Вирок

від 22.04.2024 по справі 546/164/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/164/24

номер провадження 1-кп/546/53/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12024170440000230, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михнівка Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, інваліда ІІІ групи, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

У невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, з метою незаконного набуття права на чуже майно ОСОБА_4 , а саме права власності на земельну ділянку, невстановлена особа (щодо якої матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження), виготовила завідомо неправдиві документи, а саме:

- довідку виконавчого комітету Решетилівської селищної ради від 15.11.2015 № 03-40/1145 за підписом Решетилівського селищного голови ОСОБА_6 , згідно якої померла ОСОБА_7 , 1925 р.н., на день смерті 20 вересня 2002 року була зареєстрована в АДРЕСА_2 ;

- свідоцтво про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 від 07.06.2018, що видане повторно Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_8 серія НОМЕР_3 від 22.08.2000, що видане М`якеньківською сільською радою Решетилівського району Полтавської області;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , серія НОМЕР_4 від 15.11.2015 року, що видане повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану громадян Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію НОМЕР_5 відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00023038938 від 07.06.2010;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00023067649 від 07.06.2019.

У червні 2019 року у ОСОБА_4 виник прямий корисливий злочинний умисел спрямований на заволодіння правом власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324280900:00:002:0086 площею 3,18 га, що знаходиться на території Покровської (раніше Жовтневої) сільської ради Решетилівського району (на даний час Полтавського району) Полтавської області, що залишилась після померлої 20.09.2002 ОСОБА_7 та розпорядником якої на момент скоєння кримінального правопорушення була Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області (на даний час Решетилівська міська рада Полтавської області).

У подальшому, 10.06.2019 о 13:40 год, на виконання свого злочинного наміру, з метою придбання права власності на земельну ділянку, шляхом обману на підставі вищевказаних завідомо підроблених документів, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибув до приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , який здійснює професійну діяльність за адресою АДРЕСА_2 , де у службовому кабінеті підписав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину № 71 від 10.06.2019 (спадкова справа № 23/2019 до майна померлої 20 вересня 2002 року ОСОБА_7 ), у якій нотаріусу повідомив завідомо неправдиві відомості, а саме: «20 вересня 2002 року померла моя бабуся ОСОБА_7 , 1925року народження, яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно ст. 529 ч. 2 Цивільного кодексу України (ред. 1963 року) я, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем першої черги у зв`язку з тим, що моя мати та донька спадкодавця, ОСОБА_8 , померла до відкриття спадщини 18 серпня 2000 року. Інші спадкоємці першої черги спадкування мені невідомі. На день смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) розміром 3,18 в умовних кадастрових гектарах, на території Жовтневої сільської ради Решетилівського р-ну Полтавської обл. Необхідні документи додаю та прошу видати свідоцтво про право на спадщину».

При цьому, ОСОБА_4 достовірно знав, що ОСОБА_7 його кровним родичем не була та жодних спадкових прав на майно померлої він не мав.

Вищевказану заяву разом з іншими підробленими документами, а саме: довідкою виконавчого комітету Решетилівської селищної ради від 15.11.2015 № 03-40/1145 за підписом Решетилівського селищного голови ОСОБА_6 , згідно якої померла ОСОБА_7 , 1925 р.н., на день смерті 20 вересня 2002 року була зареєстрована в АДРЕСА_2 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 від 07.06.2018, що видане повторно Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області; свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 серія НОМЕР_3 від 22.08.2000, що видане М`якеньківською сільською радою Решетилівського району Полтавської області; свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 , серія НОМЕР_4 від 15.11.2015 року, що видане повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану громадян Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію НОМЕР_5 відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00023038938 від 07.06.2010; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00023067649 від 07.06.2019, ОСОБА_4 подав нотаріусу з метою заволодіння правом на майно, а саме правом власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324280900:00:002:0086 площею 3,18 га, що знаходиться на території Покровської (раніше Жовтневої) сільської ради Решетилівського району (на даний час Полтавського району) Полтавської області.

У подальшому, 10.06.2019 приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , на підставі поданих ОСОБА_4 заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, а також завідомо підроблених документів відкрито спадкову справу № 23/2019 до майна померлої 20 вересня 2002 року ОСОБА_7 , про що внесено відповідні відомості до Спадкового реєстру та 10.06.2019 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що зареєстроване в реєстрі за № 684.

Продовжуючи реалізаціюсвого умислуна заволодіннячужим майном, ОСОБА_4 11.06.2019подано державномуреєстратору виконавчогокомітету Решетилівськоїміської радиПолтавської області ОСОБА_10 заяву продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(щодовиникнення прававласності)на земельнуділянку зкадастровим номером5324280900:00:002:0086площею 3,18га,що розташованана території Покровської (ранішеЖовтневої)сільської радиРешетилівського району(наданий часПолтавського району)Полтавської області за межами населених пунктів та зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим він довів свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння правом власності на земельну ділянку з кадастровим номером №5324280900:00:002:0086 площею 3,18 га, до кінця.

Право розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5324280900:00:002:0086 площею 3,18 га, належить Решетилівській міській раді Полтавської області, якій завдано збитків в сумі 512 900 грн 00 коп, що становить 533 (512900 : 960,5) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що згідно примітки 2 до ст.185КК України є великим розміром.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 190 КК України, як придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

У підготовче судове засідання з`явилися обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_11 та прокурор ОСОБА_3 .

Представник потерпілої сторони ОСОБА_12 не з`явилася, подавши суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, а також просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2024 року звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Продовжено підготовчий судовий розгляд кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурором надано суду угоду про визнання винуватості, з якої вбачається, що 22 квітня 2024 року під час судового провадження між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024170440000230 від 26.02.2024, з одного боку, та обвинуваченим у даному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 135 від 31.10.2017), за письмової згоди представника потерпілої сторони Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_12 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в межах підозри, повідомленої 16.02.2024 зі змінами від 28.02.2024.

Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також повне відшкодування шкоди шляхом припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка є об`єктом кримінального правопорушення, згідно рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.07.2022 у справі № 546/203/21, яке набрало законної сили 10.07.2023 та виконане у повному обсязі.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України.

Окрім того в угоді зазначено, що обвинувачений розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_4 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримала угоду та просила її затвердити. Зазначила, що представник потерпілої сторони надала письмову згоду на укладення угоди прокурором, в якій висловлена її добровільна позиція, угоду укладено з дотримання норм КПК України. Просила вирішити долю процесуальних витрат у справі, стягнувши витрати на проведення почеркознавчих експертиз, які доводять факт підробки документів, що були використані обвинуваченим, як спосіб вчинення шахрайства. Також просила оригінали документів, які визнані речовими доказами, що вилучені у Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути володільцям. Інші речові докази просила залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження. Також зазначила, що оригінал ухвали слідчого судді про накладення арешту на документи та оригінал договору оренди землі № 178, який визнаний речовим доказом знаходяться у кримінальному провадженні № 12020170000000119, до цього кримінального провадження долучені лише копії зазначених документів. Тому копію договору оренди просила зберігати у цьому кримінальному провадженні та не вирішувати питання скасування з нього арешту, оскільки він є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000119.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, повідомленої йому 16.02.2024 зі змінами від 28.02.2024. Підтверджує всі обставини кримінального правопорушення в обсязі, визначеному у підозрі та в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у скоєному, висловив осуд своєї поведінки, запевнив суд, що подібне в подальшому не повториться. Погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості між ним та прокурором. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди та просив її затвердити. Зазначив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження та невиконання угоди, запевнив, що не існує перешкод у невиконанні угоди.

Захисник ОСОБА_11 підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України, перешкоди в її затвердженні відсутні.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Письмова згода прокурору на укладенням угоди надана представником потерпілої сторони Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_12 у заяві від 22.04.2024.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено дотяжких злочинів.Органами досудового розслідування його дії за ч. 3 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України в обсязі обставин встановлених досудовим розслідуванням та пред`явленого обвинувачення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений та прокурор цілком розуміють обмеження права на оскарження вироку у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів. Дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, розлучений, не має утриманців, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, на психіатричному лікуванні не перебував щиро розкаявся у скоєному злочині, наслідки злочину усунуті та право власності обвинуваченого на земельну ділянку припинено, за місцем проживання негативні характеризуючі ознаки відсутні.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття у вчиненні злочину. Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, судом не встановлено.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру покарання, який встановлений Кримінальним Кодексом України.

Згідно з ч. 5 ст.65ККУкраїни у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Умовами укладеної угоди узгоджено звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність тих, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку про необхідність встановлення іспитового строку на один рік, застосувавши положення ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі постанов прокурора у кримінальному провадженні проведено дві почеркознавчі експертизи, витрати на проведення яких підтверджені належними доказами та становлять у загальному розмірі 9466,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Речові докази у кримінальному провадженні визнані постановами прокурора від 08.09.2021, 01.10.2021, 30.12.2021, 22.11.2022, 23.01.2024, 23.02.2024, приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Постанови про призначення експертиз та визнання речових доказів приймалися у кримінальному провадженні № 12020170000000119 від 25.03.2020, у яке було об`єднані кримінальне провадження № 42024172070000014 від 15.02.2024, у яке в свою чергу об`єднане кримінальне провадження № 42024172070000015 від 15.02.2024. В подальшому із кримінального провадження № 12020170000000119 постановою прокурора від 26.02.2024 виділені матеріали досудового розслідування за фактом скоєння ОСОБА_4 кримінальних проваджень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, про що внесені відомості до ЄРДР.

Виділене кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за № 12024170440000230, про що 26.02.2024 внесені відповідні відомості.

В рамках виділеного кримінального провадження № 12024170440000230 із кримінального провадження № 12020170000000119 були частково виділені та приєднані до кримінального провадження № 12024170440000230 матеріали досудового розслідування, здобуті органом досудового розслідування за фактом скоєння ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.11.2022 у межах кримінального провадження № 12020170000000119 накладено арешт на документи, вилучені під час обшуку у ТОВ «Сільське комунальне підприємство «Сількомунгосп», серед яких договір оренди землі № 178 від 25.10.2019, укладений ОСОБА_4 .

Питання щодо скасування арешту згідно з вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України у даному кримінальному провадженні не підлягає вирішенню, оскільки до цього кримінального провадження виділено копію договору оренди землі № 178 від 25.10.2019, а оригінал зазначеного договору оренди є предметом дослідження та надання правової оцінки у межах кримінального провадження № 12020170000000119, у якому триває досудове розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 100, 124, 314, 373-376, 394-395, 468,469, 472-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 22 квітня 2024 року між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 135 від 31.10.2017), за письмової згоди представника потерпілої сторони Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_12 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190ККУкраїни та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у загальному розмірі 9466,00 грн (дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 00 копійок).

Речові докази по справі, а саме:

- оригінали документів та копії документів, вилучені у приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , у державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_10 , а також реєстраційні справи у паперовому вигляді, сформовані за допомогою програмного забезпечення ДРРП, та копію договору оренди землі № 178 від 25.10.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «СКП «СІЛЬКОМУНГОСП» залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- оригінали документів, що вилучені у Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути їх володільцям Полтавській філії Полтавського обласного центру зайнятості та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.

Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1