Ухвала

від 22.04.2024 по справі 914/3305/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/3305/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши матеріали касаційної скарги комунального некомерційного підприємства "Городоцька центральна лікарня"

на рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2023

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024

у справі № 914/3305/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галпек-Городок"

до комунального некомерційного підприємства "Городоцька центральна лікарня",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області,

про стягнення 221 020,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галпек-Городок" (далі - ТОВ "Галпек-Городок") звернулось до господарського суду Львівської області із позовом до комунального некомерційного підприємства "Городоцька центральна лікарня" (далі - КНП "Городоцька центральна лікарня") про стягнення заборгованості у розмірі 221 020,85 грн на підставі договору про закупівлю послуг (теплопостачання).

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2023, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 914/3305/22 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з КНП "Городоцька центральна лікарня" на користь ТОВ "Галпек-Городок" заборгованості у розмірі 221 020,85 грн та 3 315,31 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

КНП "Городоцька центральна лікарня" 12.04.2024, засобами поштового зв`язку, звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 914/3305/22 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали касаційної скарги КНП "Городоцька центральна лікарня" у справі № 914/3305/22, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн.

Позов подано у 2022 році. Предметом позову у справі № 914/3305/22 є стягнення 221 020,85 грн заборгованості за договором про надання послуг, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (248 100,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.

Натомість, подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань та виключних випадків, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Разом з тим Суд зауважує, що доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КНП "Городоцька центральна лікарня" на рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 914/3305/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального некомерційного підприємства "Городоцька центральна лікарня" на рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 914/3305/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок