КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2024 року м. Київ№ 640/4937/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Перлина Поділля-2005" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулосm Приватне підприємство «Перлина Поділля-2005» з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 № 5 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємству Перлина Поділля-2005;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 № 50 Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємству Перлина Поділля-2005;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 № 172 Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємству Перлина Поділля-2005;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 № 382 Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємству Перлина Поділля-2005;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 24.04.2018 № 132 Про поновлення, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємству Перлина Поділля-2005.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані накази про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, виданих позивачу, є протиправними та підлягають скасуванню, позаяк, законодавством, як протягом 2017 року так і у подальшому, не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр. Крім того, проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин не є особливою умовою, передбаченою дозволом. При цьому, стороною позивача акцентовано увагу на тому, що відновлення чинності п. 25 Положення № 865, мало місце лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 18.12.2017 № 1108 (набрала чинності 30.03.2018), якою п. 25 Положення № 865 викладено у новій редакції. З огляду на зазначене, що, оскільки станом на час прийняття відповідачем рішень (наказів) вимоги п. 25 Положення № 865 були нечинними, а підставою для зупинення дії спеціального дозволу є порушення зазначеної норми, то фактично були відсутні підстави вважати, що ПП «Перлина Поділля - 2005» допустило порушення умов користування надрами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 11.07.2022 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає про те, що підставою для зупинення дії спеціальних дозволів надрокористування, виданих позивачу Державною службою геології та надр України визначено вимоги п. 22 Порядку № 615 та пункту Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.1994. Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно щодо правомірності оскаржуваних наказів Держгеонадр у частині зупинення дії зазначених спеціальний дозвіл на підставі вимог п. 25 Положення № 865. Відповідач не погоджується з посиланнями позивача про те, що відповідачем застосовано п. 25 Положення № 865 у недіючій редакції, а тому, спірне рішення підлягає скасуванню, з огляду на те, що у цьому положенні, з огляду на мінливість модифікуючих факторів, та з метою оцінки встановлення та/або зміни промислового значення запасів ділянки надр на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах ділянки надр, зокрема, передбачено виконання регулярної державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.
З огляду на викладене, припис п. 25 Положення є обов`язковим до виконання, як такий, що забезпечує механізм прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей.
Таким чином, позивач, як суб`єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого-економічну оцінку ділянки надр, яка є невід`ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов`язок визначений державою в особі її уповноважених органів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2007 Приватне підприємство «Перлина Поділля-2005» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 4364, виданий Державною службою геології та надр України, з метою видобування піску, гравію Цвіклівецького родовища, яке розташоване в Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області.
Представником позивача були надіслані адвокатські запити № 03/22-зп від 14.01.2021 та № 04/22-зп від 14.01.2022 до Державної служби геології та надр України про надання інформації чи приймалося Держгеонадрами рішення (накази) про зупинення дії дозволу № 4364 та чи є наявні докази про надсилання вручення будь-яких листів, повідомлень щодо ознайомлення позивача з текстом/змістом таких розпорядчих документів.
01.02.2022 представником позивача було отримано відповідь на адвокатські запити від Державної служби геології та надр України за № 904/01/02-22 від 24.01.2022, в яких повідомлено, що станом на 20.01.2022, дія Дозволу № 4364, власником якого є Приватне підприємство «Перлина Поділля-2005», зупинена на підставі наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5. Дію вишевказаного дозволу зупинено з 01.03.2017.
Надалі, Державною службою геології та надр України, приймались наступні розпорядчі документи в яких також (серед інших) мова йшла про дозвіл № 4364, власником якого є Приватне підприємство «Перлина Поділля-2005»: наказ Держгеонадр від 01.02.2017 № 50 відтерміновано дату зупинення вищевказаного дозволу з 01.05.2017; наказ Держгеонадр від 19.04.2017 № 172, продовжено до 01.02.2018 термін на усунення порушень; наказом Держгеонадр від 28.08.2017 № 382, відтерміновано дату зупинення вищевказаного Дозволу до 01.02.2018; наказ Держгеонадр від 24.04.2018 № 132, відтерміновано дату зупинення вищевказаного дозволу до 01.02.2019.
Наказом Державної служби геології та надр України «Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172» від 28.08.2017 № 382, а саме: пунктом 59 Додатку 1 Приватному підприємству «Перлина Поділля -2005» відтерміновано до 01.02.2018 (зафіксовано майбутню дату зупинення) дії дозволу № 4364 від 12.09.2007 по Цвіклівецькому родовищу. Підстава для зупинення дії дозволу зазначена як порушення п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.
Наказом Державної служби геології та надр України «Про поновлення зупинення дій спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.04.2018 № 132, пунктом 34 Додатку 2 Приватному підприємству «Перлина Поділля -2005» відтерміновано до 01.02.2019 (зафіксовано майбутню дату зупинення) дії дозволу № 4364 віл 12.09.2007 по Цвіклівецькому родовищу, підстава для зупинення дії дозволу зазначена як порушення п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.
Позивач стверджує про те, що жодних офіційних листів-повідомлень чи копій відповідних наказів відповідача про зупинення дії дозволу на користування надрами № 4364, видане Державною службою геології та надр України, з метою видобуванням піску, гравію Цвіклівецького родовища, до моменту отримання такої інформації лише на підставі відповідних запитів, позивач не отримував.
Враховуючи те, що позивач не погоджується із зазначеними наказами Держгеонадр, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4364, виданого Державною службою геології та надр України 12.09.2007, з метою видобування піску, гравію Цвіклівецького родовища, яке розташоване в Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області, останній звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
За приписами ст. 15 та 19 зазначеного Кодексу надра надаються у постійне або тимчасове користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Так, ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Так, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV (далі - Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності").
Згідно із ч. 1 ст. 4 - 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У даному випадку, таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення № 1174, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (п. п. 9 п. 4 Положення № 1174).
Пунктом 9 Положення № 1174 визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
За приписами п. 4 Положення № 1174 відповідач видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами п. 22 Порядку № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 277 від 06.04.2016) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.
Згідно із ст. 45 Кодексу про надра для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вже встановлено судом, підставою для зупинення дії дозволу користування надрами позивачу, стало порушення вимог п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення №865).
Надаючи правову оцінку такій підставі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрати, суд зауважує, що п. 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26.03.2008) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.
Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції: "Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі: коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством; коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011.
Відповідно до положень пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 № 4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Крім того, у пункті 2 рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236, зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.
Часткове відновлення чинності пункту 25 Положення № 865 відбулось лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1108 «Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», якою в пункті 25 Положення № 865 були передбачені підстави проведення повторної експертизи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, за загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, та до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.05.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з цього правила закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України (Рішення від 13.05.1997 № 1-зп) також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
У Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення щодо порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
Тож, враховуючи те, що на час видачі оскаржуваних наказів вимоги п. 25 Положення № 865 були нечинними, а підставою для зупинення дії спеціального дозволу є порушення позивачем зазначеної правової норми, то, за висновками суду, фактично відсутні підстави вважати, що підприємство позивача допустило порушення умов користування надрами.
Зазначена правова позиція щодо застосування пункту 25 Положення № 865 викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 17.02.2021 у справі № 824/964/18-а, від 26.03.2021 у справі № 806/2722/16, від 15.07.2021 у справі № 816/1591/16, від 15 вересня 2021 року справа № 826/15691/18.
Відповідно до норм ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, судом враховується правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 807/14/18, в якій серед іншого, вказано на те, що з огляду на нечинність, на час виникнення спірних правідносин, п. 25 Положення № 865, недотримання вимог якого відповідачем стало підставою для зупинення дії виданого йому спеціального дозволу, та подальшого порушення питання щодо його анулювання у судовому порядку, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку по суті спору. Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на лист Державної фіскальної служби України від 03.06.2016 №9651/5/99-99-12-02-03-16 стосовно чинності пункту 25 Положення № 865, є безпідставним, оскільки зазначений орган не уповноважений надавати будь-які офіційні роз`яснення стосовно чинності актів уряду. Вказаний лист має лише інформаційний характер та не є обов`язковим до застосування оскільки не є підзаконним актом.
Ураховуючи вищевикладене суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є задоволення заявлених вимог у спосіб визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 № 5 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємству Перлина Поділля-2005 та інших наказів, як похідних від зазначеного та якими вносились зміни до наказу № 5 щодо строків зупинення дії дозволу та усунення порушень.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача не було доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів та зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, виданих позивачу.
Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Перлина Поділля-2005" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 № 5Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушеньв частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємствуПерлина Поділля-2005.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 № 50Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємствуПерлина Поділля-2005.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 № 172Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємствуПерлина Поділля-2005.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 № 382Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємствуПерлина Поділля-2005.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 24.04.2018 № 132Про поновлення, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушеньв частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2007 № 4364, виданого Приватному підприємствуПерлина Поділля-2005.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Приватного підприємства "Перлина Поділля-2005" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12405 грн (дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2024 |
Оприлюднено | 24.04.2024 |
Номер документу | 118525594 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Головенко О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні