Рішення

від 22.04.2024 по справі 560/2385/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2385/24

РІШЕННЯ

іменем України

22 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати винесену вимогу від 05 грудня 2023 року ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату податкового боргу (недоїмки) у сумі 1378626,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державним підприємством "Шепетівський військовий лісгосп" в період з грудня 2023 - лютий 2024 року було здійснено оплату узгодженого грошового зобов`язання із сплати єдиного внеску у сумі 916390,60 грн. Вказує, що податкова вимога від 05 грудня 2023 року №Ю-3448-2226 ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату державним підприємством "Шепетівський військовий лісгосп" податкового боргу у сумі 1378626,36 грн підлягає скасуванню, так як платником податку в період з грудня 2023 - лютий 2024 року здійснено оплату єдиного соціального внеску у сумі 916390,60 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що за період з 01.12.2023 по 28.02.2024 платником сплачено 1017231,37 грн і нараховано єдиного внеску за 4 квартал 2023 року згідно податкового рахунку №9377690885 від 24.01.2024 в сумі 1001352,26 грн. Вказує, що залишкова заборгованість по вимозі №Ю-3448-2226 від 05 грудня 2023 року становить 361394,99 грн, проте станом на 29.02.2024 недоїмка складає 1362747,25 грн.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" перебуває на обліку у Шепетівському управлінні ГУ ДПС у Хмельницькій області з 25.06.2019.

Згідно інтегрованої картки платника, станом на 01.12.2023 заборгованість становила 1378626,36 грн, яка складалася з задекларованих платником сум, згідно поданих податкових розрахунків сум доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску:

- податковий розрахунок № 9178858052 від 20.07.2023 (за травень 2023 року) на суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті 251265,97 грн (залишок заборгованості 77900,35 грн);

- податковий розрахунок № 9178858052 від 20.07.2023 (за червень 2023 року) на суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті 353457,87 грн;

- податковий розрахунок № 9285063030 від 26.10.2023 (за липень 2023 року) на суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті 363399,67 грн;

- податковий розрахунок № 9285063030 від 26.10.2023 (за серпень 2023 року) на суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті 329023,05 грн;

- податковий розрахунок № 9285063030 від 26.10.2023 (за вересень 2023 року) на суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті 254845,42 грн.

За період з 01.12.2023 по 28.02.2024 року платником сплачено 1017231,37 грн та нараховано єдиного внеску за 4 квартал 2023 року згідно податкового розрахунку №9377690885 від 24.01.2024 в сумі 1001352,26 грн.

Заборгованість по вимозі №Ю-3448-2226 від 05 грудня 2023 року становить 361394,99 грн, проте станом на 29.02.2024 року недоїмка складає 1362747,25 грн.

Позивач, вважаючи вимогу протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 5,7 ст. 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв`язку.

Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 11 статті 25 Закону 2464).

Згідно з частинами 10 та 13 статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня йога фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно ч.6 ст.25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та непі у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів і пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів і непі у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Також слід звернути увагу на те, що згідно із пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5 п. 60.1 ст.60 ПК України).

Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього часу безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Водночас, у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України, не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

У зв`язку з викладеним суд також враховує постанову Верховного Суду від 27 жовтня 2022 у справі №240/9395/20, де суд дійшов наступного висновку: «Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження».

Поряд з цим, податкова вимога не є тим рішенням, оскарження якого до суду чи органу ДПС саме по собі має наслідком визнання попередньо узгоджених грошових зобов`язань неузгодженими. Відсутні такі наслідки і у випадку скасування судом відповідної податкової вимоги.

З наданих відповідачем відомостей інтегрованої картки платника податку вбачається, що станом на 01.12.2023 заборгованість становила 1378626,36 грн, яка складалася з задекларованих платником сум, згідно поданих податкових розрахунків сум доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

За період з 01.12.2023 по 28.02.2024 року платником сплачено 1017231,37 грн та нараховано єдиного внеску за 4 квартал 2023 року згідно податкового розрахунку №9377690885 від 24.01.2024 в сумі 1001352,26 грн. Заборгованість по вимозі №Ю-3448-2226 від 05 грудня 2023 року становить 361394,99 грн, проте станом на 29.02.2024 року недоїмка складає 1362747,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позивач не довів ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" (пров. Героїв Небесної Сотні, 18,м. Шепетівка,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30405 , код ЄДРПОУ - 43075760) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап