Рішення

від 17.04.2024 по справі 580/570/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року справа № 580/570/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання Міщенко Д.А.,

позивачки ОСОБА_1 (особисто)

представниці позивачки Дзявун Ю.С. (згідно з ордером) в режимі відеоконференції,

представниці відповідача-1 Олійник О.Г. (у порядку самопредставництва),

представниці відповідача-2 Фесюк О.В. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

16.01.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.120; код ЄДРПОУ 40333440) (далі відповідач-1), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 39924774) (далі відповідач-2) про:

визнання протиправним і скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця позивачки, як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, за 2023 рік;

визнання протиправним і скасування наказу Т.в.о. голови відповідача 2 від 05.12.2023 №760-к Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2023 році в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності позивачки, як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, за 2023 рік;

визнання протиправним і скасування наказу відповідача-2 від 21.12.2023 №809 про звільнення її з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області;

поновлення її на посаді Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області;

зобов`язання відповідача-2 здійснити розрахунок суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачки;

стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди у розмірі 100000грн (сто тисяч гривень).

Стверджує, що висновок щодо оцінювання результатів її службової діяльності є необґрунтованим, оскільки відповідач 2 застосував формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених їй балів по кожному із п`яти завдань, обмежившись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 4 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 №640. Також безпідставно не враховані дні перебування її тимчасово непрацездатною, зміст та межі її функціональних повноважень. Як наслідок, спірними рішеннями завдано моральних страждань, оскільки позбавлена єдиного джерела доходу, має неповнолітню дитину, розлучена та не отримує коштів на аліменти

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

31.01.2024 та 01.02.2024 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив підтримати правову позицію відповідача-1 та повідомив, що не допустив порушення вимог закону у спірних правовідносинах.

09.02.204 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що результат оцінки роботи позивачки є безумовною підставою для її звільнення. Обставини, на які посилається позивачка, законом не визнані обов`язковими для врахування встановлюючи результати щорічного оцінювання державного службовця. Щодо виконання завдань не повідомляла про наявність будь-яких перешкод, пропозицій тощо. Процедури звільнення він дотримався. Просив урахувати дискреційність повноважень щодо оцінки роботи державного службовця та не підтверджені припущення позивачки про завдання їй у спірних правовідносинах моральної шкоди.

Ухвалами від 12 лютого 2024 року суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача 2 та адвоката Дзявун Ю.С. від імені позивачки про їх участь у розгляді справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.02.2024 на адресу суду від представниці позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій просила позов задовольнити повністю. Зауважила, що рішення про її звільнення прийняте за три дні до затвердження висновку про її оцінювання, що є порушенням установленої процедури п.п.47-48 відповідного Порядку, затвердженого постановою КМУ №640. Також щодо розрахунку просить урахувати, що позивачка відпрацювала весь робочий період у грудні 2023 року, з огляду на що має право на включення за вимушений прогул отриманих за це доходів. Тому вважає, що її середньоденна зарплата становить 3044,81грн (листопад 2023 року сума доходу 66427,45грн + грудень 2023 року сума доходу 64499,79грн).

16.02.2021 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зауважено на такому. У результаті оскарження позивачки результату щорічного оцінювання результатів роботи їй надіслано лист з обґрунтуванням виставлених балів. Така оцінка є дискреційним повноваженням роботодавця та для неї не мають значення результати проходження професійної підготовки під час підвищення кваліфікації. Позивачка не вказала підстав для оцінки її роботи високими балами.

19 лютого 2024 року ухвалою суд задовольнив повністю клопотання вх. №8377/24 відповідача-2 та доручив Подільському районному суду міста Києва (04071, м.Київ, вул.Хорива, буд.21) забезпечити проведення відкритого підготовчого засідання, призначеного на 20.02.2024 о 12 год. 00 хв, та інших судових засідань у разі їх призначення в справі №580/570/24 за участю представника відповідача-2 в режимі відеоконференції. 11 березня 2024 року суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про участь представника позивачки у такому ж режимі в призначеному на 12.03.2024 засіданні та задоволення про таку участь через Оболонський районний суд м.Києва в наступних засіданнях суду. 19 березня 2024 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання вх. №13832/24 представника відповідача-2 та доручив Подільському районному суду міста Києва забезпечити проведення всіх засідань за участю цього представника в режимі відеоконференції.

05.03.2024 на адресу суду надійшло письмове пояснення позивачки з проханням позовні вимоги задовольнити, у т.ч. поновити на посаді з 01.02.2021. Щодо оцінки її службової діяльності стверджує про формальність наведених відповідачем-2 обґрунтувань та його визнання, що погодження звільнення відбулося до дати вказаної оцінки роботи. З приводу невиконаного доручення про реєстрацію нерухомого майна зауважила не урахуванню відпровдіачем-2, що цей обов`язок стосувався виконання повноважень всіма керівниками його територіальних підрозділів, а не зокрема позивачки. Загальна кількість отриманих кредитів ЄКТС, на її переконання, відповідає показнику, що дозволяв виставити їй максимально позитивний бал.

21.03.2024 від представника відповідача-2 надійшло письмове заперечення на вказане вище пояснення позивачки. Вказує, що результати оскарження щорічного оцінювання службової діяльності позивачки нею не оскаржені, тобто з ними вона погодилася. Таке оцінювання не залежить від процедури щорічного оцінювання інших державних службовців.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з особовою карткою державного службовця №67 позивачка проходила службу у відповідача-2 на посаді керівника відповідача-1 з 21.10.2016. Присягу державного службовця приняла 21.10.2016. 23.01.2017 їй присвоєний 6-й ранг категорії «Б», 23.01.2023 4-й ранг, 23.01.2023 - 4-й ранг. Проходила підвищення кваліфікації у березні-квітні 2017 року, вересні 2017 року, березні 2020 року, травні 2020 року, березні-квітні 2021 року, листопаді 2021 року, червні 2021 року, квітні 20222 року, березні 2023 року. За результатами щорічного оцінювання її службової діяльності за 2021 рік та 2022 рік отримала позитивну оцінку, за 2023 рік негативну. 29.12.2023 звільнена з посаду у зв`язку з отриманням такої негативної оцінки.

Основні її посадові обов`язки на посаді керівника визначені посадовою інструкцією та в п.11 в Положення про відповідача-1, затвердженому відповідачем-2 24.02.2020, і передбачають організацію роботи, внесення пропозицій Голові відповідача-2, кадрові призначення у відповідача-1, розподіл обов`язків між заступниками та інші, визначені законодавством.

Спірним обставинам передували такі факти.

17.01.2023 позивачку ознайомлено з її завданнями про ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2023 рік, підписаними Т.в.о. Андрієм ЛОРДКІПАНІДЗЕ 12.01.2023. У переліку їх 5 (п`ять) з терміном виконання протягом звітного періоду:

1) організація ефективної та безперебійної роботи відповідача-1 та підпорядкованих установ, що належать до його сфери управління (далі Завдання №1);

2) забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації на території, на яку поширюється повноваження відповідача-1, а також виконання плану моніторингу території області у сферах карантину та захисту рослин (далі Завдання №2);

3) здійснення на підставі аналізу ризиків превентивних заходів та своєчасне реагування на виникнення надзвичайних ситуацій (подій) у сфері громадського здоров`я, що становлять загрозу санітарному та епідемічному благополуччю населення (далі Завдання №3);

4) забезпечення реалізації державної політики у сфері державних регульованих цін (далі Завдання №4);

5) своєчасне та якісне виконання завдань та доручень керівництва відповідача-2 (далі Завдання №5).

Вказані завдання деталізовані наступними індивідуальними показниками:

-Завдання №1:

1) не менш як 80 % запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану роботи ГУ виконано;

2) забезпечено ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

3) організовано планово-фінансову роботу, зокрема забезпечено: постійний контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, а також організацію бухгалтерського обліку;

4) актуалізовано або розроблено та затверджено алгоритм дій працівників ГУ разі оголошення повітряної тривоги перед початком та протягом робочого дня;

5) забезпечено функціонування укриття в приміщенні ГУ, яке відповідає встановленим законодавством вимогам, або надано можливість перебування персоналу ГУ у найближчих укриттях під час оголошення повітряної тривоги;

6) організовано та завершено здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією державних установ, ветеринарної медицини відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 07.10.2022 року № 415 (зі змінами), а саме: здійснена державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються шляхом приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньщодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються

-Завдання №2:

1) забезпечено здійснення своєчасних та дієвих заходів щодо ліквідації спалахів інфекційних хвороб тварин;

2) забезпечено здійснення своєчасних та дієвих заходів щодо ліквідації спалахів інфекційних хвороб тварин;

3) вжито заходів для виконання у 2023 році плану моніторингу відповідної території, зокрема проведено обстеження (га), що складає 80% від загальної запланованої площі обстежень;

-Завдання №3:

1) ліквідовано 100 % групових випадків (спалахів) захворювань, отруєнь серед населення;

2) здійснено не менше 80 % позапланових заходів державного; нагляду (контролю) за наявності загрози. що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища;

-Завдання №4:

1) забезпечено 100 % здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення";

-Завдання №5:

100% завдань та доручень керівництва Держпродспоживслужби виконано своєчасно та на високому професійному рівні.

02.10.2023 відповідач-2 за підписом Т.в.о. Ольги ШЕВЧЕНКО видав наказ №721 про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б», «В» у 2023 році, яким доручив провести у жовтні-грудні 2023 року такі заходи, затвердив списки відповідних графіків. У списку позивачка вказана під номером 13. Оціночна співбесіда їй призначена на 15.11.2023 о 10год. 30хв. за адресою місцезнаходження відповідача-2.

Сертифікатами позивачці за жовтень 2023 року підтверджено успішне завершення:

- базових курсів основ кібергігієни (отримано 0,33кредиту ЄКТС), освітнього серіалу цифрова грамотність державних службовців 1.0 (отримано 0,1кредит ЄКТС), освітнього серіалу цифрові держслужбовці (отримано 0,2 кредити ЄКТС);

- підвищення кваліфікації у ТОВ «ЦПК ГРУП» за програмою «Комунікація та взаємодія» (1,0 кредит ЄКТС).

Також щодо службової діяльності за 2023 років позивачка сформувала звіт, в якому зазначила про повне виконання ключових показників отриманих завдань (далі - Звіт).

19.11.2023 наказом відповідача-1 №619-В за погодженням з відповідачем-2 позивачку відправлено у щорічну основну відпустку з 14.08.2023 до 25.08.2023.

05.12.2023 відповідач-2 видав наказ №760-к про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2023 році, підписаний Т.в.о. Сергієм ТКАЧУКОМ (далі Наказ №760-к). Висновок з негативними результатами щодо позивачки затверджений пунктом 2 згідно з додатком №2 з переліком висновків інших державних службовців. Додатком 3 затверджені висновки її заступників з позитивними результатами.

Згідно з відомостями про обґрунтування негативної оцінки щодо позивачки (том 1) Завдання №1 виконано частково, результати оцінювання не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Зокрема: План роботи виконаний менше як 80% запланованих завдань, а також не забезпечено функціонування укриття в приміщенні, яке відповідає встановленим законодавством вимогам, не завершено здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією державних установ ветеринарної медицини; Завдання №2 та №3 виконані своєчасно, результати яких повною мірою можна використати в роботі; Завдання №4 не підлягає оцінюванню; Завдання №5 виконано частково, зокрема, не виконано доручення керівництва від 25.01.2023 №01-16.1/5/5-2023 у частині реєстрації державного майна. Позивачка під час ознайомлення 15.11.2023 вказала, що з такою оцінкою не погоджується та просила створити комісію для повторного проведення оцінювання. Також подала на вказаний Висновок скаргу, яку відповідач-2 розглянув та направив відповідь листом від 25.12.2023.

Однак 21.12.2023 відповідач-2 видав наказ №809-к про звільнення позивачки з 29.12.2023 з посади начальника відповідача-1 відповідно до ч.6 ст.44 Закону України «Про державу службу» на підставі Наказу №760-к (далі - Наказ №809-к).

Супровідним від 21.12.2023 підтверджується надсилання відповідачем-2 відповідачу-1 вказаного наказу про звільнення позивачки.

Згаданим вище листом від 25.12.2023 відповідач-2 повідомив позивачку, що, проаналізувавши її Звіт, оцінив Завдання №1 та №5 в 1 бал, оскільки в Звіті виявлено, що у колонці «Коментар про виконання/причини не виконання» відсутня конкретна інформація у підпунктах, яка би підтверджувала факт виконання визначених у Плані роботи завдань. Крім того, деякі пункти Плану не підлягають оцінюванню у зв`язку зі зміною законодавства, які пов`язані з військовою агресією. Проте відповідачем-1 не вносилися пропозиції щодо зміни таких пунктів, а позивачкою щодо зміни завдання та ключового показника результативності, ефективності та якості. Також існують випадки ненадання конкретизованої інформації та коментарів щодо виконання завдань, передбачених у Плані, а також невідповідність очікуваному результату. Тому відсоток виконання завдань не більше 70% від запланованих на звітний період. Щодо ключового показника Завдання №5 доручення керівництва відповідача-2 від 25.01.2023 №01-16.1/5/5-2023 виконано частково - у частині реєстрації державного майна виконано 32%.

27.12.2029 відповідач-1 видав наказ про проведення з позивачкою розрахунку у зв`язку зі звільненням. 29.12.2023 позивачка підписала лист ознайомлення щодо необхідності подачі декларації про доходи та майновий стан.

Тому позивачка звернулася в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі ЗУ № 889-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з ч.2 ст. ст.1 ЗУ № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Суд установив, що позивачка проходила публічну службу у відповідача-2 на посаді керівника відповідача-1.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 2 ЗУ № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Посади керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей відповідно до п.п. 2, 3 ч.2 ст. 6 ЗУ № 889-VIII віднесено до категорії "Б.

Отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до п.3 ч.1 ст.87 ЗУ № 889-VIII є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Пунктом 10 ч.1 ст.7 вказаного Закону передбачено право державного службовця на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Оцінювання результатів службової діяльності урегульоване в ст.44 цього Закону. Зокрема, відповідно до пунктів 5-8 за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Згідно з п.7 ч.2 ст.63 ЗУ № 889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Отже, посилання відповідачів щодо дискреційності повноважень оцінювати результати роботи державного службовця обґрунтовані. Проте дискреція у владних повноваженнях не має бути свавільно реалізована, оскільки норми ст.19 Конституції України приписують обов`язок всіх органів державної влади, їх службових і посадових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, які визначені законом. Тому суд наділений повноваженням надавати діям, рішенням чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень правову оцінку, у тому числі дотриманню ними встановленої законом процедури, вирішуючи спір шляхом відправлення правосуддя.

Щодо процедури оцінювання в спірних правовідносинах суд урахував таке.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. №640 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 591) (далі Порядок №640).

Згідно з п.2 вказаного Порядку метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Відповідно до п.3 воно проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Норма пункту 7 Порядку №640 приписує, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено його проведення поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з п.10 Порядку №640 визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов`язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники, визначені для державних службовців у державному органі, не можуть дублюватися, крім завдань і ключових показників, визначених для державних службовців, посадові обов`язки яких збігаються.

Для державного службовця визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання повинен бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням строку прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №640 визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені для державного службовця завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії (в паперовій або електронній формі) у державного службовця та його безпосереднього керівника.

Визначення результатів виконання завдань згідно з п.13 Порядку №640 проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Відповідно до п.14 Порядку №640 визначення результатів виконання завдань та затвердження висновку не проводяться, якщо період між визначенням завдань і ключових показників та прийняттям наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань становить менше трьох місяців, а також якщо на дату прийняття такого наказу (розпорядження) державний службовець:

тимчасово відсутній на службі протягом семи місяців підряд;

перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України Про відпустки;

відсутній на службі у зв`язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду;

відсутній на службі у зв`язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до статті 77 Закону України Про судоустрій і статус суддів;

відсутній на службі у зв`язку з призупиненням дії трудового договору;

відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.

Для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення відповідно до п.15 Порядку №640 приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Згідно з п.16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України Про державну службу.

Відповідно до п.33 Порядку №640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, згідно з п.34 Порядку №640 завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються суб`єктом призначення.

Відповідно до п.37 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Відповідно до п.38 Порядку №640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, згідно з п.41 Порядку №640 за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, не підлягає оцінюванню, а також у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 40-1 цього Порядку, висновок не затверджується. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок згідно з п.47 Порядку №640 може бути оскаржений таким державним службовцем.

Проаналізувавши зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження відповідача-2, що оцінювання державного службовця є дискреційним повноваженням роботодавця. Проте в контексті вимог ст.19 Конституції України процедура оцінювання, у т.ч. визначення балів не мають бути явно свавільними.

Суд звернув увагу, що у заявлених спірних правовідносинах відповідач-2 не аналізував ступінь участі заступників позивачки та її підлеглих у виконанні завдань на 2023 рік, що входили в межі організації нею роботи відповідача-1 щодо плану її роботи, як керівника. Водночас загальна оцінка їх роботи ним визначена як позитивна, а позивачки негативна, що не узгоджується з логікою управлінської діяльності в контексті субординаційних зв`язків посадових і службових осіб органу державної служби. За умов позитивної оцінки роботи підлеглих позивачки оцінювання її роботи на посаді керівника, як негативної, не виглядає справедливим та обґрунтованим.

Відсутність конкретної інформації у підпунктах, яка би підтверджувала факт виконання визначених у Плані роботи завдань, випадки ненадання конкретизованої інформації та коментарів щодо виконання завдань, передбачених у Плані, на які посилається відповідач-2, мали бути усунені під час оціночної співбесіди, позаяк оцінці підлягав стан виконання завдань, а не вичерпність і точність викладу Звіту про виконану роботу. Також безпідставним є покладання на позивачку відповідальності за невнесення пропозицій щодо зміни їй завдань і ключового показника результативності, ефективності та якості, оскільки це повноваження, як зазначено вище, саме її роботодавця.

Зазначена відповідачем-2 невідповідність очікуваному результату не пояснена суду та не доведена будь-яким доказом. Відомості про організацію роботи укриття під час оголошення повітряної тривоги спростована копією нкаазу відповідача-1.

ідВОцінювання вказаних завдань без пояснення відповідачем-2 конкретних фактів і обставин роботи позивачки свідчить про необ`єктивність проведеної ним оцінки її роботи, у тому числі оцінювання в 1 бал, та за умов недослідженого ним повного обсягу саме конкретних завдань про безпідставність посилань, що відсоток виконання завдань не більше 70% від запланованих на звітний період.

Єдиним конкретним фактом відповідач-2 вказав те, що ключовий показник Завдання №5 доручення керівництва відповідача-2 від 25.01.2023 №01-16.1/5/5-2023 виконано частково - у частині реєстрації державного майна виконано 32%. При цьому не деталізовано повного переліку об`єктів, що підлягали реєстрації саме протягом 2023 року, та які саме у 2023 року не зареєстровані. Завдання позивачки на цей рік також не мали такого виключного переліку. Водночас, як свідчать відомості реєстру речових прав на нерухоме майно, частина об`єктів реєструвалася як до 2023 року, так і протягом цього часу. При цьому відповідач-2 не досліджував причин, з яких не завершена відповідна реєстрація, та ступінь вини у цьому позивачки. За умов, що державна реєстрація об`єктів нерухомого майна не належить згідно з законом до владних повноважень відповідачів та посадових обов`язків позивачки, як керівника відповідача-1, та не встановлення якості роботи ліквідаційних комісій підлеглих йому установ, оцінювання її в найнижчий бал такого завдання не є об`єктивним.

Критерії визначення балів затверджені додатком 5 до Порядку №640. У них передбачено, що якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин, то таке завдання не підлягає оцінюванню. З огляду на цю норму відповідач-2 у спірних правовідносинах оцінка балами виконання завдань у частині, що виходили за межі владних повноважень і посадових обов`язків позивачки, не є правомірною.

Оцінювання в 1бал - найнижче, як застосував відповідач-2, згідно зі вказаними вище Критеріями їх визначення, обгрунтоване, якщо завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо. Конкретних фактів для цієї оцінки відповідачі не вказали.

Оцінювання в максимальні 4 бали, згідно зі вказаними вище Критеріями, полягають у тому, що завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Особова справа позивачки містить докази постійного підвищення нею професійного рівня, які переведені кредити ЄКТС, відсутність скарг на її роботу, як керівника, а також про розлучення і перебування на вихованні малолітньої дитини.

Крім того, обгрунтування оцінювання згідно з відомостями про обґрунтування негативної оцінки щодо позивачки (том 1) та листа вказує, що з 4-х реально оцінених відповідачем-2 завдань, 2 (№2 та №3) - виконані у повному обсязі. Отже, найнижчий бал оцінювання не допускається. Подальша видача наказу про звільнення позивачки до часу повідомлення про результати її скарги на Висновок містить ознаки порушення вказаного вище п. 10 ч.1 ст.10 ЗУ № 889-VIII.

У сукупності встановлені обставини свідчать, що процедура оцінювання позивачки відповідачем-2, виставлення балів не мали об`єктивного характеру, здійснені поверхово без установлення конкретних фактів її порушень. Негативна оцінка відповідачами не підтверджена будь-яким належним і допустимим доказом. До затвердження висновку відповідач-2 мав переконатися в його обґрунтованості, а керівник з`ясувати причини відсутності відомостей про окремі факти, які, на його думку, мали бути зафіксовані в звіті.

Оскільки передбачена законом процедура оцінювання проведена з грубим порушенням та з явно необґрунтованим оцінюванням, що безпідставно включало оцінку діяльності, за яку на позивачку не було покладено персональної відповідальності, суд дійшов висновку, що оскаржуваний Висновок, рішення про його затвердження та звільнення на цій підставі є протиправними та підлягають скасуванню в частинах застосування до позивачки.

Щодо способу відновлення порушеного права позивачки на працю.

Абзац перший ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлює, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, закон не містить іншого варіанта поведінки, окрім як поновлення на тій посаді, з якої відбулося незаконне звільнення.

Оскільки встановлені обставини справи підтверджують, що останнім відпрацьованим позивачкою днем до протиправного звільнення була дата 29.12.2023 (п`ятниця), а наступним робочим днем згідно з календарним обчисленням понеділок 01.01.2024, позивачка підлягає поновленню на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області з 01.01.2024 та вимушеним прогулом є період з 01.01.2024 до 17.04.2024, що становить 78 робочих дні.

Абзац другий ст.235 КЗпП визначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Тобто, присудження та визначення обґрунтованості розміру коштів за вимушений прогул для цієї справи є повноваженням суду, а не роботодавця позивачки. Тому позовна вимога зобов`язати відповідача-2 здійснити розрахунок суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачки не достатньо обґрунтована.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок №100).

Відповідно до норм п.2 розділу II Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п.3 розділу III Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п.4 вказаного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям;

о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з п.5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Згідно з п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Оскільки останнім відпрацьованим місяцем позивачки є грудень 2023 року, урахуванню для обчислення середнього заробітку за вимушений прогул підлягають її доходи за 2 попередні відпрацьовані - жовтень та листопад 2023 року. Водночас із їх загальної суми вираховуються складові, визначені у вказаному вище п.4 Порядку №100. Вказана позивачкою сума середньоденної зарплати не враховує таких вимог, зважаючи на що не є обґрунтованою. Таким чином, вказаний відповідачами розмір середньоденної зарплати - 1510,49грн ((33106,18грн за 22 відпрацьовані згідно з табелем обліку робочого часу +66427,45грн за 20 відпрацьованих у листопаді 2023 року дні 7463,36грн (відпускні) 28629,55грн (матеріальна допомога на оздоровлення)) / 42 відпрацьовані дні) згідно з довідками відповідача-1 обґрунтований.

Отже, сума коштів за вимушений прогул, що підлягає присудженню на користь позивачки, становить: 78*1510,49грн грн = 117818,22грн. Оскільки заробітна плата їй нарахована відповідачем-1, саме з нього підлягають стягненню кошти за вимушений прогул. То ж саме такий спосіб відновлення в цій частині порушеного права підлягає застосуванню в цій справі.

Судові рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць відповідно до пунктів 2-3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) виконуються негайно.

Щодо позовної вимоги стягнути моральну шкоду.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, позовна вимога про відшкодування шкоди в адміністративному судочинстві є похідною позовною вимогою від публічного спору. Тому суд має з`ясувати безпосередній причинний зв`язок факту завдання моральної шкоди від дій, рішень чи бездіяльності суб`єктом владних повноважень, які заявлені (об`єднані) предметом у відповідному спорі.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальне посилання позивачки на отримання моральної шкоди не підтверджене жодним належним і допустимим доказом. Вказана нею сума моральної шкоди 100000грн не обґрунтована будь-якою складовою для обчислення та також не доведена. Сума коштів вимушеного прогулу компенсує втрату доходів. Також суд урахував невелику тривалість вимушеного прогулу. З огляду на це не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу, 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз, 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Абзац п`ятий п.1 ч.3 ст.4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" установлює за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з п.1 ч.1 ст.5 цього від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивачка на підставі закону звільнена від сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою за позовні вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення за вимушений прогул, але не звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення моральної шкоди.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року розміром 3028 грн.

Платіжною інструкцією від 10.01.2024 підтверджується сплата позивачкою судового збору в розмірі 2422,42грн. Оскільки відсутні підстави для стягнення моральної шкоди і це єдина позовна вимога, за яку судовий збір підлягав сплаті, відсутні підстави для його розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 122-123, 132-139, 191, 295, 370-371, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати:

висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, за 2023 рік;

наказ Т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 05.12.2023 №760-к Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2023 році в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, за 2023 рік;

наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 21.12.2023 №809 про звільнення її з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області з 01.01.2024 та стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.120; код ЄДРПОУ 40333440) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2024 до 17.04.2024 у сумі 117818,22грн (сто сімнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень двадцять дві копійки).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копії рішення направити учасникам справи.

4. Рішення щодо поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць виконується негайно.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 22.04.2024.