Рішення

від 22.04.2024 по справі 380/20833/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20833/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 рокум.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/20833/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.08.2023 №ПШ016412 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача вказував на протиправність оскаржуваної постави, оскільки ніяких порушень позивач не вчиняв. Стверджував, що позивач не надавав послуг з перевезення, а перевозив власний вантаж для власних потреб, наявності у водія інформації режиму праці та відпочинку водіїв, а саме: тахокарти, бланк підтвердження діяльності за 14.07.2023 року та попередні 28 днів, не передбачається чинним законодавством.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що на момент проведення перевірки у водія були відсутні документи, що визначені положенням Закону України «Про автомобільний транспорт», у водія відсутня інформація режиму праці та відпочинку водіїв, а саме: тахокарти, бланк підтвердження діяльності за 14.07.2023 та попередні 28 днів, що засвідчено актом серії № 348458. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

09.08.2023 року контролюючими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортних засобів на автомобільній дорозі Львів-Шегині. В процесі проведення вищевказаної перевірки посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області було перевірено автомобіль: марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки BODEX, номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська».

Вищевказаним автомобілем керував водій товариства: ОСОБА_1 .

За результатами перевірки старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області склав акт №348458 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2023 р.

В акті вказано, що під час проведення перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезені вантажів згідно ТТН №17539 від 14.07.2023 у водія відсутня інформація режиму праці та відпочинку водіїв, а саме тахокарти, бланк підтвердження діяльності за 14.07.2023 р. та попередні 28 днів.

З метою розгляду зазначеного протоколу позивачу надіслане повідомлення про розгляд адміністративної справи, яке зареєстроване у електронній системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.07.2023 за № 53411/31/24-23, направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 19.07.2023 та списком рекомендованих відправлень № 9340.

Згідно тренінгу відправлень рекомендований лист за номером 7905100207654, що відправлений позивачу вручений 19.07.2023, прибув у відділення 20.07.2023 та було вручено за довіреністю.

09.08.2023 відбувся розгляд справи про порушення за наявними матеріалами, в результаті якого Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ016412, якою постановив: стягнути з ТОВ «Агрокультура Мостиська» штраф у сум 17 000,00 грн.

Не погодившись із цією постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;

вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Виходячи зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», перелік документів, які повинні мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Згідно з п. 1.3. Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 1.4 Положення № 340, визначено, що Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

сільськогосподарськими підприємствами або підпиємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

З аналізу вказаних норм слідує, що спірні правовідносини не підпадають під вищевказані випадки, отже на них поширюється дія Положення №340.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.4 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіку змінності водія.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:

- адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР, - «калібрування»;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції №385, ПСТ (пункти сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі, зокрема, установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа.

Згідно з п. 2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.8 Інструкції №385 за умови позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа ПСТ відповідно до вимог ЄУТР маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка 2.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

За приписами пункту 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.

Позивач стверджує, що в межах спірних правовідносин не надавав послуг автомобільного перевезення, а здійснював перевезення вантажу для власних потреб, а тому на нього не поширюється обов`язок наявності у водія інформації режиму праці та відпочинку водіїв, а саме: тахокарти, бланк підтвердження діяльності за 14.07.2023 року та попередні 28 днів.

Представник позивача на підтвердження позовних вимог вказує, на те що ТОВ «Агрокультура Мостиська» придбало у ТОВ «КОВАЛЬСЬКА СИРОВИНА» вапняк фракції 0-50 та фракції 20-40, кількістю 1000,000 тон, загальною вартістю 168498,00 грн. Факт придбання позивачем вапняку підтверджується наступними документами: рахунком №005997 від 20.06.2023, виписаним постачальником; накладною №35020/90503 від 14.07.2023, яка підтверджує факт передачі вапняку позивачу; платіжною інструкцією №5500 від 20.06.2023, яка підтверджує оплату вапняку; товарно-транспортною накладною №17539 від 14.07.2023, що підтверджує перевезення вапняку; товарно-транспортною накладною №17539 від 14.07.2023.

Зазначають, що позивач придбав вищевказаний вапняк для власних потреб, а саме: для облаштування майданчика для зберігання сільськогосподарської продукції. Поставка вапняку відбувалася шляхом самостійної доставки його на виробничу базу позивача в с. Золотковичі Яворівський р-н, власним автотранспортом. 14.07.2023 ТОВ «Агрокультура Мостиська» перевозило вапняк з с. Розвадів, Стрийський р-н, в с. Золотковичі. Перевезення здійснювалося вантажним автомобілем: марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки BODEX, номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська». Факт перебування автомобіля та причепа у власності позивача підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію причепа. Вищевказаним автомобілем керував ОСОБА_1 , що підтверджується подорожнім листом від 14.07.2023. ОСОБА_1 працює у ТОВ «Агрокультура Мостиська», що підтверджується наказом про прийняття на роботу водія та копією трудової книжки ОСОБА_1 . Вищевказані дані підтверджують, що ТОВ «Агрокультура Мостиська» 14.07.2023 року перевозило власний вапняк з с. Розвадів Стрийського району в с. Золотковичі Яворівського району для власних потреб.

Із матеріалів справи слідує, що під час перевірки виявлено відсутність у водія інформації режиму праці та відпочинку водіїв, а саме тахокарти, бланк підтвердження діяльності за 14.07.2023 та попередні 28 днів, чим порушив наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010 та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Суд встановив, що транспортний засіб, який перевірявся, належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Крім цього, суд звертає увагу, що у свідоцтві серії НОМЕР_5 міститься інформація про те, що повна маса транспортного засобу становить 35500 кг, маса без навантаження 8940 кг.

ТТН № 17539 від 14.07.2023 також містить відомості про те, що саме позивач був автомобільним перевізником.

Таким чином, відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач є автомобільним перевізником, незалежно від того, чи здійснював він перевезення товару за власний кошт для власних потреб в межах господарської діяльності, чи в межах надання послуг з перевезення.

Суд зауважує, що оскільки сам позивач стверджує, що здійснював перевезення вантажу для власних потреб, а не надавав послуги з перевезення, саме з цих підстав норми Інструкції №385, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010, на яку посилається позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Натомість, суд вказує на порушення позивачем п. 6.3 Положення №340.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача внутрішнього перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке у силу абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Беручи до уваги те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності спірної постанови, а відповідач довів законність та обґрунтованість прийнятої постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська» (81300, Львівська обл., Мостиський р-н, м. Мостиська, вул. Полуботка, буд. 5) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) про визнання протиправною і скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 22.04.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.