Ухвала

від 08.04.2024 по справі 757/15192/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15192/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГЕН РЕЗОРТ» про скасування арешту майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 у рамках кримінального провадження №62020140000001195,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ» в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2023 року (справа №757/56263/23-к), а саме на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611093001:16:002:0188, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГЕН РЕЗОРТ» (ЄДРПОУ 43991705), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2090441126110.

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також, посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.

Так, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГЕН РЕЗОРТ» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 4670, виданий 09.09.2021, видавник: ПН ОСОБА_4 , належить земельна ділянка площею 1 га кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:002:0188.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, первинно земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯД№851623, виданий 14.08.2007, видавник: Яблуницька сільська рада.

Вподальшому, гр. ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_6 серія та номер: 647, виданий 26.06.2020, видавник: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Hадвiрнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області.

Між ОСОБА_6 та ТОВ «АРРБУД» 11.06.2021 було укладено договір купівлі-продажу, серія та номер: 1876, виданий, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу, ОСОБА_8 ТОВ «АРРБУД» на виконання вимог Протоколу № 09-29/2021 Загальних учасників зборів ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ» від 29.09.2021 склали та посвідчили Акт прийманняпередачі майна - земельної ділянки: 2611093001:16:002:0188.

На момент передачі вищевказаної ділянки ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ», інформації щодо арештів чи заборон в ДРРП не містилося. Таким чином, ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ» є добросовісним набувачем земельної ділянки кадастровий номер 2611093001:16:002:0188, вказана ділянка з моменту її набуття ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ» третім особам не відчужувалася.

Зазначає заявник, що кримінальне провадження № 62020140000001195 зареєстроване 06.10.2020, повідомлення про підозру жодній посадовій особі ТОВ "ЮГЕН РЕЗОРТ" не вручалося; товариство також не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження № 62020140000001195; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно набуто ТОВ "ЮГЕН РЕЗОРТ" протиправним шляхом в ухвалі про накладення арешту не вказано. Таким чином, арештоване майно неможливо використовувати як доказ у даному кримінальному проваджені, немає підстав для застосування ч. 2 статті 170 КПК України, не встановлено розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, не оцінено наслідків арешту майна, які можуть призвести як власнику майна ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ», який не є суб`єктом кримінального провадження.

Як підстава для накладення арешту в кримінальному провадженні зазначається, що на земельній ділянці належній ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ», з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства здійснюється будівництво. Однак, вважаємо, що використання земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ТОВ «ЮГЕН РЕЗОРТ» не за цільовим призначенням не лежить в площині вказаного кримінального провадження. У випадку виявлення використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень, відповідальність передбачена ст. 53 Кодексом України про адміністративні правопорушення. Такі дії можуть також мати наслідком цивільно-правову відповідальність, однак, не є кримінально караним діянням.

До суду надійшла заява представника власника майна ОСОБА_9 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 62020140000001195 від 06.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2023 року (справа №757/56263/23-к), накладено арешт, в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611093001:16:002:0188, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГЕН РЕЗОРТ» (ЄДРПОУ 43991705), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2090441126110.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2023, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, а саме: земельні ділянки відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а слідчим не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При цьому повідомлення про підозру жодній посадовій особі ТОВ "ЮГЕН РЕЗОРТ" не пред`являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГЕН РЕЗОРТ» про скасування арешту майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 у рамках кримінального провадження №62020140000001195 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2023 року (справа №757/56263/23-к), а саме на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611093001:16:002:0188, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГЕН РЕЗОРТ» (ЄДРПОУ 43991705), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2090441126110.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1