Рішення

від 22.04.2024 по справі 120/16836/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2024 р. Справа № 120/16836/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Центр-Скло" (далі - ПП "Центр-Скло", підприємство, позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Вінницької митниці (далі - митний орган, відповідач), в якій просить визнати протиправними і скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2023 № UA401000/2023/000046/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000659.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представник позивача - адвокат Горобець Д.Г. - зазначає, що приватним підприємством "Центр-Скло" з метою здійснення митного оформлення товару за контактом № 06/10/2022 до Вінницької митниці подано вантажно-митну декларацію № 23UA40102002396U8 з додатками.

Проте відповідач за результатами розгляду поданих документів прийняв рішення від 15.05.2023 UA401000/2023/000046/2 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/000659.

На переконання представника позивача, такі рішення митного органу є протиправними, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), а тому останній просить такі рішення скасувати.

Ухвалою від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

24.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо заявлених ПП "Центр-Скло" вимог та вказує про таке.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): № 8/MSZ/05/2023 від 04.05.2023, платіжне доручення від 21.04.2023 № 23, зовнішньоекономічний договір від 06.10.2022 № 06/10/2022, довідка про транспортні витрати від 05.05.2023, митна декларація країни відправлення від 05.05.2023 № 23PL351020E0362766.

Так, 21.02.2023 за ЕМД № UA401020/2023/008923 на адресу ПП "Центр-Скло" від контрагента Q-GLASSTECH SP. Z O. O., за контрактом № 06/10/2022 від 06.10.2022, випущено у вільний обіг товар «Дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, /одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250 х 3210 мм 280 шт/2022,300 м2. Виробник: B.D. Art sp. Z o.o.». Заявлений декларантом, за ціною договору (ст.58 МКУ), рівень митної вартості товару становив 1,174 Євро/кг (11,74 Євро/м2).

В той же час, за даною ЕМД задекларований ідентичний за розмірами та товщиною товар в майже аналогічній кількості: «Дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro 4mm artmirror, розміром 3210 x 2250 мм (32) - 288 шт/2082,240 м2», який надійшов від цього ж самого продавця/контрагента Q-GLASSTECH SP. Z O.O., в рамках цієї ж угоди, проте зазначено виробника товару як «artdiame», а задекларований рівень митної вартості становить 0,7 Євро/кг (6,3 Євро/м2), що майже в 2 рази менше ніж під час попереднього митного оформлення суб`єктом аналогічного товару.

У поданому відзиві відповідач увагу суду на те, що в жодному наданому декларантом товаросупровідному документі не зазначено виробника «artdiame», також інформацію про виробника «artdiame» не встановлено при проведенні митного огляду (відомості про виробника відсутні на маркуванні товару). Проте у всіх документах вказана назва товару Lustro 4mm «artmirror».

Відповідач також вказує на те, що митна декларація країни відправлення містить числові відомості про вартість товару, які не відповідають відомостям у товаросупроводжуючих документах. Таким чином, за наявності розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, а також різке документально необґрунтоване падіння рівня фактурної вартості одиниці виміру товару в 2 рази (з 11,74 до 6,3 Євро/м2), відповідно митна вартість була визначена за резервним методом.

При цьому джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923 за якою оформлено товар «Дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250 х 3210 мм 280 шт/2022,300 м2. Виробник: B.D. Art sp. z o.o.» та складає 1,174 Євро за кг.

За таких обставин, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою від 27.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

21.03.2023 представник позивача подав до суду заяву про відшкодування судових витрат у справі.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.10.2022 між ПП "Центр-Скло" (Покупець) та «Q Glasstech Sp. Z o.o.» (Продавець) укладено контракт № 06/10/2022. Згідно п. 1 контракту Продавець продає, а Покупець купує на узгоджених умовах листове скло та дзеркало, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом і Товаром. Одиницею продажу є квадратний метр.

Як зазначено у пункті 2 Контракту ціни на окремі Товари включені в рахунки-проформи і представлені на умовах доставки DAP або FCA. Загальна вартість контракту становить 500 000 євро. Кількість товару встановлюється у загальній вартості контракту і залежить від виду замовленого Товару. Продавець має право міняти ціни на окремі партії товарів, надіславши письмове повідомлення Покупцеві. Зміна ціни не впливає на загальну вартість контракту.

Згідно п. 3 контракту Покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення. Оплата здійснюється на банківський рахунок Продавця, вказаний у рахунку, шляхом безготівкового переказу грошових коштів. Валютою розрахунків визначено Євро.

На виконання умов контракту № 06/10/2022 виставлено рахунок-проформу від 14.04.2023 №41/MSZ/04/2023, за якою підтверджено замовлення товару "Lustro 4mm artmirror 3210x2250(32), загальною площею 2082,24 кв.м по ціні 6,3 євро за кв.м, усього на суму 13188,11 євро.

Позивачем була здійснена оплата товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.04.2023 № 23 на суму 13118,11 євро.

Матеріали справи містять також інвойс від 04.05.2023 № FS8/MSZ/05/2023 на товар "Lustro 4mm artmirror 3210x2250(32), загальною площею 2082,24 кв.м по ціні 6,3 євро за кв.м, усього на суму 13188,11 євро.

Для здійснення митного оформлення отриманого товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 23UA401020023960U8, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): № 8/MSZ/05/2023 від 04.05.2023, платіжне доручення від 21.04.2023 № 23, зовнішньоекономічний договір від 06.10.2022 № 06/10/2022, довідка про транспортні витрати від 05.05.2023, митна декларація країни відправлення від 05.05.2023 №23PL351020E0362766, висновок цінової експертизи ДП «Держзовнішінформ» від 12.05.2023 року № 113/280.

Позивач отримав від відповідача повідомлення про необхідність надання додаткових документів у зв`язку із спрацюванням ризику АСУР та виявленням розбіжностей в поданих документах.

15.05.2023 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000046/2, яким були збільшені суми митних платежів. У рішенні зазначено, що 21.02.2023 за ЕМД UA401020/2023/008923 позивачем від контрагента «Q Glasstech Sp. Z o.o.» за контрактом № 06/10/2022 випущено у вільний обіг товар «дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250х3210 мм 280 шт/2022,300 м2, виробник B. D. Art sp. Z o.o.» Заявлений декларантом за ціною договору рівень митної вартості товару становив 11,74 євро за кв.м. В той же час за даною ЕМД задекларований ідентичний за розмірами та товщиною товар в майже аналогічній кількості «Дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro 4 мм armirror, розміром 3210х2250 (32) мм 288 шт/2082,240 м2». При цьому, зазначено виробника товару як «artdiame», а задекларований рівень митної вартості становить - 0,7 Євро (6,3 євро за кв.м), що майже в 2 рази менше ніж під час попереднього митного оформлення аналогічного товару. В жодному товаросупровідному документі не зазначено виробника «artdiame», також цього не встановлено і під час митного огляду товару (відомості про виробника відсутні на маркуванні товару). Крім цього, митна декларація країни відправлення від 05.05.2023№ 23PL351020E0362766 містить числові відомості про вартість товару у сумі 60858, які не відповідають наявним числовим відомостям у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також різке документально необґрунтоване падіння рівня фактурної вартості одиниці виміру товару майже в 2 рази, декларанту були надіслані вимоги про надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України). Відповідно до п.п. 2,3 ст. 58 МК України застосовуються другорядні методи, визначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. Вказали, що у зв`язку з неможливістю визначення митної вартості за другорядними методами така буде визначена за резервним методом. При цьому джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923 за якою оформлено товар «Дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250 х 3210 мм 280 шт/2022,300 м2. Виробник: B.D. Art sp. z o.o.» та складає 1,174 Євро за кг.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/000659.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить із наступного.

Статтею 1 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю, регулюються статтями 334, 335 та 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Відтак аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, як свідчить зміст оскаржуваного рішеннґ про коригування митної вартості, відповідачем на адресу приватного підприємства "Центр-Скло" надсилалося електронне повідомлення щодо надання (витребування) додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

Так, ВС у постанові від 20.06.2023 у справі № 380/1221/20 зазначив наступне: "Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.".

Разом з тим суд доходить висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною, адже наданих позивачем документів було достатньо для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, що імпортувався, а ті неточності, на які звернув увагу митний орган у рішенні про коригування митної вартості, що оскаржується, не свідчать про наявність підстав для витребовування інших документів.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а та ряду інших.

Однак аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості ввезеного товару відповідачем не наведено.

Стосовно наявності розбіжностей у документах позивача, підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні відповідачем вказано, що 21.02.2023 за ЕМД UA401020/2023/008923 позивачем від контрагента «Q Glasstech Sp. Z o.o.» за контрактом № 06/10/2022 випущено у вільний обіг товар «дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250х3210 мм 280 шт/2022,300 м2, виробник B. D. Art sp. Z o.o.» Заявлений декларантом за ціною договору рівень митної вартості товару становив 11,74 євро за кв.м. В той же час за даною ЕМД задекларований ідентичний за розмірами та товщиною товар в майже аналогічній кількості «Дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro 4 мм armirror, розміром 3210х2250 (32) мм 288 шт/2082,240 м2». При цьому, зазначено виробника товару як «artdiame», а задекларований рівень митної вартості становить - 0,7 Євро (6,3 євро за кв.м), що майже в 2 рази менше ніж під час попереднього митного оформлення аналогічного товару. В жодному товаросупровідному документі не зазначено виробника «artdiame», також цього не встановлено і під час митного огляду товару (відомості про виробника відсутні на маркуванні товару).

З цього приводу суд зазначає, що в декларації ЕМД від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923, яку взято за основу обчислення числового значення митної вартості товару вказано товар - дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250х3210 мм 280 шт/2022,300 м2, виробник B. D. Art sp. Z o.o., а в декларації № 23UA401020023960U8, яка подавалась для митного оформлення товару, останній визначався як - дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro 4 мм armirror, розміром 3210х2250 (32) мм 288 шт/2082,240 м2.

З наведеного вбачається, що товари за вказаними деклараціями не є ідентичними, оскільки у спірному випадку позивачем придбано товар: "дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro 4 мм armirror, розміром 3210х2250 (32) мм", тобто відмінний від товару про який визначено у від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923, оскільки за такою декларацією митному оформленню підлягав товар - дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора, а на другій спостерігається чітке відображення: Lustro BD ART MIRROR BRONZE 4, розміром 2250х3210 мм 280 шт.

Таким чином, на переконання суду, така характеристика товару як "BRONZE" вказує на очевидну відмінність між різними видами придбаного товару (дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам) та не дозволяє ідентифікувати їх як повністю ідентичні товари за характеристиками та вартістю.

Також у спірному рішенні відповідачем вказано, що митна декларація країни відправлення від 05.05.2023 № 23PL351020E0362766 містить числові відомості про вартість товару у сумі 60858, які не відповідають наявним числовим відомостям у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

В цьому контексті суд вказує, що вказана декларація дійсно містить такі числові значення, які визначені у валюті польські злоті (PLN), а ціна товару по декларації 23UA401020023971U1 визначена у іншій валюті євро. Тобто, у даному випадку, порівняння сум товару між собою можливе лише із застосуванням курсу різниці між вказаними валютами.

За таких обставин, суд доходить висновку, що подані декларантом документи не викликають сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовувалися наданими позивачем разом із декларацією документами.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що МК України визначає методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 року справа № 809/872/17.

Крім того, митний орган, коригуючи митну вартість товару, за основу взяв числове значення митної вартості іншого товару, що визначене в електронній митній декларації від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923.

Разом із тим, на переконання суду, числове значення митної вартості товару, що зазначене в електронній митній декларації від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923, не може вважатися об`єктивним джерелом числового значення в цілях коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не враховано усі індивідуальні ознаки товару.

Тобто, оскаржуване рішення про коригування митної вартості в цій частині не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування його митної вартості, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.

Відтак суд вважає безпідставним проведення відповідачем митного оформлення товару, що декларувався позивачем, виходячи з числового значення митної вартості товару згідно з митною декларацією від 21.02.2023 № UA401020/2023/008923.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товарів, що декларувалися приватним підприємством "Центр-Скло". Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товару рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2023 № UA401000/2023/000046/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що оскаржуються, сформована у зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару від 15.05.2023 № UA401000/2023/000046/2, а тому така картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2023/000659. також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, а також докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд врахував приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 2684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.11.2023 № 1743.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2023 № UA401000/2023/000046/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2023/000659.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Центр-Скло" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство "Центр - Скло" (вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 38628306);

Відповідач: Вінницька митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Повний текст складено та підписано суддею 22.04.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович