Ухвала

від 22.04.2024 по справі 520/10402/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2024 року Справа № 520/10402/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" (пров. Отакара Яроша, буд. 16,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61045, код ЄДРПОУ41221350) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0142350414 від 30.05.2023.

Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня у розмірі - 3028 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, сума позову становить 56591,61 грн.

Таким чином, станом на час звернення до суду розмір судового збору за подання даного позову становить 2422,40 грн.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію № 271 від 19.03.2024.

Однак, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що цей документ позивач долучив до позовної заяви в іншій адміністративній справі №520/6135/24 за його позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування рішення. При цьому, станом на дату подання позовної заяви вказана платіжна інструкція використана при розгляді іншої справи, та продовжує рахуватись як доказ оплати судового збору в межах адміністративної справи №520/6135/24.

Як встановлено судом, ухвалою від 26.03.2024 у справі №520/6135/24 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.04.2024 у справі № 520/6135/24 задоволено заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення строків звернення до суду, залишено позовну заяву без розгляду.

Проте питання щодо повернення судового збору судом не вирішувалось.

Так, суд враховує, що згідно з пунктами 2-4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

В разі ж повернення особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону № 3674.

Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 у справі № 810/504/17.

Отже, зазначений платіжний документ не може бути доказом сплати судового збору у даній справі, тому судовий збір вважається не сплаченим.

Відтак, сума судового збору, що підлягає сплаті за поданий позов, що містить вимогу майнового характеру, складає 2422,40 грн.

Позивачем судовий збір не сплачений, доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору до матеріалів позову не додано.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язане з реалізацією права на справедливий судовий розгляд. Наявність такої умови дисциплінує учасників правовідносин, запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

При цьому Верховний суд України (у справі № 6-1763цс16 від 24 травня 2017 року) однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву, цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною.

Предметом оскарження у даній справі є скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 0142350414, яке було направлено відповідачем на адресу платника податків засобами поштового зв`язку листом з повідомленням про вручення 30.05.2023 № 6130123342987 та повернуто до ГУ ДПС з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» 01.07.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, - є дата 01.07.2023.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 07.03.2024 (дата формування позовної заяви через підсистему "Електронний суд", яка зареєстрована судом 08.03.2024, справа № 520/6135/24.

Як встановлено судом, ухвалою від 26.03.2024 у справі №520/6135/24 було відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.04.2024 у справі № 520/6135/24 задоволено заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення строків звернення до суду, залишено позовну заяву без розгляду.

Вдруге позивачем подано позов до суду 17.04.2024.

При цьому в позовній заяві позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення зазначає, що зважаючи на відсутність уповноваженого представника позивача в період прийняття та направлення як акту перевірки, так і спірного податного повідомлення рішення, в межах території України, у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації, що стало підставою для повернення рішення суб`єкта владних повноважень «за закінченням терміну зберігання» та оперативного вжиття заходів, після отримання інформації про порушення права та законних інтересів, щодо звернення до суду, є всі законні, обґрунтовані та достатні підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом. Просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

В той же час, вказані доводи свідчать про незгоду позивача з ухвалою суду від 16.04.2024.

Разом з тим, стосовно доводів позивача про ненадходження на адресу підприємства матеріалів перевірки, зокрема спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що у силу спеціального правила статей 42 і 45 ПК України платник податків вважається обізнаним з усіма письмовими документами платника податків у разі направлення таких документів на податкову адресу платника поштовим відправленням із повідомленням про вручення. У спірних правовідносинах контролюючим органом дотримана ця вимога закону, у той час як платник податків без достатніх поза розумним сумнівом пояснень та без існування вагомих причин не забезпечив створення умов для власної обізнаності із перебігом подій у зносинах із контролюючим органом, хоча не міг не усвідомлювати об`єктивної потреби у цьому.

Суд звертає увагу на правовий висновок постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20, де зазначено, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надана до позову копія паспорта директора позивача Малишевої щодо її перебування за кордоном не доводить поважності причин пропуску строку звернення, оскільки податкові накладні протягом дії воєнного стану виписувалися та реєструвалися позивачем.

Крім того, доказів відсутності у позивача осіб, окрім директора, в тому числі покладення відповідних повноважень на інших осіб, які б могли отримати кореспонденцію з метою виконання обов`язку забезпечення її отримання, позивачем з огляду на наведені ним обставини, не надано.

З огляду на зазначене, суд не приймає доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду як обґрунтовані, а наведені причини не вважає поважними, з огляду на що в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, зазначений позов поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, відмінних від зазначених позивачем у позовній заяві, та докази на їх підтвердження;

- оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. Реквізитами для перерахування судового збору є: одержувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Білова О.В.