Справа № 367/6762/20
Провадження №2/367/698/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
03 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Яцуна А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист права власності, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист права власності, в якому просить:витребувати майно, а саме гараж, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , із чужого незаконного володіння у ОСОБА_4 ; стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення майстра по встановленню та демонтажу замків на гаражі № НОМЕР_1 , по АДРЕСА_2 у розмірі 1270 грн.; стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на правничу допомогу, що зазначені у договорі про надання правової допомоги ОСОБА_1 про оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн.; стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду заподіяну йому відповідачем у розмірі 20000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в 2013 році рішенням Ірпінської міської ради ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу у АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що до 2000 року ним було збудовано гараж та зареєстровано право власності на будівлю гаражу згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - гараж в АДРЕСА_2 , Серії НОМЕР_2 , видане 15.01.2014 року Реєстраційною службою Ірпінського МУЮ Київської області. Також в нього наявна довідка видана в гаражному автокооперативі «Машторф» про побудову ним гаражу в 1991 р., так як раніше він був членом автокооперативу «Машторф» до його розпаду. Ще у 2013 році до позивача на роботу приходив ОСОБА_4 та почав вимагати щоб ОСОБА_1 віддав йому ключі від свого власного гаражу АДРЕСА_3 , але позивачем це серйозно прийнято не було.
Додає, що у серпні місяці 2020 року позивач виявив що на дверях гаражу АДРЕСА_2 на ворота у замки невідома особа налила супер клей та замки стали такими що не відкривались та не закривались, а напис на воротах гаражу зробили у вигляді № 6. Замків було 2, один навісний другий внутрішній, так йому довелось придбати нові замки та замінити їх на дверях гаражу. 07.07.2020 під час заміни нових замків, до будівлі гаражу під`їхала не відома машина з якої вийшов ОСОБА_4 та почав знімати що відбувається на фотокамеру. Майже одразу ОСОБА_4 викликав поліцію і заявив, що цей гараж належить йому, а ОСОБА_1 користується гаражем незаконно.
ОСОБА_1 зазначав, що з`їздивши додому і взявши документи, надав їх поліцейським чим і підтвердив своє право власності на будівлю та продовжив роботу яку не доробив. Пізніше 09.10.2020 ввечері позивач виявив, що внутрішній замок на воротах його гаража демонтовано, замок знищений, навісний - зовнішній замок зрізано та встановлено інший не відомий, позивачу замок. Шляхом електрозварювання на ворота приварено нове кріплення на яке закріплено новий зовнішній замок, так, доступу у гараж позивач не має, що з майном яке знаходиться в гаражі йому не відомо. При цьому, позивачем було за власні кошти придбано та встановлено два замки, які разом з роботою по їх демонтажу та встановленню коштували позивачу 1270 грн. Того ж вечора ОСОБА_1 було викликано поліцію до гаражу АДРЕСА_4 та написано заяву до Ірпінського відділу Києво-Святошинської прокуратури. На момент подачі позовної заяви до суду ніяких дій від поліції не було, у приміщення гаражу позивач доступу не має.
Таким чином , вважає, що захист порушених прав позивача можливий лише у судовому порядку.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2021 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
22 лютого 2021 року відповідачем ОСОБА_4 подано відзив по справі, відповідно до якого в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачем не надано безпосередньо правовстановлюючий документ на гараж - свідоцтво про право власності. Окрім того, відповідно до наданого позивачем Витягу, в розділі «Об`єкт нерухомого майна» зазначено «Гараж», при цьому номер гаражу відсутній. В розділі - «Адреса» - АДРЕСА_2 .», отже, згідно витягу гараж, який є предметом позову, не має номеру, проте у тексті позовної заяви зазначено «гараж № НОМЕР_1 », а у прохальній частині - номер гаражу знов відсутній. Таким чином, як стверджує відповідач, позивач на власний розсуд безпідставно призначив номер гаражу 98. Також, у Витягу в розділі «дата, час державної реєстрації» зазначено 25.12.2013, разом з тим, свідоцтво про право власності видане 15.01.2014, таким чином, державна реєстрація права була здійснена раніше, ніж виникла підстава права власності. Додає, що позивач жодним доказом не підтверджує, що він був членом кооперативу, на час складання даного відзиву Атокооператив «Машторф», код ЄДРПОУ 26001327, не припинив діяльність, і зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань, що підтверджується відповідним витягом.
Зазначає, що позивач надає копію довідки Автокооперативу «Машторф» вих. № 67/09-2013 від 2013р, в якій зазначено, що «Автогараж №93 в автокооперативі «Машторф», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і належить ОСОБА_1 на праві власності був збудований із цегли ним особисто в 1991р.»., проте, у даній довідці мова йде взагалі за гараж з іншим номером «автогараж №93», який знаходиться за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
Наголошує, що згідно копії рішення №33474-47-УІ Ірпінської міської ради, яка також додається позивачем, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу в АДРЕСА_2 наданий позивачу 13.09.2013, разом з тим, позивач зазначає, що гараж він збудував до 2000 року, тобто до надання вищезазначеного дозволу. Окрім того, позивачем не наданий технічний паспорт на гараж, який він вважає своєю власністю, не вказується площа даного об`єкта нерухомого майна.
Так, відповідач стверджує, що він є власником гаражу № НОМЕР_3 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 19,3 кв.м. згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно б/н від 16.08.2006р., виданим на підставі Рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №100/2 від 27.04.2004р., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11558485 від 16.08.2006р. та Інформаційною довідкою № 244381212 від 15.02.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при цьому, реєстраційний номер майна 15747605, є відмінним від реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна, який наданий позивачем - 267265932109 (Інформаційна довідка № 244941092 від 18.02.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Вказує, що земельна ділянка під індивідуальне будівництво гаражу в АДРЕСА_2 , відповідачу була виділена як співробітнику Академії Державної податкової служби згідно з рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради №231/7 від 15.10.2002р., та згідно з Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради №100/2 від 27.04.2004р. було затверджено акти державної технічної комісії від 19.01.2004р. про прийняття в експлуатацію індивідуальних гаражів в АДРЕСА_2 , зокрема гараж № НОМЕР_3 , загальною площею 19,3 кв.м., ОСОБА_4 . Згідно фрагмента генплану земельної ділянки по АДРЕСА_2 копію якого відповідачу було видано Архівним відділом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради вих. №05-09/111-70 від 17.04.2013р., зазначено забудова (індивідуальні гаражі), в т.ч. гараж № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , окрім того, на його замовлення було проведено топографо-геодезичне знімання АДРЕСА_5 .
Додає, що довідкою вих. №000782602 від 25.10.2020р. КП Київської облради «Київське обласне БТІ» надано інформацію, яка підтверджує його право власності на гараж № НОМЕР_3 станом на 31.12.2012р., також, було виготовлено технічний паспорт на гараж № НОМЕР_3 станом на 25.10.2020р.
Вважає, що позивач не довів належними, допустимими і достатніми доказами обґрунтування позову, а відтак вимоги позивача є безпідставними та незаконними.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, дали пояснення по суті позову.
У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, за згодою сторін заслухавши показання свідків, надані попередньому складу суду, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №16161936 від 15 січня 2014 року, гараж, за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , дата та час державної реєстрації: 25.12.2013 11:46:43, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.4).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 9935685 від 15.01.2014 12:44:28, є власником гаража за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності приватна (а.с. 67).
Згідно із копією рішення №3474-47-ІІ від 13 вересня 2013 року сорок сьомої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради Київської області про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу в АДРЕСА_2 , було вирішено дати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею26 м2 у власність (за рахунок земель запасу міста) для будівництва індивідуального гаражу в АДРЕСА_2 (а.с. 5).
Відповідно до копії квитанцій №496056 від 07 липня 2020 року №496055 від 07 липня 2020 року, було виконано послугу демонтажу-монтажу двох замків вартістю 400 (чотириста) гривень, а також сплачено за замок внутрішній 700 (сімсот) гривень та навісний 170 (сто сімдесят) гривень (а.с.7-8).
Згідно із копією довідки виданою Головою правління автоокооперативу «Машторф» Маршицьким В. 07 вересня 2013 року, автогараж № 93 в автокооперативі «Машторф» , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на праві особистої власності та був збудований із цегли ним особисто в 1991 році (а.с.12).
ОСОБА_1 17 грудня 2020 року було подано Голові Ірпінської міської ради клопотання про затвердження документації із землеустрою, в якому ОСОБА_1 просив затвердити розроблений ФОП ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати йому безоплатно в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:072:0146, площею 0,0031 га, з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаражу, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією вказаного клопотання (а.с. 31).
Також, судом досліджено долучені до вказаного клопотання копію технічної документації, а саме Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:072:0146 за адресою: АДРЕСА_2 ; кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 32109000000: 01:072:0146 (а.с. 32-33).
Відповідно до копії рішення восьмої сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області № 846-8-VІІІ від 29 квітня 2021 року про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів в АДРЕСА_2 , вирішено: затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:072:0146) площею 0,0031 га у власність для будівництва індивідуальних гаражів в АДРЕСА_2 ; передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку (кадастровий номер 3210900000:01:072:0146) площею 0,0031 га для будівництва індивідуальних гаражів в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку згідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(а.с.83).
Згідно із копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №258221758 від 25 травня 2021 року, земельна ділянка за кадастровим номером: 3210900000:01:072:0146 площею 0.0031 га на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.84).
Відповідно до копії технічного паспорта на гараж по АДРЕСА_2 , виконаного ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_1 12 січня 2021 року, рік спорудження погріба під частиною будівлі 1990, сам гараж збудовано 1991 року, гараж має загальну площу 25кв. м та розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 37-42).
Судом також досліджено надану відповідачем архівну копію генерального плану земельної ділянки застройки в АДРЕСА_2 , на якій розташовано гараж № НОМЕР_3 , що належить відповідачу (а.с. 51-52).
Згідно із копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, гараж № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 19, 3 кв. м, на підставі приватної власності належить ОСОБА_4 , підстава: рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 27 квітня 2004 року № 100/2 (.ас. 54).
Відповідно до копії витягу з рішення Ірпінської міської ради № 100/2 від 27 квітня 2004 року про затвердження актів державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків та добудов до них, вирішено затвердити акти державної технічної комісії від 19 січня 2004 року про прийняття в експлуатацію індивідуальних гаражів в АДРЕСА_2 , зокрема: д) гараж № НОМЕР_3 , загальною площею 19,3 м.кв. ОСОБА_4 , Ірпінському БТІ оформити право власності на дані гаражі на вищевказаних забудовників (а.с. 55).
Згідно із копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Ірпінським бюро технічної інвентаризації № витягу 11558485 16 серпня 2006 року, власником гаражу № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі свідоцтва про право власності б/н від 16 серпня 2006 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 100/2 від 27 квітня 2004 року є ОСОБА_4 (а.с. 56).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №244381212 від 15 лютого 2021 року, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, б/н, 16 серпня 2006 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 100/2 від 27 квітня 2004 року належить гараж № НОМЕР_3 , загальною площею 19,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 15747605 (а.с. 57).
Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 15 жовтня 2002 року № 231/7 про часткову зміну рішення Ірпінського виконкому від 24 грудня 1998 року № 363/11, було вирішено частково змінити рішення Ірпінського міськвиконкому від 24 грудня 1998 року за №363/11 «Про виділення земельних ділянок співробітникам УФЕІ під індивідуальне будівництво гаражів в АДРЕСА_2 » а саме: в вищевказаному рішенні замість УФЕІ читати Академія Державної податкової служби України; виділити земельні ділянки наступним співробітникам АДПСУ, зокрема ОСОБА_4 (а.с.58).
Відповідно до інформації про об`єкт нерухомого майна з листа КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № Ф00782602 від 25 жовтня 2020 року, станом на 31 грудня 2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_3 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, згідно рішення №100/2 від 27 квітня 2004 року, дата реєстрації 11 серпня 2006 року, реєстровий номер 110, книга 1, сторінка 66, реєстраційний номер РПВН -15747605 (а.с.59).
Згідно із довідкою КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» №Ф00782601 від 25 жовтня 2020 року про показники об`єкта нерухомого майна, виданою на замовлення №Ф00782601 від 11 жовтня 2020 року повідомлено, що відповідно до проведеної інвентаризації 25 жовтня 2020 року об`єкт нерухомого майна гараж АДРЕСА_7 має такі показники: загальна площа -31.5 кв.м.; основна площа- 24.9 кв.м. загальна площа по гаражу збільшена на 12,2 кв. м. за рахунок реструктуризації дозвільні документи на право виконання будівельних робіт в КП КОР «Київське БТІ» замовником не надавались.
Судом також досліджено копію технічного паспорта на гараж АДРЕСА_7 , виготовленого КП КОР «Київське БТІ» 25 жовтня 2020 року на замовлення ОСОБА_4 , відповідно до якого погріб, оглядова яма побудовані в 2001 року, гараж та добудова в 2010 році (а.с. 61-63).
Згідно із копією довідки виданою представником кооперативу «Машторф» 17 червня 1995 року, дійсно в 1991 році було виділено земельну ділянку в розмірі 26 кв.м. ОСОБА_1 для будівництва гаража (а.с.72).
В копії листа Державної акціонерної електропостачальної компанії «Київобленерго» від 06 грудня 1999 року №704 виданої Голові автокооперативу «Машторф» ОСОБА_6 зазначено, що 06 грудня 1999 року в Ірпінську електромережу звернувся ОСОБА_1 за дозволом на однофазне підключення до електромережі його новозбудованого приватного гаража. Згідно з правилами користування електроенергією, просять підключити до електромережі автокооперативу гараж № 93, власником якого є ОСОБА_1 , гараж розташований в АДРЕСА_2 .
Також позивачем долучено квитанції про сплату членських внесків автокооперативу «Машторф» за 1989-1994 року (а.с.92-93).
За клопотанням позивача попереднім складом суду були допитані свідки: ОСОБА_7 ОСОБА_6 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , записи судових засідань із допитами вказаних свідків попереднього складу суду були з учасниками справи заслухані судом.
Так свідок ОСОБА_7 в показаннях зазначив, що під час того як ОСОБА_12 будував гараж, він допомагав йому, оскільки працював кранівником, гараж будував позивач за адресою: в АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_6 надав показання в яких зазначив про те, що він є Головою автокооперативу «Машторф» з 1985 року, вказав, що ОСОБА_1 був членом автокооперативу «Машторф», сама земля є власністю міської ради, у всіх члені автокооперативу «Машторф» був дозвіл на постійне користування земельною ділянкою, проте, всі дозвільні документи згоріли, додав, що автокооператив «Машторф» знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та за ОСОБА_1 рахується гараж № НОМЕР_4 .
Свідок ОСОБА_8 в показаннях зазначив, що допомагав ОСОБА_1 будувати гараж в районі Машторфа, зазначив, що безпосередньо біля гаража знаходилося велике дерево.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні в своїх показаннях зазначив, що в ОСОБА_1 був гараж в автокооперативі «Машторф», спочатку він був металевий, потім він збудував цегляний гараж, зазначив також, що на гаражах змінили номера.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона знайома з дружиною ОСОБА_1 у зв`язку із зазначеним вона за проханням дружини ОСОБА_1 допомогла розвантажувати цеглу для будівництва зазначеного гаража приблизно 30 років тому в районі Машторфа, номер гаража не відомий.
Свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона працювала з дружиною ОСОБА_1 та за її проханням допомагала заносити цеглу в гараж, зазначила, що на той момент гараж був залізний, номер гаража не пам`ятає.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
До статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).
Згідно вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ст.317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
В даній справі позивач звернувся із віндикаційним позовом.
Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 .
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що для задоволення даного віндикаційного позову провитребування майна з чужого незаконного володінняпозивачу першочергово необхідно належними та допустимими доказами довести своє право власності на спірне майно, та незаконне, без відповідної правової підстави заволодіння таким майном відповідачем.
Відповідно до приписів ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.ст. 77, 78 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не приймає до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем в позові зазначено, що спірний гараж рахується за номером НОМЕР_1 , та знаходиться по АДРЕСА_2 , при цьому, позивач надав до суду копії документів про право власності на гараж без номера, за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:072:0146 площею 0,0031 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, відповідачем по справі надано відповідні докази того, що він є власником гаража № НОМЕР_3 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач незаконно володіє належним йому гаражем.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, наякі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як встановлено судом, позивачем не надано суду належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів обґрунтування позовних вимог, а саме що відповідач ОСОБА_4 незаконного володіє гаражем (без номера) за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки відповідачу на праві власності належить гараж № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому, позивачем не доведено, що гараж (без номера) за адресою: АДРЕСА_2 та гараж АДРЕСА_7 є одним і тим же об`єктом нерухомого майна.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення основної вимоги позивача, суд відмовляє також і у задоволенні похідних позовних вимог, а саме про стягнення витрат та стягнення моральної шкоди.
Відповіднодост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист права власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2024 |
Оприлюднено | 24.04.2024 |
Номер документу | 118532647 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Кравчук Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні