Ухвала

від 12.04.2024 по справі 462/3673/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

462/3673/23

1-в/465/287/24

У Х В А Л А

судового засідання

12.04.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

лікуючого лікаря-психіатра, представника заявника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом

в с т а н о в и в:

голова ЛПК КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_7 та лікуючий лікар-психіатр звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що з 19.05.2023 року ОСОБА_6 перебуває уКомунальному некомерційномупідприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 19.05.2023 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 днів, та до якого на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 27.09.2023 року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.

26.03.2024 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на даний час ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді органічного шизофреноподібного розладу. У зв`язку з недостатністю критичного ставлення до свого психічного стану та скоєного, емоційно-вольовою нестійкістю, порушення процесів мислення, періодичними маячними включеннями, відсутністю усвідомлення необхідності приймати медикаментозне лікування та повноцінного стану ремісії, за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. У зв`язку з чим, просять заяву задоволити.

У судовому засіданні представника заявника заяву підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

ОСОБА_6 у судовому засіданні заяву щодо продовження лікування не заперечував та вказав, що він хоче додому, але якщо треба, то буде лікуватись у медичному закладі

Захисник усудовому засіданнізаяву незаперечила,підтримує думку ОСОБА_6 . Просила заяву задоволити.

Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.

Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

У відповідності зі ст. 17 Закону України Про психіатричну допомогу, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з ст.19 Закону «Про психіатричну допомогу» продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Згідно вимог ст.514КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.95КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Судом встановлено, що з 19.05.2023 року ОСОБА_6 перебуває уКомунальному некомерційномупідприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 19.05.2023 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 днів, та до якого на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 27.09.2023 року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.

Так, 26.03.2024 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на даний час ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді органічного шизофреноподібного розладу. У зв`язку з недостатністю критичного ставлення до свого психічного стану та скоєного, емоційно-вольовою нестійкістю, порушення процесів мислення, періодичними маячними включеннями, відсутністю усвідомлення необхідності приймати медикаментозне лікування та повноцінного стану ремісії, за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 69 від 26.03.2024 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.

Висновок комісії лікарів-психіатрів є переконливим і належним чином вмотивованим, підстав ставити під сумнів його правильність суд не вбачає.

У судовому засіданні також була заслухана позиція представника заявника, яка стверджувала, що стан здоров`я ОСОБА_6 після лікування не покращився та він потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Згідно з вимогами ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За таких обставин, з`ясувавши всіобставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження ОСОБА_6 застосування таких примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, оскільки не вбачається, що у ОСОБА_6 покращився настількистан здоров`я,внаслідок чоговідпала бпотреба враніше застосованихзаходах,він наданий часстраждаєхронічним психічним захворюванням у вигляді органічного шизофреноподібного розладу, а тому заяву слід задоволити.

Керуючись ст.ст.92-95 КК України, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.ст.17, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд

постановив:

заяву задоволити.

Продовжити ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Повний текст ухвали проголошено 17 квітня 2024 року об 11:45 годин.

Суддя ОСОБА_1