Верховного Суду

14. Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. У статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

16. Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

17. Згідно із частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

18. У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

19. Відповідно до частини четвертої статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

20. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19).

21. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19).

22. У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

23. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

24. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

25. Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

26. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

27. У пункті 54 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

28. Проте процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

29. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

30. За своєю правовою природою залишення позову без розгляду, що унормовано статтею 226 Господарського процесуального кодексу України, є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею недоліків або дій цієї особи. Наведений у статті 226 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним.

31. Як установили суди та свідчать матеріали справи, прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Сільради та Держгеокадастру, визначивши їх як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

32. Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що після 01.01.2025 невитребувані земельні частки (паї) зможуть набути статус земель комунальної власності, що свідчить про недоведеність прокурором наявності повноважень у позивачів здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

33. Отже, суди у такий спосіб визнали Сільраду та Держгеокадастр неналежними позивачами у справі за заявленими прокурором вимогами.

34. Проте, місцевий господарський суд не врахував, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову у задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 911/2032/17, від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19 та від 16.02.2022 у справі № 904/1407/21.

35. За неведених обставин встановлення судом факту звернення прокурора в інтересах неналежного позивача є наслідком відмови у задоволенні позову за результатом розгляду справи по суті.

36. Однак, наведене не було враховано господарським судом першої інстанції, що призвело до помилкового застосування ним норм процесуального права. Апеляційний господарський суд, у свою чергу, на зазначене уваги не звернув, допущене помилкове застосування норм процесуального права місцевим судом не виправив.

37. Крім того, обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

38. Однак, дослідження наведених обставин залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції (частини третя, четверта статті 304 Господарського процесуального кодексу України)

41. З огляду на зазначене, ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції є такими, що постановлені з порушенням норм процесуального права, тому вони підлягають скасуванню, справа - передачі до місцевого господарського суду для продовження розгляду, а касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

42. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати покладаються на скаржника (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 у справі № 916/2497/23 скасувати, а справу передати до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя І. С. Міщенко