Ухвала

від 19.04.2024 по справі 380/8146/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

19 квітня 2024 рокусправа №380/8146/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду через свого представника звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб №638 від 01.03.2024 р. про виселення ОСОБА_1 із тимчасових споруд зі збірних модулів;

- зобов`язати Центр соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб продовжити термін проживання ОСОБА_1 в модульному містечку на АДРЕСА_3 );

- стягнути з Відповідача - Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб судовий збір.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Отже, систему адміністративних судів в Україні утворено для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному, при цьому реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, позивач, ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 15.09.2022 р. №1333-5002141382 та фактично проживає за адресою

АДРЕСА_4 відповідачем прийнято наказ №638«Про виселення внутрішньо переміщених осіб», відповідно до якого наказано виселити гр. ОСОБА_1 із тимчасових спорудах зі збірних модулів, які знаходяться на території орієнтовною площею 1,95 га (у межах громадського центру Сихова) на АДРЕСА_3 ) призначених для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб враховуючи умови договору про користування тимчасовими спорудами зі збірних модулів, призначених для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, який укладений 08.02.2023 та завершився 08.08.2023 р. у зв`язку із чим укладено додатковий договір 09.08.2023 р., який завершив строк своєї дії 09.02.2024 року. В подальшому здійснено пролонгацію з 10.02.2024 р. до 10.08.2024 р.

Позивач вважаючи, наказ Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб №638 від 01.03.2024 р. про виселення ОСОБА_1 із тимчасових споруд зі збірних модулів, є протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що у даній справі спір пов`язаний з реалізацією житлових прав особи, зокрема прав на користування житловим приміщенням, тобто із правом цивільним.

Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

З урахуванням зазначеного, правовідносини у вказаній справі не носять публічно-правового характеру.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, яке виникає з житлових відносин, що включають право на тимчасове проживання, тому цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 319 КАС України, порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

За таких обставин, враховуючи те, що фактично спір в даній справі є між позивачем та відповідачем з приводу виселення внутрішньо переміщеної особи, яка поселена на підставі договору про користування тимчасовими спорудами зі збірних модулів , то відповідно такий спір повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства, оскільки під час розгляду справи неодмінно виникне необхідність у встановленні дотримання як відповідачем так і позивачем умов договору про користування тимчасовими спорудами зі збірних модулів, призначених для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, а зазначені обставини не можуть встановлюватись в рамках адміністративного судочинства.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із житлових відносин, здійснюється у визначеному Цивільним процесуальним кодексом України порядку, суддя дійшла висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 170, 241-243, 248, 256, 294-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяКухар Наталія Андріївна