Ухвала

від 22.04.2024 по справі 320/17027/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

22 квітня 2024 року справа № 320/17027/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ПН" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ПН" до Білоцерківської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

17.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-ПН" до Білоцерківської міської ради, в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення Білоцерківської міської рада Київської області, код ЄДРПОУ 26376300, № 5351-53-VIII від 28.03.2024 в частині розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону;

- зобов`язати Білоцерківську міську раду Київської області, код ЄДРПОУ 26376300, розглянути клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-ПН», код ЄДРПОУ 42498831, від 10 квітня 2024 р. щодо надання Позивачу земельної ділянки у користування на підставі договору оренди на позаконкурсних засадах, кадастровий номер 3220489500:02:026:0619, площа 12,7940, га якій знаходяться об`єкти нерухомого майна ТОВ «Партнер-ПН» з урахуванням висновків суду.

Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 5351-53-VIII від 28.03.2024 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону»;

- заборонити Білоцерківській міській раді Київської області вчиняти дії щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону.

Вказану позовну заяву та забезпечення позову зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 19.04.2024.

Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, оскільки зміст ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України вказує на те, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Позивач зазначає, що предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 5351-53-VIII від 28.03.2024 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону» та відмова у надання земельної ділянки у користування на позаконкурсних засадах. На думку позивача, у разі вирішення спору на користь позивача, відновлення порушеного права, яке полягає у вільному користуванні (доступу, проходу) земельною ділянкою, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна Позивача, майже не можливе. Невжиття таких заходів істотно ускладнить або унеможливить взагалі здійснення господарської діяльності Позивача, а поновлення порушених прав буде тривалим.

Вказує, що наведені обставини дають підстави для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/7496/18, від 14.05.2020 у справі № 640/20626/18.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Суд зазначає, що правомірність та оцінка спірного рішення Білоцерківської міської рада Київської області № 5351-53-VIII від 28.03.2024 в частині розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону, підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті щодо оскарження такого рішення та буде надана судом за результатами розгляду справи.

При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи, означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

При цьому суд зазначає, що позивачем не наведено аргументованих доводів на підтвердження того, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, виходячи з предмету позову. Так само не розкрито у заяві доводів позивача про те, що у випадку забезпечення позову позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав. Отже доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

Суд також звертає увагу, що згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, суд вважає, що покладені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини у вигляді неможливості виконання рішення суду після завершення будівництва та порушення приватних інтересів, не врахованих при наданні містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, - не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів, а решта підстав заяви про забезпечення позову повністю дублює підстави самого адміністративного позову та зводиться до протиправності оскаржуваних містобудівних умов - є спірними та підлягають дослідженню в межах судового розгляду справи.

У зв`язку з цим, задоволення заяви позивача на підставі зазначеної обставини (очевидна ознака протиправності спірного рішення) є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

Водночас, відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вважає, що задоволення заяви позивача про забезпечення позов на підстави викладених ним обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.

Будь-які інші підстави необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем не зазначені.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ПН" про забезпечення позову від 17.04.2024 у справі №320/17027/24 шляхом зупинення дії рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 5351-53-VIII від 28.03.2024 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону», заборони Білоцерківській міській раді Київської області вчиняти дії щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0619 за адресою: вулиця Максима Глазкова, місто Біла Церква, Білоцерківський район з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону, слід відмовити.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ПН" від 17.04.2024 у справі №320/17027/24, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 22.04.2024.

Суддя Кушнова А.О.