Рішення

від 22.04.2024 по справі 320/6739/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року № 320/6739/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду ( контролю ) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кравчука Ігоря № 036126 від 10.10.2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою з приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» було стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Укртрансбезпеки Кравчука І. №036126 від 10.10.2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки при проведенні посадовою особою Укртрансбезпеки рейдової перевірки (перевірки на дорозі) у водія були наявні всі необхідні документи, передбачені ст.ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі яких водій у цей день виконував перевезення автомобільним транспортом. Зазначені документи у повному обсязі були надані водієм для перевірки посадовій особі Укртрансбезпеки на її вимогу. За вказаних обставин, у діях водія були відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, зокрема вимог ст.ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому підстави для накладення на ПП «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» адміністративно-господарського штрафу відсутні.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/6739/24 передана 08.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 р. адміністративну справу №320/6739/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В матеріалах справи наявний поданий 27.02.2024 відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі, вважає оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи даний спір, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.10.2023 р. начальник відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кравчук Ігор, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт стосовно Приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС», виніс постанову №036126 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за відсутність на момент проведення посадовою особою Укртрансбезпеки рейдової перевірки (перевірки на дорозі) витягу з дозволу та розкладу руху, за що передбачено відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем?єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 Положення Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об?єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки Renault Master, номерний знак НОМЕР_1 , який використовується автомобільним перевізником під час здійснення пасажирських перевезень, відповідно до інформаційної системи «Шлях» транспортний засіб марки Renault Master, номерний знак НОМЕР_1 перебуває на обліку за автомобільним перевізником ПП «Посполіта Сервіс».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з пунктом 4 Порядку №422 водій транспортного засобу зобов?язаний надати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред?являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія на руках, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Під час перевірки було встановлено, що автомобільним перевізником здійснюється регулярне перевезення пасажирів за маршрутом «Київ-Корсунь» та що на момент перевірки документи, визначені статтею 39 Закону № 2344-ІІ, відсутні, а саме: витяг з дозволу та розклад руху.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Форму дозволу, порядок його видачі та анулювання визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Наказом Міністерства транспорту та зв?язку України від 07 травня 2010 року №279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання» (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14 вересня 2016 року №316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок 279).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб?єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб?єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; г) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

Відповідно до пунктів 3.3-3.4 розділу ІІІ Порядку №279, до кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об?єктом конкурсу.

Дозвіл на перевезення та витяг (витяги) з нього підписуються головою Державної служби України з безпеки на транспорті або у разі його відсутності заступником голови Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до розподілу обов?язків.

Відповідно до пункту 3.6 Порядку №279, до витягу з дозволу на перевезення вносяться: найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; назва маршруту; номери рейсів; режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); термін дії дозволу на перевезення; дата видачі дозволу на перевезення; дата видачі витягу з дозволу на перевезення; розклад руху автобусів на маршруті (міжміські маршрути або приміські маршрути з кількістю оборотних рейсів до 40 включно протягом доби) або інтервали руху протягом доби (приміські маршрути з кількістю відправлень більше 40 протягом доби); інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів.

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року №1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Отже, під час здійснення перевезення водій повинен мати при собі витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршрутів загального користування затвердженого зразка, тобто, оригінал документу, виконаний на фірмовому бланку.

Законодавець чітко встановив обов?язок водія мати і надавати під час проведення перевірки працівникам Укртрансбезпеки обов?язкові документи визначені статтею 39 Закону №2344-II при здійсненні ним регулярних пасажирських перевезень, в тому числі і передбаченого п. 30 постанови Кабінету Міністрів України №176 витягу з дозволу (саме його оригінал), а автомобільного перевізника забезпечити його наявність у такого водія.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що станом на 15.09.2023, під час проведення працівником Укртрансбезпеки рейдової перевірки додержання ПП «Посполіта Сервіс» вимог законодавства про автомобільний транспорт, позивачем не було забезпечено водія транспортного засобу марки Renault Master д.н. НОМЕР_1 витягом з дозволу на перевезення та розкладу руху.

Жодних доказів у спростування наведеного позивачем не надано.

Суд окремо звертає увагу, що увесь зміст позовної заяви фактично зводиться до незгоди з оскаржуваною постановою, проте аргументів на підтвердження такої правової позиції не зазначено.

Так, на підставі виявленого порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.09.2023 №AP 011081.

З вищезазначеним актом водія було ознайомлено, про що свідчить особистий під водія в акті перевірки.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки позивачем порушено вимоги Закону №2344-III.

Непред?явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III, а тому відповідачем правомірно було винесено спірну постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу.

Крім того суд зазначає, що згідно із пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

26.09.2023 повідомленням від 22.09.2023 №72757/28/24-23, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308300180340, було викликано позивача для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.10.2023.

03.10.2023 лист отримано.

Відтак, у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, з моменту скоєння правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи та твердження позивача не свідчать про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а постанова 10.10.2023 №036126 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак скасуванню не підлягає.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.