Ухвала

від 18.04.2024 по справі 757/18347/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18347/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Печерський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Головко Ю.Г.,

за участі секретаря судових засідань Шарапи М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва у справі №757/18347/14-ц таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив виконавчий лист від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц, виданий Печерським районним судом м. Києва, у справі № 757/18347/14-ц визнати таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015 у справі № 757/18347/14-цпозов Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 , ТОВ «ГРАНІТТРАНССЕРВІС» про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково.

На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист № 757/18347/14-ц від 29.05.2015 року, стягувачем в якому було зазначено ПАТ «Банк «Київська Русь».

23.03.2016 року, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

10.07.2017 року, ПАТ «Банк «Київська Русь» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» (ідентифікаційний код: 39761587) на підставі Договору про відступлення права вимоги № UA-EA-2017-06-20-000072-a/42 від 10.07.2017 року.

Також 10.07.2017 року, ПАТ «Банк «Київська Русь» було відступлено право вимоги за договором іпотеки № 87 від 10.07.2017 року на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО». Предметом іпотеки за Договором іпотеки № 1002 від 15.07.2010 року є квартира АДРЕСА_1 .

05.09.2017 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» звернуло стягнення на предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ), шляхом прийняття зазначеної квартири у власність.

01.12.2023 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» було повідомлено ОСОБА_1 , про відсутність будь яких фінансових вимог до ОСОБА_1 за Договором поруки № 30885-20/10-5 від 14.07.2010 року у зв`язку із фактичним виконанням зобов`язань за Кредитним договором № 19574-20/10-1 (в національній валюті) від 12 липня 2010 року.

У зв`язку з чим, на переконання заявника, виконавчий лист від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц є таким, що не підлягає виконанню.

Заявник в судове засідання не з`явився, адвокат заявника подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги, викладені у заяві, підтримав у повному обсязі.

Представники Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За місцем реєстрації вищезазначених осіб надсилалася поштова кореспонденція, однак така повернута на адресу суду із зазначенням причини повернення такого поштового відправлення відповідно до довідки Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

09.04.2024 на адресу суду надішли копії матеріалів виконавчого провадження АСВП №50570870.

Суд розглянув заяву за відсутності учасників на підставі ч. 3 ст. 432 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з такого.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015 у справі № 757/18347/14-цпозов Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 , ТОВ «ГРАНІТТРАНССЕРВІС» про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково.

Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТТРАНССЕРВІС" за кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 у розмірі 8 973 412 (вісім мільйонів дев`ятсот сімдесят три тисячі чотириста дванадцять) грн. 88 коп., перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", за договором застави транспортного засобу від 14.12.2010, на автомобіль марки CHRYSLER, модель 300 С, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого МРЕВ-6 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 30.08.2005, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету застави в розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 14.05.2015.

На виконання вказаного рішення 29.05.2015 року судом було видано виконавчий лист №757/18347/14-ц.

10.07.2017 року, ПАТ «Банк «Київська Русь» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» (ідентифікаційний код: 39761587) на підставі Договору про відступлення права вимоги № UA-EA-2017-06-20-000072-a/42 від 10.07.2017 року.

10.07.2017 року, ПАТ «Банк «Київська Русь» було відступлено право вимоги за договором іпотеки № 87 від 10.07.2017 року на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО». Предметом іпотеки за Договором іпотеки № 1002 від 15.07.2010 року є квартира АДРЕСА_1 .

Отже, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» набуло правового статусу нового кредитора за кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 та іпотекодержателя за договором іпотеки № 1002 від 15.07.2010 року.

Набувши статус нового кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» звернуло стягнення на предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ), шляхом прийняття її у власність, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96929778 від 11.09.2017 року.

01.12.2023 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» було повідомлено ОСОБА_1 , про відсутність будь-яких фінансових вимог до ОСОБА_1 за Договором поруки № 30885-20/10-5 від 14.07.2010 року у зв`язку із фактичним припиненням зобов`язань за кредитним договором № 19574-20/10-1 (в національній валюті) від 12 липня 2010 року внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ) шляхом прийняття вищезазначеної квартири у власність 05 вересня 2017 року.

Виконавчий лист від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві.

В рамках виконавчого провадження № 50570870Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві Боярчуком О.В. вживаються заходи щодо примусового виконання Виконавчого листа від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

За положеннями статей 1 та 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Статтею 432 ЦПК України, передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підстави для припинення зобов`язання визначені у статтях 598-609 ЦК України. Разом з тим частина перша статті 598 ЦК України визначає, що зобов`язання може бути припинено і з підстав, визначених договором або законом, а отже, вказує на невичерпність переліку підстав припинення зобов`язання, наведених у ЦК України (висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у п. 8.4 Постанови від 22.02.2022 року по справі № 761/36873/18).

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав. (такі висновки сформульовані Верховним Судом у Постанові від 29.06.2023 року по справі № 24/2021, провадження № 61-12964ав22).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» після звершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. Норма права, яка міститься в зазначеній частині Закону, передбачає недійсність вимог іпотекодержателя, які можуть виникнути до боржника після будь-якого позасудового врегулювання, зокрема після звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже, має обмежувальний характер регулювання, тому не може тлумачитися розширено.

Із цього випливає неможливість для кредитора вимагати виконання боржником основного зобов`язання в розмірі, який перевищує визначену суб`єктом оціночної діяльності вартість такого предмета іпотеки, якщо кредитор (іпотекодержатель) звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання за цією ціною (оберненням його у свою власність).

У той же час виходячи з розуміння зобов`язання як правовідношення, у якому боржнику належить юридичний обов`язок вчинити певну дію на користь кредитора (або ж утриматися від її вчинення), а також і право кредитора вимагати від боржника виконання такого обов`язку, відсутність кореспондуючого праву обов`язку призводить до припинення існування між кредитором та боржником цього зобов`язання в цілому, тобто до припинення зобов`язання з підстав, визначених законом (Висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 22.02.2022 року по справі № 761/36873/18).

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Набуття права власності на предмет іпотеки, передбачене п. 4.4.1. Договору іпотеки № 1002 від 15.07.2010 року. Винятків щодо зобов`язань іпотекодавця у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки у Договорі іпотеки № 1002 від 15.07.2010 року не передбачено.

Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація права власності (спеціального майнового права) на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням: за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність (набуття спеціального майнового права) іпотекодержателем).

Державна реєстрація права власності ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» на предмет іпотеки за договором № 1002 від 15.07.2010 року підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96929778 від 11.09.2017 року.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» було повідомлено ОСОБА_1 , про відсутність будь яких фінансових вимог до ОСОБА_1 за Договором поруки № 30885-20/10-5 від 14.07.2010 року у зв`язку із фактичним припиненням зобов`язань ТОВ "ГРАНІТТРАНССЕРВІС" за Кредитним договором № 19574-20/10-1 (в національній валюті) від 12 липня 2010 року.

Отже, основне зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТТРАНССЕРВІС" за кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 припинилося у зв`язку із набуттям ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 права власності на предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ).

Кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» дану обставину визнало та письмово підтвердило.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Отже, застава, як і порука є похідними від основного зобов`язання та припиняються у зв`язку із припиненням основного зобов`язання.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки заявником доведено наявність матеріально-правових підстав визначених ст. 432 ЦПК України, зокрема відсутність зобов`язання боржника, для визнання виконавчого документа в частині стягнення із нього таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-260, 355, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу виконавчого листа від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц, виданий Печерським районним судом м. Києва, у справі № 757/18347/14-ц, таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист від 29.05.2015 року № 757/18347/14-ц, виданий Печерським районним судом м. Києва, у справі № 757/18347/14-ц.

Зобов`язати уповноважену посадову особу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову, якою: закінчити виконавче провадження № НОМЕР_3 у зв`язку з визнанням виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання виконавчого листа 757/18347/14-ц від 29.05.2015 року, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження №50570870.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. Г. Головко