КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/371/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2640/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "ФОРС ГАРД" - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- грошові кошти в сумі 66730 (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять) гривень;
- наземний резервуар фірми «Shelf», заводський номер № 3144, що є цільною конструкцією (модуль для заправки автомобілів моторним паливом «Shelf» серійний номер 1452) з паливо-роздавальною колонкою фірми «Shelf» серійний номер 13992;
- наземний резервуар фірми «VPS», заводський номер № 24170 , що є цільною конструкцією із паливо-роздавальною колонкою, які призначені для газу;
- рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) літрів;
- рідину з характерним запахом бензину в об`ємі 1751 (одна тисяча сімсот п`ятдесят один) літри.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ "ФОРС ГАРД" - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді про накладення арешту не містить обґрунтованих підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а також не зазначено вартість арештованого майна, яка має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин.
Апелянт звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2023 задоволено частково клопотання детектива Головного підрозділу детективів економічної безпеки України ОСОБА_9 по КП № 72023000310000014 від 14.03.2023 про надання дозволу на проведення обшуку за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України. Відповідно до зазначеної ухвали судом було надано дозвіл виключно на проведення обшуку земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою, АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення виключно документів та чорнових записів щодо походження, придбання, зберігання та транспортування необлікованого пального, що також додатково свідчить про те, що орган досудового розслідування вийшов за рамки ухвали суду, чим грубо порушив вимоги КПК України.
При проведенні обшуку не було запрошено ані власника земельної ділянки, ані власника майна. Паливо є тимчасово вилученим майном про що не було складено окремо протокол тимчасово вилученого майна, що суперечить приписам ч. 7 ст. 236 КПК України.
Під час проведення обшуку поняті не спостерігали за діями детективів. Більш того, детективом при проведенні обшуку було прийнято рішення про вилучення бочок з під пального, однак не забезпечено його опечатування ним та учасниками обшуку, що суперечить приписам ст. 105 КПК України.
В судове засідання представник ТОВ "ФОРС ГАРД" - адвокат ОСОБА_6 не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Разом з цим, 16.04.2024 через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду адвокат ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд у його відсутність, при цьому, зазначив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просив її задовольнити.
Дані обставини дають суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у відсутність представника ТОВ "ФОРС ГАРД" - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ "ФОРС ГАРД" - адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, в порушення вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», організували незаконну діяльність з виготовлення підакцизних товарів, а саме пального (бензину та дизелю) з нафтопродуктів невідомого походження без відповідної ліцензії, з метою подальшої реалізації через мережу автозаправних станцій ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42647335) у м. Кривий Ріг, а також через АЗС на території м. Києва, в т.ч. ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) та інших на теперішній час невстановлених суб`єктів господарської діяльності.
Так, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 (земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:02:214:0060), знаходиться функціонуючий нафтопереробний комплекс, без будь-яких дозвільних та ліцензійних документів, на якому незаконно виготовляється пальне. Виготовлене пальне (бензин та дизель) в подальшому реалізовується через мережу АЗС. Безпосередньо основний об`єм незаконно виготовленої продукції збувається службовими особами ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42647335), ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) та іншими невстановленими суб`єктами господарської діяльності через власну мережу місцевих автозаправних станцій.
З метою збуту незаконно виготовленого пального на нафтопереробному комплексі за адресою: АДРЕСА_2 , службові особи ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42647335), ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) та інших невстановлених суб`єктів господарської діяльності, маючи відповідні ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, приймають незаконно виготовлене пальне на власні автозаправні станції, при цьому усвідомлюючи незаконне його походження, задля маскування, використовують документи прикриття, а саме фіктивні договори, товарно-транспортні накладні, акти приймання-здавання, сертифікати якості, паспорти якості, та інші супровідні документи.
З метою виявлення та фіксації обставин вчинюваного кримінального правопорушення, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України в період часу з 10:46 годин 03.01.2024 по 14:14 годин 04.01.2024, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2023 проведено обшук земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи в т.ч.:
- грошові кошти в сумі 66730 (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять) гривень;
- інструкція з експлуатації МЗАМП Ш 1.00.00.00 ІЕ (модуль заправки) заводський номер 1611 на 10 арк.;
- паспорт резервуару РГСН заводський номер 3498 на 16 арк.;
- паспорт формуляр колонки паливороздовальні Шельф на 27 арк.;
- копія дозволів № 514.20.32 на 2 арк.;
- копія ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на ТОВ «ОКТАН ПЛЮС ТРЕЙД» № 26580314201900274 на 1 арк.;
- копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на ТОВ «КИЇВ ПРОМ ГРУП» код № 41614288 на 4 арк.;
- копія виписки на ТОВ «КИЇВ ПРОМ ГРУП» на 2 арк.;
- копія наказу ГУ ДПС у м. Києві № 5722-п від 15.11.2023 на проведення фактичної перевірки з додатком на 2 арк.;
- наземний резервуар фірми «Shelf», заводський номер № 3144, що є цільною конструкцією (модуль для заправки автомобілів моторним паливом «Shelf» серійний номер 1452) з паливо-роздавальною колонкою фірми «Shelf» серійний номер 13992;
- наземний резервуар фірми «VPS», заводський номер № 24170 , що є цільною конструкцією із паливо-роздавальною колонкою, які призначені для газу;
- рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) літрів;
- рідину з характерним запахом бензину в об`ємі 1751 (одна тисяча сімсот п`ятдесят один) літри.
Крім цього, під час обшуку не було виявлено діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним за вищевказаною адресою розташування АЗС, встановлено відсутність касового апарату, витратомірних лічильників, документи щодо походження та відвантаження пального (договори, ТТН, платіжні доручення, тощо), облікові документи на пальне. Також в ході обшуку не з`явився жодний представник суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність на вказаній АЗС.
05.01.2024 старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України - ОСОБА_10 , враховуючи той факт, що виявлені та вилучені вищезазначені речі, а саме грошові кошти, рідини з характерним запахом ПММ, модульні заправні станції, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником приміщень, будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , є ТОВ «ФОРС ГАРД» (ЄДРПОУ: 43846404), що дає підстави вважати належність вказаного майна ТОВ «ФОРС ГАРД» (ЄДРПОУ: 43846404).
08.01.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що для забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
16.02.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переліку зазначеному у клопотанні.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому була вислухана думка прокурора та представників власника майна, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема правова кваліфікація кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також фактичні обставини кримінального провадження. Такий висновок, на переконання колегії суддів, ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів та матеріалів кримінального провадження № 72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою детектива від 05.01.2024.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може мати безпосереднє відношення до кримінального провадження, і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Щодо тверджень апелянта, що не зазначено вартість арештованого майна, яка має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, колегія суддів зазначає наступне.
Так, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на вищезазначене майно, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації (спеціальної конфіскації), то вартість арештованого майна має узгоджуватися із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.
Беручи до уваги вищезазначене, зокрема те, що у даному випадку арешт накладено з метою збереження речових доказів, а не з метою спеціальної конфіскації, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначення вартості арештованого майна, яка має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, не є обов`язковим, а тому таке твердження апелянта не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Доводи апелянта про те, що судом було надано дозвіл виключно на проведення обшуку земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою, АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення виключно документів та чорнових записів щодо походження, придбання, зберігання та транспортування необлікованого пального, що також додатково свідчить про те, що орган досудового розслідування вийшов за рамки ухвали суду, колегія суддів не бере до уваги та зазначає наступне.
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відтак, згідно матеріалів клопотання, грошові кошти були вилучені в ході проведення обшуку в період часу з 10:45 годин 03.01.2024 по 14:14 годи 04.01.2024, а з клопотанням про накладення на них арешту прокурор звернувся 06.01.2024, тобто протягом 48 годин після вилучення майна.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ "ФОРС ГАРД" - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 24.04.2024 |
Номер документу | 118529199 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні