Рішення

від 22.04.2024 по справі 400/1074/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 р. справа № 400/1074/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Білої А.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Бай С.Е.,

представника відповідача 1: Пономаренка А.П.,

представника відповідача 2: Радзілевич Л.В.,

у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 Регіональної військово-лікарської комісії, АДРЕСА_3 ,

провизнання протиправною та скасування постанови, оформленої довідкою ВЛК № 3685 від 25.10.2023 р., зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1 або ВЧ НОМЕР_1 ) та 18 регіональної військово-лікарської комісії (далі - відповідач 2 або 18 РВЛК), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленою довідкою ВЛК № 3685 від 25.10.23 р. щодо ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати штатну ВЛК 18 РВЛК переглянути оскаржувану постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленою довідкою ВЛК № 3685 від 25.10.23 р. щодо ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду у даній справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що постійно хворіє, має два і більше разів на рік загострення, періодичні болі та порушення функцій в силу їх хронічного ураження, що підтверджується висновками обстежень лікарів. Однак, спірним висновком РВЛК, оформленим довідкою, позивача визнано непридатним до військової служби у морській піхоті та придатним до військової служби. При огляді, ступень порушення функції не встановлювалось, будь-яких медичних обстежень, аналізу результатів досліджень з приводу хвороби позивача проведено не було. Не враховано реального стану здоров`я позивача та всі його хвороби. Отже, визнання позивача придатним до військової служби є необґрунтованим та подальше залучення до виконання обов`язків негативним чином вплине стан його здоров`я. Проведений огляд ВЛК та прийняте рішенні про його придатність до військової служби не відповідають реальному стану здоров`я позивача.

Відповідач 1 подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що ВЧ НОМЕР_1 жодних дій чи бездіяльності стосовно позивача не вчиняла. Оскаржувану довідку вважає правомірною та винесеною у відповідності до норм чинного законодавства. Зазначено, що у разі незгоди військовослужбовця з оскаржуваною довідкою ВЛК, він може бути направлений на стаціонарне обстеження за направленням командира військової частини або за рішенням суду.

Відповідач 2 надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, позивачу встановлено серед інших діагнозів по хворобам діагноз: розлад адаптації; астетно-неврологічний синдром з фобічним компонентом. Діагноз позивача передбачений статтею 17-в Розкладу хвороб Положення 402. Розділ 17 Розладу хвороб передбачає придатність до військової служби або обмежену придатність, яка визначається індивідуально. У зв`язку з тим, що зараз діє воєнний час, то відповідно до абз 7 пункту 20.4 Положення 402 ВЛК мала прийняти рішення враховуючи зазначений діагноз позивача «придатний до військової служби». Тому, доводи позивача щодо не встановлення ступню проявів хвороби, яка визначається індивідуально і відповідач мав встановити непридатність до військової служби є безпідставними.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач був направлений для проходження ВЛК до військової частини НОМЕР_1 .

25.10.23 р. № 3685 ВЛК було проведено медичний огляд позивача, за результатами якого складено довідку. Довідкою позивача визнано непридатним до військової служби у морській піхоті, придатним до військової служби.

Позивач оскаржував довідку до штатної ВЛК, але за наслідками розгляду скарги її залишено без задоволення.

Позивач вважаючи висновок, оформлений довідкою протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

У силу вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.

Відповідно до п. 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.08 р. військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п. 2.1 Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п. 2.6 Положення, госпітальні ВЛК створюються у ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Госпітальні ВЛК також створюються в санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також в інших закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.

За потреби в закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, в якому вони створені.

Відповідно до п. 2.6 Положення, госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний або непридатний до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 13.06.18 р. у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 12.06.20 р. у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

У даній справі, позивачем оскаржується рішення ВЛК, саме з підстав незгоди з визначенням його медичного діагнозу та не врахування ВЛК медичних даних (всіх наявних у позивача хвороб), які, на думку позивача, повинні були бути врахованими.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд не вправі надавати оцінку медичному діагнозу позивача, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.

Оскільки, позивач не вказує на факти порушення процедури під час проходження ним ВЛК, а акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання позивача на те, що при огляді ступень порушення функції не встановлювалось, будь-яких медичних обстежень, аналізу результатів досліджень з приводу хвороби позивача проведено не було, також зводяться до не врахування хвороб позивача та встановлення йому невірного діагнозу, а не порушення процедури.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 18 регіональної військово-лікарської комісії (вул. Пироговська, 2, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 07825318), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз