Ухвала

від 17.04.2024 по справі 761/39550/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 761/39550/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

ОСОБА_1 -Панченка Є. В.,

Акціонерного товариства «Закритий

недиверсифікований венчурний

корпоративний інвестиційний

фонд «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» - Калітіної О. В.,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» - Гринюк В. Г.,

Приватного підприємства «Л-Джастіс» - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

ОСОБА_3 - Маланюка Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 (у складі колегії суддів: Козир Т. П. (головуючий), Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.)

у справі № 761/39550/17

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства «Л-Джастіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - ПАТ «Європейський газовий банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»)) звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»</a> (далі - ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»), третя особа - Приватне підприємство «Л-Джастіс» (далі - ПП «Л-Джастіс»), у якому просило суд:

- у рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором від 25.06.2013 № 710-250613 звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв. м, розташоване за адресою: вул. Саксаганського, 96, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000;

- за рахунок предмета іпотеки задовольнити вимоги позивача по стягненню заборгованості за кредитним договором від 25.06.2013 № 701-250613 у розмірі 41 000 347,93 грн, у тому числі: кредит - 16 894 332,27 грн; проценти - 14 657 710,49 грн; пеня по кредиту - 6 301 320,94 грн; пеня по процентам - 3 146 984,23 грн;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Позивач, посилаючись на положення статей 554, 583 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 23, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», свої позовні вимоги обґрунтував наявністю у нього як іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у зв`язку з невиконанням ПП «Л-Джастіс» зобов`язання за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.04.2021 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2019 скасовано, провадження у справі закрито. Апеляційний суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.04.2021 справу № 761/39550/17 передано за підвідомчістю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 справу № 761/39550/17 прийнято до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

15.06.2021 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» надійшла заява про зміну підстав позову. В обґрунтування підстав позову позивач зазначив, що договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.20214 є нікчемним в силу приписів пункту 5 частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції на час укладення договору), боржник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, тому у позивача наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 прийнято до розгляду заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про зміну підстав позову разом з доповненням до неї; виключено зі складу відповідачів у справі ОСОБА_4 ; залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача - ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 замінено позивача у справі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на правонаступника - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (далі - АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 скасовано. Позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором від 25.06.2013 № 710-250613 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв. м, розташоване за адресою: вул. Саксаганського, 96, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ». За рахунок предмета іпотеки задоволено вимоги АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» по стягненню заборгованості за кредитним договором від 25.06.2013 № 701-250613 у розмірі 41 000 347,93 грн, у тому числі: кредит - 16 894 332,27 грн; проценти - 14 657 710,49 грн; пеня по кредиту - 6 301 320,94 грн; пеня по процентам - 3 146 984,23 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходів із їх доведеності та обґрунтованості.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2024 касаційну скаргу ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 761/39550/17 залишено без змін.

У січні 2024 року ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 761/39550/17 вирішено питання про його права, інтереси та обов`язки, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 залишити в силі.

В обґрунтування права на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не було залучено скаржника до участі у справі, проте оскарженим судовим рішенням було вирішено питання про його права та законні інтереси, оскільки у зв`язку з задоволенням позовних вимог у рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором від 25.06.2013 № 710-250613 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого іпотека за договором наступної іпотеки від 07.06.2016 припинилась, а отже вказане нерухоме майно припинило забезпечувати та не покриває вимоги за договорами позики від 03.06.2013 та від 01.01.2014, укладеними між ОСОБА_3 та скаржником, за якими боржником є ОСОБА_1 . Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено нікчемність договору наступної іпотеки від 07.06.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Ювеста Девелопмент», який забезпечує вимоги за договорами позики, за якими боржником є скаржник; предметом договору наступної іпотеки, окрім нежитлового приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є інше нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_2 .

Також, скаржник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про нікчемність договору від 25.02.2014 про розірвання договору іпотеки в силу пункту 5 частини 2 статті 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не відповідає положенням статті 38 цього Закону та не підтверджений жодними доказами у справі, а тому вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою задоволено позовні вимоги прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 761/39550/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 та зупинено дію постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 761/39550/17 до закінчення перегляду постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.04.2024.

28.03.3024 ОСОБА_1 до Верховного Суду подано письмові пояснення, а також клопотання про приєднання до касаційної скарги документів, які залишені судом касаційної інстанції без розгляду.

03.04.2024 Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» (правонаступник АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд», далі - АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС») подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначило про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

05.04.2024 ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» подало до Верховного Суду письмові пояснення.

08.04.2024 АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» подало до Верховного Суду заперечення на письмові пояснення та клопотання про приєднання документів до касаційної скарги ОСОБА_1

10.04.2024 до Верховного Суд надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Маланюка Н. Ю. про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неотриманням ОСОБА_3 копії касаційної скарги та відсутністю можливості подати відзив чи письмові пояснення.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції 10.04.2024 оголошено перерву у розгляді справи № 761/39550/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 до 17.04.2024.

16.04.2024 до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_3 , у яких останній підтримав доводи касаційної скарги, просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.

17.04.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення до касаційної скарги.

У судове засідання 17.04.2024 ПП «Л-Джастіс», ОСОБА_2 своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС», ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як свідчать матеріали справи № 761/39550/17, скаржник ОСОБА_1 не є учасником цієї справи, проте оскаржує постанову суду апеляційної інстанції як особа, яка не брала участі у справі, щодо якої, на думку скаржника, суд вирішив питання про його права та інтереси.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Ейрі проти Ірландії», від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та «Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто реалізація конституційного права на касаційне оскарження судового рішення становиться в залежність від положень відповідних норм ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 навела висновок про те, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

У розумінні згаданої правової норми судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї з сторін спору. Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду скарги.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3), постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 916/67/20.

Після прийняття касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд касаційної інстанції з`ясовує, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та (або) обов`язки скаржника, чи вирішувалось питання про інтереси такої особи оскаржуваним рішенням, та у випадку встановлення таких обставин, вирішує питання про скасування такого судового рішення з направленням справи на новий розгляд (пункт 8 частини 1 статті 310 ГПК України), оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення суду, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При цьому, якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки в цьому випадку така особа не має права на касаційне оскарження рішення суду.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 910/2653/21, в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 916/67/20.

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд», заявлена до ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» у рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором від 25.06.2013 № 710-250613; про задоволення за рахунок предмета іпотеки вимог позивача по стягненню заборгованості за кредитним договором від 25.06.2013 № 701-250613 у розмірі 41 000 347,93 грн, у тому числі: кредит - 16 894 332,27 грн; проценти - 14 657 710,49 грн; пеня по кредиту - 6 301 320,94 грн; пеня по процентам - 3 146 984,23 грн; про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у справі № 761/39550/17 встановлено, що 09.08.2013 між ПАТ «Європейський газовий банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований в реєстрі за № 1887, який забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору від 25.06.2013 № 710-2506130, укладеного банком з ПП «Л-Джастіс» (боржник), а також усіх договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення дії кредитного договору (пункт 1.1).

Предметом іпотеки за цим договором є нежилі приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375,7 кв. м), загальною площею 199,2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 31.07.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований за № 1831, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.07.2013 (пункт 1.3 договору іпотеки).

Позичальник своїх зобов`язання за кредитним договором не виконав.

25.02.2014 між ПАТ «Європейський газовий банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 25.02.2014, зареєстрований в реєстрі за № 149.

16.07.2014 постановою Правління Національного банку України № 424 ПАТ «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.07.2014 № 57 у ПАТ «Європейський газовий банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв. м по АДРЕСА_1 з 11.04.2016 є власністю ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.20214 укладено з пов`язаною особою банку та безпосередньо загрожував інтересам вкладників і кредиторів банку, а тому є нікчемним в силу приписів пункту 5 частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час укладення договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.20214). Урахувавши положення статей 23, 33 Закону України «Про іпотеку», а також невиконання боржником зобов`язання за кредитним договором, суд апеляційної інстанції з огляду на наявність у позивача права на задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок спірного предмета іпотеки, задовольнив позов. Крім того, суд апеляційної інстанції, врахувавши положення статей 12, 13 Закону України «Про іпотеку», зазначив про нікчемність договору наступної іпотеки щодо спірного майна за договором іпотеки № 1203-090813/І з огляду на відсутність згоди іпотекодержателя та на пріоритет попередньої іпотеки над укладеними в подальшому наступними договорами іпотеки, зокрема, договором наступної іпотеки від 07.06.2016 в частині майна попередньої іпотеки.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 убачається, що підставу звернення до суду касаційної інстанції скаржник аргументує порушенням оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції його прав і законних інтересів щодо іпотечного майна за договором наступної іпотеки, оскільки у зв`язку з задоволенням позову у цій справі спірне нерухоме майно припинило забезпечувати та не покриває вимоги за договорами позики від 03.06.2013 та від 01.01.2014, укладеними між ОСОБА_3 та скаржником, за якими боржником є ОСОБА_1 .

На підтвердження цього скаржником до касаційної скарги додано копії, зокрема, договору позики від 03.06.2013, за яким ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 3 000 000,00 доларів США, а останній зобов`язався повернути позику до 31.12.2015; повідомлення ОСОБА_3 адресоване ОСОБА_1 про порушення зобов`язання, забезпеченого іпотекою -письмова вимога про усунення порушення; договору наступної іпотеки з майновим поручителем від 07.06.2016, укладеного між ОСОБА_3 (іпотекодержатель) та ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (іпотекодавець), яким забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають із договорів позики від 03.06.2013 та від 01.01.2014, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , копія якого також наявна в матеріалах справи.

З оскаржуваної ОСОБА_1 постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 не вбачається вирішення питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, оскільки судом апеляційної інстанції вирішено спір, який виник між АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» та ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000, за договором іпотеки від 09.08.2013 № 1203-090813/І, у рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором від 25.06.2013 № 710-2506130.

ОСОБА_1 не є стороною даних договорів та, відповідно, учасником спірних правовідносин.

Посилання ОСОБА_1 на те, що наслідки прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення безпосередньо впливають на його права, інтереси та (або) обов`язки, оскільки після розгляду Верховним Судом касаційної скарги ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» та залишення без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 (постанова від 10.01.2024) 27.01.2024 ОСОБА_3 звернувся до нього з вимогою повернення боргу за договорами позики від 03.06.2013 та від 01.01.2014, виключає ймовірність порушення прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника на час прийняття оскаржуваного рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції у постанові від 06.07.2023 про вищий пріоритет іпотеки за договором від 09.08.2013 № 1203-090813/І над наступними іпотеками, зокрема, за договором наступної іпотеки від 07.06.2016, який є нікчемним в силу закону, є лише згадуванням і не свідчить про вирішення судом апеляційної інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

При цьому, ні мотивувальна, ні резолютивна частини постанови суду апеляційної інстанції у цій справі не містять жодних посилань, які б стосувались прав, інтересів чи обов`язків скаржника.

Доводи скаржника про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням, оскільки предметом договору наступної іпотеки від 07.06.2016 є також інше нерухоме майно, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки судом апеляційної інстанції у постанові від 06.07.2023 вирішено звернути стягнення на те нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за договором від 09.08.2013 № 1203-090813/І (тобто в межах заявлених позовних вимог), а звернення стягнення на інше нерухоме майно, зазначене в договорі наступної іпотеки від 07.06.2016, може бути здійснено в загальному порядку відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Також, Верховний Суд зазначає, що посилання скаржника на порушення його очікувань щодо можливості не повертати борг або повернути його у меншому розмірі, ніж встановлено у договорах позики 03.06.2013 та від 01.01.2014, та порушення у зв`язку з цим його прав, не ґрунтуються на вимогах національного законодавства та положеннях Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не є учасником цієї справи, не є стороною у спірних правовідносинах, оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося, а в оскаржуваному судовому рішенні відсутні будь-які посилання та висновки суду про права та обов`язки цієї особи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 296 ГПК.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 761/39550/17.

2. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 та поновити дію постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 761/39550/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко