Рішення

від 22.04.2024 по справі 320/8643/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року справа №320/8643/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

19.02.2024 Головне управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 41483541) податковий борг у розмірі 80000,00 гривень.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 80000,00 гривень по податку на додану вартість. Сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, є узгодженою. З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялась вимога від 23.06.2018 №120804-17, проте направлення вимоги не призвело до погашення податкового боргу. Відтак, сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/8643/24 передана 21.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/8643/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Київським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 22.02.2024 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 направлена на адресу відповідача, проте повернута до суду з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 року у справі № 826/12038/17.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 41483541) зареєстровано 27.07.2017, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 41483541) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму 80000 грн з податку на додану вартість, яка виникла на підставі несплати податкового зобов`язання, донарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення №0165971207 від 15.03.2018.

Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу в порядку ст.42 ПК України, але згідно корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення належним чином вручено відповідачу, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось, доказів зворотного не надано, а відтак у силу положень Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкову вимогу від 23.06.2018 №120804-17 надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, проте до податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання.

Стосовно строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу платника податків) засуджено за ухилення від сплати і зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 ПК України).

Таким чином, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 13.05.2020 № 591-ІХ внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».

Вказані положення неконституційними не визнавались, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 09.12.2020 №1236 з змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1301, від 05.01.2021 № 9, від 18.01.2021 №25, від 27.01.2021 №123, від 05.02.2021 №83, від 17.02.2021 № 104, від 24.02.2021 №154, від 22.03.2021 №230, від 24.03.2021 № 270, від 07.05.2021 №310, від 07.04.2021 №329, від 21.04.2021 №374, від 21.04.2021 №405, від 28.04.2021 №445, від 14.05.2021 №474 (зміни, внесені абзацами другим - четвертим пункту 2 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2021 №474, набирають чинності з 15.05.2021), №954 від 13.09.2021, №1003 від 20.09.2021, №981 від 22.09.2021, №1066 від 11.10.2021, №1096 від 20.10.2021, №1102 від 25.10.2021, №1240 від 24.11.2021, №1237 від 29.11.2021, №1246 від 02.12.2021, №1336 від 15.12.2021, №1407 від 29.12.2021, №1432 від 30.12.2021, №1435 від 30.12.2021, №1 від 12.01.2022, №140 від 09.02.2022, №229 від 23.02.2022, №249 від 11.03.2022, №311 від 18.03.2022, №318 від 19.03.2022, №369 від 26.03.2022, №372 від 26.03.2022, №488 від 29.04.2022, №594 від 17.05.2022, №597 від 17.05.2022, №630 від 27.05.2022 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з 19.12.2020 до 31.08.2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» та від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», від 18.08.2021 №889 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 і від 29.06.2021 №677.

В постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 990/20917/22 (№140/12235/21) колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18 березня 2020 року, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 80 000 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність у позивача заходів, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» (вул. Січових Стрільців, буд. 1-Б, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 41483541) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНА ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 41483541) податковий борг у розмірі 80000,00 гривень.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.