Ухвала

від 22.04.2024 по справі 320/3047/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3047/24

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

22 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагард" про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податку,

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Так, судом визначено, що апелянту необхідно сплатити (надати докази сплати) 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 09.04.2024.

19.04.2024 до суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказано на приписи п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено звільнення від сплати судового збору при поданні контролюючим органом позовної заяви про стягнення сум податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору в цій справі є не стягнення податкового боргу, а надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податку, що не є тотожною процедурою за приписами ПК України та ст. 283 КАС України.

Так, відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, колегією суддів враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 560/13598/22, від 28.07.2023 у справі № 560/13604/22.

Так, Верховним Судом у постанові від 04.10.2023 у справі № 560/13598/22 зазначено, що "Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 (далі - Закон №2719-IX), який набрав чинності 25.11.2022, частину першу статті 5 Закону №3674-VI доповнено пунктом 27 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону № 2719-IX, серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Таким чином, відповідно до внесених змін, податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду в яких є стягнення податкового боргу.

Верховним Судом також зазначено, що пункт 27 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, має чітку вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору саме за подання позову про стягнення сум податкового боргу, проте не в частині надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває в заставі. Крім того, Верховним Судом зауважено, що "стягнення коштів визначається статтею 95 Податкового кодексу України, в свою чергу, арешт майна врегульований статтею 94 Податкового кодексу України і є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Тобто, як примусове стягнення податкового боргу, так і арешт майна платника податків є окремими, самостійними заходами, спрямованими на погашення податкового боргу, а тому відсутні підстави уважати, що позовна вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника є похідною від вимоги щодо стягнення податкового боргу, оскільки підставою для накладення арешту, згідно з статті 94 Податкового кодексу України, є не тільки певні обставини щодо погашення податкового боргу, а й інші, не пов`язані з наявністю податкового боргу (наприклад, недопуск контролюючого органу до перевірки)".

В силу імперативних вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що за приписами п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями ст. 95 ПК України.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

У відповідності до вимог п. п. 20.1.34-1 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Крім того, суд зауважує, що ПК України розмежовує підстави звернення податкового органу до суду та надає йому право звертатися до суду з позовом, зокрема: щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами (пп.20.1.30 п.20.1 ст.20); щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень (пп.20.1.31 п.20.1 ст.20); якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (пп.20.1.32 п.20.1 ст.20); щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (пп.20.1.33 п.20.1 ст.20); щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п.20.1 ст.20); щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пп.20.1.34-1 п.20.1 ст.20) тощо.

Отже, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а відтак, у розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач (податковий орган) у даному випадку не звільнений від сплати судового збору за пред`явлення до суду позову з такою вимогою.

Зважаючи на викладене, правові підстави для звільнення апелянта у силу норм Закону, від сплати судового збору за подання даного позову у суду відсутні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Приписами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

Ураховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, а саме, не сплатив судовий збір, на переконання колегії суддів, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298, 328, 329, 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді Кузьменко В.В.

Сорочко Є.О.