Рішення

від 17.04.2024 по справі 553/745/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/745/24

Провадження № 2/553/727/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.04.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В., за участю секретаря судового засідання Микуці К.В., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп»</a>, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп»</a>, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №13714, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп" заборгованості за Кредитним договором № 49180 від 08.06.2012 в сумі 41571,63 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивач при реалізації своїх спадкових прав дізнався, що відносно нього відкрито виконавче провадження № 62401436. Представник позивача через автоматизовану систему виконавчого провадження ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 62401436, в якому позивач є боржником. З постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2020 вбачається, що виконавче провадження

№ 62401436 відкрито на підставі виконавчого напису № 13714, який вчинений 15.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. Із вказаного виконавчого напису вбачається, що позивач є боржником за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Терра Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмед-Трейд», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-Фактор», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Смарт Груп», правонаступником прав і обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп»</a>. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався правовою нормою, яка визнана рішенням суду незаконною та нечинною.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі позивача та її представника. Також зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином на офіційну електронну адресу. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав. Надав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому зазначив, що заявлені витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. є завищеними та неспівмірними наданій послузі. Справа, що розглядається не є складною і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом в галузі права, а дії, виконані

адвокатом у справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на їх виконання. У зв`язку із зазначеним, представник відповідача просив зменшити розмір судових витрат щодо оплати витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, правом на подання до суду письмових пояснень по справі не скористався.

Приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, правом на подання до суду письмових пояснень по справі не скористалася.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з копією виконавчого напису №13741 від 15.05.2020, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В., на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, звернено стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 49180 від 18 червня 2012 року, укладеним з ПАТ «Терра Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитним договорами 1/08 від 14 серпня 2013 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмед-Трейд», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Угоди про заміну сторони у договорі Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами б/н від 26 лютого 2014 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 4/09 від 04 вересня 2014 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 17/11.17 від 17 листопада 2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп»</a>, далі іменований Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 49180 від 08 червня 2012 року. Стягнення заборгованості проводиться за період 17 листопада 2017 року по 10 грудня 2019 року. Сума заборгованості складає 40971,63 грн., в тому числі:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту 7883,29 грн;

- прострочена заборгованість за комісією 33087,96 грн.;

- прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом

0,38 грн.

Витрати за вчинення виконавчого напису становлять 600,00 грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню 41571,63 грн. (а.с. 17).

Виконавчий напис вчинений на Кредитному договорі № 49180 від 08.06.2012, укладеному між ПАТ «Терра Банк» та клієнтом ОСОБА_1 (а.с. 14-16).

Згідно з копією постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., 23.06.2020 було відкрито виконавче провадження № 62401436, щодо виконання виконавчого напису №13714 від 15.05.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фактор груп» заборгованості в розмірі 41571,63 грн. (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції

України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили

постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Більш того, суду не надано доказів того, що виконавчий напис вчинено на підставі договору, який був нотаріально посвідченим. З урахуванням визнання судом з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно зіст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду із позовом позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн. (квитанція № 25 від 08.03.2024) та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн. (за квитанцією № 26 від 08.03.2024).

Тож з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сума судового збору за подання позову у розмірі 1211,20 грн. та сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн., всього на загальну суму 1816,80 грн.

Щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ст.59Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1,3ст.133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити

у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6ст.137ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем, зокрема, вказано розмір витрат на правничу допомогу у сумі10 000,00 грн( а.с.5).

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи позивачем, зокрема, долучені: Договір про надання правничої допомоги від 04.03.2024 № 04/03, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Косточкою С.О., Звіт № 04/03 від 04.03.2024 з детальним опис виконаних робіт (наданих послуг), в тому числі: ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 62401436, підготовка і подання адвокатського запиту, написання позовної заяви, супровід справи в суді І інстанції, квитанція на оплату виконаних адвокатом робіт про сплату ОСОБА_1 адвокату Косточці С.О. послуг за надання правової допомоги за Договором № 04/03 від 04.03.2024 у розмірі 10000,00грн., ордер серії ВІ № 1114707, виданий 08.03.2024.

Представником відповідача до суду подане клопотання про зменшення розміру витрат на правничу (правову) допомогу у зв`язку з тим, що заявлені витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. є завищеними та неспівмірними наданій послузі.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене вч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями ч. ч. 5, 6, 9ст. 141 ЦПК України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку, що зазначені заявником витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними наданій послузі. Тому, суд дійшов висновку про те, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню на користь позивача в сумі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп»</a>, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 13714,простягненняз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,накористь Товариствазобмеженоювідповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ«ФАКТОРГРУП»,кодЄДРПОУ40911449,заборгованостізакредитним договором№49180від08.06.2012,врозмірі41571,63грн.(сорокоднатисячап`ятсотсімдесят однагривня63копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 1816,80 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 80 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Полтави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП»</a>, код ЄДРПОУ 40911449, місцезнаходження: вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 45, офіс 709, м. Київ, 03035.

Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, прим. 6.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, адреса: вул. Раїси Окіпної, буд. 4-А, оф. 71 А, м. Київ, 02002.

Повний текст рішення складений 22.04.2024.

Суддя: В.В.Москаленко.