Ухвала

від 19.04.2024 по справі 461/3371/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3371/24

Провадження № 1-кс/461/2425/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 клопотання слідчого групи слідчих слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Львівського районного управління №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000103 від 15.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий групи слідчих слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Львівського районного управління №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною, відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чипродажу іншимособам),а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 0723380400:04:001:0247, площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , [реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 842922207233]. Накласти арешт на вилучені в ході проведення затримання гр. ОСОБА_5 , у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти у сумі 1125 (тисячу сто двадцять п`ять) гривень

В обгрунтуваннявнесеного клопотанняпокликається нате,що в межах кримінального провадження встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0723380400:04:001:0247, площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 842922207233. 17.04.2024 в ході проведення затримання гр. ОСОБА_5 , у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , серед іншого вилучено грошові кошти у сумі 1125 (тисячу сто двадцять п`ять) гривень. Тому з метою досягнення дієвості цього провадження необхідно накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий у судове засідання не з`явився, оскільки у клопотанні просить суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у його відсутності та у відсутності прокурора.

19 квітня 2024 року від підозрюваного ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд внесеного клопотання у його відсутності. Не заперечує проти накладення арешту на майно, яке видав добровільно.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що слідчим відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000103 відомості про яке 15.04.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, всупереч вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, надав поради та вказівки щодо незаконного переправлення громадянина України ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом включення останнього до складу делегації, яка виїжджатиме за межі території України на міжнародну конференцію до країн Євросоюзу, що надало б можливість ОСОБА_6 безперешкодно перетнути державний кордон України, за що одержав грошові кошти в розмірі 8500 доларів США, що мало місце за наступних обставин.

Так,Указом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»(надалі-Указ Президента),у зв`язкуз військовоюагресією російськоїфедерації протиУкраїни,з 05години 30хвилин 24лютого 2022року введеновоєнний станв Україні,який дієпо данийчас.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 3 Указу Президента України визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до рішення Прикордонної служби України № 23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022, прийнятого відповідно до Указу Президента, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонити на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років.

12.04.2024 до ОСОБА_5 звернувся громадянин ОСОБА_6 з приводу з`ясування обставин для законного перетину державного кордону України в ході чого у ОСОБА_5 виник умисел на сприяння у незаконному переправленні останнього через держаний кордон України, з корисливих мотивів, усвідомлюючи при цьому, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

У подальшому, цього ж дня ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння в організації переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, з корисливого мотиву, перебуваючи у заздалегідь обумовленому ним місці, а саме поруч із магазином «Свій Маркет», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , будучи повідомленим ОСОБА_6 , про бажання перетину державного кордону України, надав згоду у сприянні в незаконному перетині останнім державного кордону України за неправомірну вигоду в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) доларів США.

За вказані кошти ОСОБА_5 , погодився надати послуги із фіктивного включення ОСОБА_6 до складу делегації, яка виїжджатиме за межі державного кордону України на міжнародну конференцію, яка проводитиметься на території однієї із країн Євросоюзу.

При цьому ОСОБА_5 , діючи умисно та з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_6 щодо необхідності передачі йому копій документів, а саме: паспорту громадянина України, закордонного паспорту та ідентифікаційного коду, пояснивши що виїзд відбудеться через 10 днів автомобілем про який він повідомить додатково.

Завершуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння в незаконному переправленні ОСОБА_6 через держаний кордон України, 17.04.2024 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів організував зустріч за адресою: АДРЕСА_2 , де отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 17.04.2024 становило 336376,45 гривень за фіктивне включення ОСОБА_6 до складу делегації, яка виїжджатиме за межі території України на міжнародну конференцію, після чого протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) доларів США вилучено.

18.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.04.2024, рапортом про вчинення кримінального правопорушення, рапортом виконаного доручення на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, протоколами допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом ідентифікації грошових коштів, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В межах кримінального провадження встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0723380400:04:001:0247, площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 842922207233.

Окрім цього, 17.04.2024 в ході проведення затримання гр. ОСОБА_5 , у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , серед іншого вилучено грошові кошти у сумі 1125 (тисячу сто двадцять п`ять) гривень.

Ч.7 ст.237 КПК України передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим доведено, що метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження, зокрема застосування можливої конфіскації майна. Оскільки, ОСОБА_5 в разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.338 КК України, яке відповідно до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, та за яке загрожує покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Арешт вище вказане майно, як тимчасово вилученого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України.

Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть застосувати конфіскацію майна.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого групи слідчих слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Львівського районного управління №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000103 від 15.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - задоволити.

Накласти арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною, відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чипродажу іншимособам),а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 0723380400:04:001:0247, площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , [реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 842922207233].

Накласти арешт на вилучені в ході проведення затримання гр. ОСОБА_5 , у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти у сумі 1125 (тисячу сто двадцять п`ять) гривень

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1