Рішення

від 17.04.2024 по справі 154/337/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/337/23

2/154/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , яким вказала, що 16.11.2018 року між ними було укладено шлюб. Спільних дітей від шлюбу вони не мають. 23.01.2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. За час перебування у шлюбі ними, як подружжям, було придбано земельну ділянку площею 0,126 га, кадастровий номер 0720584400:01:001:0393 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Крім цього, за час шлюбу а саме 27.07.2022 року ними, як подружжям, було придбано житловий будинок загальною площею 111,8 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 . З 01.09.2022 року вони з відповідачем були зареєстровані у цьому будинку. Право власності на будинок було оформлене на відповідача ОСОБА_3 .

З огляду на те, що відповідач не бажає провести поділ їхнього спільного майна у добровільному порядку, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,126 га, кадастровий номер 0720584400:01:001:0393 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та придбано житловий будинок загальною площею 111,8 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 . Окрім того, просить визнати за нею право власності на частки житлового будинку загальною площею 111,8 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 , та право власності на частки земельної ділянки площею 0,126 га, кадастровий номер 0720584400:01:001:0393 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Давидов О.М. підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити з викладених у позові підстав. Позивачка додатково пояснила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.11.2018 року по 30.03.2023 року. За цей час ними за спільні кошти подружжя було придбано житловий будинок та земельну ділянку, право власності на які було зареєстровано 27.07.2022 року. Зауважила, що вона працювала у КЕВ м. Володимира з 2019 року і по даний час, отримувала регулярний дохід, тому також внесла свою частку в оплату за придбані земельну ділянку та будинок.

Відповідач та його представник адвокат Смоляр Є.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у його задоволенні частково, так як вважають його безпідставним і таким, що не відповідає обставинам справи. Відповідач вказує, що хоча будинок та земельна ділянка були придбані під час перебування сторін у справі, однак за його особисті кошти. Так, з 2014 року по 2018 рік він служив у Збройних Силах України за контрактом та брав участь у АТО по захисту суверенітету та територіальної цілісності України. У 2017 році він отримав травму, перебуваючи в АТО. На той час він не перебував у шлюбі. Ця травма призвела до втрати професійної працездатності і йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини. У зв`язку із цим йому, як застрахованій особі 18.01.2022 року на його картковий рахунок було перераховано кошти у сім 567500 гривень. За ці кошти він придбав 10000 доларів США і саме за ці кошти ним було придбано нерухоме майно- житловий будинок та земельна ділянка. Таким чином, вважає, що дане майно було придбане за його особисті кошти і тому, на його думку, згідно п.3 ч.1 ст.57 СК України є його особистою приватною власністю і не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. У судових дебатах вказав, що будинок та земельну ділянку було придбано за 8000 доларів США, з них 6000 доларів США були його особистими коштами. Тому просив визнати за позивачкою право власності на 1/4 частку житлового будинку та частку земельної дівлянки.

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.02.2023 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, між сторонами було зареєстровано шлюб 16.11.2018 року, про що було зроблено актовий запис 21.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.01.2023 року, земельна ділянка площею 0,126 гп з кадастровим номером 0720584400:01:001:0393 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки) на праві власності з 27.07.2022 року належить ОСОБА_3 . Згідно цього самого витягу, житловий будинок загальною площею 111,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 з 27.07.2022 року належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Також будинковою книгою на спірний будинок стверджується, що за адресою АДРЕСА_1 з 29.07.2022 року зареєстрований відповідач ОСОБА_3 , а з 01.09.2022 року зареєстрована і позивачка ОСОБА_1 .

Матеріалами справи, а саме довідкою КЕВ м. Володимира № 2 від 04.01.2023 року стверджується той факт, що позивачка ОСОБА_1 працювала у КЕВ м. Володимира-Волинського на посаді діловода з 08.10.2019 року, а з 11.01.2021 року переведена на посаду слюсаря, де працює і на день видачі довідки.

Матеріалами справи, а саме випискою з карткового рахунку ОСОБА_5 стверджується, що 18.01.2022 року на його рахунок відбулося зарахування коштів у сумі 567500 грн. як одноразова грошова допомога на підставі наказу ВОТЦК та СП №2-од від 17.01.2022 року.

Свідок ОСОБА_6 , яка є матір`ю позивачки, у судовому засіданні пояснила, що вона на весілля подарувала дочці та зятеві 6000 польських злотих. Окрім того, вона разом зі своїм чоловіком подарували дітям 2500 доларів США, які згодом були надані як завдаток з оплати вартості спірного будинку. Весною 2022 року давався завдаток за це житло у сумі 5000 доларів США. Колишній власник дав про це розписку.

Свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю відповідача, у судовому засіданні пояснила, що взимку 2022 року давався завдаток за будинок у сумі 4000 доларів США. З цих грошей 2000 доларів США позичила сваха, і ОСОБА_8 віддав їй ці гроші, коли отримав компенсацію. Інша частина грошей була надана теж ОСОБА_9 з компенсації.

Статтею 4 ч.1 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зважаючи на положення ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно положень ст. 368 ч.3 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами 60СК Українивстановлені загальніпринципи нормативно-правовогорегулювання відносинподружжя щодоналежного їммайна,згідно зякими майно,майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положеннями ст. 69 ч.1, 70 ч.1 СК України визначено право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя . Так, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Право власності має фундаментальним характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Постановою ВерховногоСуду Українивід 07.09.2016р.по справі№ 6-801цс16 визначено, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У зв`язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Постановою Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17 визначено, що зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Таким чином, судом встановлено той факт, що подружжям ОСОБА_10 під час шлюбу було придбано за спільні кошти будинок АДРЕСА_1 . Право власності було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 .

Оскільки право власності на спірні будинок та земельну ділянку виникло у відповідача у період шлюбу з ОСОБА_1 , також ними, як подружжям, бралася спільна участь у придбанні даного майна коштами, оскільки вони обоє працювали, отримували дохід, який вклали у купівлю нерухомості, відповідачем не доведено спростування презумпції спільності права власності, суд дійшов висновку про те, що житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . За таких обставин вимоги позивача про визнання спірного майна спільною сумісною власністю та визнання за нею права власності 1/2 частки спірного житлового будинку та земельної ділянки є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 15, 59, 77-80, 141, 212-215, 218, 280 ЦПК України, ст. 368 ЦК України, ст. 60, 69 ч.1, 70 ч.1 СК України, з урахуванням Постанов ВСУ від 07.09.2016 р. по справі № 6-801цс16, від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя задоволити повністю.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,126 га, кадастровий номер 0720584400:01:001:0393 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та житловий будинок загальною площею 111,8 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частки житлового будинку загальною площею 111,8 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частки земельної ділянки площею 0,126 га, кадастровий номер 0720584400:01:001:0393 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2370 (дві тисячі триста сімдесят) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 19 квітня 2024 року.

Головуюча Ірина КУСІК