Ухвала

від 22.04.2024 по справі 420/9201/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9201/24

У Х В А Л А

22 квітня 2024 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 значущих хвороб, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати відповідну постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати протиправним та скасувати відповідний наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов по мобілізації осіб офіцерського, рядового і сержантського складу, за яким був мобілізований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 02.04.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів.

04.04.2024 року до суду за вхід. №ЕП/6232/24 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали з додатковими доказами.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

16.04.2024 року до суду за вхід. №ЕП/6951/24 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у зв`язку з тим, що cправа має важливе значення для Позивача.

Розглянувши подане клопотання та керуючись приписами КАС України, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягаю задоволенню.

Згідно з п. 20 частини першої ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою ст.12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа, яка розглядається, до таких спорів не відноситься.

Згідно ч.1 ст.260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визнав як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатись розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав.

З огляду на критерії, напрацьовані ЄСПЛ, суд вважає, що правові норми ст. 12, 257-262 КАС України сформульовані з достатньою точністю, що свідчить про можливість для позивача передбачити, що справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа згідно ст. 12, 257-262 КАС України, відноситься до справ незначної складності, та не потребує призначення судового засідання.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Крім того, в ч.3 ст. 257 КАС України міститься ряд критеріїв, які необхідно з`ясувати та довести належними поясненнями та доказами, для вирішення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В свою чергу, представником Позивача у вказаній заяві про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає складність справи (на його думку) та які обставини потребують встановлення.

З урахуванням зазначеного, заява представника Позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, п.20 ст. 4, ч.6 ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, ч.5 та ч.6 ст. 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовити повністю.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА