Рішення

від 19.04.2024 по справі 140/34002/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/34002/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» (далі ТзОВ «Органік Ескарго», товариство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 та № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2023 між ТзОВ «Органік Ескарго» та компанією BERPOL Lukasz Вега (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1, відповідно до якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність ТзОВ «Органік Ескарго» товар: молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735 та 29.06.2022 між ТзОВ «Органік Ескарго» та компанією PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт № 3, відповідно до якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність ТзОВ «Органік Ескарго» товар: каток CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивачем (декларантом) в порядку електронного декларування було подано до Волинської митниці митні декларації № 23UA205140040802U0 від 25.05.2023 (на імпорт молоту гідравлічного) та № 23UA205140070575U2 від 01.09.2023 (на імпорт катку), в яких було визначено митну вартість товару за основним методом (ціною контракту), проте, ТзОВ «Органік Ескарго» було відмовлено у митному оформленні зазначеного товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 та № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023.

Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. При цьому з повідомлення митного органу не зрозумілі причини для витребування усіх підряд документів, перелік яких зазначений в статті 53 МК України, без обґрунтування, які складові митної вартості потрібно підтвердити та в чому полягають сумніви митного органу.

Вважає, що рішення прийняті всупереч положенням статей 54, 55, 64 МК України, без дотримання умов, передбачених частинами другою, третьою статті 53 Кодексу. Вказує на те, що у рішеннях відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до вимог статті 262 КАС України.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. Вказує, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Львівською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували МД від 21.01.2022 №UА205050/2022/7067, де вартість подібного товару становить 1,7 дол. США за кг та інтернет джерела, де вартість подібного товару становить 689,93 Євро.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

16.05.2023 між ТзОВ «Органік Ескарго» (покупець) та компанією BERPOL Lukasz Вега (Польща) (постачальник), укладено контракт №1.

Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що:

а) постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний поставити покупцю молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735, на умовах встановлених даним контрактом;

b) покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.

Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі.

Ціна товару запропонованого покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного контракту становить 1 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).

Постачальник виписує за свій рахунок транспортні, митні і супровідні документи, потрібні для вивезення товару з території Польщі. Доставка буде здійснена транспортним засобом покупця на умовах EXW місцезнаходження постачальника Lagow (Польща), відповідно до дійсних правил конвенції ІНКОТЕРМС 2010, якщо сторони не погодять іншу форму поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, яка буде встановлена відповідно до пункту 1, пункту 1.2 Товар буде ввезений на митну територію України. Митне оформлення товару Постачальник проводить протягом двох робочих днів від моменту подання транспорту до завантаження. Всі витрати, пов`язані з митним оформленням на території Польщі оплачує Постачальник (пункт 3 Контракту).

Згідно з рахунком-фактурою VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023 позивач придбав у компанії BERPOL Lukasz Вега (Польща) молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735 за ціною 1 000,00 Євро.

25.05.2023 з метою здійснення митного оформлення молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140040802U0, у якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) у розмірі 1 000,00 Євро (47 810,00 грн), з урахуванням витрат на транспортування 12 000,00 грн.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару декларант також надав такі документи: рахунок-фактуру VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 180193 від 22.05.2023; рахунок на оплату міжнародних вантажних перевезень № IVS175 від 23.05.2023 на суму 12 00,00 грн; зовнішньоекономічний контракт № 1 від 16.05.2023; договір про надання послуг митного брокера № 57 від 15.04.2022; копію митної декларації країни відправлення № 23PL341010E0149622 від 22.05.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення; заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Додатково декларант позивача направив митниці: платіжну інструкцію в іноземній валюті № 2 від 18.05.2023 на суму 1 000,00 EUR (евро); повідомлення перевізника про помилку в транспортних документах (CMR) № 01 від 27.05.2023; доповнення до інвойсу; додаток № 1 від 16.05.2023 до контракту № 1 від 16.05.2023 (про виключення з договору п.5 супутні документи, залишити все згідно фактури №01/05/2023); лист ТзОВ «Органік Ескарго» № 1 від 29.05.2023.

У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 зазначено, що митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: в декларації країни відправлення N9 23PL3410J0E0J49622 від 22.05.2023 числове значення вартості товару становить 4 728 Злотих, проте в інвойсі№ 01/05/2023 від 16.05.2023 вартість товару становить 1 000 Євро; в інвойсі № 01/05/2023 від 16.05.2023 термін оплати до 23.05.2023, проте декларантом не подано банківський платіжний документ для підтвердження митної вартості на оцінюваний товар; згідно п.3.4 контракту № 1 від 16.05.2023 умови поставки - EXW Lagow (Польща), проте згідно рахунку про перевезення № JVS175 від 23.05.2023 - Goloszyce (Польща); згідно п.5.1 контракту разом з товаром постачальник надає наступні документи: пакувальний лист, сертифікат якості, специфікацію, які не подані до митного оформлення.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення;- заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларантом було надано: платіжне доручення №2 від 18.05.2023; повідомлення про помилку в транспортних документах №01 від 27.05.2023; доповнення до інвойсу; доповнення до контракту №1 від 16.05.2023; лист ТзОВ «Органік Ескарго» № 1 від 29.05.2023

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби за МД від 21.01.2022 №UА205050/2022/7067, де вартість подібного товару становить 1,7 дол. США за кг.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140042844U0 від 31.05.2023.

29.06.2022 між ТзОВ «Органік Ескарго» (покупець) та компанією PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) (постачальник), укладено контракт №3.

Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що:

а) постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний поставити покупцю товар: каток CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113, на умовах встановлених даним контрактом;

b) покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.

Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі.

Ціна товару запропонованого покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного контракту становить 4 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).

Постачальник виписує за свій рахунок транспортні, митні і супровідні документи, потрібні для вивезення товару з території Польщі. Доставка буде здійснена транспортним засобом покупця на умовах FCA місцезнаходження постачальника Wiecbork (Польща), відповідно до дійсних правил конвенції ІНКОТЕРМС 2010, якщо сторони не погодять іншу форму поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, яка буде встановлена відповідно до пункту 1, пункту 1.2 Товар буде ввезений на митну територію України. Митне оформлення товару Постачальник проводить протягом двох робочих днів від моменту подання транспорту до завантаження. Всі витрати, пов`язані з митним оформленням на території Польщі оплачує Постачальник (пункт 3 Контракту).

Згідно з рахунком-фактурою VAT № 21/2022 від 29.06.2022 позивач придбав у компанії PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) каток CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113 за ціною 4 000,00 Євро.

01.09.2023 з метою здійснення митного оформлення катка CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140070575U2, у якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) у розмірі 4 000,00 Євро (172 882,40 грн), з урахуванням витрат на транспортування 19 895, 00 грн.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару декларант також надав такі документи: рахунок-фактуру VAT № 21/2022 від 29.06.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) бн від 24.08.2023; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 5 від 15.07.2022 на суму 4 000,00 EUR (євро); довідку № 227 від 31.08.2023 (що підтверджує вартість наданих транспортно- експедиційних послуг) на суму 19 895,00 грн.; експертну довідку № 2309-02-Е від 01.09.2023 (про країну походження товару); зовнішньоекономічний контракт № 3 від 29.06.2022; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 14.06.2017; договір-заявку на перевезення № 22/08/01 від 22.08.2023; рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг № 227 від 31.08.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL431020E0446221 від 24.08.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення; заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Додатково декларант позивача направив митниці: лист продавця PPUH «KAMIL» Beata Szyling № 21/2022 від 04,09.2023 року про те, що витрати на транспортування у розмірі 1000 zt. (злотих) (по території Польщі які зазначені у рахунку-фактурі VAT № 21/2022 від 29.06.2022 та які додатково не сплачувалися позивачем) не застосовується, оскільки покупець (Позивач) забрав товар зі складу продавця та що всі витрати на транспортування несе покупець (Позивач); лист ТзОВ «Органік Ескарго» №1 від 05.09.2023 про пояснення адреси місця завантаження.

У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023 зазначено, що митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: в декларації країни відправлення Ns 23PL431020E044622J від 24.08.2023 числове значення вартості товару становить 18797 Злотих, проте в інвойсі VAT Ns 21/2022 від 29.06.2022 вартість товару становить 4000 Євро; в інвойсі VAT Ns 21/2022 від 29.06.2022 зазначено умови поставки EXW Smilowo, в контракті Ns 3 від 29.06.2022 та CMR б/н від 24.08.2023 FCA Wiecbork. Крім того, в інвойсі зазначено EXW Smilowo вартість транспорту по Польщі -1 000 Злотих, тобто витрати, які не включені до митної вартості; транспортні витрати до кордону України згідно довідки на транспортування Ns227 від 31.08.2023 складають 18,06 грн/км (відстань від Wiecbork до КПП Шегині - 771 км згідно), а по території України - 22,70 грн/км (відстань від КПП Шегині до м. Рожище - 263 км).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення;- заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларантом було надано: лист продавця від 04.09.2023; лист ТзОВ «Органік Ескарго» №1 від 29.05.2023.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС, а саме: на підставі цінової інформації Європейського ринку, згідно інтернет джерела www.machinerytrader.com на рівні 6 589,93 євро.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140071989U6 від 06.09.2023.

Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: частини та пристрої моторних транспортних засобів та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, до митної декларації № 23UA205140040802U0 від 25.05.2023, було додано: рахунок-фактуру VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 180193 від 22.05.2023; рахунок на оплату міжнародних вантажних перевезень № IVS175 від 23.05.2023 на суму 12 00,00 грн; зовнішньоекономічний контракт № 1 від 16.05.2023; договір про надання послуг митного брокера № 57 від 15.04.2022; копію митної декларації країни відправлення № 23PL341010E0149622 від 22.05.2023.

Водночас, декларант позивача додатково на вимогу митниці надавав платіжну інструкцію в іноземній валюті № 2 від 18.05.2023 на суму 1 000,00 EUR (евро); повідомлення перевізника про помилку в транспортних документах (CMR) № 01 від 27.05.2023; доповнення до інвойсу; додаток № 1 від 16.05.2023 до контракту № 1 від 16.05.2023 (про виключення з договору п.5 супутні документи, залишити все згідно фактури №01/05/2023); лист ТзОВ «Органік Ескарго» № 1 від 29.05.2023.

Крім того, до митної декларації № 23UA205140070575U2 від 01.09.2023, було додано: рахунок-фактуру VAT № 21/2022 від 29.06.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) бн від 24.08.2023; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 5 від 15.07.2022 на суму 4 000,00 EUR (євро); довідку № 227 від 31.08.2023 (що підтверджує вартість наданих транспортно- експедиційних послуг) на суму 19 895,00 грн.; експертну довідку № 2309-02-Е від 01.09.2023 (про країну походження товару); зовнішньоекономічний контракт № 3 від 29.06.2022; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 14.06.2017; договір-заявку на перевезення № 22/08/01 від 22.08.2023; рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг № 227 від 31.08.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL431020E0446221 від 24.08.2023.

Також, декларант позивача додатково на вимогу митниці надавав лист продавця PPUH «KAMIL» Beata Szyling № 21/2022 від 04.09.2023 про те, що витрати на транспортування у розмірі 1000 zt. (злотих) (по території Польщі які зазначені у рахунку-фактурі VAT № 21/2022 від 29.06.2022 та які додатково не сплачувалися позивачем) не застосовується, оскільки покупець забрав товар зі складу продавця та що всі витрати на транспортування несе покупець; лист ТзОВ «Органік Ескарго» №1 від 05.09.2023 про пояснення адреси місця завантаження.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини 3 та 4 статті 53 та частини 2 статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, 16.05.2023 між ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) та компанією BERPOL Lukasz Вега (Польща) (Постачальник), укладено контракт №1, відповідно до якого постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний поставити покупцю товар (молот гідравлічний вживаний), а покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.

Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі. Ціна товару запропонованого Покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного Контракту становить 1 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 16.05.2023 №1 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, вартості товару; рахунок-фактура (інвойс) VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023 визначає вартість товару 1 000,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від 18.05.2023 № 2 на суму 1 000,00 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023.

Також, 29.06.2022 між ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) та компанією PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) (Постачальник), укладено контракт №3, відповідно до якого постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний поставити покупцю товар (каток), а покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов`язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.

Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі. Ціна товару запропонованого Покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного Контракту становить 4 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.06.2022 №3 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, вартості товару; рахунок-фактура (інвойс) VAT № 21/2022 від 29.06.2022 визначає вартість товару 4 000,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від 15.07.2022 № 5 на суму 4 000,00 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) VAT № 21/2022 від 29.06.2022.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 1 000,00 Євро та 4 000,00 Євро (відповідно) вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості товару. За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд критично ставиться до твердження митного органу про розбіжності ціни товару у декларації країни відправлення № 23PL341010E0149622 від 22.05.2023, де числове значення вартості товару становить 4 728 zt. (злотих), та рахунку-фактурі (інвойсі) № 01/05/2023 від 16.05.2023, де вартість товару становить 1 000 EUR (євро), оскільки згідно курсу встановленого на 22.05.2023 при митному оформленні у країні відправлення, 4 728 zt. (злотих) становили 999,93 EUR (свро), а також у декларації країни відправлення № 23PL431020E0446221 від 24.08.2023, де числове значення вартості товару становить 18 797 zt. (злотих), та рахунку-фактурі (інвойсі) VAT № 21/2022 від 29.06.2022, де вартість товару становить 4 000 EUR (євро), так як згідно курсу встановленого на 24.08.2023 при митному оформленні у країні відправлення, 18 797 zt. (злотих) становили 3 964,30 EUR (євро).

Разом із тим, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України, натомість митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у ній розбіжності. Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Суд не бере до уваги твердження митного органу, про відсутність банківського платіжного документу та супровідних документів до контракту від 16.05.2023 №1, адже ТзОВ «Органік Ескарго» такі з листом № 1 від 29.05.2023 було надано Волинській митниці, а саме: платіжну інструкцію в іноземній валюті № 2 від 18.05.2023 на суму 1 000,00 EUR (євро), що підтверджується також змістом графи 33 оскаржуваного рішення від 30.05.2023 № UA205140/2023/000342/1 та додаток № 1 від 16.05.2023 до контракту № 1 від 16.05.2023 про виключення з договору п. 5 Супутні документи, а залишенння все згідно фактури №01/05/2023.

Щодо твердження відповідача про розбіжності місця завантаження імпортованого товару (катка), суд зазначає наступне.

Умовою поставки по даному імпорту товару (катка) є FCA Wiеcbork, що узгоджується із контрактом № 3 від 29.06.2022 та CMR б/н від 24.08.2023. Зазначені у рахунку-фактурі (інвойсу) VAT № 21/2022 від 29.06.2022 умова поставки EXW Smilowo та вартість транспорту по Польщі 1 000 Злотих не застосовувалися, оскільки покупець (позивач) забрав товар з місцезнаходження (складу) продавця, за адресою: Smilowo 33, 89-410 Wiеcbork, Польща.

На підтвердження вищевказаного, листом продавця PPUH «KAMIL» Beata Szyling № 21/2022 від 04.09.2023 митний орган було повідомлено про те, що витрати на транспортування у розмірі 1 000 zt. (злотих) не застосовується, оскільки покупець забрав товар зі складу продавця та що всі витрати на транспортування несе покупець (позивач). Згідно умов FCA продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці (у даному випадку Wiеcbork, Польща). За вказаними умовами вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому вона була включена в митну вартість, заявлену декларантом позивача. До заявленої митної вартості декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 19 895, 00 грн, на вказану суму на підтвердження чого надано довідка № 227 від 31.08.2023 (що підтверджує вартість наданих транспортно-експедиційних послуг).

Також, суд звертає увагу, що помилковими є твердження відповідача щодо місця завантаження Smilowo, оскільки це село у гміні Wiеcbork, Польща, та є адресою місцезнаходження (складу) продавця.

Отже, враховуючи вищевикладене, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару. Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом, а посилання митного органу на начебто розбіжності, які були відсутні свідчить, що останній діяв упереджено.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Також суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічні контракти (додаткові угоди до них) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації: від 21.01.2022 №UА205050/2022/7067, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за штуку), тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцями товару (позивачем та його контрагентами).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Також, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 та № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023 належить задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 684,00 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 08.11.2023.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 та № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» (45612, Волинська область, смт. Торчин, вул. Незалежності, 8; код ЄДРПОУ 38373510).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя С.Ф. Костюкевич