Постанова

від 17.04.2024 по справі 870/20/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 870/20/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хлібопродукт"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 06 червня 2023 року

у третейській справі №4/2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

до Приватного підприємства "Хлібопродукт"

про стягнення 4 171 704,28 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023 (третейський суддя Кудінова Т.І.) позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Хлібопродукт», смт. Раухівка, Березівський район, Одеська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка», м. Запоріжжя 4 171 704,28 грн., з яких: 2 006 895,94 грн. - основний борг; 1 084 163,93 грн. - пеня; 401 379,19 грн. - штраф; 88 743,16 грн. - 3% річних; 590 522,06 грн. - товарний кредит.

Рішенням третейського суду присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Хлібопродукт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» 37 000 грн - сума третейських витрат.

2. 29 червня 2023 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023. Заява мотивована ст.ст.352-354 ГПК України.

3. Справі Західного апеляційного господарського суду з розгляду вказаної вище заяви присвоєно номер - 870/20/23.

4. 09 серпня 2023 року від боржника до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №870/20/23 до прийняття рішення Західним апеляційним господарським судом рішення у справі №870/24/23. Клопотання мотивоване тим, що боржником оскаржено рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023 (третейський суддя Кудінова Т.І.).

5. Так, боржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023, у зв`язку з чим, суд зупиняв провадження у цій справі з розгляду заяви про видачу наказу.

6. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №870/24/23 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства «Хлібопродукт» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у третейській справі №4/2023, а вказане рішення третейського суду залишено без змін.

7. Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №870/24/23 залишена без змін постановою Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі №870/24/23.

8. Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року, серед іншого, поновлено провадження у справі №870/20/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023; витребувано у Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" третейську справу №4/2023.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

9. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 заяву ТОВ "Полетехніка" задоволено. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 06 червня 2023 року у справі №4/2023 такого змісту:

"Стягнути з Приватного підприємства "Хлібопродукт" (місцезнаходження: Одеська обл., Березівський р-н, селище міського типу Раухівка, вул. Гвардійська, буд.30, ідентифікаційний код 30397534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд.121В, ідентифікаційний код 34217047) 4 171 704,28 грн, з яких: 2 006 895,94 грн - основний борг; 1 084 163,93 грн - пеня; 401 379,19 грн - штраф; 88 743,16 грн - 3% річних; 590 522,06 грн - товарний кредит.".

"Стягнути з Приватного підприємства "Хлібопродукт" (місцезнаходження: Одеська обл., Березівський р-н, селище міського типу Раухівка, вул. Гвардійська, буд.30, ідентифікаційний код 30397534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд.121В, ідентифікаційний код 34217047) 37 000 грн - сума третейських витрат.".

10.1. Судове рішення мотивовано тим, що підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачені ст. 355 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", відсутні.

А також враховуючи, що вказане рішення добровільно не виконано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви на примусове виконання рішення третейського суду.

Також судом враховано, що боржник звертався до Західного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023 та за наслідками такого розгляду вказане рішення третейського суду залишено без змін. У подальшому ухвала Західного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №870/24/23 залишена без змін постановою Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі №870/24/23.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

11. До Верховного Суду від Приватного підприємства "Хлібопродукт" надійшла апеляційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі №870/20/23.

11.1. Обґрунтовуючи свої вимоги заявник посилався на те, що третейським судом при прийнятті рішення порушено вимоги пункту 4 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону. Також заявник зазначив, що йому не було забезпечено право на подачу заперечень та пояснень.

Скаржник доводив, що в ухвалі Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 17.04.2023 про порушення провадження у справі № 4/2023 зазначено про те, що третейську суддю Kудінову Т.І. призначено за клопотанням ТОВ "Полетехніка". Разом з тим від позивача чи від третейського суду до відповідача жодних пропозицій щодо призначення чи обрання третейського судді не надходило, внаслідок чого порушено пункт 2 частини третьої статті 17 Закону України "Про третейські суди"

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі та подані клопотання

12. ТОВ "Полетехніка" подано відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.

Рух апеляційної скарги

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №870/20/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого (суддя - доповідач), Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2023.

14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хлібопродукт" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 870/20/23 залишено без руху; надано ПП "Хлібопродукт" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1610,40 грн.

15. 26.03.2024 до Верховного Суду від ПП "Хлібопродукт" надійшла заява про усунення недоліків, до якої були додані докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

16. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2024, серед іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 870/20/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Хлібопродукт" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024.

Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хлібопродукт" у справі №870/20/23 на 17 квітня 2024 року о 12:40 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

17. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

18. Підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

19. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

20. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

21. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

22. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

23. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

24. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

25. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Західним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.

26. Предметом судового розгляду у цій справі є заява Позивача про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023.

27. Відповідно до частини 2 статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

28. Згідно з частиною 3 статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

29. Відповідно до статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

30. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 ГПК України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

31. Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

32. Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

33. У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України "Про третейські суди" та ст.355 ГПК України.

34. За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

35. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).

36. Встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". (Правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20).

37. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.05.2021 між скаржником та ТОВ "Полетехніка" укладено Договір №ПЛ-003/2021, відповідно до пункту 10.1. якого сторони передбачили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Правова ліга" (сайт суду - http://sud.te.ua) у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження Третейського суду та місце розгляду опору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

38. Також суд першої інстанції встановив, що зазначена третейська угода, є дійсною і чинною для сторін, доказів її розірвання у передбачений договором чи законом спосіб суду не надано, рішення про визнання недійсним третейського застереження у матеріалах справи відсутнє, тому діє встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину.

39. Спір між сторонами виник з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Відповідний спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України.

40. Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Відповідач реалізував своє право на оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023. За результатами розгляду судами першої та апеляційної інстанції наведене рішення залишено без змін.

41. Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі №870/24/23, під час перегляду в апеляційному порядку ухвали Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі №870/24/23 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023, дійшов до висновків про те, що доводи ПП «Хлібопродукт» про невідповідність складу Третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі №4/2023, вимогам закону, як передбачена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України підстава для скасування рішення третейського суду, не знайшли свого підтвердження.

42. Отже, доводи апеляційної скарги у цій справі були предметом судового розгляду під час оскарження рішення у третейській справі №4/2023 та відхилені судами першої та апеляційної інстанції у справі № 870/24/23.

43. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази виконання Відповідачем за первісним позовом рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023 станом на дату звернення позивача із заявою про видачу виконавчого документа та на момент розгляду цієї заяви господарським судом.

44. Оскільки підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачені ст. 355 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", відсутні та враховуючи, що вказане рішення добровільно не виконано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 06 червня 2023 року у справі №4/2023.

45. Скаржник у апеляційній скарзі не спростував висновків суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення, за наведених у скарзі доводів.

Керуючись статтями 29, 253, 269, 275, 276, 282, 284, 352 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хлібопродукт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у спрві №870/20/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік