Рішення

від 23.04.2024 по справі 303/1012/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/1012/24

2/303/134/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Мукачівської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Мукачівської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.05.2016 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що одруження з відповідачем виявилося невдалим, мають різні погляди на життя, різний склад характерів, між ними відсутні взаєморозуміння, довіра та любов, внаслідок чого в них виникають сварки, які призвели до розпаду сім`ї. Зазначає, що відповідач більше двох років проживає окремо від нього та доньки, відтак шлюб носить формальний характер, який просить розірвати.

Також зазначає, що мати дитини самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, більше двох років проживає окремо від дитини, у вихованні доньки ніякої участі не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не проявляє батьківської турботи, свідомо ухиляється від виконання свого юридичного обов`язку по вихованню доньки. Таким чином, просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до його доньки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте від нього надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі, де зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву, в якій позовні вимоги визнала та не заперечила проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, про час місце його проведення повідомлялася належним чином, подала заяву про його проведення без участі представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено 30.05.1998 року у Мукачівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис № 147, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.11.2020 року ( а.с. 4).

Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із частиною п`ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

З доводів позивача вбачається, що спільне життя між ними з відповідачем не склалося, шлюб носить лише формальний характер.

При таких обставинах, а також з урахуванням визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, являються обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї суперечило б їх інтересам, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Відповідно до довідки Мукачівської загальноосвітньою школи І-ІІ ступенів № 20 ім. О.Духновича Мукачівської міської ради від 24.11.2023 року № 01-12/143, слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається у 4-В класі (а.с.11).

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви, зареєстрованої в реєстрі за № 459 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовляється від батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36).

Згідно із висновком за № 846/01-36/42-24 від 27.02.2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватись про здоров`я дитини, її психічний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При постановлені законного та справедливого рішення, суд враховує положення Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року (набула чинності для України 27.09.1991 року), в ч. 2 ст. 6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, тому у цій справі, з урахуванням встановлених фактичних обставин.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому суд вважає, що позов слід задоволити.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 19, 24, 55, 56, 102, 112, 113,160, 161 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Мукачівської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав задоволити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.05.1998 року у Мукачівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис № 147 - розірвати.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: орган опіки і піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Мукачево, вул. Духновича,2.

Рішення суду виготовлено 23.04.2024 року.

Головуюча О.В.Гутій