Постанова

від 16.04.2024 по справі 902/730/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/730/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича

на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 (суддя Тварковський А. А.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 (судді: Гудак А. В. - головуючий, Олексюк Г. Є., Мельник О. В.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех"

про розірвання договору та стягнення 352 668,90 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

1.1. У липні 2021 року фізична особа-підприємець Лєхачов Андрій Олександрович (далі - ФОП Лєхачов А. О.) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех" (далі - ТОВ "Аллбаутех") про розірвання договору підряду від 23.05.2016 № КМ 15375, укладеного між сторонами у справі, та стягнення з ТОВ "Аллбаутех" 352 668,90 грн безпідставно набутої передоплати за вказаним договором.

1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.07.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати зі сплати судового збору в сумі 7560,00 грн залишено за позивачем. Стягнуто з ФОП Лєхачова А. О. на користь ТОВ "Аллбаутех" 32 315,50 грн судових витрат за проведення судової експертизи.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із непідтвердження матеріалами справи обставин істотного порушення відповідачем умов спірного договору, що мало би наслідком його розірвання в порядку частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України, тому суд відмовив у позові в частині вимог про розірвання укладеного між сторонами у справі договору. Водночас у зв`язку з відмовою в позові щодо розірвання спірного договору, суд визнав відсутніми підстави для повернення коштів, сплачених за таким договором в порядку положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 стягнуто з ФОП Лєхачова А. О. на користь ТОВ "Аллбаутех" 27 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн залишено за ТОВ "Аллбаутех".

Місцевий господарський суд, розподіляючи витрати, понесені ТОВ "Аллбаутех" у суді першої інстанції, установив обґрунтованість та доведеність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27 900,00 грн. Поза тим стосовно заявлених відповідачем витрат у розмірі 4000,00 грн за складання доповнення до відзиву на позовну заяву у цій справі, суд першої інстанції відмовив, установиши, що такі витрати не відповідають критеріям необхідності та неминучості їх понесення, позаяк заявою по суті спору є саме відзив на позовну заяву, а доповнення до нього є виключною ініціативою відповідача. Водночас, дослідивши заяву представника позивача про закриття провадження щодо вирішення питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу з підстав подання відповідачем лише розрахунку судових витрат без подання відповідної заяви, суд дійшов висновку про її відхилення з огляду на виконання відповідачем всіх необхідних вимог статей 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, про що було постановлено відповідну протокольну ухвалу.

1.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 у цій справі залишені без змін із тих самих підстав. Водночас суд апеляційної інстанції установив дотримання відповідачем вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строку подання відповідачем доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з чим відхилив як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи протилежні твердження позивача.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

2.1. ФОП Лєхачов А. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням її уточненої редакції), в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ФОП Лєхачова А. О. та без змін додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 у справі № 902/730/21, а цю справу в частині вирішення клопотання ТОВ "Аллбаутех" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пункту 4 частини 2 статті 287, частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме порушення судами принципу змагальності сторін, передбаченого статтею 13 Господарського процесуального кодексу України; обмеження ФОП Лєхачова А. О. в реалізації процесуальних прав, зокрема, стосовно рівності прав усіх учасників щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків; щодо доведеності кожною стороною обставин, які мають значення для справи; щодо того, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій, що, в свою чергу, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, на думку скаржника, судом необґрунтовано відхилено клопотання ФОП Лєхачова А. О. про пропуск ТОВ "Аллбаутех" строку на подання доказів відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, що має суттєве значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини 3 статті 310 цього ж Кодексу). Зокрема, скаржник стверджує, що в порушення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач подав докази на підтвердження розміру судових витрат не протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (останній п`ятий день - 24.07.2023), а на шостий день - 25.07.2023, а отже, відсутні правові підстави у суду першої інстанції ухвалювати додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

2.2. Від ТОВ "Аллбаутех" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін оскаржені у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану та безпідставну. Також відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 3000,00 грн.

2.3. Від ТОВ "Аллбаутех" надійшло клопотання, в якому товариство послалося на помилкове зазначення ним у відзиві на касаційну скаргу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 саме в апеляційному суді, натомість вказані витрати у зазначеній сумі стосуються надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги з огляду на таке.

3.2. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до положень статті 19 названого Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим процесуальне законодавство передбачає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу в судовому спорі. Так, за змістом частин 1 та 3 статті 123 і частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляються між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.

Частини 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

3.3. Вирішуючи питання розподілу судових витрат у цій справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, установив та це підтверджено матеріалами справи, що у суді першої інстанції ТОВ "Аллбаутех" (у відзиві на позов) заявило про стягнення з ФОП Лєхачова А. О. витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн; до відзиву відповідач додав попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, в якому загальна сума запланованих витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/730/21 становить 24 400,00 грн.

Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що 25.05.2023 до суду першої інстанції від ТОВ "Аллбаутех" надійшла заява, в якій товариство зазначило, що 31.07.2021 ним було подано до Господарського суду Вінницької області попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Товариство повідомило і про те, що відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази понесених судових витрат буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

Разом із тим установили попередні судові інстанції, з підтвердженням матеріалами справи, і те, що 25.07.2023 Господарський суд Вінницької області електронною поштою отримав від ТОВ "Аллбаутех" документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме розрахунок судових витрат, згідно з яким, зокрема, розмір витрат на правову допомогу становить 31 900,00 грн; договір про правову допомогу від 31.07.2021, укладений між ТОВ "Аллбаутех" та адвокатом Бучок А. О.; додаток № 1 до договору про правову допомогу від 31.07.2021; акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023 за договором про правову допомогу від 31.07.2021. Як установили суди, вказані документи були надіслані відповідачем до суду першої інстанції 24.07.2021, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та фіскальним чеком (а. с. 49 на звороті та а. с. 50 на звороті ІІІ т. с.), тобто у строк, визначений процесуальним законодавством (частина 8 статті 129 господарського процесуального кодексу України) - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Отже, за висновком судів попередніх інстанцій, зробленого за результатом дослідження та оцінки наявних у справі доказів, заявником було дотримано вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо надання суду доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та у зв`язку з цим судами відхилені протилежні твердження позивача. Наведене, у свою чергу, спростовує і відповідні доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі.

Разом із тим, дослідивши заяву позивача про закриття провадження щодо вирішення питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу, позаяк, на думку позивача, відповідач не подав заяви про ухвалення додаткового рішення, а лише подав розрахунок судових витрат, попередні судові інстанції не знайшли правових підстав для її задоволення, оскільки установили, що відповідач виконав усі необхідні вимоги статей 129, 221 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас попередні судові інстанції установили та підтверджено матеріалами справи, що 31.01.2021 між ТОВ "Аллбаутех" (замовник) та Бучком А. О. (виконавець) укладено договір про правову допомогу, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати замовнику правову допомогу, яка включає в себе надання вказаних у додатку № 1 до цього договору послуг зі складання відзиву на позовну заяву ФОП Лєхачова А. О. у справі № 902/730/21 для подання його в Господарський суд Вінницької області (далі - суд) та представництво інтересів замовника в суді у справі № 902/730/21, а замовник, у свою чергу, зобов`язується оплатити послуги у порядку та строки, передбачені договором.

Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору (пункт 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.9 договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцеві суму гонорару протягом десяти календарних днів із моменту набрання законної сили рішення суду у справі № 902/730/21.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до дати набрання законної сили рішення суду у справі № 902/730/21 (пункт 5.1 договору).

У додатку № 1 до договору про правову допомогу від 31.07.2021 сторони, зокрема, погодили тарифи на послуги виконавця: вивчення позовної заяви, законодавства та судової практики - 300,00 грн за одну годину; складання відзиву (доповнення до нього) на позовну заяву ФОП Лєхачова А. О. у справі № 902/730/21 - 1000,00 грн за одну годину; складання заперечення щодо відповіді ФОП Лєхачова А.О. на відзив (доповнення до нього) у справі № 902/730/21 - 1000,00 грн за одну годину; складання клопотань, заяв у справі № 902/730/21 - 500,00 грн за одну годину; складання мирової угоди у справі № 902/730/21 - 500,00 грн за одну годину; участь в судовому засіданні у справі № 902/730/21 - 3000,00 грн за одне засідання.

Згідно з підписаним між сторонами актом приймання-передачі наданих послуг за договором про правову допомогу від 31.07.2021, датованого 20.07.2023, сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 31 900,00 грн, що включає: вивчення позовної заяви, законодавства та судової практики - загальна вартість послуги 900,00 грн (вартість години послуги 300,00 грн, строк виконання 3 год); складання відзиву на позовну заяву ФОП Лєхачова А. О. у справі № 902/730/21 - загальна вартість послуги 6000,00 грн (вартість години послуги 1000,00 грн, строк виконання 6 год); складання заперечення щодо відповіді ФОП Лєхачова А. О. на відзив (доповнення до нього) у справі № 902/730/21 - загальна вартість послуги 4000,00 грн (вартість години послуги 1000,00 грн, строк виконання 4 год); складання клопотання про комплексну судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу у справі № 902/730/21 - загальна вартість послуги 3000,00 грн (вартість години послуги 500,00 грн, строк виконання 6 год); складання клопотання про комплексну судову технічну та почеркознавчу експертизу у справі № 902/730/21 - загальна вартість послуги 2000,00 грн (вартість години послуги 500,00 грн, строк виконання 4 год); складання доповнення до відзиву на позовну заяву ФОП Лєхачова А. О. у справі № 902/730/21 - загальна вартість послуги 4000,00 грн (вартість години послуги 1000,00 грн, строк виконання 4 год); участь у судових засіданнях 05.08.2021, 16.09.2021, 25.05.2023 та 19.07.2023 - загальна вартість послуги 12 000,00 грн (вартість за участь в одному судовому засіданні 3000,00 грн).

У матеріалах справи наявний ордер про надання правової (правничої) допомоги серії АО № 1035779 від 31.07.2021 на представництво інтересів відповідача адвокатом Бучком А. О. та копія свідоцтва серії ЗР № 21/1830 від 26.12.2018 про право Бучка А. О. на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач подав суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн з посиланням на те, що заявлена сума витрат є необґрунтованою та неспівмірною, зокрема з обсягом виконаних робіт.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши положення статей 126, 219 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, у тому числі і заперечення позивача проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачеві доведених та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 900,00 грн, за виключенням суми 4000,00 грн за складання доповнення до відзиву на позов, як такої, що не відповідає критеріям необхідності та неминучості таких витрат. При цьому суди попередніх інстанцій врахували сталу судову практику Верховного Суду у питанні розподілу судових витрат.

Зокрема, за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

3.4. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.5. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, які стосуються виключно порушень судами попередніх інстанцій окремих принципів господарського судочинства та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо недотримання відповідачем строку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час розподілу витрат на правову допомогу. Навпаки, судами попередніх інстанцій під час вирішення цього питання були дотримані норми господарського процесуального кодексу України та враховано висновки касаційного суду щодо їх правильного застосування. Натомість аргументи касаційної скарги у наведеній частині зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та встановлення інших обставин справи, що згідно з положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Крім того, всі ці аргументи заявлялися позивачем у судах попередніх інстанцій і детально аналізувалися судами та позивачеві надавалася відповідь на них. За встановлених судами обставин справи на підставі наявних у ній доказів, відповідач дотримався строку подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

3.6. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

4. Висновки Верховного Суду та розподіл судових витрат

4.1. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.2. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних у справі судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у оскарженій частині - без змін.

4.3. Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно судом касаційної інстанції не розподіляється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 і додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 у справі № 902/730/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак