Постанова

від 02.04.2024 по справі 320/24685/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/24685/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лисенко В.І.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю

представника позивача: Школяра А.В.

представника відповідача: Разманова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) в якому просило про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0026924/0706 від 18.04.2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК», питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення ПДВ.

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 11.04.2023 №25703/Ж5/26-15-07- 06-01-19/24168218 та встановлено порушення ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6. ст. 198, п.200.4 ст.200, п. 201.1. ст. 201, п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 6 692 618 гривень.

У ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість «Довідка про суму від`ємного значення (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» за червень 2022 року, основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є придбання нежитлового приміщення, машиномісця, частки нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 32-В та насіння соняшнику.

За червень 2022 року ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 11 966 603 гривень.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 ( колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на загальну суму 6 692 618 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, оскільки завищено на загальну суму 6 692 618 грн. показник у рядку 16 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року, внаслідок врахування податкового кредиту всупереч п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1. ст. 201, п. 201.7. ст. 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого сказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N 996-XIV, зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон № 996-XIV), податку на додану вартість у загальній сумі 6 692 618 грн., не підтверджених первинними документами, ведення яких законодавчо передбачено, а саме:

- придбання нематеріальних активів (основних засобів) в жовтні 2021 року на загальну суму 40 155 709,72 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6 692 618,29 грн. у ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» (код 38218201) на загальну суму 40 155 709,72 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6 692 618,29 гривень.

Так, ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» в ЄРПН зареєстровано на адресу ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» податкову накладну №34 від 20.10.2021 за номенклатурою: нежитлове приміщення 200, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 32-В (503,9кв.м.); 903/1000 часток нежитлового приміщення №201, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 32-В (3199,5кв.м.); Гаражний бокс №140 (підвал- 2 рівень), що розташоване за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 32- А (16 кв.м.), загальна сума коштів що підлягає сплаті - 40 155 710 грн., сума ПДВ - 6 692 618,29 грн.

На підтвердження господарської операції з придбання нематеріальних активів за податковою накладною від 20.10.2021 №34, позивачем до перевірки надано наступні документи:

1) нотаріально завірений Протокол №21-10/21 загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» від 21.10.2021, складений на спеціальному бланку нотаріальних документів та підписаний нотаріусом Т.В. Дульська, відповідно до якого (витяг з протоколу):

Порядок денний:

1.Про зміну складу учасників ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК».

2.Про затвердження результатів внесення додаткових вкладів та нового розподілу часток учасників у Статутному капіталі.

3.Про затвердження збільшення розміру Статутного капіталу.

4.Про внесення та затвердження змін відомостей про ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

По першому питанню порядку денного:

- запропоновано включити ТОВ «ЗЛАТА - Т» (код 38315710) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» (код 3818201) до складу учасників ТОВ «ЄВРО - .ТУНО - ПАРК» у зв`язку зі сплатою додаткового вкладу у статутному капіталі ТОВ "ЄВРО - ЛУНО - ПАРК".

Вирішили:

Включити ТОВ «ЗЛАТА - Т» (код 38315710) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» код 38218201) до складу учасників ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» у зв`язку зі сплатою додаткового вкладу у статутному капіталі ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК».

По другому питанню порядку денного вирішили:

- затвердити результати внесення додаткових вкладів учасниками товариства на суму 55 238 870,89 грн., в т.ч. ПДВ 9 346 545, 92 грн., залучити додатковий капітал в не грошовій формі, в тому числі:

- вклад в негрошовій формі учасника ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» вартістю 40 155 709, 71 грн., в т.ч. ПДВ 6 692 618, 28 грн. та складає 61,93% голосів у Статутному капіталі Товариства.

По третьому питанню порядку денного вирішили:

- затвердити збільшення Статутного капіталу та визначити в сумі 64 838 403, 33 грн.

По четвертому питанню порядку денного вирішили:

- затвердити нову редакцію Статуту ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» та вчинити всі необхідні дії, щодо державної реєстрації змін до установчих документів Товариства у встановленому законом порядку, в т.ч. але не обмежуючись, подати всі необхідні документи відповідному органу державної реєстрації керівнику Товариства.

2) затверджений статут ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» загальними зборами учасників Товариства № 21-10/21 від 21.10.2021 зі змінами, нотаріально завірений Протокол №21-10/21 загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРО-ЛУНО- ПАРК» від 21.10.2021, складений на спеціальному бланку нотаріальних документів та підписаний нотаріусом Т.В. Дульська, відповідно до якого (витяг з протоколу):

3) нотаріально завірений Акт приймання - передачі нерухомого майна № б/н від 21.10.2021, складений на спеціальному бланку нотаріальних документів та виписаний нотаріусом Т.В. Дульська, на підставі якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» (код 38218201), в особі директора Ончукової І.В., (надалі іменований «Сторона 1») та ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» в особі директора Самелюка Ю.В. надалі іменований «Сторона 2»), склали цей акт про наступне:

ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» передало, а ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» прийняло об`єкти нежитлової нерухомості (Нежитлове приміщення 200, що розташоване за адресою місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 32-В (503,9 кв.м.), 903/1000 часток нежитлового приміщення №201, що розташоване за адресою місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 32-В (3199,5 кв.м.), Гаражний бокс №140 підвал - 2 рівень), що розташоване за адресою місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 32-А (16 кв.м.)).

Об`єкти нежитлової нерухомості ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» передає в рахунок сплати свого додаткового вкладу у статутний капітал ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК».

Об`єкти нежитлової нерухомості, яке ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» передає в рахунок сплати свого додаткового вкладу у статутному капіталі ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК», оцінені учасником в розмірі 40 155 709, 71 грн., в т.ч. ПДВ 6 692 618, 28 грн. і затверджено рішенням учасника.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно, право власності на майно передано 26.10.2021, згідно з протоколом №21-10/21, виданий 21.10.2021 та актом прийому передачі від 21.10.2021.

Проаналізувавши надані позивачем документи, а саме: акт приймання - передачі, протокол загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» та затверджений статут, відповідачем встановлено невідповідність даних, які містяться в первинних документах, зокрема, акт приймання - передачі від 21.10.2021, протокол загальних зборів учасників від 21.10.2021 та зміни до статуту від 21.10.2021 з даними, які містяться у податковій накладній від 20.10.2021, зареєстрованої на адресу ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК», а саме дата господарської операції.

Таким чином, враховуючи той факт, що саме первинний документ є підставою для бухгалтерського обліку господарської операції, а джерелом наповнення податкової накладної є інформація з первинних документів, а також враховуючи вимоги п.44.1 ст. 44 ПК України, яким заборонено платнику податків формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту, перевіркою встановлено недотримання вимог ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 201.1. ст. 201, п. 201.7. ст. 201 ПК України.

З урахуванням вищевикладеного, контролюючий орган дійшов висновку, що в порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6. ст. 198, п.200.4, ст. 200, п. 201.1. ст. 201, п. 201.7. ст. 201 ПК України, ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» завищено суму податкового кредиту за жовтень 2021 року на суму 6 692 618 гривень.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0026924/0706 від 18.04.2023 року на суму 6 692 618,00 грн. завищеного від`ємного значення (далі по тексту - оскаржуване ППР).

Позивач, не погоджуючись із зазначеним оскаржуваним ППР, звернувся до з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок контролюючого органу є помилковим про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 6 692 618 грн., у зв`язку з тим, що акт прийому- передачі був нотаріально посвідчений 21.10.2021, у той час як податкова накладна на адресу покупця була складена раніше, тобто 20.10.2021.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;

2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;

3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

Таке рішення подається державному реєстратору та є підставою для внесення змін до відомостей в ЄДР щодо нового розміру статутного капіталу товариства і зміни відомостей про учасників. Справжність підписів учасників на відповідному рішенні підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Як вірно встановлен осудом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» та ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» 20 жовтня 2021 року на загальних зборах учасників ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» розглянули питання про необхідність та можливість вступу ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» до складу учасників ТОВ «ЄВРО- ЛУНО-ПАРК».

У зв`язку з позитивним рішенням з цього питання, засновники ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» надали директору Товариства повноваження на оформлення вступу до складу учасників ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» шляхом внесення свого вкладу до статутного капіталу нерухомим майном, яке належить ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» на праві приватної власності, на умовах, зазначених у цьому рішенні, та підписання усіх необхідних документів, пов`язаних з оформленням договорів, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Одночасно, засновники ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» прийняли й рішення щодо врегулювання порядку оформлення вступу до складу учасників ТОВ «ЄВРО- ЛУНО-ПАРК» шляхом внесення свого вкладу до статутного капіталу нерухомим майном, що оформлене Протоколом від 20.10.2021 №20-10/21.

На виконання приписів ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», 20.10.2021 року ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК», провело Загальні збори учасників товариства з приводу збільшення статутного капіталу за рахунок вступу нових учасників. Вказаним рішенням оформлено наміри товариства збільшити розмір статутного капіталу шляхом залучення додаткових вкладів нових учасників, що оформлене протоколом від 20.10.2021 №20-10/21, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом в повному обсязі.

На виконання вказаного рішення, з метою підтвердження справжності наміру вступу до складу учасників, ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» 20 жовтня 2021 року передало ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» відповідне нерухоме майно, що було оформлено актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.10.2021.

При цьому, як зазначалось судом вище, справжність підписів учасників на таких рішеннях підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, а тому протокол №21-10/21 загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРО-ЛУНО- ПАРК» від 20.10.2021 та акт приймання-передачі до вказаного протоколу для затвердження факту формування статутного капіталу та зміну складу учасників ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК» були подані позивачем державному реєстратору та стали підставою для внесення змін до відомостей в ЄДР щодо нового розміру статутного капіталу товариства і зміни відомостей про учасників.

За загальними правилами, постачання нематактивів, у тому числі і внесок їх до статутного капітал, підлягає обкладенню ПДВ.

У межах розгляду даної справи, спірним питанням є визначення дати виникнення податкового кредиту з ПДВ, згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України, у разі внесення до статутного капіталу іншого товариства нерухомого майна.

Відповідно до позицією контролюючого органу, такою датою є саме дата посвідчення нотаріально акту прийому- передачі майна від 21.10.2021, оскільки посвідчення нотаріально такого акту і є реєстрацією права власності на таке майно, що є підставою для формування податкового кредиту.

У той же час, позивач наполягає, що оформлення акта прийому-передачі товару від 20.10.2021 засвідчує право власності на таке майно, що за своєю правовою природою є відвантаженням товару, у розумінні п. 187.1 статті 187 ПК України, та дає йому право на формування ПК.

Частини першої статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №3911/3594/17.

Таким чином, акт приймання -передачі нерухомого майна від 20.10.2021, є тим первинним документом, який засвідчує початок процесу передачі майна в статутний капітал ТОВ «ЄВРО - ЛУНО - ПАРК» і тим самим визначає дату виникнення податкових зобов`язань у набувача корпоративних прав.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 ПК України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПК України розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України).

Не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з передачі корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (підпункт 196.1.1 статті 196 ПК України).

Водночас норми підпунктів 196.1.1 та 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України не застосовуються до операцій з обміну корпоративних прав на будь-які інші активи відмінні від грошових коштів чи цінних паперів.

Правила формування податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПК України терміни.

У свою чергу, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з:

- придбання або виготовлення товарів та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із п. 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Операція з внесення платником ПДВ до статутного капіталу підприємства інших активів (основні засоби) є об`єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку, оскільки є операцією з постачання товарів.

За операціями платника податку з отримання з ПДВ основних засобів як внесок до Статутного капіталу товариства, суми ПДВ включаються до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200 ПКУ).

Частиною другою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, приписи пункту 187.1 статті 187 ПК України не ставлять у залежність дату виникнення податкового зобов`язання з ПДВ від дати переходу права власності на товар.

Вжитий в пункті 187.1 статті 187 ПК України термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника, або іншого оформленого у визначеному законом порядку передання майна.

У даному випадку, з моменту оформленням акта приймання-передачі від 20.10.2021 року, який є первинним бухгалтерським документом, ТОВ «ТОРГОВИЙ ПОСАД» було передано належний їй актив (нерухоме майно) зі свого балансу на баланс ТОВ «ЄВРО-ЛУНО-ПАРК», що за своєю правовою природою є відвантаженням товару, у розумінні приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Про виникнення об`єкта оподаткування у момент оформлення акта приймання-передачі нерухомого майна зазначено Верховним Судом України у постанові від 5 квітня 2016 року (справа №21-4974а15).

При цьому, з акта приймання-передачі від 20.12.2021 вбачається, що підписи сторін були нотаріально посвідчені 21.10.2021, відповідно до вимог пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 22 липня 2021 року у справі №300/1952/19.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, усталеною є позиція Верховного Суду, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 916/675/15 та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 6 692 618,00 грн. у зв`язку з тим, що акт прийому- передачі був нотаріально посвідчений саме 21.10.2021, у той час як податкова накладна на адресу покупця була складена раніше, тобто 20.10.2021.

Відповідно, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване ППР є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем було доведено належними доказами відсутність завищення податкового кредиту на загальну суму 6 692 618,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 10.04.2024 року