Рішення

від 22.04.2024 по справі 580/1700/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року справа № 580/1700/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агропостач-2008» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

16.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Приватного підприємства «Агропостач-2008» (18027, Черкаська обл., м.Черкаси, вулиця Громова, будинок 138/11, оф.5; код ЄДРПОУ 35827319) (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) форми «Н» від 13.10.2023 №0096690403.

Вважає його неповним, надуманим і безпідставним. Стверджує, що відповідач порушив процедуру надсилання акту перевірки, що фактично обмежило його право в наданні заперечень та пояснень та у подальшому призвело до неправомірного винесення оскаржуваного рішення. Відповідач неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних, а не на день прийняття оскаржуваного рішення, не врахував положення ст.58 Конституції України та п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Вважає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються. Посилався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №560/4420/18, від 10.02.2021 у справі №380/671/20, від 10.12.2021 у справі №420/10367/20, від 26.07.2023 у справі №520/1956/21.

Ухвалою суду від 21.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

08.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що під час перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваного ППР діяв з дотриманням вимог закону. Позивач допустив податкове порушення, оскільки склав та несвоєчасно зареєстрував податкові накладні, чим порушив п.201.10 ст.201 та підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Вказав, що акт перевірки направив рекомендованим листом за податковою адресою позивача, який вручено позивачу за довіреністю 22.09.2023, що підтверджується трекінгом відправлення за №0600044383370. Посилався на висновки Верховного Суду у постанові від 06.02.2024 у справі №160/10740/23.

27.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При прийнятті судового рішення просив урахувати висновки Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі №380/7070/23.

Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Посилаючись на підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1 ст.75 п.76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідач провів камеральну перевірку позивача та склав акт від 07.09.2023 №9107/23-00-04-03-04/35827319 про її результати щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування до гих з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Під час перевірки відповідач виявив порушення позивачем граничних термінів реєстрації ПН:

№1, дата складання 01.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 307500,00грн;

№1, дата складання 06.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 1912602,00грн;

№2, дата складання 06.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 1089000,00грн;

№2, дата складання 09.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 1985400,00грн;

№1, дата складання 09.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 1089000,00грн;

№2, дата складання 15.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 2127600,00грн;

№1, дата складання 15.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 15, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 1985400,00грн;

№1, дата складання 11.08.2022, дата реєстрації 14.10.2022, граничний термін реєстрації 31.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 44, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 48263,77грн;

№1, дата складання 28.11.2022, дата реєстрації 19.12.2022, граничний термін реєстрації 15.12.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 4, обсяг постачання без ПДВ/сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН, 450000,00грн.

У розділі ІІІ висновку Акта відповідач вказав, що позивач вказаними вище діями порушив абз.1 п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ, абз.2 п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ, п.89, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Вказаний Акт позивач отримав 22.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600044383370.

За результатом проведення камеральної перевірки відповідач склав ППР від 13.10.2023 №0096690403 (далі спірне рішення), яким за порушення позивачем граничних строків, визначених ст.201 ПК України, реєстрації ПН в ЄРПН для виконання п.120-1.1 ст.120-1 ПК України застосував штраф у сумі 221825,87грн.

Спірне рішення позивач отримав 03.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600053460116.

16.11.2023 позивач звернувся скаргою на спірне рішення до Державної податкової служби України. 04.12.2023 Державна податкова служба України прийняла рішення №35855/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила без розгляду скаргу позивача.

16.01.2024 Державна податкова служба України прийняла рішення №1171/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила без змін спірне рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Вказаною нормою визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації ПН та/або розрахунків коригування до ПН у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних.

Тобто, закон наділяє відповідача повноваженням камеральною перевіркою з`ясувати питання своєчасності реєстрації ПН та/або розрахунків коригування до ПН, а спосіб отримання таких відомостей передбачає аналіз виключно інформаційних баз даних податкової служби. Перевірка документів бухгалтерського обліку платника камеральною перевіркою не передбачена.

Згідно з п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд установив, що відповідач дотримався вказаних вище вимог та за результатами проведеної камеральної перевірки склав вказаний вище акт в двох примірниках, один з яких направив на податкову адресу позивача рекомендовани повідомленням про вручення.

Доводи позивача про те, що відповідач порушив процедуру надсилання акту перевірки, що фактично обмежило його право в наданні заперечень та пояснень та у подальшому призвело до неправомірного винесення спірного рішення, не обгрунтовані та не враховані судом, з огляду на таке.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податки або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з п.42.4 ст.42 ПК України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Належні, достовірні та допустимі докази про надання позивачем відповідачу заяви щодо отримання документів через електронний кабінет відсутні.

Пунктом 42.5 ст.42 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд установив, що відповідач направив позивачу поштою вказаний вище акт рекомендованим листом з повідомлення про вручення за його податковою адресою: АДРЕСА_1 , - який позивач отримав 22.09.2023, що підтверджується трекінгом відправлення за №0600044383370. Отже, доводи позивача про порушення відповідачем процедури надсилання акту не підтверджені.

Не підлягають врахуванню до спірних правовідносин висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №560/4420/18, на які посилався позивач у позовній заяві, оскільки стосуються інших правовідносин та учасників. Зокрема, Верховний Суд установив, що вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували та не перевіряли доводів позивача, які стосувались порушення податковим органом порядку прийняття відповідачем оскарженого ППР, а лише обмежилися посиланням на те, що вказані позивачем обставини порушення порядку його прийняття не визначаються законом, як підстави для скасування рішення.

У цій справі суд установив, що відповідач дотримався процедури надсилання акту перевірки, а протилежні доводи позивача не обґрунтовані.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом десяти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу.

Належні, достовірні та допустимі докази надсилання позивачем відповідних заперечень на акт відповідачу відсутні.

З приводу виявлених податкових порушень.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПН та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання ПН/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та ПН/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі ПН/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг ПН/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманими продавцем.

Датою та часом надання ПН та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані ПН/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Реєстрація ПН та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Оскільки позивач не заперечив фактичних дат складання та реєстрації зазначених вище ПН, не надав документів, що підтверджують чи засвідчують форс-мажорні обставини в частині виконання дотримання граничних строків реєстрації ПН, суд урахував.

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані нормами ст.112 ПК України.

Зокрема, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету. Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;

інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» внесено зміни до ПК України, зокрема, абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Відповідно до підп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних».

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім ПН/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; ПН, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН; ПН, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН; ПН, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

ПН/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

ПН/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

ПН, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН;

ПН, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН;

податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

У разі зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/розрахунків коригування.

У разі реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Суд урахував відсутність достовірних доказів вважати, що несвоєчасне виконання позивачем вказаного обов`язку зі своєчасної реєстрації ПН відбулося з поважних причин.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджені:

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Платники податків зобов`язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2023 року справі №160/19575/22, аналізуючи вказані вище норми права, неможливість виконання податкових обов`язків має бути підтверджена сукупністю належних і достовірних доказів.

Щодо посилань на воєнний стан та карантинні заходи суд урахував.

Спір розглядається під час воєнного стану. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Верховна Рада підтримала продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Відповідний законопроект від 12.08.2022 №7664 прийнято 15 серпня 2022 року, тобто воєнний стан продовжено до 21 листопада 2022 року. У подальшому його дію продовжено.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території У країни коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії, відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Вказаною нормою встановлено мораторій (зупинення) щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Однак Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ, набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни у підрозділ 10 пункту 69. Установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підп. 69.2 вказаного Закону податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок, б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, в) фактичних перевірок.

Відповідно до підп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК Україниу разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Водночас вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19),не застосовуються.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Період складання ПН позивача припадав на червень, серпень та листопад 2022 року, які фактично зареєстровані в ЄРПН у період з 15.07.2022 до 19.12.2022, тобто після 27.05.2022 - моменту скасування мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

Неможливість виконання позивачем податкових обов`язків щодо вчасної реєстрації вказаних вище ПН не підтверджена жодним належним доказом.

Позивач вчинив порушення п.201.10 ст.201 ПК України під час дії норми абз. 18 підп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, який зупиняв дію п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Протилежні доводи позивача не обґрунтовані та не враховані судом.

Не підлягають врахуванню до спірних правовідносин висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №380/7070/23 та інші, на які посилався позивач у письмових заявах суду, оскільки стосуються інших правовідносин та учасників, зокрема, несвоєчасної реєстрації ПН, які виписані в липні-серпні 2021 року та фактично зареєстровані у періоді з 15.06.2022 до 23.06.2022, тобто не є подібними до цієї справи.

Щодо доводів позивача про неправомірність застосування відповідачем розміру штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних, а не на день прийняття оскаржуваного рішення суд урахував.

8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876), яким підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90, що на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1. 1 статті 120-1ПК України. Відтак, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року) та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/розрахунків коригування до них у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, встановлюється у таких розмірах:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до ЗО календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних І розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Оскільки у цій справі позивач не вчасно зареєстровав вказані вище ПН, дата складання яких припадає на червень, серпень та листопад 2022 року, на них не поширюються положення підп.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, позаяк для них визначено штрафну санкцію встановлену ст. 120-1 ПК України. Протилежні доводи позивача не обґрунтовані та не враховані судом.

Сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, достатніх вважати відсутньою вину позивача у вчиненні вказаних податкових порушеннях або підстав для звільнення від відповідальності за них, не підтверджено основними доводами позовної заяви. Зазначених вище вимог законодавства відповідач дотримався, адже факти несвоєчасної реєстрації позивачем ПН №1, №1, №2, №2, №1, №2, №1, №1, №1 підтверджені, а відсоткове значення штрафу обчислене у вказаних межах з суми несвоєчасно зареєстрованих ПН - 221825,87грн.

Тому суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірним. Позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 244-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Агропостач-2008» (18027, Черкаська обл., м.Черкаси, вулиця Громова, будинок 138/11, оф.5; код ЄДРПОУ 35827319) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 13.10.2023 №0096690403.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 22.04.2024.