Ухвала

від 22.04.2024 по справі 369/18828/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18828/23

Провадження №2-ві/369/22/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Пінкевич Н.С., при секретарі Соловюк В.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи № 369/18828/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Держави в особі: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про визначення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Киїської області Фінагеєвої І.О.

Свою заяву мотивував тим, що у справі суддею Фінагеєвою І.О. постановлено ухвалу 13 листопада 2023 року та відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Після цього позивач 1 та 2 подали ряд клопотань та заяв через електронний суд, а саме: 02 грудня 2023 року заява про виклик свідків, 02 грудня 2023 року клопотання про долучення доказів, 05 грудня 2023 року клопотання про призначення експертизи, однак наразі суддя Інна Олександрівна Фінагеєва жодну заяву не розглянула у «розумний строк».

Тому на підставі вищевказаного позивач просить суд відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду справи 369/18828/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Держави в особі: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про визначення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Аналізуючи заяву про відвід, суд вбачає, що підставами для відводу судді, є те, що заявник не погоджується з процесуальними діями судді, які були вчиненні останньою при розгляді даної цивільної справи.

Суд вважає, що обставини, зазначені в заяві позивача, як підстави для відводу, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість у розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що зміст заяви про відвід не містить жодної обґрунтованої підстави для відводу головуючого судді Фінагеєвої І.А. від розгляду цивільної справи за заявою за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Держави в особі: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про визначення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди та немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості, безсторонності та об`єктивності суддею, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відводу головуючого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи № 369/18828/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Держави в особі: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про визначення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судовий розгляд продовжити у тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ