Ухвала

від 12.04.2024 по справі 759/21794/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-др/759/70/24

ун. № 759/21794/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в рамках цивільної справи за позовними вимогами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічної позовної заяви за позовними вимогами ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2024 р. відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про стягнення із Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 30500 грн 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при розгляді справи вона понесла судові витрати, тому відповідно до норм ЦПК України просить заяву задовольнити.

У судове засіданні учасники процесу не з`явились.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, обґрунтування заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, надані копії документів, приходить до наступних висновків.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2024 у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено та у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» про зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи судом не ухвалено рішення в частині витрат понесених на правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до положень ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

В обґрунтування понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 30500 грн 00 коп, на підтвердження заявником надано: копію Договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.11.2021; копію Додаткової угоди від 03.11.2021 до Договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.11.2021; копію акту виконаних робіт від 28.03.2024, де зазначено найменування робіт, кількість годин, сума; копію квитанції про часткову оплату від 29.03.2029 у розмірі 10000 грн 00 коп.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

12.04.2024 від представника позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про вирішення питань розподілу судових витрат, оскільки сума витрат на професійну правничу допомогу є необгрунтвоною та значно завищеною, перелік послуг наданих адвокатом не відповідає складності справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченому адвокатами на написання пояснень та участь в судових засіданнях. Крім того, матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вище значене, беручи до уваги заперечення представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному, враховуючи надані заявником документи, які належним чином не підтверджують повний обсяг наданих послуг співмірних із заявленою сумою, яку заявник просить стягнути в якості витрат на на правову допомогу у розмірі 30500 грн 00 коп., також суд враховує ту обставину, що у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено у повному обсязі, а тому керуючись положеннями п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення в позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в рамках цивільної справи за позовними вимогами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічної позовної заяви за позовними вимогами ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» про зобов`язання вчинити дії.

На підставі вищевикладеного. керуючись вимогами ст. ст. 141, 260, 261, 270, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в рамках цивільної справи за позовними вимогами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічної позовної заяви за позовними вимогами ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська