Рішення

від 10.04.2024 по справі 380/18276/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

справа №380/18276/21

провадження № П/380/30046/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої-суддіЧаплик І.Д.секретар судового засіданняСенчук Л.Ю.за участю:

представника позивача Любченко Т.С.

представника відповідача Щирба Р.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Львові в режимі відеоконференцзв`язку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТОБУД ІНВЕСТ до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, -

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю МІСТОБУД ІНВЕСТ (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 127/23; ЄДРПОУ: 39514973) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090), у якому просить:

визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21454/13-01-07-06, податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21457/13-01-07-06.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень контролюючим органом вказано заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 2019 по 2021 роки, оскільки ТОВ МІСТОБУД ІНВЕСТ оформляло господарські операції з ризиковими контрагентами, зазначені операції, на думку контролюючого органу, реально не відбувались, перевіркою не встановлено отримання послуг від цих контрагентів, а надані до перевірки документи не відображають реальний рух активів між підприємствами. Позивач заперечує встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства щодо нереальності господарських операцій із контрагентами ТзОВ Галичина Лісбуд, ТзОВ Аверс Форвард, ТзОВ Прімавера Траст, ТзОВ Делікт Промгруп у 2019 році, з TзOB Е.Р.А., ТзОВ Бульдозербудгруп, ТзОВ Астбуд та з ТзОВ БК Будівельний Майданчик у 2021 році, оскільки всі первинні бухгалтерські документи складені належним чином та є в наявності, факт отримання опалубки в оренду та використання її у своїй господарській діяльності підтверджується актами приймання-передачі обладнання; актами надання послуг; рахункуми-фактурами; виписками з банківського рахунку; картками рахунку 631; податковими накладними та укладеними договорами з генпідрядниками по виконанню підрядних робіт, при яких використовувалоя орендоване обладнання, тобто господарські операції були реальними та підтверджуються необхідною первинною документацією. Водночас контролюючий орган сформував висновки про порушення податкового законодавства позивачем на підставі наявної негативної податкової інформації стосовно контрагентів позивача, незважаючи на фактичний рух активів між товариствами. Позивач вважає, що порушення контрагентом вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку у вартості придбаної послуги за можливу неправомірну діяльність його контрагента. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №21454/13-01-07-06 від 30.09.2021. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №21457/13-01-07-06 від 30.09.2021.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у справі № 380/18276/21 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2023 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі 380/18276/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи було направлено до Львівського окружного адміністративного суду супровідним листом від 29.11.2023 та отримано судом 20.12.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу від 20.12.2023 визначено суддю для розгляду справи Чаплик І.Д.

Ухвалою суду від 25.12.2023 прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2024.

22.01.2024 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Пояснення обгрунтовані тим, що під час проведення перевірки ТзОВ «Містобуд Інвест» встановлено завищення податкового кредиту за рахунок не підтвердження оформлених операцій з ризиковими контрагентами, а саме: перевіркою встановлено відсутність придбання ТзОВ «Галичина Лісбуд» послуг оренди обладнання чи операцій із придбання даного обладнання протягом періоду діяльності; ТзОВ «Е.Р.А.» не могло фактично здійснювати господарські операції з надання послуги оренди різного роду обладнання для ТзОВ «Містобуд Інвест» в значній кількості з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для здійснення даних робіт; встановлено придбання ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТзОВ «Е.Р.А.» послуг оренди обладання у контрагентів, в яких відсутнє придбання оренди відповідного обладнання, відсутні основні засоби та трудові ресурси, такі контрагенти декларують операції із підміною товарних позицій для надання вигоди третім особам; зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг; не представлено документів щодо транспортування товару та встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків; по контрагентах позивача прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Вказує, що проведеним аналізом представлених до перевірки копій первинних документів на підтвердження взаєморозрахунків з ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТзОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТзОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» встановлено ряд факторів, що свідчать про їх дефектність, а саме: згідно представлених копій актів наданих послуг оренди різного роду обладнання у значній кількості, свідчить про значні об`єми наданого в оренду обладнання, для транспортування та встановлення якого необхідна достатня кількість трудових та технічних ресурсів, однак до перевірки не представлено в повному обсязі супровідних документів, необхідних для виконання наданих послуг. відсутність у вищеперелічених контрагентів достатньої чисельності працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій; відсутність основних засобів та орендованих засобів, необхідних для здійснення задекларованих операцій; відсутність залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, а також залучення до робіт третіх (сторонніх) осіб. Таким чином, враховуючи реальний час здійснення операцій з ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербуд», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» відсутність майна та достатньої кількості трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій, перевіркою не підтверджується факт придбання ТОВ «Містобуд Інвест» товарів та послуг від ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербуд», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» за період з 01.01.2017 по 31.03.2021. Отож, встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операції з придбання товарів та послуг у ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» не дають права ТОВ «Містобуд Інвест» на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних від наведених контрагентів. Також зазначає, що оплата за нереальною операцією з придбання товарів, робіт, послуг не може впливати на визначення витрат згідно з п. 6 П(С)БО 16, оскільки валюта балансу залишається незмінною, тобто не відбувається зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства. Отже, в порушення вимог п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Кодексу ТзОВ «Містобуд Інвест» завищено витрати в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 220 854 грн. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

24.01.2024 представником позивача подано клопотання про долучення доказів у справі, за змістом якого на виконання вимог постанови касаційної інстанцвій представник позивача просить в підтвердження факту використання придбаних за договорами поставки та оренди будівельних матеріалів у господарській діяльності долучити копії господарських документів, які пов`язані з організацією складського обліку на підприємстві, договори, укладені з генпідрядниками про виконання підрядних робіт, при виконанні яких використовувалося придбані ТМЦ, видаткові накладні, акти наданих послуг, податкові накладні та інші бухгалтерські документи, а саме Наказ про створення постійно-діючої комісії по списанню ТМЦ; Наказ про призначення виконроба, матеріально-відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, обробку, переміщення та використання в процесі виробництва/будівництва; Інвентаризаційний опис від 31.03.2020; Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на обє`кті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом; Акт списання будівельних матеріалів; матеріальний звіт по матріалах за 3 квартал 2020 року на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул.Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом; Акт списання будівельних матеріалів.

20.02.2024 представник відповідача подала додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивач на виконання вимог Верховного Суду так і не надано будь-яких відомостей чи первинних документів, що підтверджують переміщення придбаного в оренду обладнання. Вищезазначені докази не дають розуміння чиїми силами відбувалося транспортування товарів. Також, позивачем не надано жодного пояснення щодо реальної можливості у контрагентів позивача здійснювати поставку товару/послуг на користь останнього, в зв`язку з відсутністю у контрагентів достатньої чисельності працівників, основних фондів, орендованих засобів, а також відсутність залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб; щодо неможливості встановлення законного джерела походження товару, який передавався в оренду/продавався по ланцюгу постачання, а також надання контрагентами послуг з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що в подальшому реалізуються на адресу інших суб`єктів господарювання шляхом придбання одного виду товару (відсутністю його реалізації) та реалізацію інших видів товарів (робіт); щодо особи, яка надавала товари, замовлені позивачем, та за яким саме критерієм обиралися дані контрагенти.

22.02.2024 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких на спростування зауважень суду касаційної інстанції описано спірні господарські операції та подано додаткові докази в підтвердження їх реальності. Зокрема, зазначено, що ТОВ «МІСТОБУД ІНВЕСТ» (код за ЄДРОПОУ 39514973) веде свою господарську діяльність з 2015 року, а основним видом діяльності Товариства є виробництво та комплектація електророзподільної та контрольної апаратури (яка не потребує ліцензування), виробництво та будівництво житлових та виробничих будівель. З метою здійснення своєї господарської діяльності закуповує великі обсяги електро-матеріалів та комплектуючих в залежності від потреб виробництва, орендує приміщення загальною площею 600 квадратних метрів за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, має всі необхідні дозволи, сертифікати відповідності якості ГОСТ та ДСТУ. Здійснення госпордарських операцій з ризиковими контрагентами пояснює їх пошуком через інтернет-мережу, відсутністю систематичності відносин з ними та розірвання відносин після з`ясування негативної податкової інформації про таких конрагентів. Вважає, що застосування до позивача відповідальності виключно з підстав недобросовісності контрагентів суперечить рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010, заява №6689/03), за змістом яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит з податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Щодо руху придбаного/орендованого товару та встановлення чи насправді зазначені в договорах послуги/товари були отримані, а також наявності/відсутності товарно-транспортних накладних, представник позивача зазначає, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як ТГН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з ПДВ. Водночас відсутність у ТОВ «Містобуд Інвест» ТТН пояснює тим, що ТТН складаються і зберігаються тією стороною договору, яка зобов`язана здійснювати доставку товару. За умовами укладених договорів доставку товару здійснювали Орендодавці/Продавці, а замовник - ТОВ «Містобуд Інвест» - оплату за товар, в яку входило і покриття витрат на доставку/переміщення товару. Факт отримання орендованого/придбаного товару підтверджується видатковими накладними, актами між сторонами про отримання товару/виконання робіт. Дана обставина підтверджується долученими до адміністративного позову договорами з контрагентами: ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «БУЛЬДОЗЕРБУДГРУП», ТОВ «АСТБУД», ТзОВ «БК БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК», ТзОВ «АВЕРС ФОРВАРД», ТзОВ «ПРІМАВЕРА ТРАСТ», ТзОВ «ДЕЛІКТ ПРОМГРУП». На підтвердження отримання товару/послуг від контрагентів (вище перерахованих), позивачем долучено докази (договори, акти та ін.) про використання отриманих товарів/послуг у своїй господарській діяльності, матеріальні звіти, що підтверджують наявність отриманого та переміщеного від контрагентів товару, акти списання будівельних матеріалів.

В підготовчому засіданні 24.01.2024 оголошено перерву до 21.02.2024.

Ухвалою від 30.01.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях у справі №380/18276/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В підготовчому засіданні 21.02.2024 оголошено перерву до 14.03.2024 для надання можливості представнику позивача ознайомитися з додатковими поясненнями.

Ухвалою від 14.03.2023, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 14.03.2024 оголошено перерву до 10.04.2024 за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З 13 травня 2021 року по 26 травня 2021 року Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТОБУД ІНВЕСТ з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року.

09.06.2021 за результатами документальної планової виїзної перевірки ТзОВ МІСТОБУД ІНВЕСТ складено акт № 12550/13-01-07-06/39514973, яким встановлено порушення:

- положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, підпункту 134.1.1 пункт 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого позивач занизив податок на прибуток в сумі 1 654 226 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість в сумі 3 143 524 грн.

За висновками акту перевірки № 12550/13-01-07-06/39514973 від 09.06.2021 проведеним аналізом представлених до перевірки копій первинних документів на підтвердження взаєморозрахунків позивача з ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТзОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТзОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» встановлено ряд факторів, що свідчать про їх дефектність, а саме:

згідно представлених копій актів наданих послуг оренди різного роду обладнання у значній кількості, свідчить про значні об`єми наданого в оренду обладнання, для транспортування та встановлення якого необхідна достатня кількість трудових та технічних ресурсів. Однак, до перевірки не представлено в повному обсязі супровідних документів, необхідних для виконання наданих послуг.

відсутність у вищеперелічених контрагентів достатньої чисельності працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

відсутність основних засобів та орендованих засобів, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

відсутність залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, а також залучення до робіт третіх (сторонніх) осіб.

Таким чином, враховуючи реальний час здійснення операцій з ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербуд», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» відсутність майна та достатньої кількості трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій, перевіркою не підтверджується факт придбання ТОВ «Містобуд Інвест» товарів та послуг від ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербуд», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» за період з 01.01.2017 по 31.03.2021.

Отож, встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операції з придбання товарів та послуг у ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп» не дають права ТОВ «Містобуд Інвест» на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних від наведених контрагентів.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою ТОВ «Містобуд Інвест» встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, всього на суму 1 356 505 грн. за рахунок не підтвердження операцій із ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп», чим порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Кодексу.

З врахуванням викладених висновків щодо нереальності господарських операцій під час проведення перевірки було встановлено, що ТзОВ «Містобуд Інвест» внаслідок завищення показника у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» та не підтвердження правомірності формування собівартості, занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток всього на суму 6 782 525 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 2 982 431 грн., за 2020 рік на суму 3 075 804 грн. та за 1 кв. 2021 року на суму 724 290 грн. за рахунок не підтвердження проведених операцій ТзоВ «Містобуд Інвест» з контрагентами ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст» , ТзОВ «Делікт Промгруп».

Отже, висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства грунтується на тому, що:

- є негативна податкова інформація щодо контрагентів позивача;

- неможливо встановити законне джерела походження товару, який передавався в оренду/продавався по ланцюгу постачання;

- контрагенти надавали послуги з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що в подальшому реалізуються на адресу інших суб`єктів господарювання шляхом придбання одного виду товару (відсутністю його реалізації) та реалізацію інших видів товарів (робіт)

- у контрагентів відсутні основні засоби, трудові ресурси для здійснення задекларованих операцій;

- відсутні документи на транспортування товару.

На підставі висновків акту перевірки № 12550/13-01-07-06/39514973 від 09.06.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення

№ 15754/13-01-07-06/39514973, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3 143 524,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 785 881,00 грн.

№ 15755/13-01-08-06/39514973, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 654 226,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 134 209,50 грн.

Позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку, за наслідками чого відповідачем скасовано вказані податкові повідомлення-рішення та 30 вересня 2021 року прийнято нові:

№ 21454/13-01-07-06, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 356 505,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 339 126,25 грн.;

№ 21457/13-01-07-06, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1 220 854,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 134 209,50 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірними рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі також ПК України).

Згідно із підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, витрати зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) (далі Положення №318).

Відповідно до п. 5 Положення №318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Згідно з п. 6 Положення №318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. 7 Положення №318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об`єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. Фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування витрат підприємства.

Таким чином, витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Об`єкти оподаткування податком на додану вартість визначено у ст. 185 ПК України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Зі змісту наведених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

При цьому, відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.4 цього Положення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням наведених правових норм, для надання правильної оцінки спірним правовідносинам сторін, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо фактичного вчинення спірних господарських операцій ТзОВ «Містобуд Інвест» з контрагентами ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «Бульдозербудгруп», ТОВ «Астбуд», ТзОВ «БК Будівельний Майданчик», ТзОВ «Аверс Форвард», ТзОВ «Прімавера Траст», ТзОВ «Делікт Промгруп», правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за результатами відповідних господарських операцій, а також формування собівартості реалізованої продукції, заниження об`єкта оподаткування податку на прибуток за рахунок відповідних витрат внаслідок господарських операцій з вказаними контрагентами.

Щодо здійснення господарських операцій позивача із даними контрагентами, судом встановлено та враховано таке.

Між ТОВ Галичина Лісбуд (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання №22/4 від 22.07.2019 /Т.1, арк.спр.136-138/, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату. Найменування майна, що орендується: елементи опалубки; вартість майна, що орендується, складає 9 931 368,00 грн. Найменування, вартість та кількість майна, що орендується, визначаються сторонами в актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього договору та оформляються згідно з додатком №1.

Метою оренди визначено використання обладнання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням. Майно, що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем згідно з Актом приймання-передачі.

Загальна вартість цього договору складає 675772,64 грн. В ціну послуг включаються всі витрати, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

На підтвердження операцій за вказаним договором до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі обладнання №1 від 01.08.2019 та №2 від 31.08.2019; акта надання послуг №22/4 від 31.08.2019; рахунку-фактури №22/4 від 31.08.2019; виписки з банківського рахунку за період з 17.09.2019 по 18.09.2019; а також картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.135,139-143/.

31.08.2019 ТОВ Галичина Лісбуд зареєстровано податкову накладну №9 на суму 675772,64 грн. За 8 місяць 2019 року ТОВ Містобуд Інвест в додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 27 зазначено обсяг постачання від постачальника ТОВ Галичина Лісбуд в сумі 563143,87 грн. та 112628,77 грн. (ПДВ) /Т.2, арк.спр.136-137, 139-140/.

Орендовані у контрагента елементи опалубки використано у господарській діяльності позивача згідно з договором №1026/30 від 19.08.2019 між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник) /Т.2, арк. спр.142-153/, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, у якому значиться використання елементів опалубки /Т.2, арк.спр.155-159/.

Між ТОВ Е.Р.А. (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання №44 від 30.01.2020 /Т.1, арк.спр.146-147/, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату. Найменування майна, що орендується: елементи опалубки; вартість майна, що орендується, складає 4997272,00 грн. Найменування, вартість та кількість майна, що орендується, визначаються сторонами в актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього договору та оформляються згідно з додатком №1.

Метою оренди визначено використання обладнання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням. Майно, що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем згідно з Актом приймання-передачі.

Загальна вартість цього договору складає 593005,80 грн. В ціну послуг включаються всі витрати, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

На підтвердження операцій за вказаним договором до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі обладнання №1 від 01.01.2020 та №2 від 15.02.2020; рахунків на оплату №44/7 від 30.01.2020, №44/10 від 15.02.2020; акта надання послуг №42 від 15.02.2020, №39 від 15.02.2020 /Т.1, арк.спр.148, 149, 161-164/.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ Е.Р.А. (постачальник) укладено договір поставки №42 від 30.01.2020 /Т.1, арк.спр.150-152/, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця будівельні матеріали, який покупець зобов`язується прийняти та оплатити.

Вид, ціна, кількість товару, визначається у рахунках фактурах. Постачальнику відвантажує покупцю або вантажоотримувачу узгоджену партію товару. Право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару згідно з видатковою накладною на кожну партію товару.

На підтвердження реальності операції за договором до матеріалів справи долучено копії рахунків на оплату №42/7 від 11.02.2020, №42/6 від 04.02.2020, №42/9 від 12.02.2020, №42/3 від 03.02.2020; видаткових накладних №35 від 11.02.2020, №20 від 04.02.2020, №36 від 12.02.2020, №18 від 03.02.2020.

Також до матеріалів справи долучено банківську виписку від 05.03.2020 та картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.144-145, 153-159/.

До матеріалів справи долучено копії податкових накладних, виписаних ТОВ Е.Р.А.: №22 від 15.02.2020 на загальну суму 106209,00 грн., №15 від 12.02.2020 на загальну суму 286200,00 грн., №14 від 11.02.2020 на загальну суму 248400,00 грн., №12 від 03.02.2020 на загальну суму 298350,00 грн., №21 від 15.02.2020 на загальну суму 486796,80 грн., №13 від 04.02.2020 на загальну суму 313200,00 грн.

За 2 місяць 2020 року ТОВ Містобуд Інвест в додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 21 зазначено обсяг постачання від вказаного постачальника в сумі 1449296,50 грн. та 289859,30 грн. (ПДВ) /Т.2, арк.спр.161-172/.

Орендовані елементи опалубки та придбаний будівельний матеріал фанеру у ТОВ Е.Р.А. використано в межах реалізації умов договору №1259/9 від 19.08.2019 /Т.2, арк.спр.173-186/, укладеного між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник), на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні акти приймання будівельних робіт за лютий 2020 року /Т.2, арк.спр.187-194, 195-206/.

Дані будівельні матеріали використовувалися як розхідні матеріали елементів опалубки, на підтвердження чого позивачем додано копії господарських документів, які пов`язані з організацією складського обліку на підприємстві, а саме Наказ про створення постійно-діючої комісії по списанню ТМЦ; Наказ про призначення виконроба, матеріально-відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, обробку, переміщення та використання в процесі виробництва/будівництва; Інвентаризаційний опис від 31.03.2020; Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом, Акт списання будівельних матеріалів.

Між ТОВ Бульдозербудгруп (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання №0301/5 від 03.01.2020 /Т.1, арк.спр.168-170/, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату. Найменування майна, що орендується: елементи опалубки; вартість майна, що орендується, складає 7902160,00 грн. Найменування, вартість та кількість майна, що орендується, визначаються сторонами в актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього договору та оформляються згідно з додатком №1.

Метою оренди визначено використання обладнання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням. Майно, що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем згідно з Актом приймання-передачі.

Загальна вартість цього договору складає 660068,00 грн. В ціну послуг включаються всі витрати, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

На підтвердження операцій за договором до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі обладнання №1 від 03.01.2020, №2 від 31.01.2020; рахунок на оплату №3 від 03.01.2020, акта надання послуг №0301/5 від 31.01.2020 /Т.1, арк. спр.171-174/.

Між ТОВ Бульдозербудгруп (постачальник) та ТОВ Містобуд Інвест (постачальник) укладено договір №0301/1 від 03.01.2020 /Т.1, арк.спр.175-176/, відповідно до якого предметом договору є поставка постачальником і передача у власність замовнику електротехнічної продукції, яку покупець зобов`язується прийняти та оплатити. Кількість та асортимент товару, який підлягає до поставки визначається у рахунках фактурах. Термін поставки 10 днів з дня підписання чинного договору. Право власності на продукцію переходить до замовника з моменту фактичної передачі продукції з оформленням відповідних накладних. Сума договору, договірні ціни та кількість продукції зазначається у специфікації до договору за погодженням сторін.

На підтвердження реальності операцій за цим договором до матеріалів справи надано копії рахунку на оплату №1 від 03.01.2020,видаткових накладних №ББ 00000018 від 03.01.2020, №ББ 0000024 від 08.01.2020 /Т.1, арк.спр.177-179/.

Ло матеріалів справ долучено картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.166-167/.

В матеріалах справи наявні податкові накладні (копії), виписані ТОВ Бульдозербудгруп на користь позивача: №33 від 31.01.2020 на загальну суму 660068,00 грн., №65 від 03.01.2020 на загальну суму 381960,00 грн., №29 від 08.01.2020 на загальну суму 291840,00 грн.

За 1 місяць 2020 року позивач в додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 28 зазначено обсяг постачання від вказаного постачальника в сумі 1111556,67 грн. та 222311,33 грн. (ПДВ) /Т.2, арк.спр.207-215/.

Орендовані у ТОВ Бульдозербудгруп елементи опалубки використано у господарській діяльності позивача, а придбані конд.установки реалізовано ТОВ ІБК Енергокапітал згідно з договором поставки №36ЕК19-О від 03.07.2019 /Т.2, арк.спр.217-220/.

Дані будівельні матеріали використовувалися при виконанні будівельних робіт: монолітний з/б каркас будівлі згідно Договору №1259/9 від 19.08.2019 (укладеного між ТОВ «Укрбуд Інвест» - Генпідрядник та ТОВ «Містобуд Інвест»). На підтвердження цього факту додано копії господарських документів, які пов`язані з організацією складського обліку на підприємстві, а саме: Наказ про створення постійно-діючої комісії по списанню ТМЦ; Наказ про призначення виконроба, матеріально-відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, обробку, переміщення та використання в процесі виробництва/будівництва; Матеріальний звіт по матеріалах за 3 Квартал 2020 р. на обє`кті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом; Акт списання будівельних матеріалів.

Між ТОВ Астбуд (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір продажу №0707-45 від 07.07.2020 /Т.1, арк.спр.182-183/, відповідно до умов якого порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язується поставити і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його номенклатура визначаються рахунками фактурами та накладною, що є невідємною частиною даного договору.

На підтвердження операцій за договором до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної №1607-45 від 16.07.2020; рахунку на оплату №0707-45 від 07.07.2020. З метою підтвердити факт проведення взаєморозрахунків до матеріалів справи долучено копії банківських виписок та картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.180-181, 184-191/.

До матеріалів справи також долучено копію податкової накладної №198 від 16.07.2020 на загальну суму 617940,12 грн.

За 7 місяць 2020 року позивач у додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 41 зазначено обсяг постачання від вказаного постачальника в сумі 514950,10 грн. та 102990,02 грн. /Т.2, арк.спр.222-227/.

Придбану арматуру використано в межах реалізації умов договору №1259/9 від 19.08.2019 /Т.2, арк.спр.173-186/, укладеного між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник), на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні акти приймання будівельних робіт за липень 2020 року /Т.2, арк.спр.228-249, 250, Т.3, арк.спр.1-4/.

Між ТОВ Містобуд Інвест та ТОВ БК Будівельний майданчик (сторона 2) укладено договір №04/01-01-2021 від 04.01.2021 /Т.1, арк.спр.198-199/, відповідно до якого сторона 2 зобов`язується за дорученням сторони 1 здійснити наступні роботи влаштування отворів у залізобетонній монолітній плиті включаючи весь комплекс пов`язаних з ними операцій. Вартість робіт за даним договором складається з суми вартості наданих послуг га протязі строку дії цього договору.

Також між цими же ж сторонами укладено договір виконання робіт №11/01-01-2021 від 11.01.2021 щодо монтажу водопровідних мереж включаючи весь комплекс пов`язаних з ними операцій /Т.1, арк.спр.196-197/ та договір виконання робіт №12/01-01-2021 від 12.01.2021 /Т.1, арк.спр.194-195/ щодо влаштування внутрішніх електричних мереж включаючи весь комплекс пов`язаних з ними операцій, з аналогічними істотними умовами.

На підтвердження операцій за вказаними договорами до матеріалів справи надано копії актів надання послуг №78 від 25.01.2021, №24 від 16.01.2021, №81 від 26.01.2021/Т.1, арк.спр.200-202/.

Також з метою підтвердження руху коштів між контрагентами до матеріалів справи надано картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.192-193/.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних №76 від 25.01.2021 на загальну суму 218000,00 грн., №74 від 16.01.2021 на загальну суму 507148,80 грн., №75 від 26.01.2021 на загальну суму 144000,00 грн.

За 1 місяць 2021 року позивач в додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 42 зазначено обсяг постачання від вказаного контрагента в сумі 724290,67 грн. та 144858,13 грн. (ПДВ) /Т.3, арк.спр.5-13/.

Придбану арматуру використано в межах реалізації умов договору №1259/9 від 19.08.2019 /Т.2, арк.спр.173-186/, укладеного між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник), на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні акти приймання будівельних робіт за липень 2020 року /Т.2, арк.спр.228-249, 250, Т.3, арк.спр.1-4/.

Згідно актів наданих послуг ТОВ «Містобуд Інвест» отримало від ТзОВ «БК БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК» послуги (роботи) по влаштуванню отворів у залізобетонній монолітній плиті, дані субпідрядні роботи виконувалися на виконання робіт згідно Договору №1259/9 від 19.08.2019 (укладеного між ТОВ «Укрбуд Інвест» - Генпідрядник та ТОВ «Містобуд Інвест») на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року. Влаштування внутрішніх електричних мереж, дані субпідрядні роботи виконувалися на виконання робіт згідно Договору №1259/9 від 19.08.2019 (укладеного між ТОВ «Укрбуд Інвест» - Генпідрядник та ТОВ «Містобуд Інвест») на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за березень та липень 2021 року; монтаж водопровідних мереж. Договір №1652/10-1 від 14 грудня 2020 р. (укладеного між ТОВ «Укрбуд Інвест» - Генпідрядник та ТОВ «Містобуд Інвест») на виконання сантехнічних робіт за січень 2021 року на будівництві комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №2 (8-й пусковий комплекс, секція 5 та секція 6).

Між позивачем (орендар) та ТОВ Аверс Форвард (орендодавець) укладено договір оренди обладнання №21/10-3 від 21.10.2019 /Т.1, арк.спр.204-206/, відповідно до якого до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату. Найменування майна, що орендується: елементи опалубки; вартість майна, що орендується, складає 13017208,00 грн. Найменування, вартість та кількість майна, що орендується, визначаються сторонами в актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього договору та оформляються згідно з додатком №1.

Метою оренди визначено використання обладнання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням. Майно, що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем згідно з Актом приймання-передачі.

Загальна вартість цього договору складає 1617842,96 грн. В ціну послуг включаються всі витрати, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

На підтвердження реальності операції за договором до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі обладнання №1 від 01.11.2019, №2 від 28.12.2019, акта надання послуг №21/10-3 від 28.12.2019, а також картки рахунку 631 за період з 01.01.2017 по 31.03.2021.

Також до матеріалів справи долучено договір відступлення права вимоги №21/10-3 від 12.03.2020, укладений між позивачем (боржник), ТОВ Аверс Форвард (первісний кредитор) та ТОВ Версаре (новий кредитор), за яким первісний кредитор передає належне йому право вимоги за надані послуги згідно договору №21/10-3 від 21.10.2019, що укладений між первісним кредитором та боржником, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. У зв`язку з викладеним, новим кредитором скеровано позивачу повідомлення про відступлення прав вимоги від 12.03.2020 та від 17.03.2020 /Т.1, арк.спр.210-211, 212, 213/.

До матеріалів справи долучено копії податкових накладних №331 від 28.12.2019 на загальну суму 1617842,96 грн.

За 12 місяць 2019 року позивач в додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 47 зазначено обсяг постачання від постачальника в сумі 1348202,47 грн. та 269640,49 грн. (ПДВ) /Т.3, арк.спр.14-20/.

Орендовані будівельні матеріали використано при реалізації договору №1259/9 від 19.08.2019 /Т.2, арк.спр.173-186/, укладеного між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник), на підтвердження чого до матеріалів справи надано акт приймання будівельних робіт за листопад 2019 року /Т.3, арк.спр.21-27/.

Між ТОВ Прімавера Траст (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання №020919/4 від 02.09.2019 /Т.1, арк.спр.216-218/, відповідно до якого до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату. Найменування майна, що орендується: елементи опалубки; вартість майна, що орендується, складає 10258224,00 грн. Найменування, вартість та кількість майна, що орендується, визначаються сторонами в актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього договору та оформляються згідно з додатком №1.

Метою оренди визначено використання обладнання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням. Майно, що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем згідно з Актом приймання-передачі.

Загальна вартість цього договору складає 682823,20 грн. В ціну послуг включаються всі витрати, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

На підтвердження реальності господарської операції до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі обладнання №1 від 02.09.2019, №2 від 30.09.2019, рахунку на оплату №20919/4 від 02.09.2019, акта надання послуг №29 від 30.09.2019 /Т.1, арк.спр.219-222/.

Також до матеріалів справи долучено банківські виписки та картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.214-215, 223-226/.

ТОВ Прімавера Траст виписало на користь позивача та зареєструвало податкову накладну №366 на загальну суму 682823,20 грн.

За 9 місяць 2019 року позивач у додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 52 зазначено обсяг постачання від вказаного постачальника в сумі 569019,33 грн. та 113803,87 грн. (ПДВ) /Т.3, арк.спр.28-34/.

Орендовані будівельні матеріали використано при реалізації договору №1259/9 від 19.08.2019 /Т.2, арк.спр.173-186/, укладеного між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник), на підтвердження чого до матеріалів справи надано акт приймання будівельних робіт за вересень 2019 року /Т.3, арк.спр.35-39/.

Між ТОВ Делікт Промгруп (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання №2609-4 від 26.09.2019 /Т.1, арк.спр.228-230/, відповідно до якого до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату. Найменування майна, що орендується: елементи опалубки; вартість майна, що орендується, складає 8714240,00 грн. Найменування, вартість та кількість майна, що орендується, визначаються сторонами в актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього договору та оформляються згідно з додатком №1.

Метою оренди визначено використання обладнання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням. Майно, що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем згідно з Актом приймання-передачі.

Загальна вартість цього договору складає 602479,20 грн. В ціну послуг включаються всі витрати, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

На підтвердження операцій за цим договором до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі обладнання №1 від 01.10.2019, №2 від 31.10.2019, акта надання послуг №47 від 31.10.2019, рахунку на оплату №6 від 30.10.2019 /Т.1, арк.спр.231-234/.

Також до матеріалів справи долучено банківські виписки та картку рахунку 631 за 01.01.2017 по 31.03.2021 /Т.1, арк.спр.227, 235-239/.

ТОВ Делікт Промгруп виписано та зареєстровано на користь позивача податкову накладну №251 від 31.10.2019 на загальну суму 602479,20 грн.

За 10 місяць 2019 року позивач в додатку 5 податкової декларації з ПДВ в рядку 53 зазначено обсяг постачання від постачальника в сумі 502066,00 грн. та 100413,20 грн. (ПДВ) /Т.3, арк.спр.40-46/.

Орендовані будівельні матеріали використано при реалізації договору №1259/9 від 19.08.2019 /Т.2, арк.спр.173-186/, укладеного між позивачем та ТОВ Укрбуд Інвест (генпідрядник), на підтвердження чого до матеріалів справи надано акт приймання будівельних робіт за жовтень 2019 року /Т.3, арк.спр.47-52/.

Судом досліджено та проаналізовано вищенаведені документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції з вищевказаними контрагентами-продавцями та встановлено, що такі документи не мають дефектів і відповідають вимогам Закону № 996-ХІV, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Також суд враховує, що вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами у розумінні статей 73-76 КАС України.

Відповідно до статті 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В силу приписів статей 44, 83 ПК України, посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов`язані врахувати надані позивачем первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.

В акті перевірки від 09.06.2021 зафіксовано, що господарські операції між ТОВ Містобуд Інвест та ТОВ Галичина Лісбуд, ТОВ Аверс Форвард, ТОВ Прімавера Траст, ТОВ Делікт Груп у 2019 році, з ТОВ ЗУГ, ТОВ Е.Р.А., ТОВ Бульдозербудгруп, ТОВ Астбуд, ТОВ Інтервейд у 2020 році та з ТОВ БК Будівельний Майданчик у 2021 році фактично не здійснювались, тому первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), не є підставою для бухгалтерсього обліку, оскільки не фіксують факт здійснення господарських операцій.

Судом проаналізовано надані позивачем докази та досліджено зміст спірних господарських операцій з ТОВ Галичина Лісбуд, ТОВ Аверс Форвард, ТОВ Прімавера Траст, ТОВ Делікт Промгруп, TOB Е.Р.А., ТОВ Бульдозербудгруп, ТОВ Астбуд та з ТОВ БК Будівельний Майданчик в їх сукупному взаємозв`язку, проведено комплексний аналіз спірних господарських операцій та їх окремих складових елементів через призму аргументів контролюючого органу.

Зокрема, щодо відсутності розумних економічних причин для здійснення господарських операцій з контрагентами та укладення позивачем майже ідентичних договорівв, зокрема, договорів оренди обладнання, на однакових умовах, з абсолютно ідентичним змістом договірних зобов`язань, то суд оцінює такі доводи критично, оскільки суб`єкт господарювання має право використовувати свої шаблони для оформлення документів. В будь-якому разі, договір підписують дві сторони, які в разі його підписання, приймають його умови.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції, наведених в постанові Верховного Суду від від 27.11.2023 щодо недослідження того факту, чи насправді зазначені в договорах послуги/товари були отримані від указаних у первинних документах контрагентів, яка саме особа надавала послуги/товари, замовлені позивачем, та за яким саме критерієм обиралися дані контрагенти, судом також проаналізовано подані під час нового розгляду інші бухгалтерські документи, а саме наказ про створення постійно-діючої комісії по списанню ТМЦ; Наказ про призначення виконроба, матеріально-відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, обробку, переміщення та використання в процесі виробництва/будівництва; Інвентаризаційний опис від 31.03.2020; Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом; Акт списання будівельних матеріалів; матеріальний звіт по матеріалах за 3 квартал 2020 року на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул.Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом.

В підтвердження факту використання придбаних за договорами поставки та оренди будівельних матеріалів у господарській діяльності долучено копії господарських документів, які пов`язані з організацією складського обліку на підприємстві, договори, укладені з генпідрядниками про виконання підрядних робіт, при виконанні яких використовувалося придбані ТМЦ, видаткові накладні, акти наданих послуг, податкові накладні.

Щодо обачності позивача при укладенні договорів та його вибором контрагентів, то як з`ясовано судом, попереднього знайомства зі службовими особами перелічених контрагентів ТОВ «Містобуд Інвест» не мало, систематичності у взаємовідносинах не було, їх пошук здійснювався через інтернет ресурси. Після проведення податкової перевірки, будучи обізнаними в недобропорядності контрагентів, ТОВ «Містобуд Інвест» жодних подальших господарських відносин з вказаними суб`єктами не мало.

Щодо наявності у позивача мети ведення господарської діяльності, то як з`ясовано судом, ТОВ «МІСТОБУД ІНВЕСТ» веде свою господарську діяльність з 2015 року, Основним видом діяльності Товариства є виробництво та комплектація електророзподільної та контрольної апаратури (яка не потребує ліцензування), виробництво та будівництво житлових та виробничих будівель. ТОВ «МІСТОБУД ІНВЕСТ» з метою здійснення своєї господарської діяльності закуповує великі обсяги електро-матеріалів та комплектуючих, в залежності від потреб виробництва. З метою використання під виробничі потреби, орендує приміщення загальною площею 600 квадратних метрів за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1. Для виконання робіт підприємство має необхідні дозволи, сертифікати відповідності якості ГОСТ та ДСТУ. Згідно зі штатним розкладом, на товаристві працює близько 30 осіб, що дозволяє вести самостійну господарську діяльність на належному рівні.

Щодо доводів контролюючого органу про відсутність будь-яких відомостей чи первинних документів, що підтверджують переміщення придбаного в оренду обладнання, то судом встановлено, що по всіх укладених договорах доставку товару здійснювали Орендодавці/Продавці, а замовник - ТОВ «Містобуд Інвест» - оплату за товар, в яку входило і покриття витрат на доставку/переміщення товару. Факт отримання орендованого/придбаного товару підтверджується видатковими накладними, актами між сторонами про отримання товару/виконання робіт. Дана обставина підтверджується долученими до матеріалів справи договорами з контагентами: ТзОВ «Галичина Лісбуд», ТОВ «Е.Р.А.», ТзОВ «БУЛЬДОЗЕРБУДГРУП», ТОВ «АСТБУД», ТзОВ «БК БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК», ТзОВ «АВЕРС ФОРВАРД», ТзОВ «ПРІМАВЕРА ТРАСТ», ТзОВ «ДЕЛІКТ ПРОМГРУП».

Водночас суд зазначає, що наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб -ТГН не оформлюється. Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух ТМЦ та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. Відсутність ТГН, тим не менш, не може бути самостійною підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулася, а причини відсутності у платника ТГН щодо проведених господарських операцій у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом у сукупності разом з іншими первинними документами. Тому питання щодо наявності ТГН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами платника, створеними в процесі здійснення господарської операції. Подібна позиція викладена упостанові у постанові КАС ВС у справі за № 806/1339/15 від 06.02.2020.

У постановах КАС ВС від 13.07.2021 у справі № 808/78/15 (СН/808/48/16) та від 06.08.2021 у справі № 640/18984/18 містяться висновки, що ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу ТМЦ. Отже, ТТН призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Таким чином, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як ТГН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з ПДВ.

З урахуванням вищенаведеного, у випадку відсутності у платника ТТН та при наявності інших первинних документів, що підтверджують факт поставки товару, платник не може бути позбавлений права отримати податковий кредит, оскільки сама по собі відсутність ТТН не може свідчити про нереальність господарської операції щодо постачання товарів.

Також 29 квітня 2021 року Верховний Суд у справі № 810/3713/16 досліджував питання щодо наслідків та законних підстав відсутності товарно-транспортних накладних при податкових перевірках та зробив наступний висновок: відсутність ТТН не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.

Відтак за встановленими обставинами справи доставка товару/обладнання, яке передавалося позивачу, здійснювалася за рахунок Орендодавців/Продавців, а замовник - ТОВ «Містобуд Інвест» здійснював оплату за товар, в яку входило і покриття витрат на доставку/переміщення товару, що підтверджується умовами укладених договорів та не спростовано відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суд визнає їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

Аналізуючи доводи контролюючого органу щодо нереальності здійснюваних операцій, які грунтуються на відсутності реальної можливості у контрагентів позивача здійснювати поставку товару/послуг на користь останнього, в зв`язку з відсутністю у контрагентів достатньої чисельності працівників, основних фондів, орендованих засобів, відсутність залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб, а також неможливості встановлення законного джерела походження товару, який передавався в оренду/продавався по ланцюгу постачання, надання контрагентами послуг з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що в подальшому реалізуються на адресу інших суб`єктів господарювання шляхом придбання одного виду товару (відсутністю його реалізації) та реалізацію інших видів товарів (робіт), суд зазначає таке.

Згідно з вимогами чинного законодавства позивач не має обов`язку відслідковувати правильність чи законність ведення господарської діяльності кожним із його контрагентів. Реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань. Допущені самим контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо цього ж контрагента та не впливають на податкові зобов`язання позивача. Наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарських операціях, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача. При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Також суд зазначає, що неподання контрагентами фінансової та податкової звітності, або ж подання її з порушенням строків, чи з допущенням помилок, і взагалі будь-яке порушення податкової дисципліни, не може свідчити про неотримання товару позивачем від постачальників, а наслідки такого порушення перекладатися на контрагентів, з якими постачальник перебуває у взаємовідносинах. Формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Доводи відповідача про відсутність в контрагентів основних засобів, суд відхиляє як необгрунтовані з огляду на те, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. При цьому відповідачем в актах перевірок не заперечується наявність саме у позивача необхідних основних засобів, працівників, складських приміщень, які є необхідними для такого роду діяльності. Відсутність таких умов у контрагентів жодним чином не впливає на можливість самого позивача здійснювати спірні господарські операції.

Крім того, висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.03.2021 у справі №826/9061/17.

Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, відповідно до якої чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобовя`зань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Доводи податкового органу про відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно матеріальних цінностей, у випадку ТОВ МІСТОБУД ІНВЕСТ, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій з боку ТОВ МІСТОБУД ІНВЕСТ. Дії, які вчиняли чи не вчиняли контрагенти позивача, не можуть ставити під сумнів операції, виконані ТОВ МІСТОБУД ІНВЕСТ. Слід також зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача в основному ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, що, в свою чергу не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

По своїй суті, інформація з інформаційно-аналітичних баз податкової є лише результатом службової діяльності працівників податкового органу при виконанні ними своїх службових обов`язків. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно- аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така інформація не створює для платника податків самостійного юридичного наслідку. А тому посилатись на таку інформацію, як на доказ нереальності операцій або як на доказ фіктивності конкретного платника податків, є неправомірним.

Також податковим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів-підрядників, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Наведеним вище, спростовуються висновки відповідача про те, що придбання позивачем товару/ оренди обладнання від контрагентів фактично не відбувалося.

Суд також враховує, що відповідачем не встановлено фоакту на момент здійснення господарських відносин позивачем з контрагентами ТОВ Галичина Лісбуд, ТОВ Аверс Форвард, ТОВ Прімавера Траст, ТОВ Делікт Промгруп, TOB Е.Р.А., ТОВ Бульдозербудгруп, ТОВ Астбуд та з ТОВ БК Будівельний Майданчикщодо наявності у кримінальних провадженнях вироків відносно посадових осіб перелічених суб`єктів господарювання.

В ході судового розгляду адміністративної справи висновки контролюючого органу щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення від 22.01.2009 у справі № 3991/03 Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Також у рішеннях у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції, Європейський суд з прав людини звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст. 77 КАС України.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Разом з тим, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд дійшов висновку, що первинні документи досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині заниження податку на додану вартість на суму 1356505,00 грн., сформованого внаслідок господарських операцій з контрагентами ТОВ Галичина Лісбуд, ТОВ Е.Р.А., ТОВ БУЛЬДОЗЕРБУДГРУП, ТОВ АСТБУД, ТОВ БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК, ТОВ АВЕРС ФОРВАРД, ТОВ ПРІМАВЕРА ТРАСТ, не знайшов свого документального підтвердження та повністю спростовано в ході судового розгляду.

За таких обставин, винесене податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21454/13-01-07-06 є безпідставним та необґрунтованим, не відповідає критеріям правомірності (ч. 2 ст. 2 КАС України), а тому підлягає скасуванню.

Оскільки реальність господарських операцій підтверджено та доведено в ході судового розгляду, з позиції суду твердження про невірність визначення показників податкових декларацій з податку на прибуток (в частині визначення показників фінансової звітності), що ніби то зумовило завищення витрат у рядку 2050 Звіту про фінансові результати Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), а у наслідку заниження показників рядка 04 Декларацій з податку на прибуток Об`єкт оподаткування за відповідні періоди по операціях з контрагентами ТОВ Галичина Лісбуд, ТОВ Е.Р.А., ТОВ БУЛЬДОЗЕРБУДГРУП, ТОВ АСТБУД, ТОВ БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК, ТОВ АВЕРС ФОРВАРД, ТОВ ПРІМАВЕРА ТРАСТ, є також хибними та спростованими у повному обсязі.

За таких обставин, винесене податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21457/13-01-07-06 є також безпідставним та необґрунтованим, не відповідає критеріям правомірності (ч. 2 ст. 2 КАС України), а тому підлягає скасуванню.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, встановлені у цій справі обставини спростовують висновки податкового органу, що висловлені у акті перевірки та слугували підставою для прийняття спірних рішень суб`єктом владних повноважень, з огляду на що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 22 700 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

вирішив:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТОБУД ІНВЕСТ (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 127/23; ЄДРПОУ: 39514973) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 30.09.2021 №21454/13-01-07-06 та №21457/13-01-07-06.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТОБУД ІНВЕСТ (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 127/23; ЄДРПОУ: 39514973) 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривен судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.04.2023.

Суддя Чаплик І.Д.