Рішення

від 22.04.2024 по справі 380/6356/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 рокусправа № 380/6356/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, автодорога Київ-Чернігів- Нові Яриловичі 25 кілометр, ЄДРПОУ 41604018) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка, Т, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» до Львівської митниці, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA209000/2023/100714/2 від 16.11.2023; № UA209000/2023/100772/2 від 15.12.2023 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002947; № UA209230/2023/003138.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 136,86 Долар США за одиницю ( або 2,35 Долар США/ кг.) 15.11. 2023 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи: лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 15.11.2023. Позивачем надано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості Товару за першим методом - за ціною договору, у декларації № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023. Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA209230/2023/002947 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100714/2 від 16.11.2023, яким митну вартість товару визначено за резервним методом (6) на рівні 3,01 Долари США /кг. В МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні на рівні 165,90 Долар США за одиницю ( або 2,78 Долар США/ кг.) 15.12.2023на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи: лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 15.12.2023. Позивачем надано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості Товару за першим методом - за ціною договору, у декларації № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023. Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA209230/2023/003138 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100772/2 від 15.12.2023, яким митну вартість товару визначено за резервним методом (6) на рівні 3,01 Долари США /кг. Відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. До митного оформлення була надані документи на підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом Gdansk (Польща) до пп Чоп (Україна). Вважає, що вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до вимог Митного кодексу замовлення покупця не е документом, що підтверджує митну вартість. Крім того відповідно до умов контракту подання замовлення Покупцем в письмовому вигляду - не передбачено. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено. Відповідно до вимог Митного кодексу Заявка на надання транспортно-експедиційних послуг є документом, що підтверджує митну вартість. Здійснення оплати послуг перевезення пізніше узгодженої договором дати - може свідчити про порушення договору , в частині термінів оплати, проте не може свідчити про заниження митної вартості. Виконання чи не виконання умов договору виходить з договірних правовідносин між позивачем як покупцем та продавцем. Львівська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод. Позивачем до митного оформлення був наданий Сертифікат про походження товару 23С3705В0114/00517 від 27.09.2023. При складанні сертифікату Постачальником була допущена технічна помилка, а саме не вірно зазначено дату проформи Інвойс, а саме зазначено проформи Інвойс WD202309039 від 27.09.2023 замість вірного WD202309039 від 06.09.2023. Зміст інформації, яка внаслідок технічної помилки не була зазначена в декларації, проте може бути встановлений на основі відомостей з допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі та з інших документів, що були надані до митного оформлення. Наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст інформації, яка помилково не була вказана, може бути встановлений на основі відомостей з інших документів, поданих до митного контролю. Відповідно наявність технічної помилки у документі не впливає на його доказову силу. В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи, оскільки Митницею було здійснене митне оформлення товару. Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару. Неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах, відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення всіх складових митної вартості, визначеної за основним методом, та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. За результатами встановлених розбіжностей декларанту у всіх випадках надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: 1.(МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023) -МД від 20.06.2023 № UA204040/2023/003038, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,01 дол. США за кг 2.(МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023) - МД від 20.06.2023 № UA204040/2023/003038, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,01 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. У графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом, а також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Ухвалою судді від 26 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.07.2022 між ТОВ «ТБР Імпорт» (Покупець) та «SHANDONG WANDA ВОТО TYRE CO.,LTD» Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № TBR- ВОТО 2022 від 06.07.2022 відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини, диски Виробник: «SHANDONG WANDA ВОТО TYRE CO.,LTD» у кількості та по цінам, вказаним у Комерційних Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються згідно Інвойс.

Сторони узгодили поставку Товару партіями.

1. Партія 1 (МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023 ):

На підставі проформи № WD202308077 від 09.08.2023 відповідно до умов договору ТОВ « ТБР Імпорт» здійснило попередню оплату, платіжне доручення №20 від 16.08.2023; №21 від 18.08.2023; № 22 від 21.08.2023; № 23 від 25.08.2023.

З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № WD202308077 від 30.08.2023 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару: кількість Товару 1014 шт., вартість товару на умовах CFR (GDANSK) 124410,02 Доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана електронна митна декларація №23UA209230121045U4 від 14.11.2023, яка була подана разом з усім пакетом необхідних супровідних документів, в т.ч.:

В МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 136,86 Долар США за одиницю ( або 2,35 Долар США/ кг.)

15.11. 2023 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивач надав додаткові документи, а саме лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 15.11.2023.

Відповідач за результатами опрацювання поданої МД та документів прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100714/2 від 16.11.2023 яким митну вартість товару визначено за резервним методом (6) на рівні 3,01 Долари США /кг та виніс картку відмови у прийнятті митної декларації №UA209230/2023/002947.

Не погоджуючись з рішенням митного органу Позивач подав до Митниці нову МД № 23UA209230121700U1 від 16.11.2023 за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Партія 1 ( МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023).

З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № WD202309039A від 27.09.2023 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару: кількість Товару 250 шт., вартість товару на умовах FOB ( QINGDAO) 33500,00 Доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана електронна митна декларація № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023.

Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.:

-Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 27.09.2023;

-Рахунок-проформа (Proforma invoice) №WD202309039 від 06.09.2023;

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №WD202309039A від 27.09.2023;

-Коносамент (Bill of lading) №BW23090532 від 01.10.2023;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №074 від 06.12.2023;

-Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С3705В0114/00517 від 27.09.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №027590 від 20.11.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №028162 від 28.11.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги FSE- SGA/2023/12/00000185 від 06.12.2023;

-Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати

транспортно-експедиційних послуг №35 від 06.12.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 06.12.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1450 від 28.11.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 06.12.2023;

-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 27.09.2023;

-Розрахунок ціни (калькуляція) № WD202309039A від 27.09.2023;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №TBR -ВОТО 2022 від 06.07.2022;

-Договір (контракт) про перевезення № 1622-Т/23 від 27.09.2023;

-Договір (контракт) про перевезення № 20231206/1 від 04.12.2023;

-Договір (контракт) про перевезення Б/Н від 26.09.2022;

-Копія митної декларації країни відправлення №435020230000086780 від 29.09.2023;

В МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні на рівні 165,90 Долар США за одиницю ( або 2,78 Долар США/ кг.)

15.12.2023на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивач надав додаткові документи, а саме лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 15.12.2023.

Відповідач за результатами опрацювання поданої МД та документів прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100772/2 від 15.12.2023, яким митну вартість товару визначено за резервним методом (6) та виніс картку відмови у прийнятті митної декларації № UA209230/2023/003138 на рівні 3,01 Долари США /кг.

Не погоджуючись з рішенням митного органу Позивач подав до Митниці нову МД № 23UA209230130598U9 від 15.12.2023 за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняті Львівською митницею Державної митної служби України № UA209000/2023/100714/2 від 16.11.2023, № UA209000/2023/100772/2 від 15.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002947; № UA209230/2023/003138.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо порушення зазначеного у рішенні від 27.10.2023 №UA209000/2023/100673/2 про те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана електронна митна декларація №23UA209230121045U4 від 14.11.2023.

Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.:

-Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 30.08.2023;

-Рахунок-проформа (Proforma invoice)№ WD202308077 від 09.08.2023;

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №WD202308077 від 30.08.2023;

-Коносамент (Bill of lading) № 229876806 від 03.09.2023;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №052 від 08.11.2023;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №090 від 08.11.2023;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №433 від 08.11.2023;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №966 від 08.11.2023;

-Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С3705В0114/00450 від 30.08.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №20 від 16.08.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №21 від 18.08.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №22 від 21.08.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №23 від 25.08.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №09/11/2023 від 08.11.2023;

-Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №2 від 10.11.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10112023 від 10.11.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 13.11.2023;

-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 30.08.2023;

-Розрахунок ціни (калькуляція) № WD202308077 від 30.08.2023;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №TBR -ВОТО 2022 від 06.07.2022;

-Договір (контракт) про перевезення №20231106/4 від 06.11.2023;

-Договір (контракт) про перевезення № Б/Н від 24.10.2023;

-Копія митної декларації країни відправлення № 435020230000076967 від 30.08.2023;

В МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 136,86 Долар США за одиницю ( або 2,35 Долар США/ кг.)

15.11. 2023 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивач надав додаткові документи, а саме лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 15.11.2023.

Під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:

1. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100714/2 (МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023):

- довідка про транспортні витрати від 13.11.2023 б/н є довідковим а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, не надано. Відомості щодо витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку, проте така інформація відсутня;

Загальна примітка "використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку" Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ під пунктом 2 містить наступне положення: "Для цілей цієї Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті'. Оскільки документ під назвою "довідка транспортних витрат" не є бухгалтерським документом, що підтверджує вартість наданих послуг з перевезення товару, відповідно до чинного законодавства України, він не може слугувати документом, що підтверджує числове значення відповідних витрат.

- відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 №TBR-BOTO2022 термін доставки товару до порту відвантаження обмежується ЗО календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем. Вказаний документ декларантом не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування 24.10.2023 під кожне конкретне перевезення Клієнт надає Експедитору Заявку в якій обумовлюються істотні умови транспортно-експедиторського обслуговування. Такий документ декларантом не надано митному органу.

2. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100772/2 (МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023):

- відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 №TBR-BOTO2022 термін доставки товару до порту відвантаження обмежується ЗО календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем. Такий документ декларант не надав митному органу;

- відповідно до вимог п. 2.1 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.09.2023 №1622-Т/23 організація виконання послуг перевезення здійснюється на підставі Заявки, яка є невід`ємною частиною договору таку заявку не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 4.3 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.09.2023№1622-Т/23оплата послуг перевезення здійснюється протягом 3 банківських днів на умовах передоплати на підставі рахунків виставлених експедитором (рахунок №027590 від 20.11.02023, рахунок №028162 від 28.11.2023). Однак, станом на 15.12.2023 декларант не надав банківського платіжного документу, що являється порушенням вимог вказаної угоди;

- у п. 4 Рамкової угоди б/н від 26.09.2022 визначено, що експедиторські послуги мають надаватись на підставі індивідуального замовлення. На момент митного оформлення такий документ не надано митному органу;

- у гр. 10 сертифікату походження від 27.09.2023 №23С3705В0114/00517 вказано номер рахунку №WD202309039 від 27.09.2023, фактично до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру від 27.09.2023 №WD202309039A.

Відповідач зазначає, що на вимогу митного органу декларант не надав жодного додаткового документу.

У відзиві відповідач зазначає, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією і на підставі цього встановили невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Дальше відповідач вказує, що обов`язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. При цьому для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Однак митний орган повинен був зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття.

Зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи помилковим.

Щодо твердження відповідача в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100714/2 (МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023) про те, що довідка про транспортні витрати від 13.11.2023 б/н є довідковим а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, не надано. Відомості щодо витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку, проте така інформація відсутня.

Суд встановив, що до митного оформлення позивач надав документи на підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом Gdansk (Польща) до пп Чоп (Україна ).

На підтвердження витрат по вантажно-розвантажуванню контейнерів та супутніх витрат в порту (Gdansk ) Польша позивач надав Довідку про транспортні витрати № 10112023 від 10.11.2023, що містить дані про вартість перевантаження товару з контейнерів в порту Gdansk (Польща), містить номер коносаменту (229876806), містить номери контейнерів (MRSU3701090; MRSU3272966;SUDU6909433;MSKU0421052) що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

На підтвердження транспортних витрат, з порт Gdansk (Польша) до пп Чоп(Україна ) надана Довідка про транспортні витрати №б/н від 13.11.2023, що містить дані про вартість перевезення, містить номер автотранспортного засобу яким здійснювалось перевезення ( НОМЕР_1 /АС2613ХО; AC5528HH/AC3116XF; НОМЕР_2 /AC2742XF; AC3084HK/AC6133XF), містить номер та дату CMR (№052 від 08.11.2023; №090 від 08.11.2023; №433 від 08.11.2023; №966 від 08.11.2023), містить посилання на Інвойс (WD202308077 від 30.08.2023), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Інших витрат пов`язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, тощо Позивач не ніс.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Додатково витрати на транспортування підтверджують, зокрема: договір № Б/Н від 24.10.2023; рахунок на оплату № 09/11/2023 від 08.11.2023; банківський платіжний документ № 2 від 10.11.2023; договір (контракт) про перевезення № 20231106/4 від 06.11.2023; рахунок на оплату № 556 від 17.11.2023; акт виконаних робіт № 907 від 17.11.2023; банківський платіжний документ № 791 від 20.11.2023; договір №б/н від 24.10.2023; рахунок на оплату № 09/11/2023 від 08.11.2023; банківський платіжний документ № 2 від 10.11.2023; договір (контракт) про перевезення № 20231106/4 від 06.11.2023; були надані до митного оформлення, що підтверджує також перелік документів наведений в картці відмові та рішенні про корегування митної вартості т.б. були наявні у відповідача на дату винесення оскаржуваного рішення; рахунок на оплату № 556 від 17.11.2023; акт виконаних робіт № 907 від 17.11.2023; банківський платіжний документ №791 від 20.11.2023, які були оформлені після завершення митного оформлення товарів згідно з умовами ведення позивачем господарської діяльності, а їх оформлення не залежало від самого позивача. Тому з об`єктивних причин зазначені документи не могли бути подані до митного оформлення.

Інших витрат пов`язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, тощо Позивач не ніс. Таким чином вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 № TBR-BOTO2022, зазначено що термін доставки товару до порту відвантаження обмежується 30 календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.

Замовлення покупця не є документом, що підтверджує митну вартість.

Згідно з статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-Фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Стосовно зауважень відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування 24.10.2023 визначено, що під кожне конкретне перевезення Клієнт надає Експедитору Заявку в якій обумовлюються істотні умови транспортно-експедиторського обслуговування. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.

Підтвердження факту видачі заявки та умов перевезення самим експедитором є узгодження цих умов з іншими документами (акт наданих послуг, рахунок, договір, CMR, платіжне доручення), які повністю підтверджують у своїй сукупності надання послуг саме у тому обсязі, у якому це відображено у транспортних документах.

Заявка на надання транспортно-експедиційних послуг не є документом, що підтверджує митну вартість.

На підтвердження витрат за договором № Б/Н від 24.10.2023 Позивач до митного оформлення надав Довідку про транспортні витрати № 10112023 від 10.11.2023; рахунок на оплату № 09/11/2023 від 08.11.2023; банківський платіжний документ № 2 від 10.11.2023, що підтверджують понесені Позивачем витрати за договором Б/Н від 24.10.2023 .

Партія 2 (МД Ns23UA2O923O13Q223UO від 14.12.2023 ), щодо якої було прийняте рішення про корегування митної вартості №UA209000/2023/100772/2 від 15.12.2023 :

В рішенні про корегування митної вартості відповідач зазначив: відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 №TBR-BOTO2022, зазначено що термін доставки товару до порту відвантаження обмежується ЗО календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.

Замовлення покупця не є документом, що підтверджує митну вартість.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 2.1 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.09.2023 №1622-Т/23 організація виконання послуг перевезення здійснюється на підставі Заявки, яка є невід`ємною частиною договору - не надано митному органу.

Підтвердження факту видачі заявки та умов перевезення самим експедитором є узгодження цих умов з іншими документами (акт наданих послуг, рахунок, договір, CMR, платіжне доручення), які повністю підтверджують у своїй сукупності надання послуг саме у тому обсязі, у якому це відображено у транспортних документах.

На підтвердження витрат за договором № 1622-Т/23 27.09.2023 Позивач до митного оформлення надав Довідку про транспортні витрати № 1450 від 28.11.2023; Рахунок на оплату №027590 від 20.11.2023 та № 028162 від 28.11.2023; що підтверджують понесені Позивачем витрати за договором 1622-Т/23 27.09.2023 .

В Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100772/2 (МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023 відповідач зазначає, що відповідно до вимог п. 4.3 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.09.2023 №1622-Т/23 оплата послуг перевезення здійснюється протягом 3 банківських днів на умовах передоплати на підставі рахунків виставлених експедитором (рахунок №027590 від 20.11.02023, рахунок №028162 від 28.11.2023). Однак, станом на 15.12.2023 декларант не надав банківського платіжного документу, що являється порушенням вимог даної угоди.

Позивач стверджує, що ним були порушені умови договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.09.2023 №1622-Т/23, в частині термінів оплати послуг, однак здійснення оплати послуг перевезення пізніше узгодженої договором дати може свідчити про порушення договору , в частині термінів оплати, проте не може свідчити про заниження митної вартості. Виконання чи не виконання умов договору виходить з договірних правовідносин між позивачем як покупцем та продавцем.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що Львівська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

В рішенні про корегування митної вартості відповідач зазначає, що відповідно до вимог п. 4 Рамкової угоди б/н від 26.09.2022 визначено, що експедиторські послуги мають надаватись на підставі індивідуального замовлення. Проте на момент митного оформлення даний документ не надано митному органу;

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Індивідуальне замовлення на надання транспортно-експедиційних послуг не є документом, що підтверджує митну вартість.

На підтвердження витрат за договором № б/н від 26.09.2022 Позивач до митного оформлення надав Довідку про транспортні витрати № Б/Н від 06.12.2023; Рахунок на оплату № FSE-SGA/2023/12/00000185 від 06.12.2023; банківський платіжний документа № 35 від 06.12.2023, що підтверджують понесені Позивачем витрати за договором б/н від 26.09.2022 .

Щодо твердження митного органу про те, що у гр. 10 сертифікату походження від 27.09.2023 № 23С3705В0114/00517 вказано номер рахунку НОМЕР_3 від 27.09.2023, фактично до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру від 27.09.2023 № WD202309039A.

Позивач до митного оформлення надав Сертифікат про походження товару 23С3705В0114/00517 від 27.09.2023.

Позивач стверджує, що при складанні сертифікату Постачальником була допущена технічна помилка, а саме не вірно зазначено дату проформи Інвойс, а саме зазначено проформи Інвойс WD202309039 від 27.09.2023 замість вірного WD202309039 від 06.09.2023.

Зміст інформації, яка внаслідок технічної помилки не була зазначена в декларації, проте може бути встановлений на основі відомостей з допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі та з інших документів, що були надані до митного оформлення.

Наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст інформації, яка помилково не була вказана, може бути встановлений на основі відомостей з інших документів, поданих до митного контролю. Відповідно наявність технічної помилки у документі не впливає на його доказову силу.

Наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган не аргументував, як зазначені обставини впливають на числові значення митної вартості товарів, що було подано до митного оформлення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

1.(МД № 23UA209230121045U4 від 14.11.2023) - МД від 20.06.2023 № UA204040/2023/003038, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,01 дол. США за кг,-

2.(МД № 23UA209230130223U0 від 14.12.2023) - МД від 20.06.2023 № UA204040/2023/003038, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,01 дол. США за кг.

Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї декларації, а не будь-якої іншої. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення та картки відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/100714/2 від 16.11.2023; № UA209000/2023/100772/2 від 15.12.2023 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002947; № UA209230/2023/003138.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, автодорога Київ-Чернігів- Нові Яриловичі 25 кілометр, ЄДРПОУ 41604018) судовий збір у розмірі 10089,62 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович