Постанова

від 18.04.2024 по справі 340/5730/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5730/23(суддя Науменко В.В., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №340/5730/23 за позовом приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Гідросила АПМ» 19 липня 2023 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 28.03.2023 року № 00020140705 на суму 1698350,35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки нараховані податковим органом санкції за порушення строків розрахунку з компанією-нерезидентом були застосовані без урахування наявності форс-мажорних обставин, підтверджених належним чином.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем сертифікат про форс-мажорні обставини під час перевірки перевіряючому органу надано не було, а також не надано жодного пояснення, чому ним вказаний сертифікат не було отримано своєчасно, як і не надано доказів наявності будь-яких перешкод у його отриманні, а тому оскаржене рішення відповідачем прийнято правомірно.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції положень ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Неврахування наявності форс-мажорних обставин.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що приватне акціонерне товариство «Гідросила АПМ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 06.10.2008, перебуває на обліку як платник податку (а.с. 4-7).

Основним видом економічної діяльності є: 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування.

09 вересня 2021 року між акціонерним товариством YUNAKO, Японія (продавець) та ПрАТ «Гідросила АПМ» (покупець) укладено договір №HS-01, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю обладнання (хонінгувальний станок G50-MS1, з комплектом оснастки та інструменту) на умовах CIP Odessa (Інкотермс 2010), а також виконати пуско-налагоджувальні роботи та навчання персоналу. Ціна договору 526563,00 дол. США. Умови оплати 30% передплата, вноситься не пізніше 29.10.2021; 60% передплата вноситься після готовності обладнання до відвантаження з заводу, але не пізніше 18.07.2022, 10% - остаточна оплата, вноситься після підписання акта виконаних монтажних та пуско-налагоджувальних робіт (а.с 35-45).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що 05.11.2021 позивачем на виконання умов договору №HS-01 від 09.09.2021 перераховано передплату за обладнання в сумі 157968,90 дол. США на банківський рахунок продавця компанії-нерезидента YUNAKO, Японія.

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у період часу з 06.02.2023 по 10.02.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за наслідками якої складено акт №706/11-28-07-05/36119987 від 17.02.2023 (далі акт перевірки) (а.с. 10-17).

Згідно з висновками зазначеної перевірки, викладеними у акті перевірки, податковим органом встановлено наступні порушення з боку позивача:

- ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по договору №HS-01 від 09.09.2021 в сумі 157968,90 дол. США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 98 днів (а.с. 16).

До вказаного акта позивачем подано заперечення від 03.03.2023 за №04-1/79, у якому позивач звертав увагу на помилковість висновків податкового органу щодо застосування дня (дати), станом на який необхідно проводити розрахунок заборгованості (а.с. 19).

Листом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 21.03.2023 позивача повідомлено, що за наслідками розгляду поданих заперечень висновки, зазначені в акті перевірки, залишаються без змін (а.с. 21-24).

На підставі цього акта податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення №00020140705 від 28.03.2023, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (пеня) за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 1698350,37 грн (а.с. 25-27).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідачем прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, оскільки позивачем сертифікат про форс-мажорні обставини під час перевірки перевіряючому органу надано не було.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) зовнішньоекономічна діяльність це діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України Про Національний банк України №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема:

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків (пункт 3 розділу І Інструкції №7).

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За змістом частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку (пункт 4 розділу І інструкції №7), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, виданий на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком (пункт 3 розділу І Інструкції №7).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частини 7 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Отже, порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою нарахування пені. При цьому, саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок із забезпечення фінансової дисципліни та своєчасного отримання відповідного блага (у формі грошових коштів та/або товару).

Як вбачається з матеріалів справи 09 вересня 2021 року між акціонерним товариством YUNAKO, Японія (продавець) та ПрАТ «Гідросила АПМ» (покупець) укладено договір №HS-01, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю обладнання (хонінгувальний станок G50-MS1, з комплектом оснастки та інструменту) на умовах CIP Odessa (Інкотермс 2010), а також виконати пуско-налагоджувальні роботи та навчання персоналу. Ціна договору 526563,00 дол. США. Умови оплати 30% передплата, вноситься не пізніше 29.10.2021; 60% передплата вноситься після готовності обладнання до відвантаження з заводу, але не пізніше 18.07.2022, 10% - остаточна оплата, вноситься після підписання акта виконаних монтажних та пуско-налагоджувальних робіт (а.с 35-45).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що 05.11.2021 позивачем на виконання умов договору №HS-01 від 09.09.2021 перераховано передплату за обладнання в сумі 157968,90 дол. США на банківський рахунок продавця компанії-нерезидента YUNAKO, Японія.

Проте товар за вказаним договором станом на 04.11.2022 р з урахуванням відповідної попередньої оплати по граничному строку (тобто упродовж 365 календарних днів з дня оплати) від компанії-нерезидента позивач не отримав.

Згідно з висновками акта перевірки має місце порушення встановленого строку розрахунків по договору №HS-01 від 09.09.2021 в сумі 157968,90 дол. США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 98 днів, оскільки обладнання за договором позивач у перевіряємому періоді не отримав (а.с. 15,16).

Обґрунтовуючи неправомірність нарахування пені за порушення строків розрахунків позивачем зазначено, що порушення строків імпорту товарів по вказаному договору спричинено форс-мажорними обставинами, а саме: введенням з 24.02.2022 в країні воєнного стану, зупиненням вантажоперевезень та блокування в країні портів, що унеможливило вчасне отримання позивачем товару, проте відповідачем протиправно не враховано такі обставини.

Однак, з такою позицією позивача суд першої інстанції не погодився враховуючи те, що позивачем сертифікат про форс-мажорні обставини під час перевірки перевіряючому органу надано не було, а також не надано жодного пояснення, чому ним вказаний сертифікат не було отримано своєчасно, як і не надано доказів наявності будь-яких перешкод у його отриманні.

Проте з вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується враховуючи наступне.

Згідно з п.9.5 ст.9 зовнішньоекономічного договору від 09.09.2021 р №HS-01, укладеного між позивачем та акціонерним товариством YUNAKO, Японія в період дії обставин непереборної сили, зобов`язання сторін за цим договором призупиняються (т.1 а.с.42).

Згідно з сертифікатом №1105-3/23/141 Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини від 04.07.2023 р вказаний сертифікат ДТПП засвідчує позивачу настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку здійснення позивачем поставки обладнання за договором укладеним між позивачем та акціонерним товариством YUNAKO, Японія, а саме військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, яка спричинили заборони (обмеження) в роботі портів, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади (т.1 а.с.8,9).

Вказані обставини перешкоджали позивачу у вчасному отриманні товару передбаченого зовнішньоекономічним договором №HS-01.

Згідно з ч.6 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Проте, вказаний сертифікат суд першої інстанції не взяв до уваги обґрунтовуючи це те, що він був відсутній під час перевірки позивача контролюючим органом та його було надано лише суду.

Між тим, Верховний Суд у своєму рішенні від 19 жовтня 2022 року у справі 160/8762/21 скасовуючи постанову Третього апеляційного адміністративного суду зазначив наступне:

«Суд оцінює критично твердження апеляційного суду про те, що оскільки на час проведення перевірки позивачем зазначені документи перевіряючим особам надано не було, а отже були відсутні, та жодних заперечень з цього приводу позивачем щодо акта перевірки заявлено не було, а вказані довідки було надано лише після проведення перевірки.

Натомість, колегія суддів зазначає, що у вказаних правовідносинах норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу».

Таким чином керуючись ч.5 ст.242 КАС України суд апеляційної інстанції враховує зазначені висновки Верховного Суду у цій справі та вважає, що наданий позивачем сертифікат №1105-3/23/141 Дніпропетровської торгово-промислової палати засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу, з якими помилково погодився суд першої інстанції, щодо порушення позивачем ч.3 ст.13 Закону «Про валюту та валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного договору №HS-01 від 09.09.2021 року.

Отже, зазначені обставини наявності у позивача вказаного сертифікату ТПП суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, помилково відмовивши у задоволені позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень п.112.1, п.112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом п.п.112.8.9 п.112.8. ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

З огляду на встановлені обставини справи та положення вказаних правових норм суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про вчинення ним діяння в наслідок наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), що звільняє позивача від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування прийнятого Головним управління ДПС у Кіровоградській області податкового повідомлення-рішення від 28.03.2023 року № 00020140705 на суму 1698350,35 грн.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 63689,26 грн судового збору, сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги, виходячи з розрахунку 25475,26 грн + 38214 грн = 63689,26 грн.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення про відмову у задоволені позову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови якою позов слід задовольнити повністю.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктами 2, 4 статті 317, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ» задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №340/5730/23 скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управління ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 28.03.2023 року № 00020140705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 63689 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн 26 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 18 квітня 2024 року.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва