Рішення

від 22.04.2024 по справі 640/8072/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року справа №640/8072/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий кооператив «МАЯК» про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

31.05.2022 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий кооператив «МАЯК» (далі відповідач), в якій просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації офісної будівлі Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий комплекс «МАЯК», код ЄДРПОУ: 25385857, розташованого за адресою: вулиця Сирецька, 9 у Оболонському районі м. Києва, шляхом знеструмлення приміщення та накладення печаток на головний електрощит ПрАТ «БВК «МАЯК» та зобов`язання суб`єкта господарювання зупинити експлуатацію офісної будівлі, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що актом перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки від 24.01.2022 №2 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація об`єкта відповідача з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 (суддя Шулежко В.П.) відкрито провадження у адміністративній справі №640/8072/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

04.12.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 27.02.2023 №03-19/16127/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/8072/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/8072/22 передано 08.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 прийнято справу до провадження судді Парненко В.С.; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Київським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

04.04.2024 відповідач ознайомився з матеріалами справи, в тому числі позовною заявою та ухвалою від 12.12.2023 в приміщенні Київського окружного адміністративного суду, що підтверджується підписом представника позивача на клопотанні про ознайомлення.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у період з 11.01.2022 по 24.01.2022 посадовими особами Оболонського районного управління Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий кооператив «МАЯК», про що складено акт від 24.01.2022 №2.

В акті зафіксовано низку порушень щодо додержання Приватним акціонерним товариством «Будівельно-виробничий кооператив «МАЯК» вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- п. 1.4. глава 1 розділ ІІІ ППБУ - відстань від автостоянки до будівлі становить менше 9 м (п. 15.2.10, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»);

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - під час експлуатації об?єктів дозволено зниження рівня пожежної безпеки, а саме коридори поверхів, які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення та не розбиті на відсіки протипожежними перегородками 2-го типу з дверми через кожні 60 метрів порушення ДБН В.1.1-7;

- стаття 57 КЦЗУ - приміщення використовуються без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб?єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки протипожежного стану підприємства, об?єкта (складські виробничі приміщення);

- п. 1.2., глава, 1, розділ V ППБУ - складські приміщення дообладнано системами протипожежного захисту (автоматичною установкою пожежогасіння) відповідно до ДБН B.2.5-56:

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - під час експлуатації об?єктів дозволено зниження рівня пожежної безпеки, а саме: ширина сходових маршів менше 1,2м порушення ДБН В.2.2-9;

- п.2.3. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - в складських приміщеннях клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод;

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - під час експлуатації об?єктів дозволено зниження рівня пожежної безпеки, а саме ширина загальних коридорів на другому поверсі влаштована без урахування ширини дверних полотен при двосторонньому відкриванні дверей по напрямку із приміщень в коридор;

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - під час експлуатації об?єкта не забороняється зниження рівня його пожежної безпеки (з приміщень чотирьох поверхової частини будівлі та трьох поверхової частини будівлі не передбачено другий евакуаційний відповідно ДБН В.1.1-7);

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - дозволено зменшувати висоту дверей на шляхах евакуації з будівлі менше 2-х метрів порушення ДБН В. 1.1-7;

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - дозволено зменшувати ширину дверей на шляхах евакуації з будівлі менше 0,8 метрів, порушення ДБН В. 1.1-7;

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - під час експлуатації об?єкта не забороняється зниження рівня його пожежної безпеки (конструкції елементи суміщених покриттів кровлі не виконані як для будівлі II-го ступеню вогнестійкості порушення ДБН В. 1.1-7);

- п. 2.30. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - на сходовій клітці встановлено прилад опалення на висоті менше 2,2 від поверхні проступів та сходової площадки;

- п. 9.1 глава 2 розділ IV ППБУ - в складських приміщеннях допускається зберігання продукції без проходів, навалом;

- п. 9.1 глава 2 розділ IV ППБУ - ширина проходів між штабелями в складських приміщеннях менше 1 метру;

- п. 9.1 глава 2 розділ IV ППБУ - ширина проходів між стінами та штабелями в складських приміщеннях менше 0,8 метру;

- п. 1.15 глава 1 розділ IV ППБУ - електричні вмикачі силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори;

- п.1.8. глава 1 розділ IV ППБУ - в приміщеннях дозволяється експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

- п. 2.23. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - між сходовими маршами сходових клітин будівлі не передбачено проміжок завширшки у просвіті менше 75 мм порушення ДБН В.1.1-7;

- п. 2.22. глава 2 розділ ІІІ ППБУ - під час експлуатації об?єкта не забороняється зниження рівня його пожежної безпеки (не всі вікна сходових кліток типу СК1 не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів в порушення п 7.3.26 ДБН B.1.1-7);

- пп. 2.23. 2.37. глава 2 розділ ІІІ ППБУ в об?ємі сходової клітини типу СК1 влаштовано приміщення;

- п. 2.1, п. 2.1. глава 2 розділ V ППБУ - територія підприємства не в повному обсязі забезпечено зовнішнім протипожежним водогоном (ПГ, ПВ);

- пп. 2.23. 2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - відсутні двері, які відокремлюють сходову клітку від коридору будівлі;

- п. 2.31 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- п. 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ - в сходовій клітці дозволяється прокладання електропроводів та кабелів, які не відносяться для її освітлення;

- п. 2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - запасні виходи з приміщень не забезпечені замками, що легко відчиняються;

- п. 2.4 глава 2 розділ ІІІ ППБУ клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських будівель через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості не відповідає нормованій межі вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності);

- п.1.18 глава 1 розділ IV ППБУ - дозволяється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами в складських, виробничих приміщеннях;

- п.5 розділ II ППБУ - плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відкориговані;

- п.2.2 глава 2 розділ V ППБУ - пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (складські, виробничі приміщення);

- п. 2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - з коридорів поверхів будівлі не передбачено видалення диму та гарячих газоподібних продуктів загоряння порушення ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.2-9;

- п. 2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - сходові клітини не забезпечені природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах з вікнами, що відкриваються площею 1.2 м. кв;

- п. 2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - в будівлі ширина сходових площадок сходових клітин менше ширини сходових маршів в порушення вимог ДБН В.1.1-7;

- п.1.21 глава 1 розділ IV ППБУ - не проведено перевірку блискавкозахисту;

- п. 3.11 розділ V ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежними щитами з пожежним інвентарем з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м.кв. захищуваної площі.

Акт перевірки вручено головному інженеру відповідача ОСОБА_1 24.01.2022.

В графі «пояснення, зауваження або заперечення» головним інженером зазначено «будуть надані додатково».

Виявлення наведених порушень стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно із ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як видно з проаналізованих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено, що порушення законодавства, зафіксовані актом №2 від 24.01.2022, відповідачем не усунуті. Доказів протилежного суду не надано.

Суд враховує, що позивачем 28.02.2024 подано заяву до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про проведення повторної перевірки.

Проте станом на дату винесення рішення доказів проведення повторної перевірки не надано, суду надано достатньо часу для можливості подання до суду доказів проведення повторної перевірки.

Також, суд зазначає, що відповідачем не подано до суду жодних доказів на підтвердження усунення виявлених порушень.

У разі усунення виявлених порушень, відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 року у справі №820/10989/15 зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних у приписі, і прохання провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень. Матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення зазначені в приписі.

Отже, єдиним належним доказом, що звільняє суд від обов`язку застосування до відповідача заходів реагування за виявлені порушення є акт перевірки про усунення порушень. Проте, такого акту перевірки суду не надано.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №820/10989/15.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що наявність означених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки не створює реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2018 у справі №826/4267/16.

Відповідно до пп. 24, 33 частини 1 статті 2 КЦЗУ пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що виявлені порушення під час позапланової перевірки об`єктів Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий кооператив «МАЯК» створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 38620155) до Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий кооператив «МАЯК» (вул. Сирецька, буд. 9, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 25385857) про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації офісної будівлі Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий комплекс «МАЯК», код ЄДРПОУ: 25385857, розташованого за адресою: вулиця Сирецька, 9 у Оболонському районі м. Києва, шляхом знеструмлення приміщення та накладення печаток на головний електрощит ПрАТ «БВК «МАЯК» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 24.01.2022 №2.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.