Рішення

від 20.03.2024 по справі 381/3135/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №381/3135/23

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Некращук Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Кірічевської Олени Іванівни, до Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа - приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергєєва Альона Василівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , (далі - позивачка), в особі представника, адвоката Кірічевської О.І., звернулась до суду із позовом до Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - відповідач), вказавши третьою особою приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергєєву А.В., в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 2,1301 га з кадастровим номером 3222781500:04:010:0102, земельну ділянку площею 1,5376 га з кадастровим номером 3222781500:05:010:0001, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області.

Позивачка є єдиною спадкоємицею майна померлого та належить до спадкоємців першої черги за законом. Проте, при її зверненні до приватного нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав на майно померлого батька ОСОБА_2 , їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин пропуску нею встановленого строку для прийняття спадщини.

Позивачка вважає, що пропустила вказаний строк для прийняття спадщини з поважних причин, зокрема через перебування за кордоном у зв`язку з повномасштабною воєнною агресією рф проти України, а також через хворобу, яка призвела до оперативного втручання, та навчанням дитини у школі. Так, в період з 01.06.2023 року по 03.06.2023 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в клініці «ЗАНА Гюрт ГмбХ», що знаходиться в Німеччині.

Крім того, позивачка вказала, що причина пропуску нею строку на прийняття спадщини пов`язана із введенням 24.02.2022 року воєнного стану в Україні. Так, у зв`язку із розпочатою військовою агресією росії проти України було прийнято декілька нормативно-правових актів, що визначають важливі питання процедури спадкування в період дії воєнного стану. Зокрема, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», на час дії воєнного стану строки для прийняття спадщини зупиняються. Згідно ж Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022р №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Тому заявниця вважала, що вона може подати заяву про прийняття спадщини після завершення війни, або у будь-який час дії воєнного стану, не обмежуючись 6-ма місяцями, що слідують після смерті спадкодавця. У зв`язку з вказаними вище обставинами у їх сукупності вона пропустили визначений законом 6-місячний строк для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька.

Також заявники зазначили, що визначення їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не порушить прав жодних третіх осіб, оскільки інших спадкоємців до майна померлого ні за законом, ні за заповітом немає.

Враховуючи наведене та посилаючись на ст. ст. 1269, 1272 ЦК України позивачка просила суд визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяв про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як пропущеного з поважної причини.

20.09.2023 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла вказана цивільна справа разом з ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2023 року про передачу справи для розгляду за підсудністю (а.с.48-53).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 року вказана справа передана на розгляд судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. (а.с.54).

Ухвалою судді ОСОБА_3 від 10.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Вказаною ухвалою також встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України (а.с.55).

06.11.2023 року від відповідача через підсистему №Електронний суд» у порядку та у строк встановлені судом надійшов відзив на позовну заяву, який приєднаний до матеріалів справи (а.с.61-72а). У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що приватним нотаріусам правомірно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на пропуск строку для її прийняття; в своїх запереченнях відповідач також посилався на те, що позивачкою не надано доказів зміни її прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »; та доказів про час прибуття в Україну та період перебування за кордоном.

У відповіді на відзив представник позивачки, адвокат Кірічевська О.І. просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, викладених у позові (а.с.80-87), а також надала належним чином засвідчену копію свідоцтва про шлюб заявниці на підтвердження зміни її прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.88).

Ухвалою суду від 21.11.2023 року витребувано у приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергєєвої А.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи №57/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання (а.с.93).

26.12.2023 року до суду надійшла копія витребуваної спадкової справи №57/2023. Яка приєднана до матеріалів справи (а.с.106-128).

Ухвалою суду від 15.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2024 року (а.с.145).

В судове засідання 20.03.2024 року учасники справи не прибули.

Представник позивачки, адвокат Кірічевська О.І., в своїй письмовій заяві просила розглядати справу за її та позивачки відсутності, а позов задовольнити ( а.с.164-166).

Згідно поданої представником відповідача заяви, останній просив розглядати справу за його відсутності (а.с.159-160).

Згідно поданих заяв приватний нотаріус Сергеєва А.В. просила розглядати справу у її відсутності, зазначила, що заперечень проти позову немає (а.с.78, 102, 106, 155).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.08.2022 року (а.с.8).

Родинні відносини заявниці з померлим підтверджуються наступними документами: копією свідоцтва про шлюб заявниці серії НОМЕР_2 від 17.10.2024 року, на підтвердження зміни прізвища заявниці з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.88); копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 07.03.1987 року, де її батьками вказані ОСОБА_2 - українець та ОСОБА_7 - українка (а.с.110); Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00042603613 від 06.12.2023 року, звідки вбачається, що державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 133 СК України (а.с.117); копією повторно виданого свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 від 23.06.2023 року (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема на: на земельну частку (пай) та майновий пай у загальному пайовому фонді КСП «ім.Щорса», які ОСОБА_2 успадкував після смерті матері ОСОБА_8 , що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.9, 10); земельну ділянку площею 1,5376 га з кадастровим номером 3222781500:05:010:0001, що належала ОСОБА_2 на праві власності відповідно до Свідоцтва про право власності від 21.07.2015 року (а.с.11).

16.06.2023 року позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , звернулась до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергєєвої А.В., з відповідною заявою про прийняття спадщини (а.с.13).

Проте, своїми постановами від 16.06.2023 року за вих.№218/02-31 та вих.№219/02-31 приватний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 2,1301 га та 1,5376 га, у зв`язку з пропущенням ОСОБА_1 строку, встановленого для прийняття спадщини (а.с.14.15).

Як вбачається із копії спадкової справи №57/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Сергеєвою А.В., єдиним спадкоємцем, який звернувся до нотаріуса з заяво про прийняття спадщини є позивач у справі ОСОБА_1 (а.с.106-128).

Інших спадкоємців майна померлого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Так, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилалась як на поважність причин пропуску нею строку для прийняття спадщини, вимушений виїзду за кордон з у зв`язку з воєнними діями на території України, а також хворобою, що знайшло своє підтвердження вході розгулу справи.

Як вбачається з копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 номер паспорту НОМЕР_5 , виданого 08.06.2021 року органом 8026, міститься відмітка про вибуття ОСОБА_1 із ОСОБА_9 2017 та ОСОБА_10 2008 - 07.05.2022 року за межі України (а.с.22-23).

Як вбачається з копії виписного епікризу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.06.2023 року по 03.06.2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні в ТОВ «Клініка ЗАНА Гюрт ГмбХ» м. Гюрт, Німеччина; з діагнозом діастаз прямих м`язів живота; в рекомендаціях щодо подальшої терапії рекомендовано зняття накладеного шовного матеріалу на 12-ту добу після операції; медикаментозне лікування; уникнення упродовж двох тижнів фізичних навантажень (справжність перекладу та вірність копії засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ільяшовим О.В. 28.06.2023 року, а.с.25-29).

Також, в обґрунтування своїх вимог позивачка зокрема вказувала, що причиною пропуску нею строку на прийняття спадщини також пов`язана із введенням 24.02.2022 року воєнного стану в Україні та прийняттям у зв`язку з цим декількох нормативно-правових актів, що визначають важливі питання процедури спадкування в період дії воєнного стану.

Так, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, строк дії якого постійно продовжувався.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», на час дії воєнного стану строки для прийняття спадщини зупиняються.

Згідно ж Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022р №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Проте, всі наведені вище зміни, що стосувалися питання строку прийняття спадщини та відображені в зазначених вище нормативних документах не призвели до змін Цивільного кодексу України, зокрема статті 1270, що в свою чергу має вищу юридичну силу по відношенню до Постанов.

У зв`язку з наявністю розбіжностей в нормативних документах, які регулюють питання строків прийняття спадщини, у позивачки виникло хибне уявлення про те, що вона може подати заяву про прийняття спадщини після завершення війни, або у будь-який час дії воєнного стану, не обмежуючись 6-ма місяцями, що слідують після смерті спадкодавця.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 1217 та 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Спадкування - особливий правовий інститут. Можливість стати спадкоємцем не залежить від соціального статусу особи, її дієздатності, громадянства тощо. Водночас, законодавство встановлює певні умови, дотримання яких є обов`язковим для оформлення прав на спадкове майно. Однією із таких умов є дотримання спадкоємцем строку на прийняття спадщини.

Цивільний кодекс (ЦК) України встановлює для прийняття спадщини строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини (смерті спадкодавця). Протягом 6 місяців спадкоємець повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо протягом вказаного строку заяву про прийняття спадщини не подано, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.

Разом із тим, пропуск строку для прийняття спадщини не є безумовною підставою, що позбавляє спадкоємців права на спадок. Закон передбачає механізм захисту прав спадкоємців і дозволяє подати заяву про прийняття спадщини поза межами 6-місячного строку.

Спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий строк: за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину; за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Чинне законодавство України не містить визначення поняття «поважні причини» та не встановлює переліку таких причин. Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини на які посилалась позивачка, в обґрунтування своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві: початок воєнних дій, вимушений виїзд за кордон, хвороба, постопераційна реабілітація, зміни в законодавстві, у своїй сукупності є поважними причинами пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини.

Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивачка належать до спадкоємців першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які би прийняли спадщину судом не встановлено, пропустили строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою позову, судові витрати з відповідача не стягуються та покладаються на позивача.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа - приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергєєва Альона Василівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в два місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2024 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_4

Томашівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04359991, адреса: 08150, с. Томашівка Фастівського району Київської області, вул. 30-річчя Перемоги, 9; електронна пошта: tomashivka_rada@ukr.net

Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергєєва Альона Василівна, адреса: 08500, м. Фастів Київської області, вул. Шевченка, 1-А.

Суддя А.В. Косенко